Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/10405/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		          
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 
		30 жовтня 2018 року                                                                     місто Київ
		 
		справа № 761/10405/17                                    
		апеляційне провадження № 22-ц/824/437/2018
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого Головачова Я.В.
		суддів: Вербової І.М., Шахової О.В. 
		секретаря Коцюрби Л.О.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Рибака М.А. від 29 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка" про визнання права на укладання строкового договору, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
		  
		в с т а н о в и в :
		 
		У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 2001 року він перебував у трудових відносинах з Національним академічним театром опери та балету України імені Т.Г. Шевченка ДП "Національна опера України", працюючи за безстроковою трудовою угодою на посаді артиста симфонічного оркестру першої категорії (скрипка). 15 грудня 2016 року йому було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці, а саме зміну трудового договору, укладеного між ним та театром, на контракт згідно вимог Закону України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури". На виконання вимог зазначеного закону адміністрацією театру було запропоновано позивачу проект трудового контракту, з умовами якого він не погодився, оскільки вони погіршували його становище як працівника, порушували його трудові права та не відповідали діючому законодавству. Адміністрація театру без належного правового обґрунтування відхиляла проекти контрактів, які були запропоновані позивачем.
		Наказом відповідача № 208-к від 23 лютого 2017 року "Про припинення безстрокового трудового договору" ОСОБА_1 було звільнено з посади артиста симфонічного оркестру першої категорії (скрипка) відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
		щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури". 
		Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право на укладення строкового трудового договору з театром на умовах, визначених законодавством України, що регулює укладення вказаних договорів, з урахуванням посади, що він обіймав на момент припинення з ним безстрокового трудового договору; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 15 687 грн. 81 коп. та 10 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що запропонований відповідачем контракт звужував його права та розширював трудові обов'язки, що суперечить чинному законодавству; адміністрація театру безпідставно встановила термін дії контракту для позивача строком на півтора роки, тоді як за законом такий строк визначено до трьох років; оскільки позивач не відмовлявся від укладення контракту з відповідачем, то у адміністрації театру виник обов'язок укласти з ним контракт, попередньо узгодивши з ним його умови, що зроблено не було.
		У серпні 2018 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка"  подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідачем виконано вимоги чинного законодавства, яким передбачено порядок та строки укладення контракту з працівниками театру, які відносяться до художнього та артистичного персоналу. Позивач повідомлявся про зміну істотних умов праці, проте із запропонованою формою контракту не погодився та пропонував свої проекти договору. Домовленостей щодо форми контракту з відповідачем досягнуто не було з його вини.
		Сторони в суд апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Судом установлено, що наказом Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка ДП "Національна опера України" від 10 вересня 2001 року № 547-к ОСОБА_1 зараховано на посаду артиста симфонічного оркестру першої категорії (скрипка) за строковою трудовою угодою.
		Наказом від 6 вересня 2002 року № 573-к ОСОБА_1 вважається таким, що працює за безстроковою трудовою угодою на тій же посаді.
		Відповідно до Закону України від 28 січня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури"  з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.
		Наказом ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" від 2 грудня 2016 року № 899-к зобов'язано повідомити працівників художнього та артистичного персоналу ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" про зміну істотних умов праці, а саме зміну форми трудового договору, укладеного між театром і працівниками художнього та артистичного персоналу, на контракт. Зобов'язано начальника відділу кадрів і зарубіжних зв'язків у термін до 10 грудня 2016 року вручити персонально під підпис повідомлення про зміну істотних умов праці; у термін до 15 грудня 2016 року одержати письмове підтвердження працівників художнього та артистичного персоналу театру, згодних продовжувати роботу за контрактом.
		15 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну істотних умов праці з 16 лютого 2017 року.
		6 лютого 2017 року ОСОБА_1 направив до адміністрації театру редакцію свого варіанту контракту.
		14 лютого 2017 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" проінформувало ОСОБА_1, що у запропонованій ним редакції контракту є ряд розбіжностей з формою контракту, затвердженого Міністерством юстиції України від 2 серпня 2016 року № 624 та зареєстрованою Міністерством юстиції України 18 серпня 2016 року за № 1146/2976, що не відповідають вимогам чинного законодавства та нормативним документам, які регулюють творчо-виробничу діяльність театру. Прийнятними є пропозиції щодо виплати компенсації за амортизацію власного музичного інструменту, а також редакція п. 2 розділу ІІ в розрізі внесення змін в текст контракту щодо розміру посадового окладу працівника в разі зміни штатного розпису. Стосовно строку дії контракту запропоновано укласти контракт терміном з дня підписання по 30 червня 2018 року.
		14 лютого 2017 року позивач повідомив відповідача про те, що відхилення його проекту контракту адміністрацією театру було здійснено без належного правового обґрунтування та направив театру підписаний ним контракт для погодження та підписання.
		17 лютого 2017 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" проінформувало ОСОБА_1, що не бачить підстав для прийняття його редакції контракту та запропонувала до 23 лютого 2017 року здійснити своє вільне волевиявлення і підписати або не підписати контракт у редакції, отриманій позивачем 14 лютого 2017 року, строком дії з дня підписання по 30 червня 2018 року.
