Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/1123/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 13.11.2018
Номер судового провадження: 51-7726км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		13 листопада 2018 року
		м. Київ
		справа № 509/1123/18 провадження № 51-7726 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170130000082, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Палестини, котрий народився та зареєстрований у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року ОСОБА_7 засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2008 році» ОСОБА_7 звільнено від покарання як особу, не позбавлену батьківських прав, яка на день набрання чинності Законом мала неповнолітню дитину, котрій не виповнилося 18 років.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 24 квітня 2007 року приблизно о 15.00, перебуваючи на території автостоянки «За вул. Рожевою» ТОВ Промтоварний ринок у смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області, в ході сварки, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, спричинив потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження. Вказує, що ОСОБА_7 в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження було видано Україні з Держави Ізраїль для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК. При цьому згода на притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ст. 128 КК Державою Ізраїль не надавалась, а тому на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження підлягає закриттю.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Проте вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції цим вимогам закону не відповідають.
		Так, згідно приписів ст. 573, ст. 576 КПК видана в Україну особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). При цьому запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв`язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року.
		Вказані вимоги узгоджуються з ратифікованими Україною положеннями ст. 2, ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року та положеннями ст. 66 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.
		Як убачається з матеріалів справи, 15 липня 2014 року органами досудового розслідування ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
		12 лютого 2018 року у результаті задоволення компетентними органами Держави Ізраїль запиту Генеральної прокуратури України про видачу ОСОБА_7 останнього передано правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК.
		21 березня 2018 року прокурор повідомив ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, на підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.
		30 березня 2018 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК, прокурором передано на розгляд суду.
		Разом із тим, санкція ст. 128 КК не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно вчинення  ОСОБА_7 цього злочину згідно з ч. 1 ст. 537 КПК та ст. 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року не тягне за собою видачі останнього.
		Таким чином, засудження  ОСОБА_7 за ст. 128 КК є порушенням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		За таких обставин, місцевий суд не мав права постановляти обвинувальний вирок щодо  ОСОБА_7 за ст. 128 КК, оскільки він не видавався та не міг бути виданий для притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин. Натомість за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Вказані порушення залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який відповідним доводам прокурора належної оцінки не дав та необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
		Згідно ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7  скасуванню з закриттям кримінального провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК. 
		Керуючись статтями 434, 436, 440, 441, 442 КПК, суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...