Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2168/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2018. Зареєстровано: 14.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2018.
Дата набрання законної сили: 08.04.2019
Результат оскарження 08.04.2019 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2168/18
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
		Позовні вимоги:
		1. визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, оформлені листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року про повернення заяв ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2659, № 2661, № 2681, № 2682, № 2660;
		2. зобовязати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 року (Васильківська ділянка); продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року (Мануйлівська ділянка); продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2681 від 28.12.2004 року (Харченківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2661 від 20.12.2004 року (Броварківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року (Заруденська ділянка).
		Під час розгляду справи суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		22 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі також позивач, ПрАТ "Полтавський ГЗК") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі також відповідач, Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
		У первинній редакції позовної заяви позивач просив:
		-визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, оформлені листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року про повернення заяв ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2659, № 2661, № 2681, № 2682, № 2660;
		-зобовязати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 року (Васильківська ділянка).
		Ухвалою від 27 червня 2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		В подальшому після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті позивач збільшив свої позовні вимоги заявою від 15 серпня 2018 року (а.с. 146).
		У цій заяві позивач вимогу про зобовязання Державної служби геології та надр України прийняти рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 року (Васильківська ділянка), доповнив вимогами також прийняти рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року (Мануйлівська ділянка); продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2681 від 28.12.2004 року (Харченківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2661 від 20.12.2004 року (Броварківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року (Заруденська ділянка)
		Строк підготовчого провадження у справі продовжувався до 90 днів. 
		Ухвалою від 06 вересня 2018 року підготовче судове засідання було закрите та справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2018 року. 24 вересня 2018 року учасники справи у судове засідання не зявилися. Суд відклав розгляд справи на 10 жовтня 2018 року у звязку з відсутністю доказів належного повідомлення учасників.
		У судове засідання з розгляду справи по суті 10 жовтня 2018 року представники учасників справи не зявилися. При цьому представник позивача надав заяву про розгляд справи без його присутності. Представник відповідача просив відкласти розгляд справи у звязку з великою завантаженістю та кількістю справ, що слухаються в судах України. При цьому конкретних відомостей про будь-які судові засідання чи інші конкретні причини, які перешкоджають явці представника, суду не надано. 
		З урахуванням того, що поважних причин неявки і, відповідно, відкладення представником відповідача не наведено й не доведено, а також те, що у відзивах на позов представник відповідача просив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження, на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення та продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
		Ухвалою від 06 вересня 2018 року суд зобовязав відповідача, Держгеонадра України, надати докази. Фактично ухвала була виконана лише 30 жовтня 2018 року та після надходження витребуваних доказів 05 листопада 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду, розгляд справи у письмовому провадженні було завершено.
		Аргументи учасників справи
		Позивач повідомив, що ним у ході здійснення своєї господарської діяльності, повязаної з видобуванням залізних руд, були отримані спеціальні дозволи на користування надрами та геологічне вивчення, в тому числі, дослідно-промислову розробку родовищ залізних кварцитів (надалі по тексту  спеціальні дозволи):
		-№ 2659 від 20.12.2004 року, Васильківська ділянка залізистих кварцитів, строк дії до 05 квітня 2018 року (наказ Держгеонадра від 05.04.2013 року № 174);
		-№ 2682 від 28.12.2004 року, Мануйлівська ділянка залізистих кварцитів, строк дії до 05 квітня 2018 року (наказ Держгеонадра від 05.04.2013 року № 174);
		-№ 2681 від 28.12.2004 року, Харченківська ділянка залізистих кварцитів, строк дії до 05 квітня 2018 року (наказ Держгеонадра від 05.04.2013 року № 174);
		-№ 2661 від 20.12.2004 року, Броварківська ділянка залізистих кварцитів, строк дії до 05 квітня 2018 року (наказ Держгеонадра від 05.04.2013 року № 174);
		-№ 2660 від 20.12.2004 року, Заруденська ділянка залізистих кварцитів, строк дії до 11 березня 2018 року (наказ Держгеонадра від 11.03.2013 року № 121).
		У звязку з тим, що строк дії вказаних спеціальних дозволів наближався до закінчення, позивач 05 грудня 2017 року звернувся до відповідача зі заявою про продовження строку дії дозволу № 2660 - Заруденська ділянка залізистих кварцитів, та 12 грудня 2017 року  зі заявами про продовження строку дії решти спеціальних дозволів (Васильківська ділянка, Мануйлівська ділянка, Харченківська ділянка, Броварківська ділянка).
		Листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, №186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року Держгеонадра повернула позивачу усі перелічені заяви, повідомивши, що у продовженні строку дії спеціальних дозволів відмовлено з посиланням на пункт 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року (надалі Порядок 615) (невідповідність поданих заявником документів пункту 14 Порядку).
