Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/6766/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2018. Зареєстровано: 20.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2018.
Дата набрання законної сили: 04.11.2019
Номер судового провадження: 1-кп/591/208/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017200440003077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 591/6766/17
		Провадження № 1-кп/591/208/18
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 листопада 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря  ОСОБА_2 , прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , підозрюваного  ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, не одруженого, не працюючого, маючого інвалідність 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		який підозрюєтьсяу вчиненнісуспільно-небезпечнихдіянь,передбачених ч.2ст.307,ч.2ст.309КК Україниу кримінальному провадженні №12017200440003077, -
		В С Т А Н О В И В:
		22.11.2017 року від Сумської місцевої прокуратури до Зарічного районного суду м. Суми надійшло клопотання слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , яке було затверджене прокурором ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом до ОСОБА_6 .
		Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні умисних суспільно-небезпечних діянь у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме:
		1)за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він вчинив протиправні дії, що виразилися у збуті ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 200 грн. особливо-небезпечного наркотичного засобу «канабісу» загальною масою в перерахунку на висушену речовину 4,969 г. за таких обставин: 
		у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, за обставин, які слідству встановити не вдалося, усвідомлюючи протиправність і незаконність свого діяння, діючи умисно, придбав невстановлену кількість наркотичного засобу «канабісу» для подальшого збуту. А 14.08.2017 року близько 11 год. 56 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік буд. АДРЕСА_2 , в порушення вимог щодо заборони обігу наркотичних засобів, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань, за власною ініціативою, попередньо домовившись, зустрівся з «покупцем» оперативної закупки під зміненими даними ОСОБА_8 , якому реалізував за грошові кошти в сумі 200 грн., отримані ОСОБА_8 від працівників поліції для проведення оперативної закупки два паперові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору, при цьому достовірно знаючи, що вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом». В подальшому вказані два паперові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції. Згідно висновку експерта № 19/119/7-2/1252е від 21.08.2017 року надані на дослідження речовини рослинного походження в двох паперових згортках, умовно пронумерованих №1,2, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено,- канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину в згортку № 1  2,487 г, в згортку № 2  2,482 г, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 4,969 г.;
		2)за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_6 повторно за грошові кошти в сумі 100 грн. збув ОСОБА_8 особливо-небезпечний наркотичний засіб «канабіс» масою в перерахунку на висушену речовину 2,397 г. за таких обставин: 
		у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, за обставин, які слідству встановити не вдалося, усвідомлюючи протиправність і незаконність свого діяння, діючи умисно, ОСОБА_6 придбав невстановлену кількість наркотичного засобу «канабісу» для подальшого збуту та 20.09.2017 року близько 11 год. 35 хв. перебуваючи поблизу під`їзду №3 буд. №23 по пр-ту М. Лушпи м. Суми, в порушення вимог щодо заборони обігу наркотичних засобів, діючи повторно, умисно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань, за власною ініціативою, попередньо домовившись, зустрівся з «покупцем» оперативної закупки під зміненими даними ОСОБА_8 , якому реалізував за грошові кошти в сумі 100 грн., отримані ОСОБА_8 від працівників поліції для проведення оперативної закупки поліетиленовий пакетик з речовиною зеленого кольору в подрібненому стані, при цьому достовірно знаючи, що вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом». В подальшому вказаний поліетиленовий пакетик з речовиною зеленого кольору в подрібненому стані ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції. Згідно висновку експерта № 19/119/7-2/1528е від 29.09.2017 року надана на дослідження речовина рослинного походження у згортку є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено,- канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 2,397 г.;
		3)за ч. 2 ст. 309 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_6 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб «канабіс» загальною масою в перерахунку на висушену речовину 14,529 г та екстракт канабісу масою в перерахунку на суху речовину 0,358 г. за таких обставин:
		у середині липня 2017 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи у хащах, неподалік Аеропорту по вул. Г.Кондратьєва на ділянці місцевості побачив кущ рослини. Підійшовши ближче, ОСОБА_6 зрозумів, що із землі проросла рослина роду Коноплі. Оскільки ОСОБА_6 раніше вживав наркотичний засіб коноплю та знає її фізичні властивості, він зірвав вказану рослину, відділив верхівки від стебел та помістив відділені верхівки до поліетиленового пакету. В подальшому поліетиленовий пакет з верхівками зірваних рослин коноплі ОСОБА_6 переніс за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого власного вживання без мети збуту. 21.09.2017 року, в ході проведення санкціонованого обшуку у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_6 , в присутності понятих було виявлено та вилучено два паперові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, зовні схожу на канабіс; поліетиленовий пакет з висушеною рослиною, схожою на рослину коноплі; фрагмент горловини пластикової пляшки з фольгою з речовиною-нашаруванням чорного кольору; поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, зовні схожу на канабіс. Згідно висновку експерта № 19/119/7-2/1553е від 23.10.2017 року надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину становить: у фрагменті пакета з полімерного матеріалу білого кольору з написом «ЕКО маркет» - 3,948 г; в пакеті з полімерного матеріалу білого кольору з написом «Дякуємо за покупку» - 8,25 г; в згортку з паперу білого кольору з типографським графленням «клітинка» - 1,939 г; в згортку з аркуша паперу білого кольору  0,392 г. Речовина-нашарування на верхній частині пляшки та фрагменті фольги є особливо небезпечним наркотичним засобом  екстрактом канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 0,358 г. Загальна вага вилученого у ОСОБА_6 наркотичного засобу  «канабісу» складає 14,529 г.
