Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1396/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2018. Зареєстровано: 20.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2018.
Дата набрання законної сили: 15.11.2018
Номер судового провадження: 22-ц/793/1712/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		Справа № 22-ц/793/1712/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 50 Троян Т.Є.   Доповідач в апеляційній інстанції  Новіков О. М.     
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       15 листопада 2018 року                                                                                                  м. Черкаси
		 
		Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів: Новікова О.М., Храпка В.Д., Бондаренка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2018 року у складі судді Троян Т.Є. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, про стягнення пені за несплату аліментів, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2015 року з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_6, в розмірі ? частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 28.11.2014 року і до досягнення сином вісімнадцятирічного віку. Відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2017 року з ОСОБА_5 була стягнута пеня за несплату аліментів за період часу з 28.11.2014 року по 01.12.2016 року.
		Відповідачка в добровільному порядку рішення суду про сплату аліментів не виконує. Відповідно до розрахунків Соснівського відділу ДВС за період часу з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року за нею рахується заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 18 943 грн. 69 коп., а всього в рамках зазначеного виконавчого провадження загальна сума заборгованості станом на 30.11.2017 року складає 32 270 грн. 09 коп.
		З урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 пеню за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_6, за період часу з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року (включно) в сумі 90 659 грн. 95 коп. Сплату судового збору просив покласти на відповідачку.
		Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2018 року позовні вимоги задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 пеню за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_6 за період часу з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року (включно) в сумі 3 453, 58 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. 
		При цьому, стягуючи пеню за прострочення обов'язку зі сплати аліментів, суд виходив з розрахунку за таким принципом: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) суд визначив шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць). Крім того, суд врахував сплату аліментів в розмірі 1300 грн., 2500 грн., 1500 грн. в погашення основної суми заборгованості по аліментам.
		Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи, його ухваленим з порушенням норм матеріального права, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд врахував платежі за липень 2017 року в сумі 1300 грн. та 2500 грн., а також за серпень 2017 року на суму 1500 грн. Проте суд в порушення вимог ст. 534 ЦК України помилково не врахував, що у разі наявності заборгованості, здійснені платежі повинні бути віднесені в рахунок погашення боргу, а не у поточні грошові зобов'язання. 
		Крім того, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, апелянт вказує, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення, та має нараховуватись за весь строк прострочення до повного погашення.
		На підставі цих доводів, апелянт просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача пеню за несплату аліментів на утримання неповнолітнього сина за період з часу 01.12.2016 року по 30.11.2017 року в сумі 90 659 грн. 95 коп.
		На апеляційну скаргу надійшов відзив від ОСОБА_5, в якому вона погоджується з висновками заочного рішення, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
		Так, судом встановлено, що на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.01.2015 року з ОСОБА_8 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі ? частини доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 28.11.2014 року.
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2017 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 28.11.2014 року по 01.12.2016 року в сумі 5 653 грн. 72 коп. 
		Проте, рішення не виконувалось, оскільки відповідачка продовжувала порушувати свої зобов'язання.
		Згідно з розрахунками державного виконавця заборгованість по аліментах ОСОБА_5 станом на 30.11.2017 року складає 32 270 грн. 09 коп. 
		Спір у справі стосується розміру пені за несплату аліментів та способу її нарахування.
		Відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
		Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
		У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
		З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідачки про те, що стосовно вимоги про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів слід застосувати спеціальний строк позовної давності в один рік у відповідності до ст. 258 ЦК України. При цьому, суд виходить з того, що питання відповідальності за прострочення сплати аліментів врегульовано СК України, зокрема статтею 196 СК України, в якому прямо вказано, що пеня стягується за весь строк прострочення.
		Разом з тим, колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на порядок розрахунку пені, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, у справі № 572/1762/15-ц (№ 14-37цс18).
		Зокрема Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
		З посиланням на вказану правову позицію, апелянт надав розрахунок пені за несплату аліментів за період з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року в загальній сумі 90 659 грн. 95 коп.
		Колегія суддів погоджується з наведеним апелянтом порядком розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, проте враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня.
		Як встановлено розрахунком державного виконавця станом на 30.11.2017 року заборгованість по аліментам ОСОБА_5, становить 32 270 грн. 09 коп. (а.с. 10).
		Отже враховуючи обмеження розміру пені до розміру заборгованості (ч. 1 ст. 196 СК України), колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 100% заборгованості. 
		Таким чином, позовну заяву слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року в сумі 32 270 грн. 09 коп.
		З огляду на викладене, заочне рішення підлягає зміні відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України в частині суми стягнення пені.
		Посилання апелянта на платежі за липень 2017 року в сумі 1 300 грн. та 2 500 грн., а також за серпень 2017 року на суму 1 500 грн. не впливають на рішення колегії суддів, оскільки були враховані органами ДВС при підрахунку загальної заборгованості по аліментам.
		У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1057 грн. 20 коп. покладаються на відповідачку.
		Керуючись ст.ст. 35, 258, 376, 381-384 ЦПК України, суд -
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
		Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2018 року змінити в частині розміру стягненої з відповідачки пені за несплату аліментів.
		Розмір пені за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період часу з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року (включно) змінити, підвищивши її з 3 453 грн. 58 коп. до 32 270 грн. 09 коп.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1057 грн. 20 коп. в дохід держави.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
		Повний текст постанови складено 15 листопада 2018 року.
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...