		Згідно змісту даних листів, позивачу вже двічі було продовжено строк дії спеціальних дозволів, а пунктом 14 Порядку № 615 встановлено, що продовження строку дії на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів.
		Такі рішення про відмову у продовженні строку дії спеціальних дозволів та повернення заяв позивач вважав протиправними з огляду на те, що фактично дія спеціальних дозволів відповідачем раніше була продовжена тільки один раз. Так, спірні спеціальні дозволи були отримані ПрАТ «Полтавський ГЗК» у 2004 році. У серпні 2009 року ПрАТ «Полтавський ГЗК» дійсно звертався до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), правонаступником якого є Держгеонадра, з приводу продовження строку дії спеціальних дозволів. Мінприроди було прийнято рішення про продовження строку дії цих спеціальних дозволів наказом № 550 від 22.10.2009 року і дію дозволів, згідно вказаного наказу, продовжено до 22 жовтня 2014 року. 
		Однак позивач стверджував, що наказ Мінприроди № 550 від 22.10.2009 року не був реалізований та спеціальних дозволів з продовженим строком дії ПрАТ «Полтавський ГЗК» не видано. На той час діяв Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 273 від 27.02.2008 року. Цей Порядок не встановлював строку видачі дозволів з подовженим терміном дії. Після винесення Мінприроди наказу № 550 мала місце реорганізація органів виконавчої влади, Мінприроди, зокрема, перетворено у Державну службу геології та надр України. Весь цей час, за твердженням позивача, ним вживалися дії на отримання спеціальних дозволів з подовженим строком дії на підставі та на виконання наказу Мінприроди № 550. Зокрема, для фактичної видачі таких дозволів з подовженим строком дії Держгеонадра були висунуті додаткові умови на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року. Від ПрАТ «Полтавський ГЗК» додатково вимагалося провести державну експертизу геологічних матеріалів, отримати відповідні погодження від Державного управління охорони навколишнього середовища в Полтавській області, Полтавської обласної ради, Мінприроди, Держгірпромнагляду України; відкоригувати загальну площу та кутові ділянки ліцензійної ділянки. Виконання цих умов ПрАТ «Полтавський ГЗК» тривало до січня 2013 року. Тільки у квітні 2013 року наказом № 174 Держгеонадра продовжила позивачу строк дії спеціальних дозволів на 5 років. 
		Позивач наполягав на тому, що у період часу з 2009 року по 2013 рік спеціальні дозволи не мали продовженого строку дії та таким чином наказ № 550 Мінприроди не був реалізований. Зокрема, у цей період часу, у 2012 році, Держгеонадра проводило перевірки діяльності позивача, які робили висновок про відсутність у ПрАТ «Полтавський ГЗК» спеціальних дозволів на відповідні родовища. Також позивач вказував на те, що у разі, якби у 2009 році строк дії спеціальних дозволів було продовжено, то дія їхня закінчувалася б 22.10.2014 року. Але рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів було прийнято Держгеонадрами 05.04.2013 року. Тому продовження строку дії спеціальних дозволів, вчинене Держгеонадрами 05.04.2013 року ПрАТ «Полтавський ГЗК» вважало першим продовженням і тому підстава для повернення заяв про друге продовження строку їх дії, застосована Держгеонадрами, як на думку позивача, необґрунтовано й безпідставно. 
		Відповідач заперечував проти позову.
		Направив до суду відзив на позов (а.с.139-143), у якому вказував, що відповідно до пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно із яким роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету. Відповідач стверджував, що з моменту отримання спірних спеціальних дозволів ПрАТ «Полтавський ГЗК» вже було двічі продовжено дію спеціальних дозволів № 2659, № 2661, № 2681, № 2682, № 2660. 
		Крім того відповідач заперечував проти зобовязання його продовжити строк дії спеціальних дозволів, наполягаючи на тому, що прийняття такого рішення є його дискреційним повноваженням і в таке повноваження суд не може втручатися, перебираючи на себе функції відповідача.
		Після отримання заяви про збільшення позовних вимог, відповідач, Держгеонадра, направив суду новий відзив на позов з урахуванням збільшених позовних вимог (а.с.171-175), який за своїм змістом повністю відтворював попередній відзив.
		Після отримання ухвали суду від 06 вересня 2018 року, якою Держгеонадра було зобовязано надати суду спеціальні дозволи на користування надрами (Васильківська ділянка, Мануйлівська ділянка, Харченківська ділянка, Броварківська ділянка, Заруденська ділянка), які видавалися на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 550 від 22.10.2009 року, відповідач направив суду пояснення.
