Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 612/257/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2018. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/612/46/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220730000078

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		612/257/18
		1-кп/612/46/18
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 листопада 2018 року смт Близнюки
		Близнюківський районний суд Харківської області у складі: 
		головуючого судді        -  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання   -  ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та такої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України,-
		в с т а н о в и в:
		В липні2017року,більш точнадата вході досудовогослідства невстановлена, ОСОБА_4 ,за фізіологічнимиознаками,дізналась проте,що вонавагітна.Термін вагітностіне встановлювала.До медичнихзакладів незверталась ів неївиник умиселщодо вбивствадитини,яку вонаносить вутробі.Реалізовуючи свійумисел, ОСОБА_4 ,старанно приховуваласвою вагітність,на облікз приводувагітності нестала,нікому просвою вагітністьне повідомила,а натомість,приймаючи відварз рослини«Пижма» тавводячи медичнийпрепарат «Оксетоцин»,намагалася спровокувативикидень,однак бажаногорезультату неотримала,а тількипритупила рухливістьдитини вутробі матері.02.03.2018в ранішнюпору доби,близько 07.30години,у ОСОБА_4 почались болів низуживота -перейми,проте останнядо працівниківмедичних закладівзвернулась.О 07.45годині у ОСОБА_4 відійшли води,однак останнянікого надопомогу непокликала,а натомість,коли почалисьпотуги,умисно,будучи освідомленою,як проходятьпологи,здійснювала тискна живіт,зайняла зручнудля себепозу,напівлежачи сильнопотужилась івнаслідок потуги народила доношену дитину жіночої статі, дістала з себе плаценту, не перерізаючи пуповину між дитиною та плацентою. Після чого, ОСОБА_4 , маючи умисел на вбивство своєї новонародженої дитини відразу після пологів, після того як дитина подала ознаки життя, заплакала, прикрила рот немовляти пелюшкою, яку приготувала заздалегідь та тримала її близько 5-7 хвилин, доки дитина не припинила подавати ознаки життя, а саме плакати, дихати та рухатися. Підвівшись, склала в цеберку дитину, яка вже не подавала ознак життя та плаценту, вийшла на вулицю де зайшла в приміщення туалету, який знаходиться на території її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого викинула в середину наповненого фекаліями туалету новонароджену дитину разом з плацентою. Після цього, одразу вийшла із приміщення туалету, залишивши немовля у фекаліях та пішла в будинок. Згідно довідки Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз від 30.03.2018 смерть новонародженої ОСОБА_4 дитини настала внаслідок механічної асфіксії від закриття дихальних отворів.
		Через декілька днів, приблизно 07.03.2018, біля 09.00 годин, ОСОБА_4 зайшла в приміщення туалету, в який вона викинула свою новонароджену дитину, де побачила тіло новонародженої дитини. Після цього прикрила його фрагментом тканини для того, щоб тіло не побачили її рідні.
		Допитана у судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_4 , вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, погодилася із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого нею діяння, не оспорювала встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких їй пред`явлено обвинувачення. Пояснила про обставини справи як викладено вище у вироку. При цьому зазначила, що оскільки вона є хворою на ВІЛ, то вважала, що народжена дитина також може мати таку хворобу. На даний час дуже шкодує про свій вчинок. 
		Крім пояснень обвинуваченої ОСОБА_4 , винність останньої також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		- показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в СТОВ «Військторг». На вказаному підприємстві також працювала ОСОБА_4 . Вказав, що у нього з ОСОБА_4 були близькі стосунки. Те, що ОСОБА_4 була вагітна він не знав, про це дізнався пізніше від колег по роботі. Коли він запитував у ОСОБА_4 чи не він нього дитина, то вона відповіла, що ні, дитина від її співмешканця, якого він не знає. Після цього на весні 2018 року від слідчого він дізнався, що ОСОБА_4 вбила свою новонароджену дитину;
		- показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_4 . Про те, що її донька була вагітна вона не знала. Вказала, що її донька працювала в СТОВ «Військторг» в м. Харкові з 2015 року. Про свої стосунки з чоловіками ОСОБА_4 не розповідала, однак вона з січня 2017 по серпень 2017 року проживала у громадянському шлюбі з ОСОБА_8 , з яким разом працювала. Вказала, що одного дня на початку березня 2018 року, близько 14 години 00 хвилин, вона повернулася додому з роботи та помітила, що на подвір`ї висіли чисті речі, халат та пелюшка чи рушник. У будинку було прибрано, вимита підлога. Потім помітила свою доньку, яка лежала у ліжку. Коли вона запитала, що трапилось, то ОСОБА_4 повідомила, що їй зле та в неї відкрилася кровотеча. 16 березня 2018 року до них додому приїхали працівники поліції та повідомили її про те, що ОСОБА_4 вбила свою новонароджену дитину. Потім ОСОБА_4 сама розповіла їй про те, що вона була вагітна, коли дитина народилася, вона її придавила, щоб вона не могла дихати, після чого кинула дитину до туалету;
		- показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником їдальні СТОВ «Військторг». Вказав, що ОСОБА_4 знає з травня 2017 року, так як вона працювала в їдальні СТОВ «Військторг». Вказав, що взимку 2018 року він помітив, що ОСОБА_4 вагітна. В лютому 2018 року вона пішла у відпустку, сказала, що буде народжувати дитину. З відпустки вона не повернулася, мати ОСОБА_4 привезла заяву про її звільнення. Потім до нього приїхав слідчий і повідомив, що ОСОБА_4 народила та вбила свою новонароджену дитину;
		- показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 знає як односельчанку. Вказав, що в березні 2018 року працівники поліції запросили його бути присутнім під час проведення огляду місця події на АДРЕСА_1 . Під час вказаних слідчих дій ОСОБА_4 розповіла як народила та вбила свою новонароджену дитину, після чого кинула дитину в туалет, який розташований на подвір`ї домоволодіння. Потім в ході проведення слідчої дії працівники поліції дістали труп дитини з туалету та забрали його, також вилучили пелюшку, рушник, халат та медичну клейонку.