		   Крім того, у клопотанні зазначено про те, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №743 від 02.10.2017 ОСОБА_6 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому правопорушення, страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		Враховуючи таке, на думку органів досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних суспільно-небезпечних діянь, але за своїм психічним станом потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі. Вважав, що надані суду докази дають підстави стверджувати про обгрунтованість оголошеної ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочинів, пов`язаних з обігом наркотиків, та наявність підстав для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
		Згідно ч.1 ст.512 КПК України в редакції Закону, що діяв до 15.03.2018 року, участь особи, стосовно якої передбачалось застосування примусових заходів медичного характеру, не була обов`язковою і могла мати місце, якщо цьому не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання.
		Враховуючи такі обставини, на підставі клопотання захисника та відсутності заперечень з боку прокурора, у вказаний період (тобто, з 22.11.2017 року по 15.03.2018 року) судові засідання відбувались без обов`язкової участі ОСОБА_6 . В подальшому участь ОСОБА_6 була забезпечена захисником та у судових засіданнях ОСОБА_6 вину свою не визнавав, вказуючи, що він не займається продажем наркотичних засобів, а курити може тільки тоді, коли його пригостять.
		Захисник у судовому засіданні повідомляла про те, що ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, у зв`язку з чим перебуває на обліку у диспансері з 2010 року, не працює, оскільки є інвалідом і стан здоров`я не дозволяє йому працевлаштуватись, проте, обмежено дієздатним чи недієздатним він не визнавався. Свою вину в інкримінованих йому суспільно-небезпечних діяннях ОСОБА_6 не визнає в повному обсязі, оскільки органи досудового розслідування зібрали докази у кримінальному провадженні з грубим порушенням прав її підзахисного, унаслідок підбурювання з боку агенту поліції, а також  з грубим порушенням конституційних прав щодо недоторканості житла, проводячи обшук квартири за відсутності власника та лише в присутності особи, яка страждає на психічне захворювання. 
		Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, заявлених та забезпечених явкою сторонами свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків:
		Відповідно до ч. 1 ст.513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує питання:
		1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
		2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
		3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
		4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
		5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
		Згідно даних клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено підозру за ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України.
		   На підтвердження обставини вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, яке полягало у збуті 14.08.2017 року ОСОБА_8 особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, прокурором було надано наступні докази: протокол огляду майна, цінностей, грошових коштів від 14.08.2017 року; протокол проведення оперативної закупки наркотичних засобів від 24.07.2017; протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 14.08.2017 року; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 14.08.2017 року, висновок експерта №19/119/7-2/1252е від 21.08.2017 г; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.08.2017 року, відео, що знаходиться на диску  а.с. 50-54,57-61, 63,65-68  т.1; а також - покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_6 20.09.2017 року щодо повторного збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу «канабіс» сторона обвинувачення у судовому засіданні підтверджувала такими доказами: протоколом огляду майна, цінностей, грошових коштів від 20.09.2017 року; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.09.2017 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 20.09.2017 року; висновком експерта №19/119/7-2/1528е від 29.09.2017; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 25.09.2017 року та відео на диску  а.с.71-72,76-79,82-85,132-133  т.1; показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		Обставини незаконного придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту ОСОБА_6 за місцем мешкання наркотичного засобу «канабіс», сторона обвинувачення доводила протоколом обшуку від 21.09.2017 року, висновком експерта №19/119/7-2/1553е від 23.10.2017 року  а.с.88-96,99-104  т.1, показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
		Як зазначалось вище, сторона захисту наполягала на тому, що усі вищевказані докази є результатом провокації з боку правоохоронних органів та підбурювання ОСОБА_6 агентом поліції до вчинення дій у сфері обігу наркотичних засобів.
		Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Останній, в свою чергу, у числених рішеннях і, зокрема, у рішенні «Носков і Нефедов проти Росії» вказав, що, якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури. При цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання і саме прокурор повинен доводити в судовому засіданні про те, що факту підбурення не було, а за відсутності таких доказів суд зобов`язаний проаналізувати факти, які містяться у доказах, що надані сторонами.
		Межами судової перевірки повинні охоплюватися мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник. Також суд повинен виходити з того, чи мали місце об`єктивні підозри того, що заявник задіяний у злочинній діяльності або схильний до скоєння злочину.
		ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
		При цьому, у справах, в яких основний доказ отримано в результаті «негласної операції», влада повинна довести, що для організації негласного заходу були достатні підстави. Це можуть бути конкретні й об`єктивні докази того, що має місце приготування до злочину, за вчинення якого заявник переслідується. Європейський Суд підкреслював, що будь-яка використовувана владою інформація повинна піддаватися перевірці і що публічний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих у результаті підбурювання, оскільки це створило б для обвинувачених загрозу бути позбавленими справедливого судового розгляду із самого початку.
		«Негласні операції», як уже неодноразово у своїй прецедентній практиці зазначав ЄСПЛ, повинні проводитися істотно пасивним чином за відсутності чинення тиску на заявника для скоєння злочину за рахунок таких засобів, як перебирання на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянка фінансової винагороди або намагання викликати співчуття заявника.
		Досліджені в судовому засіданні дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 дають суду підстави стверджувати про те, що у правоохоронних органів не було достатніх підстав підозрювати останнього у тому, що він був торговцем наркотиків. Навпаки, ОСОБА_6 народився та виріс в повній сім`ї, де була створена позитивна атмосфера, яка сприяла особистісному зростанню, емоційному та інтелектуальному розвитку ОСОБА_6 . Завдяки такому вихованню батьків та такій атмосфері ОСОБА_6 легко та відмінно навчався, закінчивши одночасно соціально-гуманітарний факультет та факультет іноземних мов з червоним дипломом. Після закінчення вищу, ОСОБА_6 працював 4 роки логістом у Києві, а потім, за контрактом головним консультантом по авіаперевезенням країн СНД в аеропорті в Парижі, мав вид на проживання, але у квітні 2010 року, через перенавантаження, в його психічному стані відбулись зміни: став висловлювати ідеї величі, що він може змінити світ, що має специфічну місію. К серпні 2010 року він повернувся до України, де одразу був госпіталізований з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. В подальшому багаторазово лікувався стаціонарно в психіатричних лікарнях Сумської області та у 2011 році діагноз змінено на шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Остання госпіталізація була з 05.07.2017 по 19.07.2017.
