Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-5/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 16.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 07.11.2018
Номер судового провадження: 7013/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Головуючий І інстанції: Курбанова А.Р.
		Суддя-доповідач: Бартош Н.С.
		 
		07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2-а-5/11
		Харківський апеляційний адміністративний суд
		колегія суддів у складі:
		Головуючого судді  Бартош Н.С.,
		Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.
		за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
		за участю:
		позивача - ОСОБА_2
		представника позивача - ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області (суддя Курбанова А.Р.) від 05.05.2018р. (повний текст рішення складений 05.07.2018 р.) по справі № 2-а-5/11
		за позовом ОСОБА_2
		до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Сумської області
		про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання перерахувати пенсію, включити до страхового стажу періоди роботи, визнання неправомірними розпоряджень про призначення та подальші перерахунки пенсійних виплат, визнання неправомірними дій відповідача,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач, ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Сумської області  (надалі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнень та доповнень позовних вимог, просила: 1) визнати неправомірним за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. застосування при нарахуванні в розпорядженнях від  21.04.2006р.,  31.05.2006р., 21.06.2006р., 02.02.2007р., 20.10.2008р. (винесене на зміну розпорядження від 02.02.2007р.),  28.03.2007р. показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2005 рік в розмірі 735,57грн., зобов'язавши відповідача перерахувати пенсію з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням цього показника в розмірі 806,18 грн., та виплатити призначену, у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 2) визнати неправомірною бездіяльність відповідача, який в порушення Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, Постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виконав свої зобов'язання по забезпеченню призначення і виплати пенсії на належному рівні при зверненні 24.01.2006 року інваліда та непрацюючого громадянина; 3) зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з 25.10.2005р. по 31.05.2006р. з врахуванням отриманої позивачем заробітної плати, яка повинна враховуватися, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 4) зобов'язати відповідача з 25.10.2005 року перерахувати пенсію, врахувавши страховий стаж за періоди: з 27.07.1970р. по 01.09.1970р. в розмірі 1 місяць 6 днів; з 01.09.1970р. по 21.08.1972р. в розмірі 1 рік 11 місяців 21 день; з 11.01.1973р. по 01.04.1973р. в розмірі 2 місяці 22 дні; з 01.04.1973р. по 14.05.1973р. в розмірі 1 місяць 14 днів; з 29.11.1973р. по 14.04.1993р. в розмірі 19 років 4 місяці 17 днів; з 28.12.1993р. по 24.06.1994р. в розмірі 5 місяців 28 днів; з 05.01.1998р. по 17.02.2003р. в розмірі 5 років 1 місяць 14 днів: з 13.03.2003р. по 11.04.2003р. в розмірі 30 днів (один місяць), та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 5) зобов'язати відповідача з 25.10.2005 року перерахувати пенсію, врахувавши в страховий стаж три місяці,  за які позивач в зв'язку зі звільненням за скороченням виплачувався середній заробіток, з якого сплачувалися передбачені страхові внески, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 6) зобов'язати відповідача, на виконання вимог пункту 42 постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, дорахувати з 25.10.2005 року до наявного страхового стажу за кожним випадком звільнення по одному дню, що  складає 7 днів за весь період трудової діяльності, перерахувавши в зв'язку з цим пенсію, та виплатити  у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 7) зобов'язати відповідача з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. дорахувати до наявного страхового стажу 21 день, який підлягає врахуванню в зв'язку з внесенням роботодавцем в трудову книжку до запису № 12 виправлення дати звільнення, - замість 24.03.1993р. на 14.04.1993р., що становить саме 21 день, а з 25.05.2007 року зобов'язати відповідача прийняти до обрахунку виправлення в трудовій книжці в записі № 12, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 8) зобов'язати відповідача за періоди з 25.10.2005р. по 02.03.2007р. та з 25.05.2007р. по 07.02.2008р. перерахувати пенсію, обрахувавши страховий стаж по пенсії за віком в розмірі 397 місяців, а за періоди з 03.03.2007р. по 24.05.2007р. та з 