		У цьому поясненні відповідач повідомляв, що у його розпорядженні відсутні докази, які суд зобовязав його надати. Повідомляв, що геологічні матеріали перебувають на постійному зберіганні в Державному науково-виробничому підприємстві «Державний інформаційний геологічний фонд України», яке на запит Держгеонадр повідомило про неможливість надати запитувані спеціальні дозволи у звязку з тим, що термін зберігання документів становить 3 роки. Крім того, надав витяги з електронної інформаційної бази даних, що веде ДНВП «Геоінформ», стверджуючи, що в цих базах даних містяться відомості про те, що дію спірних спеціальних дозволів було продовжено двічі: на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 550 від 22.10.2009 року та у 2013 році на підставі відповідних наказів Держгеонадр. Відповідач заперечував твердження ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо зазначення у актах перевірок підприємства підрозділами Держгеонадр про відсутність у 2012 році спеціальних дозволів на вивчення відповідних ділянок. Представник Держгеонадр вказував, що виявлені порушення у вигляді відсутності спеціальних дозволів у 2012 році означають лише те, що підприємством не було отримано спеціальні дозволи на нових бланках. Також відповідач пояснював, що у 2013 році рішення про продовження строку спеціальних дозволів було ним прийнято значно раніше закінчення цього строку (на 1,5 років раніше), у звязку з тим, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» звернувся за продовженням строку значно раніше та відповідно Держгеонадра мало прийняти рішення за заявами про продовження у 60-денний строк.
		Фактичні обставини, встановлені судом
		Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване як юридична особа 05.01.1995 року. Основний вид діяльності за КВЕД: 07.10 добування залізних руд.
		Судом встановлено та сторони не мали спору про те, що Державним комітетом природних ресурсів України видано ВАТ «Полтавський ГЗК» спеціальний дозвіл на користування надрами № 2659 від 20.12.2004 року, Васильківська ділянка залізистих кварцитів, зі строком дії на 5 років (а.с.29); спеціальний дозвіл на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року, Мануйлівська ділянка залізистих кварцитів (а.с.51); спеціальний дозвіл на користування надрами № 2681 від 28.12.2004 року, Харченківська ділянка залізистих кварцитів, строк дії на 5 років (а.с.73); спеціальний дозвіл на користування надрами № 2661 від 20.12.2004 року, Броварківська ділянка, зі строком дії на 5 років (а.с.95); спеціальний дозвіл на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року, Заруденська ділянка, зі строком дії на 5 років (а.с.118).
		У подальшому, перед завершенням строку дії даних дозволів ВАТ «Полтавський ГЗК» 10 серпня 2009 року звернулося до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України зі заявами про продовження строку дії дозволів № 2659 (а.с.30), № 2682 (а.с.63), № 2681 (а.с.75), № 2661 (а.с.96), № 2660 (а.с.119).
		Судом встановлено та сторони не мали спору з того приводу, що 07 жовтня 2009 року Міжвідомча робоча група з питань надрокористування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на своєму засіданні (протокол № 7) схвалила продовження строку дії вказаних спеціальних дозволів та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України 22 жовтня 2009 року винесло наказ № 550 «Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами», відповідно до додатків до якого прийнято рішення продовжити строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (а.с.22). Згідно додатку до наказу, прийнято у тому числі рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів №2660, №2681, №2661, №2659, №2682, що видані ВАТ «Полтавський ГЗК» (а.с.23). Державній геологічній службі доручено забезпечити виконання цього наказу. Наказ винесено з посиланням на пункт 15 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 608 від 17 червня 2009 року.
		Щодо подальших подій сторони мали спір.
		Так, позивач стверджував, що рішення Мінприроди, оформлене наказом № 550 від 22 жовтня 2009 року, не було виконано належним чином та дозволи з продовженим строком дії йому не були видані.
		Відповідач же стверджував, що ВАТ «Полтавський ГЗК» не було отримано дозволів на нових бланках з відміткою про продовження строку їх дії, хоча фактично їх дія продовжена була.
		З матеріалів справи судом також встановлено, що Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України проводилися планові перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК» та 02 березня 2012 року винесене розпорядження №1/7/2659-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Василівської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.34). Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2659 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 20 грудня 2009 року (а.с.36-43). В цей же день, 02 березня 2012 року винесено розпорядження № 5/11/2682-П про припинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт з геологічного вивчення та використання надр Мануйлівського родовища без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.53). Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2682 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 28 грудня 2009 року (а.с.54-61). У акті перевірки прямо зазначено службовими особами Держгеонадр: «на час перевірки спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідно до рішення МРГ з питань надрокористування (протокол від 07.10.09 № 7) щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення залізистих кварцитів Мануйлівського родовища (лист ДГС України від 12.01.10 р.№ 62), підприємством не отримано (а.с.60 передостанній абзац). 02 березня 2012 року винесено розпорядження № 4/10/2681-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Харченківської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.79). Винесено розпорядження № 3/9/2661-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст. 19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Броварківської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.100). Винесено розпорядження № 2/8/2660-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Зарудненської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.123). 
