Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/901/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2018. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 29.11.2018
Номер судового провадження: 854/767/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/901/18
		Категорія: 10.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. 
		          П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді:  Димерлій О.О.
		суддів: Кравченко К.В. ,  Коваль М.П. 
		за участю секретаря - Сінча А.Ю. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення     Херсонського окружного адміністративного суду  від 23.07.2018р. по справі № 821/901/18 за позовом      Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1   до     Головного управління Держпраці у Херсонській області  про скасування постанови,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В травні Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 21-01-282/056-12с від 20 квітня 2018 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що цією постановою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про Працю України ( далі КЗпП України) на нього накладено штраф у розмірі 335 070 грн за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України. 
		Під час інспекційного відвідування позивач та працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які виконували певні роботи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", надали відповідачу пояснення щодо відсутності факту використання позивачем праці найманих працівників, оскільки дані особи виконують роботи на підставі договору аутстаффінга від 18 січня 2017 року, укладеного між ТОВ "Стафф-Сервіс" та ФОП ОСОБА_1 
		Позивач зазначає, що ТОВ "Стафф-Сервіс" є посередником з працевлаштування, а роботодавцем персоналу  є ТОВ "Марінекс ЛТД". На думку позивача, податковий орган безпідставно не врахував дані обставини при прийняття рішення про накладення штрафу. Також представник позивача відмітив, що чинним законодавством про працю не передбачено ведення замовником послуги аутстаффінга будь-яких облікових документів по персоналу, роботодавцем якого виступає третя особа. Договір аутстаффінга від 18 січня 2017 року судом не визнано недійсним і жодна особа не заперечує дійсність цього договору або їх окремих положень на підставах, встановлених законом.
		За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 23 липня 2018 року прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив  з того, що договір аутстаффінга від 18 січня 2017 року не може бути підставою для допущення позивачем до роботи працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без оформленнями з ними трудових відносин, як того вимагає стаття 24 КЗпП України, відтак використання позивачем праці даних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, свідчить про порушення останнім вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В апеляційній скарзі скаржник зазначає, по-перше, що інспекційне відвідування відбулося протиправно, без наявності правових підстав для його призначення; 
		- по-друге, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування факту належного оформлення трудових відносин найманих працівників саме з роботодавцем-нерезидентом ТОВ "Марінекс ЛТД"; 
		- по-третє, відповідно до договору, укладеному з ТОВ "Стафф-Сервіс", позивач не зобов'язаний вести кадровий облік;
		- по-четверте відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП України, настає лише за сукупності певних умов, а саме  фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати, однак судом протиправно не досліджено факт виплати заробітної плати працівникам;
		- по-п'яте, відсутність порушень законодавства про працю з боку ТОВ "Стафф-Сервіс";
		- по-шосте, висновок суду про те, що згідно умов договору аутстаффінга від 18 січня 2017 року ТОВ "Стафф-Сервіс" позивачу посередницьких послуг з працевлаштування зроблений без урахування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі №821/1103/17.
		На зазначену апеляційну скаргу надійшов відзив відповідача, в якому він просить залишити зазначену апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законним та об'єктивним.
		В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
		Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
		Судом апеляційної  інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.12.2006 року. Основним видом економічної діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		На підставі наказу № 242 від 15.03.2018 року та направлення  від15.03.2018 № 302 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_1, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", за результатами якого складено Акт від 26.03.2018 року № 21-01-282/056 (далі-Акт № 056), який підписаний позивачем із запереченнями.
		Під час інспекційного відвідування встановлено, що  ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Так, станом на 23.03.2018 року в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на робочих місцях знаходилися кухар ОСОБА_2, кухар ОСОБА_3 та мийниця посуду ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_1 не забезпечено достовірний облік виконуваної даними працівниками роботи та не забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці.  
		Як зазначено на сторінці 5 Акту № 056 ФОП ОСОБА_1 під час інспекційного відвідування надав повідомлення від ТОВ "Стафф-Сервіс"; витяг з наказу від 18.01.2017 року № 18-к; заяви про прийняття на роботу  ТОВ "Марінекс ЛТД" (три аркуші); копію договору аутстаффінга від 18.01.2017 року.
		30.03.2018 року відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №21-01-282/056-033.
		05.04.2018 року начальник ГУ Держпраці у Херсонській області прийняв рішення про призначення на 20.04.2018 року розгляду справи про накладення на ФОП ОСОБА_1  штрафу. 
		06.04.2018 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
		За результатами розгляду справи та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 20.04.2018 року № 21-01-282/056-12с про накладення на ФОП ОСОБА_1  штрафу за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України у розмірі 335070 грн.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся за судовим захистом.
		При вирішення спору суд керувався наступним.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим     наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок № 390).
		Пунктом 2 Порядку № 390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.
		Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		Інспекційне відвідування позивача відбулось на підставі наказу керівника відповідача від 15.03.2018 року № 242, що виданий на підставі листа ГУ ДФС у Херсонській області від 28.02.2018 року № 2153/9/21-22-13-06, в якому зазначалося про те, що за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом встановлено порушення в частині використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд не погоджується з твердженнями ФОП в апеляційній скарзі про те, що інспекційне відвідування відбулося протиправно, без наявності правових підстав для його призначення, оскільки заходи контролю стосовно позивача здійснені відповідачем у межах і у спосіб, передбачений чинним законодавством, з дотриманням вимог Порядку №295.
		Як встановлено апеляційним судом із договору  аутстаффінга від 18.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Кліент) та ТОВ "Стафф-Сервіс" (Виконавець) предметом даного договору є: Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати за заявкою Клієнта послуги з надання Клієнтові працівників Виконавця для участі у виробничому процесі, керуванні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та/або реалізацією продукції, на умовах цього договору (п.1.1 договору). Згідно пункту 2.1.6 договору Виконавець зобов'язується належним чином вести кадровий облік по усіх своїх працівниках. Обов'язок по належному оформленню трудових або інших договорів зі своїми працівниками повністю лежить на Виконавцеві.
