Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 187/291/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 13.11.2018
Номер судового провадження: 51-274км17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України
		13 листопада 2018 року
		м. Київ
		справа № 187/291/17
		провадження № 51-274км17
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040520000023, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Петриківка Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, одруженого, з середньою освітою,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК,
		 
		встановив: 
		За вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК  ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладанням на нього відповідних обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 КК.
		Постановлено стягнути з  ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 34 421 грн та моральної 500 000 грн відповідно, на користь держави судовий збір у розмірі 5344 грн 20 коп. та процесуальні витрати за проведення судових експертиз всього у розмірі 6657 грн.
		Згідно з вироком, ОСОБА_6 , визнано винним в тому, що він близько 13 години 05 хвилин 15 січня 2017 року, під час законного полювання в лісопосадці, розташованій на території Іванівської сільської ради, неподалік с. Гречане Петриківського району Дніпропетровської області, ніс належну йому мисливську рушницю, розчохлену, в зібраному вигляді та в спорядженому стані, та діючи з необережності не ввімкнув зброю на запобіжник. Під час руху ОСОБА_6 помітив невиразно видиму ціль і сприйнявши її за тварину, здійснив постріл з даної мисливської рушниці, влучивши у ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_6 грубо порушив вимоги Положення «Про правила проведення полювань поводжень із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин», згідно якого: п. 3.5. при заряджанні і розряджанні зброї ствол повинен бути направлений вгору або в землю, п. 3.6. під час долання перешкод (канав, струмків, огороджень тощо) зброю потрібно розрядити, п. 3.7. полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад), п. 3.8. забороняється стріляти на шум, шарудіння, по і невиразно видимій цілі, п. 3.9. рушницю з внутрішніми курками заборонено тримати з відкритим запобіжником, 3.10. стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин. 
		В результаті здійсненого ОСОБА_6 пострілу з мисливської рушниці ОСОБА_7 було з необережності спричинено тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального проникаючого поранення голови з численними вхідними вогнепальними ранами волосистої частини голови та правої половини обличчя, крововиливами та переламами кісток черепу, набряком головного мозку, контузією правого очного яблука, вогнепального поранення шиї і правого плечового суглобу та інші. Вказані тяжкі ушкодження відносяться до категорії тяжких, які небезпечні для життя в момент заподіяння. 
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017року вирок місцевого суду залишено без зміни.
		На підставі п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційних скаргах:
		- прокурор, не оскаржуючи кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6 та доведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, виключивши рішення щодо стягнення із засудженого ОСОБА_6 на користь держави судового збору у розмірі 5344 грн 20 коп.
		Вважає, що суд першої інстанції безпідставно, без урахування приписів Закону України «Про судовий збір» та всупереч вимогам статей 370, 374 КПК, стягнув з ОСОБА_6 судовий збір. На вказані порушення апеляційний суд не звернув уваги, належним чином не перевірив усіх доводів, наведених в апеляційній скарзі тому, на думку прокурора, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК. 
		- засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити судові рішення щодо нього в частині вирішення цивільного позову та стягнення судового збору.
		Зокрема, засуджений вважає, що суд необґрунтовано стягнув з нього матеріальну шкоду у розмірі 34 421 грн та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн, оскільки потерпілий є молодою особою, після оформлення інвалідності ІІ групи, залишився працездатним по професії (юрист, економіст), а він - пенсіонер, злочин вчинив з необережності, має скрутне матеріальне становище та відшкодував частину збитків у розмірі 15000. Крім того, вважає, що суд безпідставно, без урахування приписів Закону України «Про судовий збір» та всупереч вимогам статей 370, 374 КПК стягнув з нього на користь держави судовий збір. 
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		До початку розгляду справи по суті прокурор  ОСОБА_5 заявила клопотання про передачу кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 , на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, на підставі ст. 434-1 КПК (ВХ №29402/0/170-18 від 13.11.2018)
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку свого клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а провадження за касаційними скаргами прокурора та засудженого ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017року у кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_6  необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду з огляду на таке.
		Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 434-1 КПКсуд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. 
		Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 10.07.2018 № 713/1275/16-к провадження № 51-3603км18, ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 червня 2017 щодо засудженого ОСОБА_8 залишив без зміни, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.
		Своє рішення колегія суддів обґрунтувала тим, що згідно з п. 6 ч. 5Закону України «Про судовий збір» позивачіу справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Доводи захисника про наявність правових підстав для сплати потерпілою судового збору з позову про відшкодування моральної шкоди з посиланням на пункти 2, 6 частини 1ст. 5 цього Закону не ґрунтуються на точному змісті наведеної правової норми. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів у цьому провадженні зробила висновок про те, що цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань. 
		Аналогічну позицію висловлено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального судуу складі Верховного Суду від 22.05.2018 № 364/1311/16-к, провадження № 51-605 км 18, де колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України від08.07.2011№3674-VI «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування збитків, завданих у наслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Проте, існують й інші правові позиції щодо застосування норм кримінального процесуального закону у частині стягнення судового збору на користь держави.
		Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.02.2018 справа № 182/2766/16-к провадження № 51-278 км18, касаційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного судуДніпропетровської області від 1 березня 2017 року без зміни.
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, виключивши рішення щодо стягнення із засудженого на користь держави судового збору у сумі 551,20 грн. Зокрема, прокурор вважав, що суд першої інстанції безпідставно, без урахування приписівЗакону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року «Про судовий збір»та всупереч вимогам статей370,374 КПКстягнув на користь держави судовий збір. 
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що у ст. 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір включається до складусудових витрат. Оскільки питання про розмір та порядок розподілу судових витрат діючим КПК не врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК, зокрема, суд встановив, що за змістом ч. 3 тач. 5ст. 88 ЦПК, якщо потерпілого, який подає позов, звільнено від сплати судового збору, то судовий збірмає бути стягнуто з обвинуваченого в дохід держави.
		Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що є очевидним різне застосування подібних правовідносин, а самеположень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
		При цьому, системно проаналізувавши кримінальний процесуальний та цивільний процесуальний закон, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до статті 5 Закону України від08.07.2011№3674-VI «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі  у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, а також позивачі  у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тощо. 
		Таким чином, стягнення судового збору з  ОСОБА_6 на користь держави у розмірі 5344 грн 20 коп. у кримінальному провадженні щодо нього не відповідає вимогам закону, рішення суду першої та апеляційної інстанції в цій частині підлягають скасуванню, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
		Згідно з ч. 2 статті 434-1 КПК, суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		Відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів як Першої палати так і Другої палати, з метою забезпечення єдності судової практики, провадження за касаційною скаргою прокурора та засудженого ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017року щодо ОСОБА_6  необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Втім, доводи прокурора, викладені у клопотанні про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у частині, де прокурор ставить питання чи підлягають скасуванню судові рішення у зв`язку з неправильним вирішенням цивільного позову та чи є вірним скасування судових рішень в цілому або виключно в частині цивільного позову, - слід залишити без задоволення. 
		Так, статтею 436 КПК визначені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, зокрема, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. 
		Отже, зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора у частині, що стосується повноважень суду касаційної інстанції, не підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, оскільки це не входить до її повноважень, крім того повноваження суду касаційної інстанції чітко визначені кримінальним процесуальним законом та не потребують розширеного тлумачення.
		 
		Керуючись ч. 2 ст. 434-1, ст. 434-2 КПК України, Суд 
		постановив:
		Передати кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та засудженого ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017року щодо  ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_2   ОСОБА_1  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...