Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 633/177/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 16.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 14.12.2018
Номер судового провадження: 2/633/106/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                        
		 
		                                
		 
		 
		                        Справа № 633/177/18
		                        провадження № 2/633/106/2018
		 
		ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		13 листопада 2018 р. с.м.т. Печеніги
		 
		Печенізький районний суд Харківської області
		 
		у складі: головуючого  судді Смирнова В.А.
		за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Печеніги цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, 
		третя особа- Печенізька селищна рада Харківської області 
		 
		                     в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа- Печенізька селищна рада Харківської області.
		Позивач в позові вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.
		Ця квартира належить їй відповідно до договору дарування від 14.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Печенізького нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4
		На даний час у вищевказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_3, яка за даною адресою не проживає з 2011р., її особистих речей в квартирі немає.
		Позивач просить суд визнати ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою № 79, розміщеною в будинку № 42, розташованою по вулиці Незалежності смт. Печеніги, Печенізького району Харківської області.
		Позивачка в судовому засіданні надавала пояснення по справі, просила позов задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не прибула, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином згідно ст.128 ЦПК України, причину неявки суду не повідомила, але на адресу суду повертались конверти з повістками про виклик відповідача в судове засідання, відправлені на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача з поміткою пошти «за закінченням терміну зберігання ». Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України розглядає дану цивільну справу за її відсутності.
		   Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Представник третьої особи  Печенізької селищної ради Харківської області в судове засідання не прибув, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, але надав до суду заяву, в якій вказав, що просить слухання справи проводити без участі їх представника та винести рішення відповідно до чинного законодавства України.
		Вислухавши позивачку, допитавши свідка, дослідивши надані позивачем письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, не протиречать закону та підлягають задоволенню.
		   До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.
		Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 14.06.2017 р. , витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень  ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2.( а.с.7-9).
		    Згідно довідки Печенізької селищної ради № 1312 від 12.06.2018 р. за адресою : АДРЕСА_3 зареєстрована ОСОБА_3, але фактично за даною адресою не проживає з 2011 року.( а.с.10).
		Згідно паспорта громадянина України серія МТ № 462333, виданого Печенізьким РС ГУДМС України в Харківській області  ОСОБА_2 народилась 08 грудня 1990 року і зареєстрована проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_2. ( а.с. 5).
		Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_3 з 2011 року не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. До теперешнього часу в смт. Печеніги ОСОБА_3 не зявлялась і в вищевказаній квартирі її особистих речей не має. 
		   Порядок користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду регулюється главою 6 ЖК України.
		Згідно ч.1 ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається займане приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою ст.71 ЖК України.
		   Відповідно до глави 6 ЖК України «Користування житловими приміщеннями у будинках (квартирах) приватного житлового фонду» (ст.ст. 150, 156, 158) та ст.ст.11, 319, 405, ЦКУ підставами для виникнення права користування житловими приміщеннями , які належать громадянам на праві приватної власності, можуть бути: або- існування права власності на це приміщення; або  наявність факту проживання члена сімї власника житла разом із самим власником у цьому житловому приміщенні та спільного користування ними цим житлом, або  укладення цивільно-правових угод, відповідно до яких до особи переходить право користування таким приміщенням.
		Як вбачається з матеріалів справи власником квартири АДРЕСА_4 на цей час є ОСОБА_2, (а.с.7-8). Правовстановлюючих документів, які вказують на наявність у ОСОБА_3 права власності на спірний будинок або права користування не має.
		Відповідно ч.2ст. 2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
		Той факт, що за адресою позивача зареєстрована особа, яка фактично за цією адресою не проживає, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, створює перешкоди для реалізації ОСОБА_2 свого гарантованого законом права на власний розсуд розпоряджатися майном, що належить їй на праві приватної власності.
		Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Враховуючи те, що ОСОБА_3 не проживає за адресою, вказаною у позові і дані про реєстрацію, не відповідають дійсному місцю її проживання, суд вважає, що необхідно визнати її такою, що втратила право користування вищевказаним житловим приміщенням.
		Суд не стягує судові витрати з відповідачки в звязку з заявою позивачки про покладення даних витрат на неї.
		Керуючисьст.ст.5-10,12,13,81,141,259,263-265ЦПК України,ст.ст.11,15,391ЦК України, ст.ст.71,150,156,158,ч.1ст.163 ЖК України,ч.2ст. 2 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, суд-
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити повністю. 
		Визнати ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою № 79, розміщеною в будинку № 42, розташованому по вулиці Незалежності смт. Печеніги, Печенізького району Харківської області.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		 
		Головуючий:                        В.А.Смирнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...