		 З матеріалів адміністративної справи слідує, що у подальшому Державною службою геології та надр України на підставі наказу № 174 від 05 квітня 2013 року продовжено до 05 квітня 2018 року дію спеціальних дозволів № 2659, № 2682, № 2681, № 2661, що видані ВАТ «Полтавський ГЗК». Видано дозвіл з відміткою про продовжений строк дії (а.с.28, 52, 73,94). На підставі наказу № 121 від 11 березня 2013 року продовжено до 11 березня 2018 року дію спеціального дозволу № 2660, що виданий ВАТ «Полтавський ГЗК». Видано дозвіл з відміткою про продовжений строк дії (а.с.117).
		05 грудня 2017 року ПрАТ «Полтавський ГЗК» звернулося до Деожгеонадр зі заявою про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року та надало перелік необхідних для цього документів (а.с.113). 12 грудня 2017 року ПрАТ «Полтавський ГЗК» звернулося до Деожгеонадр зі заявою про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року та №2661 від 20.12.2004 року, а 22 грудня 2017 року - про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2659 від 20 грудня 2004 року; № 2681 від 28 грудня 2004 року.
		Листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, №186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року Держгеонадра повернула позивачу усі перелічені заяви, повідомивши, що у продовженні строку дії спеціальних дозволів відмовлено з посиланням на пункт 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року.
		Вважаючи таке рішення про повернення заяв протиправним  позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Нормативно-правове регулювання
		Оцінюючи оскаржуване рішення субєкта владних повноважень на предмет його правомірності, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правовідносини у сфері надрокористування врегульовуються Кодексом України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР.
		Відповідно до статті 15 цього Кодексу, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
		Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
		Згідно частини 1 статті 20 цього ж Кодексу, для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.
		Порядок надання спеціального дозволу на користування надрами, у тому числі для геологічного вивчення надр, а також порядок продовження строку дії таких дозволів станом на момент первинного отримання позивачем спеціальних дозволів було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1540 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». 
		Пунктом 20 даного Порядку було передбачено, що дія дозволу може бути продовжена на строк не більше того, на який він був виданий раніше. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр заяву із зазначенням причин його продовження не пізніше ніж за рік, а для геологічного вивчення надр - за 6 місяців до закінчення строку дії дозволу на користування надрами. Строк дії дозволу продовжується з дотриманням процедури надання дозволу, передбаченої цим Порядком.
		Процедура отримання спеціального дозволу, встановлена даним Порядком, передбачала, що для отримання дозволу заявник подає спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр заяву про надання дозволу, до якої додаються документи, що підтверджують його правовий статус (копії статуту (положення), свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва), та інші документи за переліком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Рішення про надання дозволу, відмову в його наданні або рішення про проведення конкурсу приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр протягом 30 днів від дати надходження всіх документів у повному обсязі. У разі проведення конкурсу дозвіл надається його переможцю не пізніше ніж через 60 днів з моменту визначення переможця конкурсу.
		У разі виконання надрокористувачем умов дозволу на користування надрами, що підтверджується висновками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з державного гірничого нагляду, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки продовження строку дії дозволу здійснюється без проведення конкурсу. 
		Рішення щодо продовження строку дії дозволу приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр протягом 30 днів від дати надходження всіх документів у повному обсязі. 
		У продовженні строку дії дозволу може бути відмовлено у разі: порушення вимог актів законодавства про користування надрами та охорону навколишнього природного середовища; прийняття рішень відповідно до законодавства про обмеження користування надрами; загрози проникнення до підземних виробок шкідливих і небезпечних речовин; невиконання умов користування надрами, передбачених дозволом.
		Строк дії отриманих ВАТ «Полтавський ГЗК» спеціальних дозволів закінчувався у 2009 році. 
		У 2009 році також діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 608 «Про затвердження Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами». Пунктом 15 цієї Постанови було передбачено, що у разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення і проведення оцінки запасів родовища корисних копалин, продовженні розробки родовища чи закінченні ліквідаційних робіт строк дії дозволу може бути продовжено за відсутності порушень надрокористувачем його умов. 
		Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення проводиться без додаткового погодження з органами місцевого самоврядування один раз на період, необхідний для закінчення робіт, але не більш як на п'ять років. 
		Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає Мінприроди заяву із зазначенням причини такого продовження не пізніше ніж за шість місяців, а для дозволу на геологічне вивчення надр - за три місяці до закінчення строку його дії. 
