Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 173/1580/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2018. Зареєстровано: 20.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/173/200/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040430000851

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 173/1580/18
		Номер провадження1-кп/173/200/2018 
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		 
		 
		15 листопада 2018 року                 Верхньодніпровський районний суд 
		                               Дніпропетровської області
		 
		У складі: головуючого судді          ОСОБА_1 
		           при секретарі          ОСОБА_2 
		           за участю прокурора          ОСОБА_3 
		       обвинуваченого          ОСОБА_4 
		           потерпілого                 ОСОБА_5 
		               захисника                  ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12016040430000851 за обвинуваченням:
		            ОСОБА_4 ,   
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		           уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району
		Дніпропетровськоїобласті, українця, громадянина України,
		працюючого у м.Камянське ТОВ
		           «Каскад», маючого середню технічну освіту, не одруженого,
		           зареєстрованого за адресою:  
		 
		АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за
		адресою:  
		АДРЕСА_2 , 
		           раніше судимого: 
		           - 15.11.2012 року вироком Верхньодніпровського районного
		суду Дніпропетровської області за ст.15 ч.2 185 ч.2 КК України
		до 2 років 6
		           місяців обмеження волі. Звільнений: 30.07.2014 року умовно-
		достроково на 11 місяців 4 дня,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_4 , 17 березня 2016 року близько 18.10 години, будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул. Леніна м.Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, маючи умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, запропонував ОСОБА_7 , який знаходився разом з ним, відкрито заволодіти майном перехожого, яким виявився ОСОБА_5 , на що ОСОБА_7 погодився. Після цього, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, почали на відстані переслідувати ОСОБА_5 , який йшов по вул. Леніна у вищезазначеному населеному пункті, очікуючи влучного моменту, щоб відкрито заволодіти майном ОСОБА_5 . Приблизно о 18.30 годині вищезазначеного дня, на перехресті вул. Первомайська та вул. Леніна, на неосвітлювальній ділянці перехрестя, ОСОБА_4 умисно, діючи разом з ОСОБА_7 та за попередньою змовою між собою, маючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, наздогнав ОСОБА_5 та плигнув на нього ззаду, від чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю обличчям вниз. Після цього ОСОБА_4 з метою попередити можливий опір потерпілого, притиснув коліном лівої ноги ОСОБА_5 , до землі, тим самим застосував до ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. В цей час ОСОБА_7 обшукав кармани куртки, в яку був одягнутий ОСОБА_5 , з метою заволодіння майном ОСОБА_5 . Не знайшовши нічого в карманах потерпілого, продовжуючи свої злочинні дії і переслідуючи єдиний корисливий намір, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5 , ОСОБА_7 взяв ніж, який був при ньому, та перерізав ним шкіряний ремінець сумки потерпілого, яка знаходилася на правому плечі ОСОБА_5 , після чого відкрито заволодів шкіряною сумкою, належною ОСОБА_5 вартістю 220 гривень, у якій знаходився гаманець вартістю 98 гривень, гроші у сумі 250 гривень, мобільний телефон «Нокіа» 1112 вартістю 180 гривень, сім карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на якій знаходилися грошові кошти у сумі 15 гривень, гребінець вартістю 15 гривень, мило «Дитяче» вартістю 5,78 гривень, канцелярська ручка вартістю 5 гривень, тим самим умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, відкрито заволоділи вище вказаним майном, належним ОСОБА_5 , чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 808,78 гривен, в цінах, діючих на момент скоєння кримінального правопорушення, після чого з місця пригоди зникли.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину свою повністю визнав та суду пояснив , що дійсно він спільно з ОСОБА_7 в березні 2016 року в вечірній час збили потерпілого з ніг, після чого він тримав потерпілого, а ОСОБА_7 забрав сумку в якій знаходився мобільний телефон та інші цінності.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно 17 березня 2016 року він йшов додому та невідомі напали на нього, збили його з ніг, після того, як він впав на землю, невідомі тримали його, та забрали мобільний телефон «Нокіа» 1112 і грошові кошти, після чого з місця скоєння злочину зникли.
		Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні злочину при обставинах указаних у мотивувальній частині вироку встановлена сукупністю належних та допустимих доказів досліджених та перевірених судом.
		Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 17 березня 2016 року встановлено місце та деякі обставини скоєного злочину.
		Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду від 18 березня 2016 року встановлено, що в ході проведення огляду в квартирі АДРЕСА_3 був виявлений мобільний телефон «Нокіа» 1112, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_5 .
		Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду від 18 березня 2016 року встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії, ОСОБА_4 надав для огляду сім карту мобільного оператора «Київстар».
		Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту від 22 березня 2017 року встановлено, що при проведенні даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_4 указав на місце та обставини, при яких він спільно з ОСОБА_7 скоїли злочин відносно потерпілого ОСОБА_5 .
		При оцінці доказів, які були надані сторонами кримінального провадження, суд керується ч.2 ст.17 КПК України та критерієм доведення «поза розумним сумнівом «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (рішення ЄСПЛ «Козинець проти України», від 6.12.2007 року) та вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належними та допустимими, а їх сукупність достатня для визнання вини обвинуваченого. 
		Так, із наданих стороною обвинувачення доказів встановлено місце та обставини скоєння злочину, обставини при яких був виявлений телефон потерпілого після скоєного злочину.
		Надані докази стороною обвинувачення узгоджуються в цілому, не викликають сумніву та вказують на винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні даного злочину.
		Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов`язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України,  за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 характеризується посередньо, раніше судимий за скоєння тяжких злочинів, за які відбував покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття. 
		До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння та скоєння злочину відносно особи похилого віку.
		Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання вважає, необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, яке на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання та відповідатиме принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, передбаченого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує в сукупності всі обставини справи, особу обвинуваченого  раніше судимий, ухилявся від досудового слідства, в наслідок чого оголошувався у розшук, тяжкість скоєного злочину та призначеного покарання, а тому з метою запобігання ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду та вчиняти нові злочини, вважає, що обвинуваченому до набрання вироком законної сили необхідно продовжити запобіжний захід тримання під вартою. 
		Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому судом не обговорювалось, оскільки потерпілий не надав суду позову.
		 
		Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
		 У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Продовжити ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Зарахувати до терміну покарання тримання ОСОБА_4 під вартою, та термін покарання вираховувати з моменту його затримання  26.06.2018 року.
		 
		Речові докази:мобільний телефон«Нокіа» 1112 повернути власнику - потерпілому ОСОБА_5 .
		   Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...