Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/16660/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2018. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		06 листопада 2018 року                                        № 760/16660/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Поліщука П.П., у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №6 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правового берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Мошик Катерини Сергіївни, рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома Павла Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		26.06.2018 ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до інспектора роти №6 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правового берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Мошик Катерини Сергіївни (Мошик К.С.), рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома Павла Олександровича (Гром П.О.), Департаменту патрульної поліції, в якому висловила прохання:
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії НК №723317 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, складену інспектором роти №6 батальйону №1 полку №1 Мошик К.С. і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		- визнати дії поліцейського, рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома П.О. щодо тимчасового затримання транспортного засобу Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, згідно Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, складеного 17.06.2018, - протиправними;
		- cтягнути з Департаменту патрульної поліції на її користь завдану майнову шкоду (збитки) у розмірі 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) гривень, понесених згідно квитанцій №ПНІ324 та №ПН1318 від 18.06.2018;
		- стягнути з Департаменту патрульної поліції на її користь завдану моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
		В обґрунтування адміністративного позову зазначила, що рядовий поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Гром П.О. без достатніх на те підстав склав Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2018, відповідно до якого автомобіль позивача евакуйовано Товариством з обмеженою відповідальністю «AVTOSOSSERVIS» та доставлено на спеціальний майданчик. 
		Позивач зазначає, що відсутні підстави стверджувати про порушення нею вимог підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що свідчить про незаконність притягнення її до адміністративної відповідальності згідно постанови Серії НК №723317, складеної інспектором роти №6 батальйону №1 полку №1 Мошик К.С. та, як наслідок, протиправність й необхідність скасування вказаної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
		Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку із незаконним тимчасовим затриманням автомобіля вона змушена була вживати заходів щодо його повернення у зв'язку із чим понесла витрати на послуги евакуатора та на зберігання транспортного засобу в загальній сумі 1788 грн, які є реальною майновою шкодою завданою протиправними діями та рішенням відповідачів. Також позивач вказала, що на момент затримання її автомобіля в ньому знаходились продукти харчування, які через добу стали непридатними для вживання. 
		Окрім того, тимчасове затримання автомобіля викликало у неї душевні страждання, адже коли позивач повернулась на місце, де залишила свій автомобіль, останній зник з невідомих для неї причин. Також в цей час разом з позивачем були її діти, які вимушені були чекати з'ясування обставин зникнення автомобіля, плакали та хотіли додому відпочивати. Наведене призвело до нанесення позивачу моральної шкоди, яку позивач оцінює в 5000 грн.
		Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29.06.2018 зазначений позов ОСОБА_3 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2018 позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.
		Представник відповідачів подав відзив на адміністративний позов в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позивач допустила порушення підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху у зв'язку з чим, оскаржувані дії рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома П.О. щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача згідно Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2017, а також постанова Серії НК №723317 від 18.06.2017 є правомірними.
		Також представник відповідачів зазначив, що вимога щодо відшкодування майнової шкоди безпідставно заявлена до Департаменту патрульної поліції, оскільки дані кошти Департаментом патрульної поліції з позивача не стягувались, а були сплачені на рахунки Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙГІ ЕСТЕЙР», які не мають жодного відношення до Департаменту патрульної поліції. 
		Вимогу про стягнення моральної шкоди представник відповідача вважає необґрунтованою, адже позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди спірними діями та рішенням.
		В ході судового засідання представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.
		17.06.2018 ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, здійснила стоянку на АЗК «ОККО» за адресою: м. Київ, просп. А. Заболотного, 25а.
		У зв'язку із ремонтними роботами в районі Великої Окружної дороги, позивач залишила вказаний автомобіль та продовжила рух громадським транспортом.
		17.06.2018 поліцейський роти №1 батальйону №1 полку №1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Гром П.О. під час патрулювання Голосіївського району міста Києва отримав виклик за адресою: м. Київ, просп. А. Заболотного, 25а, про те, що транспортний засіб - Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, суттєво перешкоджав дорожньому руху та створював загрозу руху, оскільки був припаркований безпосередньо на місці зливу палива на АЗК «ОККО».
		Після прибуття за вказаним викликом патрульної поліції рядовий поліції Гром П.О. водія та власника транспортного засобу Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, на місці події встановити не зміг, а тому прийняв рішення про евакуацію вказаного транспортного засобу шляхом повантаження його на евакуатор та доставлення на спеціальний майданчик, про що склав Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2018.
		18.06.2018 в результаті звернення ОСОБА_3 до управління патрульної поліції у місті Києві, стосовно евакуації її автомобіля, інспектором патрульної поліції Мошик К.С. розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія НК №723317 від 18.06.2017.
		Згідно вказаної постанови, ОСОБА_3 здійснила стоянку транспортного засобу  Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, на АЗК «ОККО» біля цистерни, у місці зливу палива, чим створила суттєві перешкоди дорожньому руху, створила загрозу руху та завдала підприємству матеріальних збитків, чим порушила вимоги підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху. У зв'язку із чим та згідно частини третьої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X (КУпАП) до ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 510 грн. До постанови додано Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2018 та пояснення ОСОБА_3
		Позивач, вважаючи дії щодо тимчасового затримання її автомобіля та постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності протиправними, а також посилаючись на заподіяння вказаними діями їй майнової й моральної шкоди, звернулася до суду із даним позовом.
		Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов з наступних висновків.
		Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
		До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до підпункту 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. 
		За приписами підпункту 15.10 «д» Правил дорожнього руху, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
		Згідно підпункту 1.10 Правил дорожнього руху, перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
		Смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.
		Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
		Прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
		Відповідно до частини третьої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
		Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Позивач зазначає, що  жодних перешкод дорожньому руху  не створювала, так як місце перебування автомобіля на смузі руху не знаходилось та вказана територія взагалі не була призначена для наскрізного проїзду. До того ж, є незрозумілим на якій відстані від автомобіля позивача знаходилась цистерна для зливу.
		Матеріали справи містять пояснення працівників АЗК «ОККО» ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно яких 17.06.2018 на АЗК «ОККО» за адресою: м. Київ, просп. А. Заболотного, 25а прибула автоцистерна з нафтопродуктами. Зливу перешкоджав автомобіль Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, внаслідок чого відбулась затримка зливу, а в подальшому згідно інструкції була викликана патрульна поліція.
		Суд враховує, що згідно наявних в матеріалах справи фотографій АЗК «ОККО» за адресою: м. Київ, просп. А. Заболотного, 25а, біля місця, де здійснила стоянку позивач  відсутні будь-які застережувальні знаки про заборону здійснення зупинки (стоянки), інформація про призначення майданчику для розміщення автоцистерн. Тому, позивач не могла передбачити, що здійснення стоянки саме в цьому місці призведе до перешкод в діяльності АЗК.
		Згідно пояснень позивача на місці, де вона здійснила стоянку постійно здійснюють свою зупинку (стоянку) автомобілі, адже іншого місця для розташування автомобілів для отримання сервісних послуг (відвідування місця торгівлі, туалету тощо) на території АЗК не передбачено. 
		Крім того, на думку суду здійснення позивачем стоянки на зазначеному місці на території АЗС не може вважатись перешкодою для руху в розумінні Правил дорожнього руху, адже вказана територія не призначена для наскрізного проїзду та не може вважатись смугою руху.
		За таких обставин, суд вважає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та достатніх доказів порушення позивачем вимог підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху. 
		Отже, інспектором роти №6 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правового берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Мошик К.С. незаконно притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно частини третьої статті 122 КУпАП на підставі постанови Серії НК №723317 від 18.06.2017, що свідчить про протиправність та необхідність скасування такої постанови.
		Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3
		Згідно зі статтею 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. 
		З урахуванням обставин даної справи достатньою підставою для затримання транспортного засобу позивача було одночасне існування таких обставин:
		1)          наявність підстав вважати, що позивачем порушено вимоги підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху;
		2)          розміщення транспортного засобу позивача суттєво перешкоджало дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
		Суд зазначає, що з огляду на викладені вище обставини, висновки рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома П.О. щодо порушення позивачем вимог підпунктів 1.5, 15.10 «д» Правил дорожнього руху не можна вважати обґрунтованими.
		Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачами не доведено, що розміщення транспортного засобу позивача суттєво перешкоджало дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
		Тому, суд дійшов висновку про протиправність дій рядового поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома П.О. щодо тимчасового затримання транспортного засобу Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, згідно Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2018.
		Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України (ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Судом встановлено, що внаслідок вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваної постанови, позивач поніс реальні збитки в сумі 1788 грн, у зв'язку із оплатою послуги евакуатора згідно квитанції №ПНІ324 від 18.06.2018 в сумі 1500 грн та оплати за зберігання транспортного засобу позивача в сумі 288 грн згідно квитанції №ПН1318 від 18.06.2018.
		Посилання представника відповідачів на те, що вказані кошти позивач сплатив на рахунки Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙГІ ЕСТЕЙР» суд вважає безпідставними, адже необхідність вказаних витрат викликана протиправними діями та рішенням відповідачів, у зв'язку із чим такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок суб'єкта владних повноважень.
		Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача майнових збитків в сумі 1788 грн.
		Крім того, відповідно до статті 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичною або юридичною особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок її джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках.
		Позивачем зазначено, що моральна шкода, заподіяна їй протиправними діями та рішенням відповідачів полягає у тому, що незаконне тимчасове затримання автомобіля викликало у неї душевні страждання, адже коли позивач повернулась на місце, де залишила свій автомобіль, останній зник з невідомих для неї причин. Також в цей час разом з позивачем були її діти, які вимушені були чекати з'ясування обставин зникнення автомобіля, плакали та хотіли додому відпочивати. Наведене призвело до нанесення позивачу моральної шкоди, яку позивач оцінює в 5000 грн.
		Враховуючи те, що порушення прав позивача з боку відповідачів дійсно мало місце, а  також враховуючи наслідки порушених прав, виходячи із вимог розумності і справедливості суд вважає за необхідним стягнути саме з Департаменту патрульної поліції на користь позивача моральну шкоду, яку суд оцінює у 1000 грн. У частині стягнення моральної шкоди на суму 4000 грн належить відмовити за необґрунтованістю.  
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення, а обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позову у вище зазначеній частині.
		Окремо щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із несплатою позивачем судового збору суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення даного клопотання.
		На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №723317 від 18.06.2018, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, складену інспектором роти №6 батальйону №1 полку №1 Мошик Катериною Сергіївною, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
		Визнати протиправними дії поліцейського управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Грома Павла Олександровича щодо тимчасового затримання транспортного засобу Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_1, згідно Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.06.2018.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції  на користь ОСОБА_3 завдану майнову шкоду (збитки) у розмірі 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) гривень, понесену згідно квитанцій №ПНІ324 та №ПН1318 від 18.06.2018.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Позивач - ОСОБА_3 (місце проживання фізичної особи: 03049, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
		Відповідач - Департамент патрульної поліції (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646).
		Відповідач - інспектор роти №6 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правового берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Мошик Катерина Сергіївна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646).
		Відповідач - рядовий поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Гром Павло Олександрович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646).
		Повний текст рішення складено 12.11.2018.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                  О.М. Чудак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...