		Надрокористувач, що не подав заяви у визначений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Дотримання надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, підтверджується висновками Держгірпромнагляду і Мінприроди, а у разі користування надрами континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - Адміністрацією Держприкордонслужби, Мінтрансзв'язку і Мінагрополітики. 
		Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає такі самі документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування. Рішення про продовження строку дії дозволу приймається Мінприроди протягом 35 днів після надходження документів у повному обсязі. 
		Згідно пункту 21 цієї Постанови, рішення щодо продовження строку дії дозволу, переоформлення та видачі дубліката, зупинення дії, поновлення та анулювання дозволу розглядається міжвідомчою робочою групою з питань надрокористування, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України, а положення про таку групу - Мінприроди.
		Суд відмічає, що дійсно, як і наголошував позивач, у цьому нормативному документів встановлено строк для прийняття рішення про продовження строку дії дозволу, однак жодним чином не внормовано питання видачі спеціального дозволу з продовженим строком дії надрокористувачу. В тому числі не врегульовано й строк видачі такого дозволу.
		В подальшому правовідносини, повязані з продовженням строку дії спеціального дозволу на користування надрами, було внормовано Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (надалі Порядок 615).
		Процедура продовження строку дії спеціального дозволу визначена пунктом 14 Порядку 615:
		у разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр. 
		Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються за кошти державного бюджету. 
		Строк дії дозволу, наданого відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу. 
		Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає Держгеонадрам заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. 
		Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування.
		Рішення про продовження строку дії дозволу приймається Держгеонадрами протягом 60 днів після надходження документів у повному обсязі.
		Згідно з пунктом 15 Порядку 615 в редакції станом на 18 грудня 2017 року, надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі:
		невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;
		прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства;
		подання заявником документів не в повному обсязі;
		виявлення у поданих документах недостовірних даних;
		невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку;
		наявності інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;
		відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу.
		В редакції Порядку 615 від 25 квітня 2018 року було додано, зокрема, положення щодо того, що рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п'яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу. Орган з питань надання дозволу реєструє подану надрокористувачем заяву про продовження строку дії дозволу та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня подання заяви. Надання примірника дозволу, строк дії якого продовжено, здійснюється: протягом 20 робочих днів після прийняття рішення про продовження строку дії дозволу - для нафти та газу; протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за продовження строку дії дозволу у розмірі, визначеному згідно з цим пунктом, - крім нафти та газу.
		Отже, строк видачі надрокористувачу спеціального дозволу на користування надрами з продовженим строком дії вперше було встановлено тільки 25 квітня 2018 року. До цього дане питання нормативно не регулювалося.
		Висновки щодо правозастосування
		Вище викладено норми, що регламентують процедуру та підстави продовження надрокористувачу строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
		Суд виходить з того, що між сторонами відсутній спір щодо дотримання позивачем процедури належної подачі документів для продовження такого строку дії спеціальних дозволів; відсутній спір щодо повноти наданих на розгляд відповідачу для такого продовження документів.
		Фактично, спір у даній справі виник щодо того, чи продовжувався у період часу з 2009 по 2013 рік строк дії спеціальних дозволів №2660, №2681, №2661, №2659, №2682, що видані ВАТ «Полтавський ГЗК». 
		Сторонами не оспорювався факт того, що дані дозволи були отримані у 2004 році зі строком дії на 5 років, який закінчувався у 2009 році, а також той факт, що дія спеціального дозволу № 2660 була продовжена Державною службою геології та надр України на підставі наказу № 121 від 11 березня 2013 року - до 11 березня 2018 року, а дія дозволів № 2659, №2682, № 2681, № 2661 на підставі наказу № 174 від 05 квітня 2013 року - до 05 квітня 2018 року.
		Також сторони не оспорювали того, що 07 жовтня 2009 року Міжвідомча робоча група з питань надрокористування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на своєму засіданні (протокол № 7) схвалила продовження строку дії вказаних спеціальних дозволів та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України 22 жовтня 2009 року винесло наказ № 550 «Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами», відповідно до додатків до якого, прийнято рішення продовжити строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (а.с.22). Згідно додатку до наказу, прийнято у тому числі рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682, що видані ВАТ «Полтавський ГЗК» (а.с.23). Державній геологічній службі доручено забезпечити виконання цього наказу. Наказ винесено з посиланням на пункт 15 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 608 від 17 червня 2009 року.
		Спір у цій справі існує з приводу твердження позивача про те, що наказ № 550 Міністерства охорони навколишнього природного середовища не був виконаний та ВАТ «Полтавський ГЗК» у період часу з 2009 року по 2013 рік не було надано спеціальних дозволів на нових бланках з відміткою про продовжений строк дії. Відповідно позивач вважав, що у 2009 році перше продовження строку дії спеціального дозволу не відбулося, а тому продовження строку, вчинене відповідачем у 2013 році  є першим продовженням. Відповідач вважав, що видача Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 22 жовтня 2009 року наказу № 550, яким зокрема було продовжено дію і спеціальних дозволів ВАТ «Полтавський ГЗК», є першим продовженням строку, друге продовження строку дії спеціальних дозволів мало місце у 2013 році, а тому нове повторне продовження строків (втретє) є неможливим.