08.02.2008р. по 16.11.2017р., обрахувавши страховий стаж по пенсії за інвалідністю в розмірі 413 місяців, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 9)  визнати неправомірним застосування при нарахуванні в розпорядженнях від 21.04.2006р., 31.05.2006р., 21.06.2006р., 02.02.2007р., 28.03.2007р. кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 117 місяців, та зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 93 місяців, та виплатити у зв'язку з цим недоплату до пенсії за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007 року; 10)  зобов'язати відповідача з 25.10.2005 року перерахувати пенсію, застосувавши при її обрахунку середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 1984 рік, в розмірі 0,00169 гривен, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 11)  зобов'язати відповідача провести виплату надбавки по догляду за період з 25.10.2005р. по 31.08.2008р., яка передбачена п. 2 п.п. «д» Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», нарахувавши цю надбавку в розпорядженнях від:  21.04.2006р.,  31.05.2006р.,  21.06.2006р.,  02.02.2007р.,  20.10.2008р.,  28.03.2007р.,  30.05.2007р., 17.01.2008р., 11.02.2008р.,  31.07.2008р., розраховуючи її виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., та виплатити призначену у зв'язку з цим надбавку по догляду; 12) визнати неправомірним за період з 25.05.2007р. по 30.04.2012р. застосування при нарахуванні в розпорядженнях від 30.05.2007р.,  20.10.2008р. (винесене на перерахунок з 25.05.2007р.), 17.01.2008р., 11.02.2008р., 31.07.2008р., 28.08.2008р., 20.10.2008р.(винесене на перерахунок з 01.09.2008р.), 31.07.2009р., 30.11.2009р., 30.04.2010р., 25.03.2011р.,  без дати (винесене на перерахунок з 01.10.2011р.), без дати (винесене на перерахунок з 01.12.2011р..), без дати (винесене на перерахунок з 01.01.2012р.), без дати (винесене на перерахунок з 01.04.2012р.) показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік в розмірі 928,81 грн., зобов'язавши відповідача перерахувати пенсію з 25.05.2007р. по 30.04.2012р. з застосуванням цього показника в розмірі 1041 грн. та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 13) зобов'язати відповідача з первинного призначення пенсії та до 31 грудня 2013 року, відповідно до ч.1-2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провести відповідні підвищення розміру пенсії, виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; 14) зобов'язати відповідача відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 198 від 11.03.2009 року нарахувати та сплатити 22,5 грн., недоплачені за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. та 65,1 грн.,  недоплачені за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р.; 15) зобов'язати відповідача сплатити 32,7 грн. -  загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженні від 30.04.2010 року за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року, що загалом становить 392,4 грн.; 16) зобов'язати відповідача сплатити 39,1 грн., загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженнях від 25.03.2011р. за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., що загалом становить 234,6 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.10.2011р.) за період з 01.10.2011р. по 30.11.2011р., що загалом становить 78,2 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.12.2011р.) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., що загалом становить 39,1 грн.,  без дати (винесене на перерахунок з 01.01.2012р.) за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р., що загалом становить 117,3 грн. 17) зобов'язати відповідача сплатити кошти, які були нараховані, але невиплачені позивачу: - у травні 2007 року в розмірі 7 грн. 02 коп.; - у червні 2007 року в розмірі 14 грн. 49 коп.; - у серпні 2007 року в розмірі 8 грн. 93 коп.; - у вересні 2007 року в розмірі 14 грн. 62 коп.; - у жовтні 2007 року в розмірі 14 грн. 80 коп.; - у листопаді 2007 року в розмірі 26 грн. 72 коп.; - у липні 2008 року в розмірі 54 грн. 06 коп.; - у листопаді 2009 року в розмірі 29 грн. 00 коп.; - у січні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у лютому 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у березні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у квітні 2010 року в розмірі 75 грн. 60 коп.; 18) зобов'язати відповідача провести з 25.10.2005р. по 01.08.2014р. відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексацію пенсії, а на всі наявні недоплати до пенсії позивача  нарахувати компенсацію на недоплачені кошти по час фактичного розрахунку.
		Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.05.2018р. зазначений позов задоволено частково.