		Тобто, у справі відсутні докази які б підтверджували, що ОСОБА_6 раніше вчиняв злочини, зокрема, пов`язані з обігом наркотичних засобів, або потрапляв в поле зору поліції, що був схильним до вживання наркотиків чи перебував на обліку в наркодиспансері як наркозалежна особа.
		Під час проведення судово-психіатричної експертизи по даному кримінальному провадженню 02.10.2017 року ОСОБА_6 повідомив їм, що «курил травку, периодически балуюсь». Проте, в який період він почав вживати таку «травку», при яких обставинах вживав, де брав  органами досудового розслідування з`ясовано не було. Інкримінуючи ОСОБА_6 вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.309 КК України органи досудовго розслідування зазначають про те, що коноплю, яку в подальшому працівники поліції знайшли під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , останній знайшов у середині липня 2017 року. Проте, як зазначалось вище, в цей час ОСОБА_6 був на черговому стаціонарному лікуванні, після чого ще вдома тривалий час приймав ліки, які викликають сонливість. За таких обставин, досить міфічними виглядають події придбання ОСОБА_6 куща рослини в протилежній від місця проживання частині міста Суми, про які йдеться у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру.
		Також з наданих суду матеріалів вбачається, що оперативно-розшукова справа була заведена 29.04.2017 року, а оперативна закупка проведена 14.08.2017 та 20.09.2017 року. Тобто, тоді коли ОСОБА_6 вже страждав на психічну хворобу. При цьому, жодного доказу інших випадків збуту ОСОБА_6 наркотичних засобів в цей чи інші періоди його життя матеріали не містять та прокурором не доведено.
		Оперуповноважений ОСОБА_9 , який порушив оперативно-розшукову справу та в подальшому здійснював слідчі дії, в судовому засіданні пояснив, що підставою для відкриття ОРС була оперативна інформація від наркозалежних осіб, після чого він направив запити до БТІ та до адресного бюро з метою перевірки адреси проживання ОСОБА_6 . При цьому, правоохоронці, як на момент заведення ОРС, так і під час проведення негласних слідчих дій інформацію про перебування ОСОБА_6 на обліку в психдиспансері не перевіряли. В подальшому ОСОБА_11 (свідок, ім`я якого було змінено), який був його постійним джерелом інформації, в період часу з квітня по грудень 2017 року ходив до нього щотижня та інформував про ОСОБА_6 , а на початку грудня 2017 року, коли справу було направлено до суду, таке спілкування з ним припинилось, оскільки телефон ОСОБА_11 був вимкнений. При цьому, інформацію, яку говорив ОСОБА_11 , про те, що саме ОСОБА_6 був ініціатором зустрічей та пропонував ОСОБА_11 придбати наркотичні засоби, ним не перевірялась. Про те, що ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання він дізнався у день, коли в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_6 вони проводили обшук та по його завершенню прийшла мати ОСОБА_6 , яка і надала їм довідку, в якій зазначено було діагноз.
		Тобто, єдиним інформаційним джерелом ОСОБА_9 був ОСОБА_8 (анкетні дані якого змінено).
		Слід зазначити, що явку свідка ОСОБА_8 тривалий час (протягом 9 місяців) прокурором не було забезпечено і тільки після постановлення судом ухвали про встановлення строку подачі доказів його було доставлено в суд. При цьому, як було з`совано: свідок вже 6 місяців знаходиться в СІЗО та про судові засіданні і необхідність свідчити у суді йому раніше не казали. А, надаючи покази та відповідаючи на запитання учасників процесу, свідок ОСОБА_8 досить точно назвав дати та час проведення за його участю оперативних закупок, суми коштів та розмір купюр, які йому вручали правоохоронці. Водночас, свідок не пам`ятав: коли та за яких обставин він познайомився з ОСОБА_6 , за яких конкретних обставин проходили оперативні закупки за його участю. При цьому, свідок пояснював, що про ОСОБА_6 він практично нічого не знає, що зутрічались вони випадково виключно на вулиці та їх зустрічі обмежувались виключно привітанням. Чому, враховуючи такі відносини, ОСОБА_6 запропонував саме йому наркотичні засоби  особі, яка є за показами самого ж свідка є таким, що в жодному разі не вживає наркотики, пояснити не міг. Свою поведінку: коли після пропозиції ОСОБА_6 він пішов у поліцію і повідомив про злочин, що намагається вчинити ОСОБА_6 , а також подальшу співпрацю з правоохоронними органами свідок пояснював тим, що є активним борцем з наркоманією. В той же час, як з`ясувалось під час його допиту, свідок ОСОБА_8 після проведених закупок відразу втратив інтерес: і до результатів таких своїх дій, і до теми продажу наркотиків, і до боротьби з наркоманією, і до самого ОСОБА_6 . Говорив суду, що він зробив свою справу та йому це стало не цікаво. 
		Такі покази свідка дають суду підстави вважати, що ОСОБА_8 був агентом правоохоронних органів, який разом з працівниками поліції створювали умови для вчинення злочинів ОСОБА_6 .