		Крім показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вина обвинуваченої ОСОБА_4 також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
		- протоколом огляду місця події від 16.03.2018, фото-таблицею та схемою до нього, з яких вбачається, що безпосереднім місцем огляду є домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . На території домоволодіння розташований одноповерховий будинок, літня кухня, господарські будівлі та будівля туалету. У вказаній будівлі туалету було виявлено труп новонародженої дитини (а.с. 4-13 т. 2); 
		- висновком експерта № 10-12/863-ДМ/18 від 17.04.2018 з якого вбачається, що оглянутий труп жіночої статі є новонародженою дитиною, про що свідчить наявність пуповини з плацентою, яка з`єднана з тілом дитини, дитина є незрілою, недоношеною, при цьому є життєздатною. Виявлені в ході експертизи крововиливи у м`які тканини обличчя утворились зажиттєво, незадовго до настання смерті, за механізмом тиску та утримання на область обличчя тупим предметом переважно із обмеженою діючою поверхнею (поверхнями). Такий механізм мав місце при здавленні обличчя рукою з тканиною («пелюшкою») та утриманні її, як і вказано у показаннях, на які посилається мати ОСОБА_4 у протоколі допиту підозрюваного, та призвів до закриття отворів рота та носа із ускладненням розвитку небезпечного для життя стану  механічної асфіксії. Причиною смерті новонародженої дитини стало закриття дихальних шляхів, що ускладнилось розвитком механічної асфіксії. Згідно експрес-тесту з метою визначення наявності у крові ВІЛ з`явилася лише контрольна смуга (тест негативний) (а.с. 23-27 т. 2);
		- висновком експерта № 93-ЛЗ/18 від 05.04.2018 з якого вбачається, що у ОСОБА_4 мала місце вагітність, яка закінчилася пологами. В якому терміні вагітності відбулися пологи по наявним судово-медичним даним висловитися не можливо. У ОСОБА_4 мали місце пологи, які зі слів оглянутої відбулися 02 березня 2018 року, що не суперечить судово-медичним даним. За наявними судово-медичними даними висловитися про те, чи надавалася під час пологів ОСОБА_4 стороння допомога неможливо. Згідно наданої медичної документації « ОСОБА_4 , 1984 року народження, знаходиться на диспансерному обліку в Харківському обласному центрі по боротьбі та профілактиці СНІД з діагнозом: безсимптомне носійство ВІЛ. Обстежена по коду 106 (військомат) від 15.03.2016 № 13385-позитивна» (а.с. 31-33 т. 2);
		- протоколом огляду речей від 19.04.2018, яким встановлено, одну паперову коробку, в якій знаходиться пелюшка, рушник, халат та медична клейонка, та паперовий пакунок, в якому знаходиться стегнова кістка вилучена у трупа дитини від матері ОСОБА_4 , які здані на зберігання на відповідний склад ГУНП в Харківській області (а.с. 41 т. 2).
		Аналізуючи вищевказані докази, які суд вважає належними та допустимими, і які за своїм змістом співвідносяться та доповнюють один одного, враховуючи встановлені обставини по кримінальному провадженню, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю доведена.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ст. 117 КК України  тобто умисне вбивство матір`ю своєї новонародженої дитини відразу після пологів.
		При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує щире каяття, з`явлення із зізнанням та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом`якшують її покарання.
		Відповідно до ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.
		Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відноситься до злочинів середньої тяжкості.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що вона судимостей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку в Харківському обласному центрі по боротьбі та профілактиці СНІД з діагнозом: безсимптомне носійство ВІЛ, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює.
		Згідно висновку досудової доповіді Близнюківського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 22.05.2018, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 є середньою, загальний рівень небезпеки для суспільства  високий.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, приймає до уваги те, що згідно Конституції України життя та здоров`я людини є найвищими соціальними цінностями в державі, а тому ніхто не має права протиправно позбавити життя іншу людину, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також висновок органу пробації.
		Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 117 КК України.
		На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України до  ОСОБА_4 суд не вбачає.
		Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням відсутні.
		Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: пелюшка, рушник, халат, медична клейонка та стегнова кістка вилучена у трупа дитини від матері ОСОБА_4 (Висновок експерта № 10-12/863-Дн від 19.03.2018), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області  знищити. 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 не обирати.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...