		Визнано неправомірним за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. застосування при нарахуванні в розпорядженнях від  21.04.2006р.,  31.05.2006р., 21.06.2006р., 02.02.2007р., 20.10.2008р. (винесене на зміну розпорядження від 02.02.2007р.),  28.03.2007р. показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2005 рік в розмірі 735,57грн. та зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області перерахувати пенсію з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням цього показника в розмірі 806,18 грн., та виплатити ОСОБА_2  призначену, у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		Визнано неправомірною бездіяльність Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, який в порушення Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, Постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виконав свої зобов'язання по забезпеченню призначення і виплати пенсії на належному рівні при зверненні 24.01.2006 року інваліда та непрацюючого громадянина - ОСОБА_2  
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області перерахувати пенсію з 25.10.2005р. по 31.05.2006р. з врахуванням отриманої ОСОБА_2  заробітної плати, яка повинна враховуватися, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 25.10.2005 року перерахувати пенсію, врахувавши страховий стаж за періоди: з 27.07.1970р. по 01.09.1970р. в розмірі 1 місяць 6 днів; з 01.09.1970р. по 21.08.1972р. в розмірі 1 рік 11 місяців 21 день; з 11.01.1973р. по 01.04.1973р. в розмірі 2 місяці 22 дні; з 01.04.1973р. по 14.05.1973р. в розмірі 1 місяць 14 днів; з 29.11.1973р. по 14.04.1993р. в розмірі 19 років 4 місяці 17 днів; з 28.12.1993р. по 24.06.1994р. в розмірі 5 місяців 28 днів; з 05.01.1998р. по 17.02.2003р. в розмірі 5 років 1 місяць 14 днів; з 13.03.2003р. по 11.04.2003р. в розмірі 30 днів (один місяць), та виплатити ОСОБА_2  у зв'язку з цим недоплату до пенсії, при цьому зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 25.10.2005 року перерахувати пенсію, врахувавши в страховий стаж три місяці,  за які ОСОБА_2  в зв'язку зі звільненням за скороченням виплачувався середній заробіток, з якого сплачувалися передбачені страхові внески, та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, на виконання вимог пункту 42 постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, дорахувати з 25.10.2005 року до наявного страхового стажу за кожним випадком звільнення по одному дню, що складає 7 днів за весь період трудової діяльності, перерахувавши в зв'язку з цим пенсію, та виплатити  у зв'язку з цим недоплату до пенсії; зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. дорахувати до наявного страхового стажу 21 день, який підлягає врахуванню в зв'язку з внесенням роботодавцем в трудову книжку до запису № 12 виправлення дати звільнення, - замість 24.03.1993р. на 14.04.1993р., що становить саме 21 день, а з 25.05.2007 року зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області прийняти до обрахунку виправлення в трудовій книжці в записі № 12, та виплатити ОСОБА_2  призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області за періоди з 25.10.2005р. по 02.03.2007р. та з 25.05.2007р. по 07.02.2008р. перерахувати пенсію, обрахувавши страховий стаж по пенсії за віком в розмірі 397 місяців, а за періоди з 03.03.2007р. по 24.05.2007р. та з 08.02.2008р. по 16.11.2017р., обрахувавши страховий стаж по пенсії за інвалідністю в розмірі 413 місяців, та виплатити ОСОБА_2  призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		Визнано неправомірним застосування Шосткинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області при нарахуванні в розпорядженнях від 21.04.2006р., 31.05.2006р., 21.06.2006р., 02.02.2007р., 28.03.2007р. кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 117 місяців, та зобов'язано відповідача перерахувати пенсію за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 93 місяців, та виплатити ОСОБА_2  у зв'язку з цим недоплату до пенсії за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007 року.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести виплату надбавки по догляду за період з 25.10.2005р. по 31.08.2008р., яка передбачена п. 2 п.п. «д» Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», розраховуючи її виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
		Визнано неправомірним застосування Шосткинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області за період з 25.05.2007р. по 30.04.2012р. при нарахуванні в розпорядженнях від 30.05.2007р.,  20.10.2008р. (винесене на перерахунок з 25.05.2007р.), 17.01.2008р., 11.02.2008р., 31.07.2008р., 28.08.2008р., 20.10.2008р.(винесене на перерахунок з 01.09.2008р.), 31.07.2009р., 30.11.2009р., 30.04.2010р., 25.03.2011р.,  без дати (винесене на перерахунок з 01.10.2011р.), без дати (винесене на перерахунок з 01.12.2011р..), без дати (винесене на перерахунок з 01.01.2012р.), без дати (винесене на перерахунок з 01.04.2012р.) показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік в розмірі 928,81 грн. та зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області перерахувати пенсію з 25.05.2007р. по 30.04.2012р. з застосуванням цього показника в розмірі 1041 грн. та виплатити у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області сплатити 32,7 грн. -  загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженні від 30.04.2010 року за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року, що загалом становить 392,4 грн.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області сплатити 39,1 грн., загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженнях від 25.03.2011р. за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., що загалом становить 234,6 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.10.2011р.) за період з 01.10.2011р. по 30.11.2011р., що загалом становить 78,2 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.12.2011р.) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., що загалом становить 39,1 грн.,  без дати (винесене на перерахунок з 01.01.2012р.) за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р., що загалом становить 117,3 грн.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області сплатити ОСОБА_2  кошти, які були їй нараховані, але невиплачені: - у червні 2007 року в розмірі 14 грн. 49 коп.; - у січні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у лютому 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у березні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; - у квітні 2010 року в розмірі 75 грн. 60 коп.