		Допитана в якості свідка мати ОСОБА_6  ОСОБА_12 повідомила суду, що саме незадовго до вказаних у клопотанні подій у її сина з`явились друзі, які ані їй, ані її чоловіку (батьку ОСОБА_13 ) не сподобались. Серед хлопців особливо виділявся своєю зухвалістю один - на ім`я ОСОБА_14 , який досить часто (декілька разів на день, а то і на годину) телефонував ОСОБА_13 . Коли ці хлопці приходили до них додому, то закривались у кімнаті сина. А одного разу вона застала цих хлопців в кімнаті, коли останні курили, після чого відразу попросила їх залищити квартиру, а сина попросила, щоб він ніколи більше не приводив цих хлопців додому. Звертала увагу суду на те, що у вересні, коли в їх квартирі було проведено обшук, усі ці хлопці, у тому числі і ОСОБА_14 з його дзвінками, зникли і більше ніколи вони їх не бачили і не чули.
		Також свідок ОСОБА_12 показала суду, що хвороба її сина - це хвороба центральної нервової системи, що характеризується розладом розумових процесів: критика мислення відсутня, він діє нелогічно, спонтанно та імпульсивно, страждає увага та пам`ять, а також  сприйняття та воля. І саме порушення волевих процесів призводить до того, що її син занадто піддається впливам, нажаль і негативним у тому числі. Такі покази свідка про психічний стан ОСОБА_6 підтверджуються і висновком судово-психіатричного експерта №743 (а.с. 113-114  т.1). 
		Оцінюючи покази свідків, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
		Кожна людина знаходиться у полоні власних пристрастей, часто низьких. Владою ж у державі наділяють правоохоронні органи для того, щоб вони утримували осіб від вчинення порушення, щоб стримували такі пристрасті заради суспільного блага, а не для того щоб їх стимулювали.
		В даній же справі за клопотанням слідчого погодженим з прокурором мова йде про ОСОБА_6 - про людину, яка страждає на психічне захворювання і через такий психічний стан особливо добре піддається впливу, у тому числі і негативному. 
		Але, на превеликий жаль, такий факт не стримав правоохоронців і, як вбачається з показів свідків, саме за активної наполегливості ОСОБА_8 . ОСОБА_6 схилився до того, щоб продати наркотики останньому, тобто, вчинив злочин в результаті провокації агента міліції, яка була особливо "брудною" в умовах психічного стану ОСОБА_6 . 
		За таких обставин, суд вважає недоведеним факт того, що ОСОБА_6 без активних дій з боку поліції та ОСОБА_15 вчиняв би подібні дії. І вирішення клопотання про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру за суспільно-небезпечні діяння, які він, можливо, ніколи б не вчинив, якщо б не відбулось поліцейської провокації, є фактично жорстоким вершенням долі людини з боку держави.
		Крім того, про провокативність дій з боку правоохоронних органів свідчать і матеріали, якими прокурор обгрунтовував подане клопотання. 
		Так, як вбачається з наданих суду доказів, перша оперативна закупка відбувалась в рамках ОРС.
		Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі  Закон №2135-XII), який є складовою кримінального процесуального законодавства.
		Статтею 8 Закону №2135-XII, зокрема, установлено права підрозділів, які, крім іншого, провадять оперативно-розшукову діяльність, у тому числі передбачено право на проведення контрольованої й оперативної закупки речовин заборонених для обігу у фізичних осіб з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь, а також  здійснення аудіо-, відеоконтролю особи. 
		Але, при цьому вказаний Закон встановлює, що проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, хоч і в рамках оперативно-розшукової справи, здійснюється згідно з положеннями ст.ст.260, 271 КПК та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ. І, зокрема, таким нормативним актом є Наказ від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5/ «Про затвердження Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» (далі  Наказ).
		Згідно ч.6 ст.246 КПК України,ч.ч.3,4 ст.7 Закону №2135-XII, розділу ІІІ Наказу у разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування. При цьому, оперативні підрозділи проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. 
		А відповідно до вимог ч.2 ст.99 КПК тільки матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог закону №2135-XII, за умови відповідності вимогам цієї статті є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Ці вимоги належать і до фактичних даних, отриманих у ході проведення контрольованої та оперативної закупки, проведеної в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
		Тобто, вищевказаними нормативно-правовими актами визначений порядок  певна послідовність дій, яку повинні оперативні підрозділи дотримуватись, проводячи негласні слідчі (розшукові ) дії в рамках оперативно-розшукової справи, а саме: повідомити прокурора про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що готується вчинення злочину і подальше здійснення ОРЗ потребує проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не здійснення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження.
		Подальшим кроком, спрямованим на проведення контрольованої й оперативної закупки товарів, предметів та речовин, є прийняття відповідного рішення прокурором. Прийняття останнього (постанови) є винятковим правом прокурора (ч.4 ст.246 КПК). Постанова прокурора про проведення зазначеної закупки в межах оперативно-розшукової справи має свої особливості: у ній не можуть бути зазначені найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер у зв`язку з невнесенням на цьому етапі відомостей про злочин до ЄРДР. (Верховний Суд України,Постанова16 березня 2017 року №671/463/15-к).
		Далі, отримавши таку постанову прокурора, а при необхідності здійснення аудіо-, відеоконтролю особи  ще і відповідну ухвалу слідчого судді суду апеляційної інстанції, а також доручення на проведення НСРД, провести відповідні дії, скласти за їх результатами процесуальні документи, після чого направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.
