Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10/5026/995/2012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; інші (СК5: п.53).
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 15.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 07.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  10/5026/995/2012 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Катеринчук Л.Й.,
		за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
		за участю представників:
		ПП "Сант" - Білинець І.Д. (ордер ПТ № 076019)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
		 
		на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018
		(суддя - Гура І.І.)
		та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018
		(колегія суддів: Доманська М.Л. - головуючий, Ткаченко Б.О., Пантелієнко В.О.)
		 
		за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 
		до державного підприємства "Рубін"
		третя особа,            яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне            підприємство            "САНТ"
		про визнання права власності на нерухоме майно 
		 
		у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області 
		до Державного підприємства "Рубін" 
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.  В провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Державного підприємства "Рубін" про банкрутство.
		2. 11.12.2017 до суду надійшла в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Рубін" позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (том 20 а. с. 151-156) до Державного підприємства "Рубін" про визнання права власності на нерухоме майно, у якій він просить суд визнати за ним, ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на цілісний майновий комплекс, який складається з будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанції ухвалених за наслідком розгляду позову
		3. В обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначає, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) від 05 грудня 2016 року він став їх переможцем та придбав зазначений вище цілісний майновий комплекс у власність. Відповідно до цього протоколу ціна лоту №00081 складала 4280518,73 грн. 09 грудня 2016 року ОСОБА_5, як покупець, та ДП "Рубін", як продавець, уклали договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу. На виконання даного договору 23.12.2016 ОСОБА_5 та ДП "Рубін" в особі його ліквідатора Смілянця С.М. склали акт про передавання права власності на нерухоме майно, за яким ДП "Рубін" передало, а ОСОБА_5 прийняв право власності на нежитлові приміщення і споруди ДП "Рубін", які були перераховані в укладеному між сторонами договорі купівлі - продажу. 25 жовтня 2017 року ОСОБА_5 звернувся з листом до приватного нотаріуса Уманського міського нотаріального округу Животовської Н.Г. з метою отримання свідоцтва про право власності та державної реєстрації нерухомого майна. Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_5 правовстановлюючих документів про належність вище вказаного майна попередньому власнику - ДП "Рубін". Тому позивач звернувся з позовом до суду про визнання за ним права власності на придбане ним нерухоме майно.
		4. Ухвалою господарського суду від 24.05.2018 відмовлено повністю у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до державного підприємства "Рубін", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "САНТ", про визнання права власності на нерухоме майно.
		5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі №   10/5026/995/2012 залишено без змін.
		6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:
		6.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) від 05 грудня 2016 року ОСОБА_5 став їх переможцем та придбав цілісний майновий комплекс у власність, зазначений у позовній заяві. Відповідно до цього протоколу ціна лоту №00081 складала 4280518,73 грн.
		6.2. 25 жовтня 2017 року ОСОБА_5, як встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, звернувся з листом до приватного нотаріуса Уманського міського нотаріального округу Животовської Н.Г. з метою отримання свідоцтва про право власності та державної реєстрації нерухомого майна. За доводами позивача нотаріус відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_5 правовстановлюючих документів про належність вище вказаного майна попередньому власнику - ДП "Рубін".
		6.3. Суд першої інстанції за наслідками розгляду позову дійшов до висновку, що визначений позивачем предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством, оскільки така вимога до відповідача - ДП "Рубін" фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права та не може бути предметом спору, оскільки не призведе до поновлення його порушеного права чи інтересу. Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення вимоги про визнання права власності на нерухоме майно не відповідає приписам статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.
		6.4. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові підтримав висновки суду першої інстанції щодо того, що визначений позивачем предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу
		7. До Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 і прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно.
		8. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позову в межах справи про банкрутство Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
		8.1. Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях неправильно застосували приписи ст.   5 ГПК та ст. 20 ГК України.
		8.2. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що істотним доказом невизнання прав Скаржника на майно є наявність позову про визнання прилюдних торгів недійсними.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		9. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
		Позиція Верховного Суду
		10. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 10/5026/995/2012 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу  господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у вказаній справі; призначено  до  розгляду  касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на 18 жовтня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2018 відкладено розгляд касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 910/10191/17 на 07.11.2018.
		12. 07.11.2018 заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача та пояснення представника учасника справи про банкрутство, а також дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що слід частково задовольнити касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд  у скасованій частині до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		15. Щодо доводів касаційної скарги, які зазначені в підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