		Зобов'язано Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести з 25.10.2005р. по 01.08.2014р. відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексацію пенсії, а на всі встановлені цим  рішенням недоплати до пенсії ОСОБА_2  нарахувати компенсацію на недоплачені кошти по час фактичного розрахунку.
		В іншій частині позову відмовлено.
		Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне відновлення її порушених прав, просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти постанову в цій частині, якою задовольнити позовні вимоги: про зобов'язання відповідача з первинного призначення пенсії та до 31.12.2013 року відповідно до ч.ч.1-2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провести відповідні виплати підвищення розміру пенсії та виплатити призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії; про зобов'язання  сплатити кошти, які були нараховані, але невиплачені у травні 2007 року в розмірі 7 грн. 02 коп., у серпні 2007 року в розмірі 8 грн. 93 коп., у вересні 2007 року в розмірі 14 грн. 62 коп., у жовтні 2007 року в розмірі 14 грн. 80 коп., у листопаді 2007 року в розмірі 26 грн. 72 коп., у листопаді 2009 року в розмірі 29 грн. 00 коп. 
		В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо наявності у неї права на отримання підвищення розміру пенсії та отримання коштів, не виплачених відповідачем.
		Відповідач, надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін.             
		Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.  
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо безпідставності позовних вимог.
		Позивач, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції  в частині задоволення позову залишити без змін.             
		Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що  вимоги  апеляційних скарг не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 24.01.2006 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії по інвалідності. На час звернення до органу Пенсійного фонду позивач була інвалідом 3 гр., що вбачається  з виписки  із акта огляду  у МСЕК № 001733.
		На підставі цієї заяви протоколом № 540 від 21.04.2006р. відповідачем  прийнято рішення про первинне призначення позивачу пенсії по інвалідності. При цьому, позивач просила відповідача витребувати відомості  про заробітну плату за основним місцем її роботи у ШКЗ «Зірка».
		Проте, орган Пенсійного фонду на звернення позивача про витребування в ШКЗ «Зірка» довідки про заробітну плату, відповідні дії не виконав. Згідно з листом від 29.03.2006р. орган Пенсійного фонду встановив позивачу  строк до 23.04.2006р. надати низку документів, у тому числі довідку про заробіток. В свою чергу, 25.04.2006р. позивач письмово звернулася з заявою про витребування управлінням Пенсійного Фонду України в м. Шостка довідок в ШКЗ «Зірка» про заробітну плату за період з 1985 по 1993 роки, на що отримала відповідь вих. № 1730 від 28.04.2006р., якою їй роз'яснено, що вона зобов'язана в тримісячний термін подати необхідні для призначення пенсії документи. Іншого терміну подачі не передбачено. 
		Внаслідок чого, зазначеним протоколом № 540 від 21.04.2006р. орган Пенсійного фонду призначив пенсію позивачу без урахування відомостей про заробітну плату, які позивач просила відповідача витребувати.
		Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, з наступних підстав. 