		До завершення досудового розслідування засекречені документи підлягають розсекреченню, в порядку ст.290 КПК відкриваються разом з іншими матеріалами досудового розслідування стороні захисту і тільки такі документи можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		В даному випадку, як вбачається з наданих суду доказів перше рішення про здійснення першої оперативної закупки приймалось заступником начальника Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 у виді постанови про проведення оперативної закупки наркотичних засобів від 24.07.2017 року. Прокурор же (керівник Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_17 ) в цьому випадку : 28. 07.2017 року лише поставив на вказаній постанові свій підпис поряд з написом «згоден» (а.с.53-54  т.1).
		Тобто, рішення про проведення оперативної закупки в даному випадку було прийнято особою, яка не мала права та повноважень на прийняття такого рішення.
		До того ж, зі змісту такої постанови вбачається, що жодних обставин, які б свідчили про відсутність провокування на скоєння злочину ОСОБА_6 , як того вимагає п.1 ч.7 ст.271 КПК України, в такій постанові не зазначено, а особа, що виносила постанову обмежилась лише формальним зазначенням про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про провокування та підбурювання ОСОБА_6 на підготовку та вчинення злочину.
		Крім того, прокурором у судовому засіданні не було доведено, а судом не було встановлено в наданих доказах достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, яка стала підставою для заведення оперативно-розшукової справи відносно ОСОБА_6 , і, відповідно, наявних законних підстав для проведення оперативно-розшукових заходів стосовно нього, результати яких могли бути визнані судом допустимими доказами в кримінальному провадженні. Натомість, дані про особу ОСОБА_6 , про які вже зазначалось вище, спростовують відомості про те, що ОСОБА_6 до заведення ОРС та до серпня 2017 року, коли за активних дій працівників міліції та ОСОБА_8 відбувалась оперативна закупка, був причетний до незаконного обігу наркотичних засобів. 
		В постанові про проведення оперативної закупки зазначено, про те, що у ОСОБА_6 вже на час винесення постанови досягнуто домовленість з рядом осіб про збут їм наркотичних засобів. В той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_6 збував наркотичні засоби крім легендованої особи ОСОБА_8 , ще й третім особам.
		Такі обставини дають підстави стверджувати про те, що підготовлена та проведена негласна слідча (розшукова) дія, контроль за вчиненням злочину, здійснена всупереч вимогам ст.ст.246,271 КПК України без об`єктивних доказів того, що ОСОБА_6 готував вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Крім того, для зупинення злочинної діяльності ОСОБА_6 працівниками правоохоронних органів було здійснено дві оперативних закупки, незважаючи на те, що в результаті здійснення першої у правоохоронців уже було достатньо підстав для зупинення такої діяльності.
		Але, діяльність після першої закупки не була припинена, а правоохоронцями було створено штучну обстановку та «театр» слідчих дій, в яких брали участь одні і ті ж самі, ніким не уповноважені особи ( ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та їх агент ОСОБА_8 ), які внаслідок цілеспрямованого підбурювання психічно нездорової людини і породили за собою вчинений злочин, відразу після якого ОСОБА_8 перестав бути джерелом інформації для ОСОБА_9 , про що зазначив останній у судовому засіданні під час допиту. 
		Тобто, фактично саме через контакти, встановлені з інінціативи ОСОБА_11 правоохоронні органи явно схиляли ОСОБА_6 до протиправних дій, хоча як на момент заведення оперативної справи, так і після внесення відомостей до ЄРДР у них не було об`єктивних даних і доказів, навіть для припущення, що ОСОБА_6 займається незаконною діяльністю, досяг домовленості з рядом осіб про збут їм наркотичних засобів або вчиняв такий збут іншим особам, крім ОСОБА_8 .
		Таких фактів достатньо для обґрунтованого висновку про те, що дії працівників правоохоронних органів вийшли за межі пасивного розслідування наявної протиправної діяльності і спровокували злочин, тобто, вдались до провокації.
		За таких обставин та відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. серед інших §§ 56 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії).
		Крім того, надані суду докази того, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небепечні діяння, передбачені ч.2 ст.307 КК України, не можна визнати допустимими і з таких підстав.
		Так, в представлених суду постановах про проведення оперативної закупки від 24.07.2017 року та про результати контролю за вчиненням злочину від 14.08.2017 року відсутні дані про те, кому було доручено проведення дій. В наданих для дослідження матеріалах відсутні доручення прокурора оперативному підрозділу на проведення такої негласної слідчої дії як контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів. Відсутні дані про існування таких доручень і в Реєстрі матеріалів досудового розслідування. Доречи, до ЄРДР відомості про першу оперативну закупку було внесено 14.08.2017 року, тільки 16.08.2017 року було призначено прокурора у кримінальному провадженні і аж 05.09.2017 року визначено слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування. При цьому, жодних слідчих дій від початку і до завершення досудового розслідування слідчий не вчинив, а усі без виключення негласні (розшукові) слідчі дії були проведені оперуповноваженими без відповідних доручень.
		Таким чином, проведені негласні слідчі дій у виді контрольованої та оперативної закупки, що проводились 14.08.2017 року, а також - аудіо-, відеоконтроль особи, який здійснювався у цей же день, були проведені не уповноваженими на їх проведення особами та за відсутності правових підстав для їх проведення, з порушенням кримінально-процесуального законодавства.
		При цьому, в постанові про проведення оперативної закупки наркотичних засобів, яку, як зазначено вище, постановлено неуповноваженою особою, вказано про те, що таку закупку необхідно повести на суму до 500 грн. за рахунок коштів ГУНП в Сумській області, із втратою грошових коштів, без затримання особи.
		В подальшому, 14.08.2017 року оперуповноважений ВКП Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 в службовому автомобілі ВАЗ 2109, поряд з будинком №58 по вул.Заливна м.Суми провів огляд грошових коштів (які попередньо були скопійовані, потім -використані при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів в сумі 200 грн. купюрами номіналом по 50 грн.  4 шт.) і склав протокол про це. Крім того, в тому ж службовому автомобілі було проведено огляд покупця та вручено йому ці грошові кошти.
