Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/8643/16-а(2-а/335/284/2016) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 16.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2018.
Дата набрання законної сили: 14.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 листопада 2018 року 
		Київ
		справа №335/8643/16-а(2-а/335/284/2016)
		адміністративне провадження №К/9901/44975/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2016 року (суддя Апаллонова Ю.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), й закриття провадження у справі.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на те, що акт перевірки, на якому ґрунтуються протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення, не є документом, що підтверджує факт вчинення ним адміністративного правопорушення як такого та наявності його вини.
		 
		Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_3 від 19 липня 2016 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 165-1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідач дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 165-1 КУпАП, оскільки факт невиконання (неналежного виконання) ПАТ «Запоріжтрансформатор» (генеральним директором якого є останній) вимог пункту п'ятого статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464), зафіксовано в акті, складеному податковим органом за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки, який, втім є лише відображенням фактичних даних і не створює жодних правових наслідків для учасників спірних правовідносин; крім того, висновки, викладені в акті перевірки, беруться до уваги податковим органом при вирішенні питання про можливість винесення, зокрема вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, прийняття рішення про застосування штрафних санкцій із визначенням розміру грошових зобов'язань, які, в свою чергу, відповідно до положень Податкового Кодексу України, набувають статусу узгоджених лише після завершення процедури їх оскарження, яка була ініційована ПАТ «Запоріжтрансформатор».
		 
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулась з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		 
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказувала на правомірність постанови від 19 липня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки під час її винесення заступником начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_3 було в повній мірі та належним чином оцінено всі матеріали адміністративної справи, що відповідає положенням статей 251, 252 КУпАП.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою, а в подальшому відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для її розгляду - головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
		 
		Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
		 
		Так, суди встановили, що згідно з наказом №28 від 10 лютого 2016 року в період з 22 лютого 2016 року по 15 червня 2016 року посадовими особами контролюючого органу згідно з пунктом 75.1 статті 75, статтею 77 Податкового кодексу України на підставі направлень від 18 лютого 2016 року №11, №12, №13, №14, №15, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №24 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, яким зафіксовано порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор», зокрема, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464), в результаті чого ПАТ «Запоріжтрансформатор» занижено єдиний соціальний внесок в сумі 27 730,52 грн.
		 
		На підставі акту від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запорожжі було прийнято вимогу №Ю-4 від 23 червня 2016 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 27 730,52 грн. та рішення №0000141400 від 23 червня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які в подальшому було оскаржено ПАТ «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків ДФС (скарга від 30 червня 2016 року №1/05-а-1026).
		 
		Про оскарження в адміністративному порядку вимоги про сплату єдиного внеску №Ю-4 від 23 червня 2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000141400 від 23 червня 2016 року ПАТ «Запоріжтрансформатор» повідомило контролюючий орган, що їх прийняв.
		 
		06 липня 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств машинобудування управління податкового супроводження підприємств матеріального виробництва Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС складено протокол про адміністративне правопорушення серії «АА» №751320 відносно ОСОБА_2 як генерального директора (посадової особи) ПАТ « 3апоріжтрансформатор», яким встановлено, що позивач вчинив порушення порядку перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, а саме - пункту 5 статті 8 Закону №2464, внаслідок чого у період 2013-2014 років недонараховано єдиний соціальний внесок у загальній сумі 27730,52 грн., відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 165-1 КУпАП.
		 
		19 липня 2016 року, розглянувши зазначений протокол та додані до нього матеріали, заступник начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі МГУ ДФС ОСОБА_3, встановивши порушення ОСОБА_2 порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, винесла постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 165-1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №2464 посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
		 
		Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		 
		За змістом частини 1 статті 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
		 
		Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		 
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		В свою чергу статтею 38 КУпАП (в редакції періоду спірних правовідносин) визначені строки, упродовж яких може бути накладено адміністративне стягнення, зокрема не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді) (частина перша цієї статті).
		 
		Положеннями статті 247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, віднесено до обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення й, у такому разі, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
		 
		Також у статті 277 КУпАП законодавець встановив строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, яка за змістом частини першої цієї статті розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
		 
		Резюмуючи викладене, суд зазначає, що відповідач, як орган, уповноважений відповідно до статті 234-2 КУпАП на розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1 цього Кодексу), у разі наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинен був своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати усі обставини справи й вирішити її в точній відповідності з законом у межах строків, передбачених для накладення адміністративного стягнення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, що й повинно бути предметом перевірки судами у межах даного спору.
		 
		Касаційний суд наголошує, що здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення є самостійним процесом, врегульованим нормами спеціального закону - КУпАП, положення якого не містять застережень щодо неможливості її розгляду до закінчення визначеної Податковим кодексом України процедури оскарження прийнятих контролюючим органом рішень.
		 
		У даному ж випадку, зважаючи на юридичну природу, зміст та характер спірних правовідносин, такі виникли з приводу накладення на посадову особу Товариства адміністративного стягнення та прийняття відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, а не у сфері справляння податків і зборів, як помилково визначили суди першої та апеляційної інстанцій.
		 
		За змістом частини першої статті 138 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
		 
		Аналогічні положення наразі містяться й в частині другій статті 73 КАС України.
		 
		З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є визнання протиправною і скасування постанови від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення, предметом доказування, а відтак і дослідження у даній справі є питання щодо того, чи було вчинено адміністративне правопорушення як таке, чи винна притягнута до відповідальності особа в його вчиненні, чи підлягала вона адміністративній відповідальності та чи були обставини, що могли б пом'якшити або обтяжити таку відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду тощо.
		 
		Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов'язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		 
		За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити частково.
		 
		Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С. С. Пасічник,
		І. А. Васильєва,
		В. П. Юрченко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...