Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/2313/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 16.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2018.
Дата набрання законної сили: 06.02.2019
Результат оскарження 06.02.2019 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/348/112/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017090200000686

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/2313/17
		 
		Провадження № 1-кп/348/112/18 
		 
		14 листопада 2018 року                               м.Надвірна 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючої  судді: ОСОБА_1 
		секретаря: ОСОБА_2 
		з участю прокурора: ОСОБА_3 
		потерпілої: ОСОБА_4 
		представника потерпілої-адвоката: ОСОБА_5 
		обвинуваченої : ОСОБА_6 
		захисника: ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна кримінальне провадження № 12017090200000686 за обвинувальним актом від 09.11.2017 року про обвинувачення:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с.Нижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні одна дитина, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, громадянки України,-
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачена ОСОБА_6 умисно спричинила потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я потерпілої.
		Злочин нею вчинено при наступних обставинах.
		07 жовтня 2017 року біля о 10.00 год. в АДРЕСА_1 , обвинувачена ОСОБА_6 перебуваючи на подвір`ї біля свого житлового будинку, вчинила словесний конфлікт із свекрухою ОСОБА_4 .
		Під час словесного конфлікту між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_4 виникла тяганина. По закінченню якої обвинувачена ОСОБА_4 кинула каменем, в сторону потерпілої, який влучив їй по руці. Після того як потерпіла направилась до свого помешкання обвинувачена ОСОБА_6 підняла із бруківки молоток з металевим відбійником та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки свідомо бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, кинула вказаним молотком у потерпілу ОСОБА_4 , який влучив їй у спину.
		В результаті неправомірних дій обинуваченої ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 211 від 17.10.2017 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правої половини грудної клітки у вигляді порушення цілості хрящової частини 10 ребра без зміщення уламків та садна, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я та садно лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала частково суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 . Поряд по сусідству живе її свекруха ОСОБА_4 з якою вона перебуває у неприязних відносинах.
		07 жовтня 2017 року приблизно о 10.00 год. в АДРЕСА_1 вона знаходилась на подвір`ї біля свого житлового будинку, де ОСОБА_4 розпочала з нею словесний конфлікт. Під час даного конфлікту між нею та свекрухою виникла тяганина, під час якої потерпіла ОСОБА_4 нанесла їй тілесні ушкодження граблями. Після закінчення конфліктку вона продовжувала образи і тому будучи обурена поведінкою останньої, захищаючи себе вона спочатку кинула каменем в її сторону, після чого потерпіла направилась до свого помешкання , а вона перебуваючи в схвильованому стані з приводу неправомірної поведінки потерпілої ОСОБА_4 підняла із бруківки молоток з металевим відбійником та кинула його в сторону свекрухи ОСОБА_4 , який влучив їй у спину. Вона шкодує про вчинене та щиро розкаюється. Однак вважає, що такі її дії були викликані неправомірною поведінкою потерпілої та перебуванням її у схвильованому стані і вона оборонялась. Цивільний позов не визнає .
		Крім часткового визнання вини обвинуваченою її вина у вчиненні кримінального правопорушення доводиться зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами. 
		Так, потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що проживає в АДРЕСА_1 . По сусідству живе її невістка з якою перебуває в довготривалих неприязних відносинах.
		07.10.2017 близько 09 год. 00 хв. вона була в себе на подвір`ї, бо майстри ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обробляли фундамент на огорожі та розробляли цемент на траві. Через деякий час із свого будинку вийшла її невістка ОСОБА_6 і почала з нею сварку, при цьому обзивала її нецензурними словами. В процесі сварки обвинувачена підняла камінь та кинула в неї. Камінь попав їй в ліву руку, в результаті чого почала текти кров. Вона повернулася до потерпілої спиною і пішла до свого будинку. Однак обвинувачена ОСОБА_6 підняла молоток вагою 7-8 кг з металевим відбійником та кинула їй в спину. Вона відчула різку біль в області спини. 