		В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_9 пояснив, що грошові кошти для проведення оперативної закупки йому надав ОСОБА_16 , який, як він думає звертався з рапортом до начальника ГУНП (до якого конкретно не знає) про видачу коштів. Він, отримавши кошти від ОСОБА_16 ні в яких відомостях чи журналах підписів за отримання коштів не ставив.
		В матеріалах кримінальної справи немає документального підтвердження фінансових документів про виділення коштів з рахунків спеціального призначення та використання саме таких коштів при оперативній закупці психотропної речовини у ОСОБА_6 . Це позбавляє суд можливості пересвідчитись у тому, що такі кошти дійсно виділялись у зв`язку з необхідністю, що виникла саме для проведення ОРС стосовно ОСОБА_6 та досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а отже була фізична можливість їх використати, коли виділялись, кому та у якій кількості, на які потреби.
		А саме, відсутній корінець платіжного доручення, виданого ГУНП в Сумській області, що б свідчив про видачу працівникам ВКП Сумського ВП ГУНП в Сумській області видатків спеціального призначення по даній кримінальній справі (200 гривень для проведення першого етапу оперативної закупівлі наркотичної речовини у ОСОБА_6 та 100 гривень - для проведення другого етапу оперативної закупівлі).
		Таким чином, в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про те, що за гроші були використані для проведення оперативної закупівлі та немає даних про законність їх походження.
		Більш того, як вбачається з відповідних протоколів складених оперуповноваженим ОСОБА_9 , огляд грошових коштів, як і огляд покупця ( ОСОБА_8 ) та вручення йому грошових коштів відбувалось тільки в присутності: двох оперуповноважених та закупного, тобто, заінтересованих у кримінальному провадженні осіб. Незаінтересованих осіб (понятих) до проведення такої слідчої дії не залучалось.
		Проведення оперативної закупівлі психотропної речовини з вказаними порушеннями (відсутності постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину та прийняття такого рішення неуповноваженою особою, проведення негласної слідчої (розшукової) дії оперуповноваженими за відсутності відповідного доручення, здійснення слідчої дії без участі незаінтересованих осіб, відсутності доказів законного походження коштів, які використовувались під час проведення слідчої дії) суд визнає істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства України.
		За таких обставин, докази, що були надані прокурором на підтвердження обставини вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, яке полягало у збуті 14.08.2017 року ОСОБА_8 особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, а саме: протокол огляду майна, цінностей, грошових коштів від 14.08.2017 року; протокол проведення оперативної закупки наркотичних засобів від 24.07.2017; протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 14.08.2017 року; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 14.08.2017 року, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 17.08.2017 року, відео, що знаходиться на диску  а.с. 50-54,57-61, 63,65-68  т.1  не можуть бути використані , оскільки є недопустимими доказами і такими що свідчать про те, що вони здобуті в результаті провокації з боку правоохоронних органів.
		Крім того, оскільки на експертне дослідження була надана речовина, яка здобута з грубим порушенням встановленого законом порядку та неуповноваженими особами, то висновок експерта №19/119/7-2/1252е від 21.08.2017 г, як доказ, також є недопустимим.
		Слід зазначити про те, що і дані, отримані в результаті проведення другого етапу оперативної закупівлі, не можуть бути доказами провини підозрюваного ОСОБА_6 за ст. 307 ч. 2 КК України, так як вони отримані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства та норм, що регулюють порядок проведення оперативних закупок.
		Так, хоча рішення про проведення контролю за вчиненням злочину приймав в другому випадку (11.09.2017 року) прокурор, але він не виконав обов`язку, передбаченого п.1 ч.7 ст.271 КПК та не виклав у постанові про проведення зазначеної дії обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на скоєння злочину, а лише обмежився формальною фразою про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про провокування ОСОБА_6 на вчинення злочину.
		Крім того, як і в першому випадку, відсутні докази законності отримання та використання грошових коштів в сумі 100 грн. та огляд цих коштів, як і вручення їх ОСОБА_19 відбувалось у присутності тих же осіб, що і при першій закупівлі: ОСОБА_19 і тих же оперуповноважених ( ОСОБА_9 та ОСОБА_18 ).
		Також, відсутність у складених за результатами проведення негласної слідчої дії протоколах, у Реєстрі матеріалів кримінального провадження відомостей про наявність доручення слідчого чи прокурора про доручення проведення такої слідчої дії конкретним співробітникам конкретного оперативного підрозділу дає підстави стверджувати, що слідча дія проведена неповноваженими особами.
		До того ж дослідженням змісту протоколів складених за результатами проведеної відносно ОСОБА_6 негласної слідчої дії  контроль за вчиненням злочину встановлено, що вони не містять будь-яких даних про те: які технічні пристрої були застосовані при фіксуванні інформації, кому, ким та в присутності кого такі пристрої вручались та коли, в кого, в чиїй присутності вилучались. В присутності кого, за допомогою якої техніки були створені вторинні носії інформації, долучені до справи  компакт-диски та не зрозуміло де знаходяться первинні носії інформації відображеної в протоколах та відкопійованої на диски інформації.
		Тобто, в даному випадку було порушено вимоги ст.266 КПК України щодо зобов`язання зберігання технічних засобів, що застосовувались під час проведення негласних слідчих дій, а також первинних носіїв отриманої інформації до набрання вироком законної сили, що унеможливлює встановлення достовірності представлених в документах інформації як доказової.
		Не були відкриті такі первинні носії і стороні захисту.