		З даного приводу суд прийшов до таких висновків.
		Наказом № 550 від 22 жовтня 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було прийнято рішення продовжити строк дії спеціальних дозволів на користування надрами, у тому числі, про продовження строку дії спеціальних дозволів № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682, що видані ВАТ «Полтавський ГЗК». Згідно тексту наказу, Державній геологічній службі доручено забезпечити виконання цього наказу. 
		На думку суду, виконання рішення про продовження строку дії спеціального дозволу кінцевою своєю стадією має видачу самого спеціального дозволу на новому бланку з відміткою про продовжений строк дії. У іншому випадку дозвіл з продовженою дією неможливо вважати таким, що виданий надрокористувачу.
		В даній справі суд вважає доведеним твердження ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо того, що дозволи з продовженим строком дії на нових бланках у 2009 році на виконання наказу № 550 від 22 жовтня 2009 року підприємству не були видані.
		На користь цього переконливо свідчать акти самого ж відповідача.
		Так, як уже зазначалося вище, 02 березня 2012 року Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України винесено розпорядження № 1/7/2659-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Василівської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.34). Це порушення виявлено у ході планової перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК», що проведена Державною службою геології та надр України. Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2659 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 20 грудня 2009 року (а.с.36-43).
		Також 02 березня 2012 року Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України винесено розпорядження № 5/11/2682-П про припинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт з геологічного вивчення та використання надр Мануйлівського родовища без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.53). Це порушення виявлено у ході планової перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК», що проведена Державною службою геології та надр України. Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2682 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 28 грудня 2009 року (а.с.54-61). У акті перевірки прямо зазначено службовими особами Держгеонадр: «на час перевірки спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідно до рішення МРГ з питань надрокористування (протокол від 07.10.09 № 7) щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення залізистих кварцитів Мануйлівського родовища (лист ДГС України від 12.01.10 р.№ 62), підприємством не отримано (а.с.60 передостанній абзац).
		02 березня 2012 року Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України винесено розпорядження № 4/10/2681-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Харченківської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.79). Це порушення виявлено у ході планової перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК», що проведена Державною службою геології та надр України. Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2659 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 20 грудня 2009 року (а.с.80-87). У акті перевірки прямо зазначено службовими особами Держгеонадр: «на час перевірки спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідно до рішення МРГ з питань надрокористування (протокол від 07.10.09 № 7) щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення залізистих кварцитів Харченківської ділянки (лист ДГС України від 12.01.10 р.№ 59), підприємством не отримано. НА час перевірки спеціальний дозвіл на геологічне вивчення Харченківської ділянки відсутній. (а.с.86 передостанній абзац).
		02 березня 2012 року Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України винесено розпорядження № 3/9/2661-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст. 19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Броварківської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.100). Це порушення виявлено у ході планової перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК», що проведена Державною службою геології та надр України. Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2661 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 20 грудня 2009 року (а.с.101-109).
		02 березня 2012 року Північним міжрегіональним територіальним сектором Державної служби геології та надр України винесено розпорядження № 2/8/2660-П про призупинення робіт з геологічного вивчення та використання надр у звязку з виявленим порушенням ст.ст.19, 20 Кодексу України про надра: проведення робіт по бурінню свердловин в межах Зарудненської ділянки без наявності спеціального дозволу на користування надрами (а.с.123). Це порушення виявлено у ході планової перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК», що проведена Державною службою геології та надр України. Акт перевірки містить відомості про перевірку спеціального дозволу № 2660 з позначенням того, що термін дії дозволу закінчився 20 грудня 2009 року (а.с.124-131).
		Суд виходить з того, що при проведенні планової перевірки структурний підрозділ Держгеонадр не міг не володіти інформацією щодо видачі перевіряємому підприємству спеціального дозволу з продовженим строком дії, оскільки відповідач є розпорядником цієї інформації. У разі, якби фактична видача дозволів з продовженим строком дії була вчинена Держгеонадрами, Північний міжрегіональний територіальний сектор Державної служби геології та надр України не мав би підстав стверджувати про відсутність продовження строку дії спеціальних дозволів. Аналогічно при проведенні перевірок представники позивача повинні були б зазначити свої заперечення про відсутність порушення у вигляді відсутності спеціальних дозволів з продовженим строком дії. Однак акти перевірок таких заперечень не містять.