		Згідно висновку експерта №211 від 17.10.2017 року вбачається, що у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правої половини грудної клітки у вигляді порушення цілості хрящової частини 10 ребра без зміщення уламків та садна, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я та садно лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Цивільний позов підтримує в повному об`ємі та просить стягнути з обвинуваченої моральної шкоду в розмірі 10000,00грн., яка полягає у душевних переживаннях з приводу неправомірних дій обвинуваченої, болі, пережитому стресі, яку вона оцінює в розмірі 10000 грн. Просить обрати обвинуваченій покарання відповідно до закону. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , дав суду показання , що 07.10.2017р. він разом з ОСОБА_8 , ремонтували паркан на подвір"ї ОСОБА_6 поряд з будинком ОСОБА_4 . Для цього вони почали розмішувати цемент. Потерпіла ОСОБА_10 та її чоловік вийшли на подвір"я і почала сваритися, що вони нищуть траву та чому ніхто їх не попередив, щоб вони скосили траву . В цей час зі свого будинку вийшла обвинувачена ОСОБА_6 та між нею та потерпілою почався конфлікт, який переріс в тяганину. Під час якого потерпіла також нанесла удари граблями обвинуваченій . 
		Після чого продовжувалась сварка та обвинувачена кинула каменем в бік потерпілої та один з каменів попав в руку останньої.Тому потерпіла направилась до свого помешкання, а обвинувачена ОСОБА_6 взявши з під паркану молоток з металевою частиною кинула його в напрямок потерпілої попавши їй у спину.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що 07.10.2017року разом ОСОБА_9 виконували господарські роботи по місцю проживання обвинуваченої Велкої Дарії. Підтверджує , що мав місце конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , який переріс в тяганину, однак після його закінчення він відійшов та не був очевидцем нанесення удару молотком обвинуваченою в сторону потерпілої. 
		Свідок ОСОБА_12 дав в судовому засіданні пояснення, що живе в смт.Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Потерпіла по справі ОСОБА_10 його дружина. В них існують неприязні відносини з невісткою ОСОБА_6 07.10.2017 року в 10:00 год він вийшов косити траву, так як побачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проводили господарські роботи обкладали плиткою паркан та шкодили траві. Йому допомогала дружина та збирала траву граблями. В цей час вибігла обвинувачена ОСОБА_13 та розпочала словесний конфлікт з дружиною, під час якого кинула каменем в дружину та попала їй в руку. Відчувши біль в руці та побачивши кров його дружина направилась до помешкання щоб надати медичну допомогу. А обвинувачена взявши залізний молоток майстрів кинула їй навздогін та попала ззадів в спину в ребро. Дружина відчувала біль, були ссадини вона знаходилась на амбулаторному лікуваннні.
		Вина обвинуваченої ОСОБА_6 також доводиться письмовими доказами:
		- даними висновку експерта № 211 від 17.10.2017 року, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлено закриту травму правої половини грудної клітки у вигляді порушення цілості хрящової частини 10 ребра без зміщення уламків та садна,а також садно лівої кисті. Вище вказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну утворення вказаному в даній постанові.Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» встановлена закрита травма правої половини грудної клітки у вигляді порушення цілості хрящової частини 10 ребра без зміщення уламків та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; садно лівої кисті відноситься до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація виявлених тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення і від ударів каменем чи металевою частиною молотка у вказані анатомічні ділянки в кількості не менше двох фізичних контактних дій (а.с. 56-57).
		-протоколом слідчого експерименту від 03.11.2017 року та фототаблицею до нього, в якому детально відтворено події, які мали місце 07.10.2017 року в АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . В якому потерпіла ОСОБА_10 деталізувала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_6 (а.с. 58-64)
		Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 злочину, інкримінованого їй стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілої, свідків, письмовим доказам по справі.
		Суд вважає, що версіясторони захисту про те, що у ході подій 07.10.2017р. обвинувачена перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що було викликане попередньою неправомірною поведінкою потерпілої нанесла їй тілесних ушкоджень не знайшла свого підтвердженняв суді та спростовується показаннями свідка ОСОБА_9 , який вказав, що потерпіла після конфлікту, який мав місце раніше та нанесення їй обвинуваченою удару каменем, який попав в руку вже пішла до свого помешкання, а обвинувачена в цей час взявши молоток, який стояв біля паркану кинула навздогін в область спини потерпілої, а також висновком експерта, згідно якого у потерпілої мали місце закрита травма правої половини грудної клітки, внаслідок удару металевою частиною молотка. 