		Враховуючи вищевказане і всі докази, які було надано прокурором на підтвердження обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_6 20.09.2017 року щодо повторного збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу «канабіс», а саме: протокол огляду майна, цінностей, грошових коштів від 20.09.2017 року; протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.09.2017 року; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 20.09.2017 року; висновок експерта №19/119/7-2/1528е від 29.09.2017; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 25.09.2017 року та відео на диску  а.с.71-72,76-79,82-85,132-133  т.1; - слід визнати недопустимими.
		   Оцінюючи докази, які надано суду на підтвердження вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, суд дійшов висновку про те, що вони були здобуті з грубим порушенням прав людини і основоположних свобод.
		   Так, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 18.09.2017 року клопотання слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та мешкає ОСОБА_6 і право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_20 , з метою виявлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, засобів для приготування та вживання наркотичних засобів (а.с. 97  т.1).
		Згідно наданого суду протоколу обшуку від 21.09.2017 року (а.с. 88-96  т.1) вказана слідча дія проводилась слідчим ОСОБА_7 , за участю: оперуповноважених ВКП СВП ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , старшого оперуповноваженого ВКП СВП ОСОБА_21 , а також у присутності: понятих ОСОБА_22 , ОСОБА_10 та особи, у приміщенні якої проводився обшук  ОСОБА_6 .
		При цьому, жодного процесуального документу згідно ст.41 КПК України, яким би надавались повноваження співробітникам оперативного підрозділу поліції у кримінальному провадженні на проведення слідчої дії, суду надано не було. В ухвалі слідчого судді про дозвіл іншим особам на проведення обшуку не йдеться.
		За таких обставин, не зрозуміло на яких підставах слідчий залучив до участі вказаних співробітників оперативного підрозділу поліції та чому без законних підстав останні здійснювали обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 .
		Крім того, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.104 КПК України протокол обшуку не містить в описовій частині протоколу: послідовності дій, що вчинялись під час проведення обшуку, не зазначено, де конкретно та яким чином знайдені вилучені речі, в якому стані вони перебували, їх ідентифікуючі ознаки. Тобто, не вказано місце, у якому проводився огляд відшуканих пакетів, не вказано, чи упаковувались такі відшукані пакети після їх розкриття та огляду вмісту, не зазначено спосіб упаковки. У заключній частині протоколу відсутні дані про вилучені речі, спосіб їх ідентифікації.
		З доданих до висновку експерта фото вбачається, що для експертного дослідження надійшли пакети. Вказані пакети з вилученими під час обшуку речами окремо в спеціальні пакети не упаковувались і до них просто було прикріпленено білі аркуші паперу з написами вмісту та підписом понятих.
		Згідно протоколу обшуку від 21.09.2017 року під час проведення обшуку приміщення кв. АДРЕСА_3 був проведений обшук ОСОБА_6 , проте, свідок проведення вказаної слідчої дії  понятий ОСОБА_10 такий факт у судовому засіданні заперечував. В той же час, свідок ОСОБА_10 суду повідомив про те, що у минулому році (більш точної дати, місяця чи пори року він не пам`ятає), коли він курив разом з ОСОБА_22 біля 3 під`їзду будинку АДРЕСА_4 , працівники поліції попросили їх бути понятими під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 . 
		ОСОБА_6 знає з дитинства, бо живуть вони в одному будинку та він одноліток його доньки, часто з ним спілкується, проте ніколи (до обшуку) не знав та не помічав того, що ОСОБА_6 вживає чи збуває наркотики. У дворі, де вони мешкають, усі знають, що ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання. Такий розлад є очевидним, бо ОСОБА_6 розповідає усім, що літав на Луну.
		Щодо проведення самого обшуку свідок ОСОБА_10 суду розповів про те, що весь час, коли здійснювався обшук він та інший понятий сиділи на дивані, який знаходиться у великій кімнаті у кутку, і у інші кімнати вони не заходили. У цей час ОСОБА_6 лежав на дивані та посміхався. Батька ОСОБА_6 під час проведення обшуку вдома не було взагалі, а мати ОСОБА_6 прийшла додому вже тоді, коли проведення обшуку було завершено та показала учасникам слідчої дії довідку про те, що ОСОБА_6 хворіє на психічне хворобу. При цьому, обшук здійснювався 4 працівниками поліції: один з яких писав протокол, а інші  ходили по кімнатах, потім приносили та показували те, що вони знайшли (пакети з подрібненою травою). Пам`ятає, що при цьому, працівники поліції повідомляли їм, як понятим, що знайшли такі пакунки на балконі, у якійсь шухляді та у дивані, а також  у кармані шортів, у яких був одягнений в той день ОСОБА_6 , проте, де конкретно знаходили працівники поліції вказані пакетики вони не бачили, оскільки не ходили за ними. В подальшому ці пакетики було покладено працівником поліції, що складав протокол, у якийсь журнал. При них нічого не опечатувалось. Вони просто поставили підписи там, де їм вказав слідчий. 