		З матеріалів справи встановлено, що позивачці призначено пенсію по інвалідності з 25.10.2005 року (з дня встановлення інвалідності) загального захворювання. Виплата пенсії здійснювалась в розмірі пенсії за віком з урахуванням страхового стажу 32 роки 9 місяців та середньомісячного заробітку за період роботи з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року  та за період страхового стажу з 01.07.2000 року по 24.10.2005 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, до складу якої входить середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
		Тобто, за вказаною нормою для обчислення пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
		Так, позивачка звернулась за призначенням пенсії первинно 24.01.2006 року, а тому при розрахунку пенсії підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік.
		З матеріалів справи встановлено, що розрахунок пенсії позивачу здійснено із зазначеного показника, який затверджено Пенсійним Фондом України, і встановлений Пенсійним Фондом України за 2005 рік у розмірі 735,57 грн. на місяць.
		25.05.2007 року позивачкою подано заяву з усіма необхідними документами про переведення її на пенсію за віком. Переведення на вказаний вид пенсії здійснено органом пенсійного фонду 25.05.2007 року.
		У зв'язку з чим, відповідачем обраховано позивачу пенсію із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України за 2006 рік в розмірі, який затверджено Пенсійним Фондом України, 928,81 грн.
		Між тим, застосування такого показника не передбачено нормами Закону № 1058-IV, оскільки нормами частини другої статті 40, частини другої статті 42 Закону № 1058-IV встановлено застосування іншого показника "Середньої заробітної платні працівників, зайнятих в галузях економіки України за попередній рік", який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в області статистики. 
		Таким органом в Україні згідно з статтями 8 та 11 Закону України "Про державну статистику" і "Положення про Держкомстат", затвердженого Указом Президента України від 19 січня 2004 року № 60/2004, є Держкомстат України. Саме до повноважень цього органу й віднесені питання визначення статистичних даних про розмір середньої заробітної плати по галузях економіки, виходячи і з норм абзацу другого статті 27 Закону України "Про оплату праці".
		Середню заробітну платню працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2005 рік Держкомстат України визначив у розмірі 806,19 грн. на місяць. Ці відомості офіційно опубліковані у загальноукраїнській газеті "Урядовий кур'єр" № 37 (3202) від 23 лютого 2006 року.
		Середню заробітну платню працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік Держкомстат України визначив у розмірі 1041 грн. на місяць. Ці відомості офіційно опубліковані у загальноукраїнській газеті «Урядовий кур'єр» № 35 (3448) від 23 лютого 2007р. 
		Таким чином саме вказані показники мали бути застосовані при обрахунку пенсії позивача.
		Отже, застосовуючи не передбачений Законом № 1058-IV менший показник, відповідач неправомірно зменшив розмір заробітної плати (дохід) ОСОБА_2, як застрахованій особі, для обчислення пенсії, а тому такі дії органу пенсійного фонду суперечать приписам чинного законодавства України.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням цього показника в розмірі 806,18 грн., та виплатити ОСОБА_2 та за період з 25.05.2007р. по 30.04.2012р. з застосуванням цього показника в розмірі 1041 грн. та виплатити у зв'язку з цим недоплату до пенсії.
		З матеріалів справи встановлено, що на звернення позивачки про витребування в ШКЗ «Зірка» довідки про заробітну плату, відповідач листом від 29.03.2006р. надав позивачу строк до 23.04.2006р. для надання певного переліку документів, у тому числі довідки про заробіток. В свою чергу, 25.04.2006р. позивач письмово звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про витребування управлінням Пенсійного Фонду України в м. Шостка довідок в ШКЗ «Зірка» про заробітну плату за період з 1985 по 1993 роки, на що отримала відповідь вих. № 1730 від 28.04.2006р., якою їй роз'яснено, що вона зобов'язана в тримісячний термін подати необхідні для призначення пенсії документи. Іншого терміну подачі не передбачено. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 22-1 від 25.11.2005 р. затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
		Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
		Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.
		Відповідно до вимог п.п. 35, 36 Постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадова особа у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, яка оформляється на пенсію (про що особа ставить свій підпис в поданні), і направляє до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або за місцем проживання (реєстрації) особи. У необхідних випадках надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
		Орган, що призначає пенсію, надає: - роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; - у разі необхідності - бланки документів; - допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
		Також, відповідно до п.п. 1 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за № 442/6730 (чинного на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення), управління має право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, необхідні для здійснення покладених на управління функцій.