		При цьому суд зазначає, що обвинувачена ОСОБА_6 в ході судового розгляду фактично не заперечила того факту, що мав місце конфлікт з потерпілою та вона кинула молотком з металевим відбійником у потерпілу, який влучив їй у спину, так як остання після їх конфлікту направлялась до свого помешкання, пояснюючи свої дії сильним душевних хвилюванням та захистом внаслідок попередніх неправомірних дій потерпілої відносно неї .
		Суд також дійшов висновку про те, що обвинувачена не знаходилася у стані необхідної оборони, оскільки події, які передували нанесенню тілесних ушкоджень, а також характер, обстановка та обставини конфлікту, не дозволяють зробити такий висновок, так як удар каменем так як і металевою частиною молотка обвинувачена завдала не з метою самозахисту, а будучи обуреною попередньою поведінкою потерпілої. Наведені обставини свідчать, що обвинуваченане перебувала у стані необхідної оборони і не перевищувала її меж, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні жодні докази того, що саме в момент спричинення потеріплій тілесних ушкоджень, з боку останньої була реальна загроза та існувало суспільно-небезпечне посягання на життя і здоров`я обвинуваченої.
		Крім того, показання обвинуваченої спростовуютьсявисновкомсудово-медичної експертизи№ 211 від 09.10.2017р. про те, що характер локалізація тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення і від ударів каменем чи металевого частиною молотка у вказані анатомічні ділянки в кількості не менше двох фізичних дій. 
		Суд вважає, що з огляду навіть на покази самої обвинуваченої, об`єктивної необхідності завдавати удару металевою частиною молотка навздогін потерпілій, яка була обернена спиною та направлялась до помешкання після закінчення конфлікту у обвинуваченої не було.
		Таким чином,версія обвинуваченоїпро нанесеннятілесних ушкодженьпотерпілій захищаючись,при перевищеннімеж необхідноїоборони тав станісильного душевногохвилювання немає підсобою підґрунття,оскільки нічимне підтверджуєтьсята суперечитьсукупності зібранихпо справідоказів. 
		Тому такі пояснення та твердження суд розцінює, як обраний нею спосіб свого захисту.
		Винуватість обвинуваченої у спричиненні тілесних ушкоджень потепілій підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 , які узгоджуються між собою, були незмінними протягом усього слідства, вони узгоджуються з іншими доказами, а саме протоколами слідчого експерименту від 03.11.2017р., висновком експертизи № 211 від 17.10.2017 р., які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_6 , у вчинені інкримінованого їй діяння.
		Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала суду послідовні показання в частині спричинення їй тілесних ушкоджень, які відповідають фактичним обставинам справи, конкретизувала їх, наполягає на них.
		Показання потерпілої про характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень час і місце спричинення тілесних ушкоджень узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи.
		Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст 94 КПК України суд прийшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
		Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст.125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до невеликої тяжкості, особу винної, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті не перебуває та обставини справи. 
		По місцю проживання обвинувачена ОСОБА_6 характеризується позитивно.
		Однак судом не встановлено такої пом`якшуючої обставини як щире каяття, оскільки висловлення каяття з боку обвинуваченої не узгоджується із її поведінкою після вчинення злочину та подальшою поведінкою у суді щодо визнання вини та відшкодування шкоди. Тому такі дії обвинуваченої, на думку суду, не свідчать про його щирість і більше спрямовані на ухилення від відповідальності.
		Враховуючи наведене, беручи до уваги думку потерпілої відносно покарання, яка просить покарати обвинувачену по закону, особу винної, а також поведінку потерпілої,ячка розпочала конфлікт суд прийшов до висновку, що обвинуваченій слід обрати покарання необхідне в межах санкції статті за цей вид злочину, передбаченого Особливою частиною КК України у виді штрафу.
		На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів і що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково з таких підстав.
		За ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
		   Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами та доповненнями, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Суд враховує, що потерпілою ОСОБА_4 перенесено фізичну біль, душевні страждання, переживання за своє здоров`я, вимушені зміни у життєвих планах і стосунках, вона пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров`я та життя. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан обвинуваченої ОСОБА_6 , а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілою суму моральної шкоди до 2500 грн., оскільки такий розмір забезпечить баланс між захистом порушених прав позивача та інтересів відповідача (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України ,суд- 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 (одна тисяча триста шістдесят ) гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди задоволити часткого.
		Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 - 2500 ( дві тисячі п"ятсот ) грн. завданої моральної шкоди. 
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку
		 
		 
		Суддя       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...