		   Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 зазначав, що на посаді оперуповноваженого поліції він працює з 01.03.2014 року (його напрямок  обіг наркотичних речовин). У вересні 2017 року він, ще два оперуповноважених ( ОСОБА_18 та ОСОБА_21 ), а також слідчий ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді проводили обшук у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_6 , який продовжувався хвилин 40. Під час такого обшуку, у коридорі квартири, у присутності 2 понятих, було здійснено поверхневий огляд ОСОБА_6 та виявлено у кишені його шортів чорний поліетиленовий пакет, в якому містилась рослинна речовина рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані (об`ємом з тенісний м`яч). Крім того, під час обшуку у кімнаті ОСОБА_6 у шухляді комп`ютерного столу було знайдено серед інших речей паперовий згорток (згорнутий у декілька разів лист форматом А4), в якому була речовина рослинного походження зеленого кольору. Потім, з кімнати ОСОБА_6 вони вийшли на балкон, та ОСОБА_18 побачив, що на видному місті там стояв «бульбулятор», а на полу лежав поліетиленовий пакет (розмірами приблизно 10х15 см) з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, а на підвіконні  паперовий згорток, в якому містилась аналогічна рослинна речовина. Усі виявлені пакети із вмістом забороненої речовини та «бульбулятор» були вилучені, запаковані, опечатані та скріплені підписом. В якому порядку відбувалось опечатування він не пам`ятає, але здається, що спочатку знаходили пакети та складали їх в одному місті, а потім  усе разом опечатували. Поведінка ОСОБА_6 не була дивною, тому під час проведення обшуку вони і не здогадувались про те, що він має психічні розлади, а дізнались про це  лише коли після завершення слідчої дії прийшла мати ОСОБА_6 та показала їм довідку. 
		   Мати ОСОБА_6  ОСОБА_12 суду розповідала, що за 3 дні до проведення в їх квартирі обшуку, вона застала друзів її сина, коли вони курили в кімнаті ОСОБА_13 , та відразу попросила залишити їх домівку. 21.09.2017 року вона відлучилась з дому приблизно на пітори години, а коли прийшла, то двері були зачинені на 2 замка. Відчинивши двері , побачила, що в квартирі по всім кімнатам ходять якісь чоловіки, а її син та ще двоє чоловіків, один з яких їх сусід з іншого під`їзду будинку, який зловживає спиртними напоями, сидять у великій кімнаті. До неї підішов один з чоловіків, сказав, що він слідчий, що її сина затримали з партією наркотиків і що чоловіки, які сидять на дивані, це поняті, в присутності яких проводиться обшук їх квартири. Вона повідомила, що ОСОБА_13 є психічно хворою людиною, але слідчий продовжив складати протокол, а потім її сина повезли у відділ поліції. 
		   Таким чином, вищевикладені докази в їх сукупності дають підстави стверджувати про те, що обшук ОСОБА_6 - особи, яка страждає психічним захворюванням, та приміщення квартири, в якому він мешкає, проводилось у відсутність захисника. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що слідчий перед проведенням обшуку вживав заходів щодо присутності батька ОСОБА_6  ОСОБА_20 , як власника квартири, чиї права та інтереси були порушені під час проведення обшуку. 
		Положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто в незаконний спосіб та із порушенням установлених законом порядку, засобів і джерел отримання фактичних даних.
		З огляду на таке, а також положення п.3 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод дії, під час яких було порушено право на захист та, відповідно, недопустимими докази, які отримані внаслідок такого порушення.
		При цьому доводи прокурора про те, що обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді за участю понятих, які своїми підписами засвідчили проведення цієї слідчої дії, свідчать лише про законність підстав для проведення обшуку, а не про законність і дотримання порядку проведення самої слідчої дії або про допустимість отриманих у результаті його проведення доказів, оскільки останні були проведені, отримані та оформлені з порушенням вимог процесуального закону.
		   Крім того, оскільки при складанні протоколу обшуку житла від 21.09.2017 року органами досудового слідства були порушені вимоги ст. 104 КПК України, зокрема, в заключній частині протоколу не були зазначені відомості про вилучені предмети та спосіб їх ідентифікації, вилучені речі не були належним способом упаковані та опечатані, то в суді неможливо було з`ясувати питання про те, чи саме ті речі, які були вилучені під час обшуку у житлі ОСОБА_6 були направлені для проведення експертизи, за результатами якої дано висновок № 19/119/7-2/1553е від 23.10.2017 року.
		   До того ж, беручи до уваги те, що для проведення експертизи були направлені предмети, які були вилучені під час проведення обшуку відповідно до протоколу, який визнаний судом недопустимим доказом, то і сам висновок експерта слід вважати недопустимим доказом.
		   Таким чином, враховуючи всі вищезазначені обставини, суд вважає, що у органів досудового розслідування не було підстав підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, оскільки усі дії, які вчиняв ОСОБА_6 14.08.2017 та 20.09.2018 року, було вчинено останнім виключно в результаті провокації та підбурювання до злочинів з боку працівників правоохоронних органів і їх агента. Крім того, прокурором не було надано належних і допустимих доказів і на підтвердження вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
		   За таких обставин, суд вважає недоведеним факт того, що ОСОБА_6 вчиняв суспільно-небезпечні діяння.
		   Відповідно до ч.3 ст. 512 КПК України, якщо не доведено, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.
		   З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, а кримінальне провадження щодо застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру закрити.
		   На підставі ст.100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів (а.с.70,87,106  т.1).
		   Витрати на проведення експертиз (а.с. 64,81,98  т.1) на загальну суму 2474,00 грн. віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст.503, 512, 513, 516, 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 - відмовити.
		Закрити кримінальне провадження № 12017200440003077 від 14.08.2017 року відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 2474,00 грн. віднести на рахунок держави.
		Речові докази: 
		-два паперові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору у спецпакеті №2387934, поліетиленовий пакетик з речовиною зеленого кольору в подрібненому стані у спецпакеті №2849341, а також два паперові згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом, поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, фрагмент горловини пластикової пляшки з фольгою з речовиною нашаруванням чорного кольору у спецпакеті №1693038, які зберігаються у камері схову речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанцій №00711,№00762, №00828  після набрання ухвалою законної сили  знищити.
		Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області, шляхом її подання через Зарічний районний суд м.Суми, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...