		Відповідно до п. 2.1. цього Положення, одним із основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства.
		З матеріалів справи встановлено, що відповідач не з'ясував можливості у позивача надати додаткові документи та не надав відповідну допомогу при поданні позивачем, яка була непрацюючим громадянином, заяви від 24.01.2006 р. про призначення їй пенсії,  чим не виконав свої зобов'язання по забезпеченню призначення і виплати пенсії відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Також, як встановлено з матеріалів справи, протоколом № 540 від 21.04.2006р. відповідач зарахував до кількості місяців у розрахунку заробітку періоди перебування позивача в міськрайцентрі зайнятості, обрахував її трудовий стаж в 369 місяців. 
		Відповідно до пункту 42 Постанови Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  (в редакції чинній на час спірних правовідносин) при підрахунку страхового стажу до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення необхідно додавати один день.
		З матеріалів справи встановлено, що за період трудової діяльності позивач мала сім випадків звільнення, що підтверджується записами  трудової книжки № 2; № 8; № 12; № 20; № 24; № 26; № 34 (т. 4, а.с. 46-52).
		Таким чином, при визначенні позивачу загального стажу підлягали врахуванню додатково 7 днів до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення.
		Між тим, відповідачем, в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства визначено загальний страховий стаж без урахування вказаних 7 днів.
		Крім того, 14.04.1993 р. позивача було скорочено відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. При цьому, відповідно до вимог ст. 49-3 КЗпП України (в редакції на 14.04.1993р.) упродовж трьох місяців після скорочення позивачці виплачувалася середньомісячна  заробітна плата.
		Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Таким чином, на виплати в розмірі середньомісячної заробітної плати, що виплачується працівникам упродовж трьох місяців після розірвання з ними трудового договору у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП України ) на період їх працевлаштування, зі збереженням безперервного трудового стажу, при здійсненні цих виплат за рахунок коштів на оплату праці, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується на загальних підставах, за винятком сум вихідної допомоги.
		Враховуючи, що при скороченні позивачу впродовж трьох місяців виплачувалася з фонду оплати праці середньомісячна заробітна плата, з якої здійснювалися відповідні внески, до страхового стажу, з моменту первинного призначення пенсії позивачу (25.10.2005р.), підлягали зарахуванню 3 місяці страхового стажу за цей період. Між тим, вказаний період з 25.10.2005 року відповідачем не зараховано. 
		З трудової книжки позивача встановлено, що відповідно до запису № 12 наявне виправлення дати звільнення - замість 24.03.1993р. на 14.04.1993р., що становить 21 день.
		Таким чином, позивач мала право на врахування цього періоду до загального стажу з дня призначення пенсії. Між тим, вказане виправлення відповідачем до уваги не прийнято, що призвело до неправильного обрахунку стажу, а саме не зарахування до загального стажу 21 день, який був відпрацьований позивачкою та підтверджується внесеним роботодавцем виправленням в трудовій книжці.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про врахування страхового стажу та проведення у зв'язку з цим перерахунку та доплати до пенсії підлягають задоволенню.
		Відповідно до вимог пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998р. «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій», яка був чинна на час існування спірних правовідносин, до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій були віднесені різні види допомоги по соціальному страхуванню, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності).
		Відповідач Протоколом № 540 від 21.04.2006р. включив до обчислення періоди перебування позивача на обліку в Шосткинському міськрайцентрі зайнятості з 13.03.2003р. по 11.04.2003р., з 17.05.2003р. по 06.03.2004р., з 01.07.2004р. по 28.12.2004р., з 11.04.2005р. по 19.07.2005р. та 24.10.2005р. 
		При цьому, за весь період перебування позивача в центрі зайнятості відповідач включив нульовий заробіток.
		Разом з цим, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час призначення пенсії) за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. 
