Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/6879/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2018. Зареєстровано: 20.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.12.2018
Номер судового провадження: 1-кп/183/1233/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018040010000587

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 183/6879/18
		№ 1-кп/183/1233/18
		В И Р О К
		іменем України
		 
		19 листопада 2018 року м. Новомосковськ
		 
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		 
		головуючої              ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання          ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.10.2018 року за № 42018040010000587, за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Жовті ВодиДніпропетровської області,громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,одруженого,маючого наутриманні неповнолітнюдитину,військовослужбовця військовоїчастини НОМЕР_1 ,працюючого оборудувачемповерхневих пороківметалу Дніпродзержинскогометалургійного комбінату,раніше несудимого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючомуза адресою:  АДРЕСА_2 , РНОКПП  НОМЕР_2 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, 
		за участю: 
		прокурора                               ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого          ОСОБА_5 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11 квітня 2018 року наказом № 69 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду старшого механіка водія гаубичного 2 самохідно  артилерійського взводу 3 гаубичної самохідно - артилерійської батареї гаубичного самохідного - артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_3 . 
		Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.
		Однак, 26 вересня 2018 року солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч наведених вище вимог Статуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
		29 жовтня 2018 року солдат ОСОБА_5 прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та заявив про себе.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які лягли в основу обвинувачення, в скоєному розкаявся. 
		В судовому засіданні були досліджені докази вини обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:
		 
		- витяг з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 26.10.2018 року за № 42018040010000587, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_5 26.09.2018 року самовільно без поважних причин залишив військову частину в умовах особливого періоду 
		(а.п. 17);
		- акт службового розслідування, згідно якого встановлено факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 
		(а.п. 40-42);
		- з`явлення із зізнанням ОСОБА_5 про скоєний ним злочин
		(а.п. 40);
		- копія посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_5 
		(а.п. 66);
		- довідка т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2018 року про безпосередню участь ОСОБА_5 в антитерористичній операції на території Донецької області 
		(а.п. 31);
		- копії документів щодо проходження ОСОБА_5 військової служби
		(а.п. 22, 26, 27, 29-30, 32-36, 38).
		Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони, кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
		Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, не встановив. Обставинами, які пом`якшують покарання, визначених ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, з`явлення із зізнанням, а також прийняття тривалий час безпосередньої участі ОСОБА_5 в антитерористичній операції.
		Також суд враховує, що ОСОБА_5 за місцем проходження служби характеризується позитивно, раніше не судимий, працює, бажає продовжувати проходити військову службу, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину.
		Санкція ч. 4 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. 
		У відповідності до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин. 
		Враховуючи наявність зазначених вище двох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а також особу останнього, який має позитивні характеристики з місця проходження служби; приймав участь в антитерористичній операції; займається суспільно корисною працею, одружений, тому має міцні соціальні зв`язки, суд вважає можливим перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370 КПК України, ст. 69 КК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 236 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 4012 грн.
		Вирок може бути оскаржений в Дніпровський апеляційний суд через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...