		20 лютого 2017 року позивачем була направлена ще одна редакція запропонованого ним варіанту контракту.
		 22 лютого 2017 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" направило ОСОБА_1 лист, у якому зазначило, що 23 лютого 2017 року завершується термін припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури та укладення контрактів з ними без проведення конкурсу та повідомлено, що у разі прийняття ОСОБА_1 рішення про не укладення контракту, воно тягне за собою припинення діючого трудового договору відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України. Адміністрація театру протягом дня готова провести повний розрахунок за відпрацьований час та вручити трудову книжку.
		24 лютого 2017 року о 00 год. 23 хв. складено акт, про те, що 23 лютого 2017 року станом на 23 годину 59 хвилин зазначені у акті працівники театру, у тому числі ОСОБА_1, не прийняли пропозицію дирекції театру про укладення контракту на виконання вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 28 січня 2016 року № 955-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів". Натомість о 23 год. 55 хв. у кабінеті генерального директора театру група артистів
		симфонічного театру, зокрема, ОСОБА_1, в ультимативній формі вимагали від нього підписати складені ними варіанти контрактів, які суттєво відрізняються від попередньо узгоджених пунктів, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та викликали поліцію, погрожували генеральному директору у разі не підписання ним їх проектів численними зверненнями до Міністерства юстиції України та правоохоронних органів.
		Згідно з наказом ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка" від 23 лютого 2017 року № 208-к припинено безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1, артистом оркестру першої категорії, з 23 лютого 2017 року згідно п. 9 ст. 36 КЗпП України. З даним наказом позивач ознайомлений.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача проведено у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури", яким встановлена контрактна форма трудових відносин. Відмова від підписання контракту є підставою для припинення укладеного з позивачем безстрокового трудового договору згідно п. 9 ст. 36 КЗпП України.
		Такий висновок суду є правильним.
		Відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.
		Згідно ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		За приписами ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Чинним законодавством передбачена особлива форма трудового договору - контракт.
		За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 роз'яснено, що контрактна форма трудового договору може впроваджуватись лише законом.
		Установлено, що посада, яку обіймав позивач (артист оркестру першої категорії), належить до посад професійних творчих працівників.
		Суспільні відносини в галузі театральної справи, що виникають у зв'язку зі створенням, публічним виконанням та публічним показом театральних постановок, визначає правовий статус театрів, форми їх державної підтримки, порядок їх створення і діяльності та спрямований на формування і задоволення творчих потреб та інтересів громадян, їх естетичне виховання, збереження, розвиток та збагачення духовного потенціалу Українського народу регулюються Законом України "Про театри і театральну справу".
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" ст. ст. 19, 20 Закону України "Про театри і театральну справу" викладено у новій редакції.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про театри та театральну справу" до професійних творчих працівників театру належать художній та артистичний персонал театру. Трудові відносини з професійними, творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних театрів оформлюються шляхом укладання контрактів.
		Відповідно до п. п. 2, 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів. З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.
		Судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач відмовився від підписання контракту, норма Закону, якою запроваджено обов'язкове укладання строкового контракту з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, не визнавалась неконституційною, у діях відповідача не встановлено порушення нормативно регламентованої процедури прийняття наказу про звільнення позивача на які він вказує, та дійшов вірного висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України кореспондується з п. п. 2, 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури", де чітко передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України.
		Отже, контрактна форма роботи творчих працівників, зокрема, і для позивача, запроваджена спеціальним Законом, який і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		Доводи апеляційної скарги про те, що запропонований відповідачем контракт порушував трудові права позивача та не відповідав вимогам законів і Конституції України, а також адміністрація театру в односторонньому порядку безпідставно встановила термін дії контракту строком на півтора роки, тоді як за законом строк дії трудового договору визначено до трьох років, не заслуговують на увагу, оскільки строк дії та умови контракту визначались з урахуванням наказу Міністерства культури України від 2 серпня 2016 року № 624, яким затверджено форму Контракту з професійними працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, Закону України
		"Про театри і театральну справу", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів".
		Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що посилання позивача на положення п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є безпідставними, так як спірні правовідносини регулюються нормами трудового, а не цивільного законодавства.
		За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 5 листопада 2018 року.
		 
		Головуючий                                                                                               Я.В. Головачов
		 
		 
		Судді:                                                                                                           І.М. Вербова
		 
		 
		          О.В. Шахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...