		Таким чином, на час призначення пенсії орган Пенсійного фонду мав рекомендувати позивачу оптимізувати заробіток, з якого розраховувалася пенсія, проте цього не зробив та включив період перебування позивача в центрі зайнятості, чим суттєво зменшив розмір пенсії, а тому вимоги позову про визнання неправомірним застосування при нарахуванні в розпорядженнях від 21.04.2006р., 31.05.2006р., 21.06.2006р., 02.02.2007р., 28.03.2007р. кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 117 місяців, та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007р. з застосуванням кількості місяців в розрахунку заробітку в розмірі 93 місяців, та виплатити у зв'язку з цим недоплату до пенсії за період з 25.10.2005р. по 24.05.2007 року - підлягають задоволенню.
		Відповідно до пункту 2 підпункту «д» постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка була чинною до 01 вересня 2008р., встановлено, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок надбавки по догляду за одинокими пенсіонерами та інвалідами. 
		Враховуючи, що позивач у спірний період була особою з інвалідністю 3 групи, колегія суддів вважає правомірним зобов'язання відповідача провести виплату цієї надбавки по догляду за період з 25.10.2005р. по 31.08.2008р., розраховуючи її виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
		При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача, що положення ст. 33 п. « 6» ч. 1 та ч. 1 п. « 6» ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з Законом України від 31.05.2005р. втратили чинність в частині призначення соціальних пенсій та надбавки на догляд, судом до уваги не приймаються адже ці норми закону стосувалися інших виплат -  соціальних пенсій і розрахованих, виходячи з її розміру надбавок на догляд.
		Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача сплатити позивачу 32,7 грн. - загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженні від 30.04.2010 року за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року, що загалом становить 392,4 грн., а також зобов'язати відповідача сплатити 39,1 грн. - загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, нараховані в розпорядженнях від 25.03.2011р. за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., що загалом становить 234,6 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.10.2011р.) за період з 01.10.2011р. по 30.11.2011р., що загалом становить 78,2 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.12.2011р.) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., що загалом становить 39,1 грн., без дати (винесене на перерахунок з 01.01.2012р.) за період з 01.01.2012р. по 31.03. 2012р., що загалом становить 117,3 грн., з наступних підстав.
		З матеріалів справи встановлено, що розпорядженням від 30.04.2010 року на перерахунок пенсії з 01.01.2010 року (т. 2, а.с. 113) відповідачем нараховано позивачу 32,7 грн. щомісяця загального розміру підвищення 20% росту заробітної плати.
		Між тим, зазначена сума позивачу не виплачена. Таким чином, нарахована протягом січня - грудня 2010 року, але  не виплачена сума складає 392,4 грн. (32,7x12).
		Розпорядженням від 25.03.2011 року на перерахунок пенсії з 01.04.2011 року (т. 2, а.с. 114). нараховано 39,1 грн. як загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, між тим,  за період квітня - вересня 2011 року вказана сума не виплачена, та складає 234,6 грн. (39,1x6) 
		Розпорядженням без дати на перерахунок пенсії з 01.10.2011 року (т. 2, а.с. 90). відповідачем нараховано 39,1 грн. як загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, між тим, протягом жовтня - листопада 2011 року не виплачена та складає 78,2 грн. (39,1x2)
		Розпорядженням без дати на перерахунок пенсії з 01.12.2011 року (т. 2, а.с. 115). відповідачем нараховано 39,1 грн. як загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати, між тим, вказана сума протягом грудня 2011 року не виплачена та складає 39,1 грн.
		Розпорядження без дати на перерахунок пенсії з 01.01.2012 року (т. 2, а.с. 116). відповідачем нараховано 39,1 грн. як  загальний розмір підвищення 20% росту заробітної плати,  між тим, вказана сума протягом січня - березня 2012 року  не виплачена та складає 117,3 грн (39,1x3).
		Враховуючи, що зазначені розпорядження скасовані не були та є чинними, доводи відповідача про неправомірність (або помилковість) нарахування позивачу загального розміру підвищення 20% росту заробітної плати, є безпідставними.
		Таким чином, невиплата позивачу розмір підвищення 20% росту заробітної плати за вказаними розпорядженнями є протиправним. Доказів виплати цих коштів відповідачем не надано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивачу було нараховано наступні кошти: у січні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; у лютому 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; у березні 2010 року в розмірі 64 грн. 60 коп.; у квітні 2010 року в розмірі 75 грн. 60 коп. та у червні 2007 року в розмірі 14 грн. 49 коп.