		Іншим непрямим доказом відсутності видачі позивачу у 2009 році спеціальних дозволів № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682 з продовженим строком дії суд вважає час видачі цих дозволів із продовженим строком дії на підставі наказу № 174 від 05 квітня 2013 року. Суд погоджується з твердженням позивача щодо того, що дійсно, у разі продовження у жовтні 2009 року строку дії спеціальних дозволів, цей строк би закінчувався у жовтні 2014 року. Але видача дозволів з продовженим строком дії вчинена у квітні 2013 року  на 1,5 років раніше. Відповідач з цього приводу вказував у письмових поясненнях, що видача продовжених дозволів була вчинена у відповідності до встановлених Порядком 615 строків, які відраховуються від дати відповідної заяви надрокористувача. Однак суд вважає за необхідне вказати з цього приводу, що у разі, якби продовження строку у 2009 році відбулося і продовжений строк дії дозволів спливав у жовтні 2014 року  у надрокористувача не було б жодної потреби звертатися за продовженням строку дії спеціальних дозволів на 1,5 років раніше.
		Отже, продовження строку дії спеціальних дозволів у квітні 2013 року може бути тільки наслідком того, що тривалий час позивач виконував додаткові умови, які були необхідні для реалізації наказу № 550 від 22 жовтня 2009 року. Так, позивачем при поданні позову вказано, що у 2009 році Держгеонадрами на виконання наказу № 550 вимагалося додатково для видачі дозволів з продовженим строком дії отримати висновок державної екологічної експертизи, екологічну картку, відкоригувати загальну площу та кутові точки ліцензійних ділянок. Докази вимог щодо таких додаткових умов та докази виконання їх підприємством надані самим же відповідачем. Так, Держгеонадрами на ухвалу суду було надано витяги з електронної інформаційної бази даних, що веде ДНВП «Геоінформ», щодо спірних спеціальних дозволів. Ці витяги, з-поміж іншого, містять відомості щодо виконання ВАТ «Полтавський ГЗК» умов, наприклад щодо спеціального дозволу № 2659: виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2013 року; Держуправління охоронприроди в Полтавській області/екологічна картка від 27.12.2012 року, Держгірпромнагляду України від 11.03.2013 року, Полтавської обласної ради від 28.02.2013 року (див. а.с. 198, 201, 204, 207, 210).
		Суд звертає увагу на те, що дати вказаних документів знаходяться в часовому проміжку значно раніше, ніж час закінчення начебто продовженого строку дії спеціальних дозволів (жовтень 2014 року). Це вказує на те, що дійсно підприємством виконувалися певні дії задля виконання умов отримання спеціальних дозволів з продовженим строком дії.
		Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Ухвалою від 06 вересня 2018 року суд зобовязав Державну службу геології та надр України надати спеціальні дозволи на користування надрами (Васильківська ділянка, Мануйлівська ділянка, Харченківська ділянка, Броварківська ділянка, Заруденська ділянка), які видавалися на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 550 від 22.10.2009 року (а.с.166).
		Задля підтвердження своєї правової позиції відповідачу необхідно було б надати докази того, що спеціальні дозволи № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682 були у 2009 році видані позивачу на нових бланках з продовженим строком дії.
		Однак таких доказів відповідач суду не надав.
		У якості непрямих доказів того, що вказані спеціальні дозволи продовжували строк своєї дії у 2009 році, відповідач надав витяги з електронної інформаційної бази даних, що веде ДНВП «Геоінформ», стверджуючи, що в цих базах даних містяться відомості про те, що дію спірних спеціальних дозволів було продовжено двічі: на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 550 від 22.10.2009 року та у 2013 році на підставі відповідних наказів Держгеонадр.
		Однак, ці витяги містять лише інформацію про винесення наказу № 550 від 22 жовтня 2009 року, що й так не оспорюється сторонами. Будь-якої інформації про те, що дозвільні документи на користування надрами були фактично надрокористувачу видані у 2009 році  немає. 
		Отже суд прийшов до висновку про недоведеність того факту, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» були у 2009 році видані спеціальні дозволи № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682 на нових бланках з продовженим строком дії  на виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 550 від 22.10.2009 року.
		Приймаючи рішення у цій справі, суд виходить з того, що невидача надрокористувачу дозвільного документу не є належним продовженням строку дії такого дозвільного документу, хоч формально рішення про таке продовження і було прийнято. У будь-якому разі прийняте рішення слід було остаточно виконати. Остаточним виконанням наказу № 550 від 22 жовтня 2009 року слід вважати фізичну видачу представнику підприємства спеціального дозволу на новому бланку з продовженим строком дії. 
		Такі висновки суду узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, зокрема, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
		Так, наприклад, у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року (набуло статус остаточного 20 січня 2012 року), ЄСПЛ у пунктах 70,71 вказав, що «…Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)».
