Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 561/151/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 31.10.2018
Номер судового провадження: 51-1694км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015180000000366

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		іменем України
		31 жовтня 2018 року
		м. Київ
		справа № 561/151/16-к
		провадження № 51-1694км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Зарічненського районного суду Рівненської області 
		від 7 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області 
		від 27 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201518000000366, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 
		ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі  КК України).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 7 квітня 
		2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з участю у військово-лікарських (медичних) комісіях усіх рівнів, на строк 2 роки.
		Вирішено питання про речові докази і процесуальні витрати.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 засуджено за те, що він 28 жовтня 2015 року близько 15:45, обіймаючи посаду лікаря-отоларинголога КЗ «Зарічненська ЦРЛ», будучи відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону на час вчинення злочину) посадовою особою юридичної особи публічного права, яка згідно з цим Законом прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, тобто суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення всупереч обмеженням щодо використання службових повноважень та службового становища, встановлених ст. 22 вказаного Закону, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про можливість призову ОСОБА_7 на військову службу, під час особистої зустрічі з 
		ОСОБА_8 висловив прохання про передачу йому неправомірної вигоди та отримав від неї таку вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100 дол. США за видачу медичних документів, які є необхідними для відстрочення останньому військової служби в Збройних Силах України.
		Апеляційний суду Рівненської області ухвалою від 27 вересня 2017 року залишив без змін вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 . 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що в мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд виклав два суперечливих висновки в частині, що стосуються його статусу як спеціального суб`єкта злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Зокрема, з одного боку, дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 є посадовою особою публічного права, а з другого - виконував організаційно-розпорядчі функції, покладені на нього розпорядженням голови Зарічненської райдержадміністрації від 4 березня 
		2015 року № 34, як член призовної комісії. А тому вважає, що суд першої інстанції застосував до нього закон, який не підлягав застосуванню. Крім того, на його думку, суд першої інстанції, порушуючи положення ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), вийшов за межі висунутого обвинувачення. Стверджує, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги, не зазначив підстав, на яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою та не звернув уваги на те, що з боку ОСОБА_9 було провокування його до вчинення злочину. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргузасудженого ОСОБА_6 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального тапроцесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Як убачає суд з обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що, будучи призначеним на посаду лікаря-отоларинголога КЗ «Зарічненська ЦРЛ», виконував організаційно-розпорядчі обов`язки згідно з посадовою інструкцією лікаря-отоларинголога, а також відповідно до розпорядження голови Зарічненської районної державної адміністрації, додатка № 2 до нього та наказу головного лікаря КЗ «Зарічненська ЦРЛ», а також, будучи членом призовної військово-медичної комісії, здійснював інші повноваження, передбачені функціональними обов`язками лікаря-отоларинголога військово-лікарської комісії, зокрема, виносив висновки про придатність, обмежену придатність або непридатність до військової служби громадян по отоларингологічному профілю; направляв громадян на додаткове медичне обстеження в спеціалізовані лікувальні заклади. Будучи відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадовою особою юридичної особи публічного права, порушуючи обмеження щодо використання службових повноважень та службового становища, встановлених ст. 22 цього Закону, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про можливість призову ОСОБА_7 на військову строкову службу, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 висловив прохання про передачу йому неправомірної вигоди та отримав від неї таку вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100 дол. США за видачу медичних документів, які є необхідними для відстрочення останньому військової служби в Збройних Силах України. 
		Натомість усупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України суд першої інстанції не виклав у мотивувальній частині вироку обвинувачення, визнане судом доведеним, повністю. Суд лише зазначив, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду лікаря-отоларинголога КЗ «Зарічненська ЦРЛ», будучи відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону на час вчинення злочину) посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, порушуючи обмеження, встановлені ст. 22 зазначеного Закону, висловив прохання ОСОБА_8 про передачу йому неправомірної вигоди та отримав від неї таку вигоду в розмірі 100 дол. США за видачу медичних документів, які є необхідними для відстрочення призовнику ОСОБА_7 військової служби в Збройних Силах України. Проте, з викладених обставин не зрозуміло, як співвідноситься посада лікаря зі статусом службової особи, тобто суд першої інстанції сформулював неконкретне обвинувачення.
		За таких обставин, слід зазначити, що висновок суду про вчинення 
		ОСОБА_6 злочину у сфері службової діяльності не можна визнати переконливим.
		Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 .
		Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 КПК України, розглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , на зазначені порушення уваги не звернув та дійшов передчасного висновку щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, а тому ухвала суду апеляційної інстанції також підлягає скасуванню.
		За таких обставин вирок та ухвала щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а у кримінальному провадженні слід призначити новий розгляд у суді першої інстанції, задовольнивши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 .
		При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи ОСОБА_6 , у тому числі те, що суд першої інстанції застосував до нього закон, який не підлягав застосуванню, встановити усі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 441, 442 КПК України, п. 4 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 3 жовтня 
		2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Зарічненського районного суду Рівненської області 
		від 7 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області 
		від 27 вересня 2017 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...