		Між тим, доказів на підтвердження сплати цих  коштів, відповідачем не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення вказаних сум підлягають задоволенню.
		Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести з 25.10.2005р. по 01.08.2014р. відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексацію пенсії, а на всі встановлені рішенням суду недоплати до пенсії нарахувати компенсацію на недоплачені кошти по час фактичного розрахунку, оскільки при стягненні невиплачених пенсійних виплат, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» ці нарахування підлягатимуть відповідній компенсації, яку відповідач зобов'язаний здійснити на час виплати належних коштів, з огляду на відсутність вини позивача у несвоєчасності їх виплати.
		Отже, переглянувши, в межах доводів апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують.
		Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині оскаржуваної позивачем відмови в задоволенні позову, з наступних підстав.
		З матеріалів справи встановлено, що позивачу було нараховано наступні кошти: у травні 2007 року в розмірі 7 грн. 02 коп.; у серпні 2007 року в розмірі 8 грн. 93 коп.; у вересні 2007 року в розмірі 14 грн. 62 коп.; у жовтні 2007 року в розмірі 14 грн. 80 коп.; у листопаді 2007 року в розмірі 26 грн. 72 коп.; у липні 2008 року в розмірі 54 грн. 06 коп.; у листопаді 2009 року в розмірі 29 грн. 00 коп..
		Вказані суми позивачу були виплачені, що підтверджується відомостями за листопад 2008р., грудень 2007р., липень 2008р. (т. 1 а.с. 152, 145, 150), копією відривного талону (т. 1 а.с. 153). 
		Таким чином, доводи позивача щодо не надання відповідачем належних доказів на підтвердження факту виплати цих сум є безпідставними.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні цієї частини позову. 
		Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача з первинного призначення пенсії та до 31.12.2013 р., відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провести відповідні підвищення розміру пенсії позивача та виплатити їй призначену у зв'язку з цим недоплату до пенсії, оскільки ці права відновлені за рахунок задоволення вищевказаних позовних вимог.
		В апеляційній скарзі не наведено доводів щодо наявності інших порушених прав, які не були відновлені судом рішенням про задоволення позову. 
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову.
		Щодо доводів апеляційної скарги позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Таким чином, встановлення строку подання звіту є правом, а не обов'язком суду, а тому колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до ст. 317 КАС України.
		Отже, переглянувши в межах доводів апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
		Позивачем та її представником ОСОБА_3 подано заяву про стягнення на їх користь компенсації за відрив від звичайних занять, в сумі 509 грн. 12 коп. на користь позивача та в сумі 382 грн. 46 коп. на користь ОСОБА_3
		Відповідно до ст. 135 КАС України  стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
		Таким чином, право на компенсацію за відрив від звичайних зайнять мають сторони та їх законні представники у разі ухвалення судового рішення на їх користь. 
		Так, згідно з журналами судових засідань, позивач брала участь в судових засіданнях з 2009 року по 07.11.2018 року. 
		Виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої з 2009 року по 2018 роки, кількості годин, які позивач знаходилась в судових засіданнях в цей період, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на її користь компенсації за відрив від звичайних зайнять в сумі 509 грн.12 коп.
		Разом з цим, ОСОБА_3 має процесуальний статус представника позивача (сторони у справі) за довіреністю, а тому за приписами ст. 135 КАС України, не має права на отримання такої компенсації.
		Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Сумської області на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.05.2018р. по справі № 2-а-5/11 - залишити без задоволення.
		Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.05.2018р. по справі № 2-а-5/11 за позовом ОСОБА_2 до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання перерахувати пенсію, включити до страхового стажу періоди роботи, визнання неправомірними розпоряджень про призначення та подальші перерахунки пенсійних виплат, визнання неправомірними дій відповідача - залишити без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Депутатська, 1, м. Шостка, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 37512104) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за відрив від звичайних занять в сумі 509,12 грн. (п'ятсот дев'ять гривень) 12 коп.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис)  (підпис) О.М. Мінаєва    Я.М. Макаренко   
		Повний текст постанови складений 15.11.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...