		Також відповідно до п.2.2.3 вказаного договору виконавець (ТОВ "Стафф-Сервіс") встановлює працівникам винагороду та розмір інших виплат на свій власний розсуд, з урахуванням рекомендацій клієнта та вимог діючого законодавства.
		Відповідно до п. 2.2.5 виконавець притягує працівників до  дисциплінарної та матеріальної відповідальності у випадках, передбачених законодавством, трудовими договорами, локальними нормативно-правовими актами, діючими у виконавця/клієнта. 
		Відповідно до п. 2.2.4 виконавець вимагає від працівників, направлених клієнту, виконання умов трудових договорів, посадових інструкцій і локальних нормативних правових актів, діючих у виконавця /клієнта.
		З аналізу наведеного договору вбачається, що  за умовами договору ТОВ "Стафф-Сервіс" зобов'язане виконувати за заявкою ФОП ОСОБА_1 послуги з підбору і направлення в розпорядження Клієнта працівників, та вести розрахунок, нарахування і сплату податків і обов'язкових платежів  в бюджети всіх рівнів, нарахованих у зв'язку з виплатою робітникам винагороди. Крім того за цим правочином саме ТОВ "Стаф Сервіс" встановлює винагороди і розмір інших виплат працівникам. Вказані обов'язки за своєю суттю є обов'язками роботодавця, який регламентує діяльність працівників на підприємстві. Отже, такий договір визначає суттєві умови працевлаштування працівника і може укладатися тільки за його участі і згоди. У іншому випадку це є порушенням прав і законних інтересів працівника. 
		Апеляційний суд ураховує те, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить    моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок. В даному випадку вказаний договір аутстаффінгу укладений між ФОП ОСОБА_1  та ТОВ "Стафф-Сервіс"  суперечить ст. 21 Кодексу законів про працю України, оскільки не містить згоди працівника виконувати роботу, передбачену цією угодою.
		А тому, згідно з ч. 1 ст.  203, ч. 2 ст.  215, ч. 2 ст.  228 Цивільного кодексу України  правочин є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається. 
		Також апеляційний суд звертає увагу, що договором аутстаффінга не передбачено виконання ТОВ "Стафф-Сервіс" посередницьких послуг з працевлаштування працівників ТОВ "Марінекс ЛТД" і такі умови не можуть бути передбачені договором аутстаффінга, оскільки це суперечить змісту даного договору.
		Разом з тим, згідно інформації ГУ ДФС у Херсонській області від 13.04.2018 року №3450/9/21-22-13-06 ТОВ "Стафф-Сервіс" не має найманих працівників. 
		В апеляційній скарзі позивач не заперечував того, що працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є  працівниками ТОВ "Марінекс ЛТД" та надані ФОП ОСОБА_1 для роботи за договором аутстаффінга від 18.01.2017 року. ТОВ "Стафф-Сервіс" у даному випадку є посередником у їх працевлаштуванні. 
		Таким чином, надання посередницьких послуг у працевлаштуванні  працівників ТОВ "Марінекс ЛТД" не передбачено договором аутстаффінга від 18.01.2017 року.
		В апеляційній скарзі представник позивача не заперечував того, що працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є  працівниками ТОВ "Марінекс ЛТД" та надані ФОП ОСОБА_1 для роботи за договором аутстаффінга від 18.01.2017 року. ТОВ "Стафф-Сервіс" у даному випадку є посередником у їх працевлаштуванні. 
		Отже, надання посередницьких послуг у працевлаштуванні  працівників ТОВ "Марінекс ЛТД" не передбачено договором аутстаффінга від 18.01.2017 року.
		Апеляційний суд не погоджується з посиланням апелянта на рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 року по справі №821/1103/17 яким вирішувалось питання хто є роботодавцем найманих працівників, оскільки вказаним рішенням досліджувались первинні документи по правовідносинам ТОВ "Маринекс ЛТД" зТОВ "Аутстаффер", а не з ТОВ "Стафф-Сервіс", отже посилання позивача на вказане рішення та ч. 4 ст. 78 КАС України ц цьому випадку є безпідставним. 
		Стосовно правомірності винесення вищезгаданої постанови № 21-01-282/056-12с від 20 квітня 2018 року, суд зазначає наступне.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).
		Цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).
		Статтею 265 КЗпП України встановлено відповідальність за порушення законодавства про працю.
		Відповідно до частини другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		В своїй апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 зазначає, що відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП України, настає лише за сукупності певних умов, а саме  фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати.
		Однак апеляційний суд не погоджується з такими твердженнями апелянта та вважає їх хибними, оскільки з аналізу наведеної статті вбачається, що законодавцем визначено три окремі порушення норм трудового законодавства, за кожне з яких передбачено відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Таким чином, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
		З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір аутстаффінга від 18.01.2017 року не може бути підставою для допущення позивачем до роботи працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без оформленнями з ними трудових відносин, як того вимагає стаття 24 КЗпП України, відтак використання позивачем праці даних осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, свідчить про порушення останнім вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
		За таких обставин постанова про накладення штрафу № 21-01-282/056-12с від 20 квітня 2018 року є правомірною, а тому вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.
		Згідно ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ Держпраці у Херсонській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність винесення постанов виконало.
		Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.
		Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-
		ПОСТАНОВИВ: 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення , а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття  та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 13.11.2018
		 
		 
		Головуючий суддя  Димерлій О.О.Судді    Кравченко К.В.    Коваль М.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...