		16. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		17. Згідно з приписами ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		18. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
		19. Згідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		20. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) від 05.12.2016 ОСОБА_5 став їх переможцем та придбав у власність цілісний майновий комплекс, зазначений у позовній заяві. Відповідно до цього протоколу ціна лоту №00081 складала 4280518,73 грн.
		21. Також в оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що 09.12.2016 ОСОБА_5, як покупець, та ДП "Рубін", як продавець, уклали договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу. На виконання даного договору 23.12.2016 ОСОБА_5 та ДП "Рубін" в особі його ліквідатора Смілянця С.М. склали акт про передавання права власності на нерухоме майно, за яким ДП "Рубін" передало, а ОСОБА_5 прийняв право власності на нежитлові приміщення і споруди ДП "Рубін", які були перераховані в укладеному між сторонами договорі купівлі - продажу.
		22. Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		23. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі окрім відмови у задоволенні позову Скаржника з підстав невідповідності позову можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством, розглянув клопотання про зупинення провадження до набранням законної сили рішення суду по вирішенню позову ПП "Сант" до відповідачів: 1. державного підприємства "Рубін" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ДП "Рубін" Смілянця Сергія Миколайовича; 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; 3. КООП "Юрспецслужба" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 05.12.2016, та договору купівлі-продажу майна від 05.12.2016.
		24. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що системний аналіз положень ст. 5 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що суд, відповідно до викладеної в позові вимоги особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, виключно з метою захисту порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів, що узгоджується з завданням господарського судочинства, яке зазначене в ст. 2 ГПК України (аналогічний висновок про застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/20264/17).
		25. Зі змісту положень статей 41, 49, 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011) вбачається, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
		25.1. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
		25.2. Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства. 
		25.3. Аналогічний висновок щодо правової природи процедури реалізації майна на торгах викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 14 грудня 2016 у справі №904/9284/14.
		26. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи про те, що в межах даної справи про банкрутство наявний позов ПП "Сант" до відповідачів: 1. державного підприємства "Рубін" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ДП "Рубін" Смілянця Сергія Миколайовича; 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; 3. КООП "Юрспецслужба" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 05.12.2016, та договору купівлі-продажу майна від 05.12.2016, а також беручи до уваги положення ст. ст. 328, 392 ЦК України в поєднанні з висновками щодо правової природи процедури реалізації майна на торгах викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 14 грудня 2016 у справі №904/9284/14, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок, який викладено в оскаржуваних судових рішеннях щодо того, що визначений Скаржником предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством, оскільки така вимога до відповідача - ДП "Рубін" фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права та не може бути предметом спору, оскільки не призведе до поновлення його порушеного права чи інтересу.
		27. Необґрунтованість висновку судів попередніх інстанції про те, що предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством виходить з наступного:
		27.1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється (ст. 392 ЦК України).
		27.2. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328).
		27.3. Правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
		27.4. В межах справи про банкрутство наявний позов про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.
		27.5. За наявності оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника, у переможця оскаржуваного аукціону виникає право на подання позову про визнання його права власності на майно, яке було предметом продажу, що узгоджується з приписами ст. 392 ЦК України, оскільки оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника є свідченням оспорювання підстави щодо виникнення у переможця аукціону права власності на майно боржника, набутого за результатами проведення оскаржуваного аукціону. Вказане відповідає принципу: Neminem laedit qui suo jure utitur (нікого не ображає той, що користується своїм правом).
		28. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги, які викладені в підпунктах 8.1., 8.2. пункту 8 даної постанови.
		29. Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		30. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги дійшла до висновку, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували ст. ст. 2, 5, 20 ГПК України, ст. ст. 328, 392 ЦК України та положення ст. ст. 41, 49, 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до того, що в оскаржуваних судових рішеннях наведено необґрунтований висновок про те, що предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством, що є свідченням неналежного дослідження зібраних доказів у справі з метою повного та всебічного розгляду  в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Рубін" позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно.
		31. За таких обставин касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 підлягають скасуванню, а справа №   10/5026/995/2012 в частині розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно, направленню на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
		32. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 5 ст. 310 ГПК України).
		Керуючись ст.ст. 240,  300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №   10/5026/995/2012 задовольнити частково.
		2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №   10/5026/995/2012 скасувати.
		3. Справу № 10/5026/995/2012 у скасованій частині направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		 
		 
		Судді                                                                                                    Л.Й. Катеринчук
		 
		 
		                                                                                                    В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...