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика ЄСПЛ є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		Таким чином, суд прийшов до висновку, що невиконання остаточно Держгеонадрами наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №550 від 22.10.2009 року та відповідно невидача ПрАТ «Полтавський ГЗК» у 2009 році спеціальних дозволів № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682 на нових бланках з продовженим строком дії не є належним продовженням строку їх дії. Тому першим належним продовженням строку дії вказаних спеціальних дозволів слід вважати продовження, вчинене Держгеонадрами у квітні 2013 року.
		Відповідно, оскаржувані відмови повторно продовжити строк дії спеціальних дозволів відповідачем ґрунтувалися на невірних висновках про те, продовження їх дії вже було вчинено двічі.
		Суд наголошує на тому, що продовження строку дії спеціальних дозволів № 2660, № 2681, №2661, №2659, № 2682 у належний спосіб було вчинено один раз - на підставі наказу № 174 від 05 квітня 2013 року. 
		Тому посилання Держгеонадр у оскаржуваних рішеннях про відмову на пункт 14 Порядку 615, яким передбачено, що продовження строку дії спеціальних дозволів може бути вчинено не більше двох разів  не є обґрунтованим. 
		Необґрунтованість рішення субєкта владних повноважень є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
		Отже, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень Державної служби геології та надр України, оформлених листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року про повернення заяв ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2659, № 2661, № 2681, № 2682, № 2660 у звязку з відмовою у продовженні строку дії зазначених спеціальних дозволів.
		Щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке.
		Відповідно до частин 3 та 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Правова оцінка рішенню Держгеонадр про відмову у продовженні строку дії спеціальних дозволів, наданих позивачу, викладена вище і полягає у тому, що продовження строку дії таких дозволів вчинене було у належний спосіб тільки один раз, а не двічі, а тому при прийнятті рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів відповідач не повинен застосовувати частину 2 пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (Порядок 615).
		У той же час відповідачем не виявлено, не вказано та не доведено суду жодних інших підстав для відмови у продовженні строку дії спірних дозволів, окрім тої, яка була застосована у оскаржуваних рішеннях про відмову. Відповідач не надав жодних зауважень до заяв ПрАТ «Полтавський ГЗК» про продовження строку дії дозволів, окрім зауваження про недопустимість продовження втретє. Тому суд виходить з того, що інші підстави для відмови у продовженні строку дії спеціальних дозволів позивачу відсутні. 
		З аналізу Порядку 615 суд прийшов до висновку, що у даному випадку субєкт владних повноважень позбавлений права діяти на власний розсуд, а отже відповідне повноваження не є дискреційним. Так, Порядок 615 надає Держгеонадрам України два можливі варіанти поведінки: або продовжити строк дії спеціального дозволу при виконанні умов, передбачених пунктом 14 Порядку 615, або відмовити у продовженні при невиконанні надрокористувачем таких умов. 
		Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність вчиненої відповідачем відмови у продовженні строку дії дозволів, то прийняття рішення про продовження є єдиним допустимим варіантом дії відповідача.
		Тому суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом зобовязання Держгеонадр України прийняти рішення про продовження ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року (Мануйлівська ділянка); продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2681 від 28.12.2004 року (Харченківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2661 від 20.12.2004 року (Броварківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року (Заруденська ділянка).
		Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Витрати у даній справі понесені за рахунок сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Будівельників, 16 м.Горішні Плавні Полтавської області ЄДРПОУ 00191282) до Державної служби геології та надр України (вул.Ежена Потьє, 16 м.Київ ЄДРПОУ 37536031) задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, оформлені листами № 185/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 184/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 186/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 183/03/12-18 від 04.01.2018 року, № 31139/03/12-17 від 21.12.2017 року про відмову ПрАТ «Полтавський ГЗК» у продовженні строку дії спеціальних дозволів на користування надрами № 2659, № 2661, № 2681, № 2682, № 2660.
		Зобовязати Державну службу геології та надр України (вул.Ежена Потьє, 16 м.Київ ЄДРПОУ 37536031) прийняти рішення про продовження Приватному акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул.Будівельників, 16 м.Горішні Плавні Полтавської області ЄДРПОУ 00191282) строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2682 від 28.12.2004 року (Мануйлівська ділянка); продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2681 від 28.12.2004 року (Харченківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2661 від 20.12.2004 року (Броварківська ділянка), продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2660 від 20.12.2004 року (Заруденська ділянка). 
		Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул.Будівельників, 16 м.Горішні Плавні Полтавської області ЄДРПОУ 00191282) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (вул.Ежена Потьє, 16 м.Київ ЄДРПОУ 37536031) витрати зі сплати судового збору у сумі 17 620, 00 грн.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання. 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...