Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/7906/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими (виключними) обставинами.
Надіслано судом: 20.11.2018. Зареєстровано: 21.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2018.
Дата набрання законної сили: 07.02.2019
Номер судового провадження: 1-о/750/8/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа № 750/7906/16-к 
		Провадження № 1-о/750/8/18 
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 листопада 2018 року м. Чернігів
		   
		суд присяжних Деснянського районного суду м. Чернігова в складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		судді - ОСОБА_2 ,
		присяжних - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 ,
		при секретарі судового засідання     - ОСОБА_6 ,
		з участю прокурорів         - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисників                 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		засуджених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові заяви засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року за нововиявленими обставинами, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		03.01.2017 засуджений ОСОБА_11 , посилаючись на пп. 1,2 ч.2 ст. 459, ч.4 ст. 461 КПК України, звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, яким ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року) і призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		У своїй заяві засуджений ОСОБА_11 зазначає, що не згоден з вказаним вироком суду, оскільки його дії були неправильно кваліфіковані, що потягло за собою неправильне застосування до нього кримінального закону та призначення надто суворого покарання; судом не враховані такі пом`якшуючи його вину обставини, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, дані про його особу: позитивні характеристики за місцем навчання в СШ № 3 м. Чернігова, ЧНТУ, спортивній секції з плавання та за місцем мешкання із ЖРЕО; куртка, на якій згідно висновку експерта була виявлена кров потерпілого ОСОБА_14 належала його батькові і цей доказ його винуватості був штучно створений працівниками міліції; заперечує кваліфікацію його дій за пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України, оскільки хуліганський мотив, умисел на вбивство двох осіб, вчинення вбивства з особливою жорстокістю, за попередньою змовою між ним та ОСОБА_12 і ОСОБА_15 є недоведеними; судом умисно не була врахована та обставина, що потерпілі перебували в стані алкогольного сп`яніння, натомість суд щодо нього зробив такий висновок без проведення відповідної експертизи; судом не враховано і те, що він загибав цвяхи на палці, якою в подальшому наносилися удари потерпілим, що свідчить про відсутність умислу в його діях на вбивство потерпілих; судом не були враховані показання важливих свідків  братів ОСОБА_16 , які контактували з потерпілими та вказували, що потерпілих били двоє невстановлених осіб в той час, коли він знаходився вже вдома, що вказує на непричетність його до умисного вбивства потерпілих; слідством безпідставно не були долучені до справи частини цеглини з кров`ю і два дерев`яних бруски пофарбованих у зелений колір; досудове і судове слідство умисно робило всіх трьох засуджених активними учасниками умисного вбивства.
		14.04.2017 засуджений ОСОБА_11 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із додатковою заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, в якій підтримуючи раніше подану заяву про перегляд від 03.01.2017, наводить додаткові аргументи на її користь. 
		Зокрема, засуджений ОСОБА_11 посилається на те, що під час ухвалення вказаного вироку була постановлена окрема ухвала, якою були встановлені порушення вимог ст.ст. 22, 64 КПК України під час проведення попереднього слідства слідчими прокуратури м. Чернігова: розміри та конфігурація частин брусків, вилучених в ході огляду місця події не описана і не досліджена, речовина бурого кольору на експертне дослідження не направлялася, впізнання підсудним власної запальнички не проводилося, перед проведенням експертизи, вилучені бруски не оглядалися, предмети одягу і взуття підозрюваних оглядалися не перед проведенням експертизи, а після її проведення, з матеріалів справи не вбачається, яким шляхом на палиці виявлені волокна, схожі на волосся, якби не описова частина судово цитологічної і імунологічної експертизи, невідповідність між протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю засуджених відтворенню на касеті, експертами  психіатрами досліджувалися матеріали кримінальної справи, які з даними аркушами справи не співпадають, необґрунтовано продовжувалися строки попереднього слідства по даній справі, після оголошення вироку не були оголошені окремі ухвали, за місцем його мешкання була вилучена куртка темно  зеленого кольору з бурими плямами на спині, а на дослідження експертизи надійшла куртка чоловіча з чорної плащової тканини, призначаючи імунологічну експертизу в порушення вимог ст. 196 КПК України слідчий ОСОБА_17 не вказав перелік речей, які направляються на експертизу, не ознайомив з постановою про призначення експертизи та не повідомив про права, передбачені ст. 197 КПК України, куртка, яка була вилучена у нього за місцем мешкання в ході обшуку належить не йому, а його батькові ОСОБА_18 , було порушено право на захист, оскільки під час його затримання та проведення відтворення обстановки і обставин події за його участі захисника не було, графік ознайомлення з матеріалами справи сфальсифікований слідчим, оскільки в ті дні, які вказані у графіку він з матеріалами справи не знайомився. .
		В доповненнідо заявипро переглядвід 14.04.2017засуджений ОСОБА_11 посилається нате,що вирокЧернігівського обласногосуду від01червня 2001року таухвала ВерховногоСуду Українивід 09.10.2001були ухваленінезаконним складомсуду,оскільки вособових справахсуддів: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 відсутня інформаціяпро прийняттяцими суддямиприсяги;суддею ОСОБА_19 безпідставно відхиленоклопотання профіксування судовогопроцесу технічнимизасобами;зловживання повноваженнямислідчим ОСОБА_17 ,який безнаявності дотого підставнезаконно виніспостанову пройого затримання.         
		У доповненні до заяви про перегляд від 07.02.2018 засуджений ОСОБА_11 , як на ново виявлену обставину посилається на факт відсутності в особових справах суддів:  ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 тексту присяг суддів, а тому вирок обласного суду щодо нього та ухвала ВСУ прийняті незаконним складом суду, порушення його права на захист, оскільки з моменту затримання 22.11.2000 йому не наданий був захисник, відтворення обстановки і обставин події проводилося без захисника, правова допомога, яку надавали захисники ОСОБА_24 , ОСОБА_25 носила формальний характер, фальсифікація працівниками міліції куртки, вилученої у нього, слідчим сфальсифікований графік ознайомлення з матеріалами справи, оскільки в ті дні, які зазначені в ньому з матеріалами справи він не знайомився, експерт ОСОБА_26 , яка проводила експертизу спочатку була залучена слідчим як понятий під час його особистого обшуку, тому її висновок не є допустимим доказом, висновок спеціаліста, який спростовує висновки судових експертиз щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілих. 
		У черговому доповненні до заяви про перегляд від 09.07.2018 засуджений ОСОБА_11 зазначає, що вважає нововиявленою обставиною той факт, що в протоколі його допит як обвинуваченого 19.02.2001 вказаного, що допит відбувався в приміщенні прокуратури м. Чернігова, але на той час він знаходився в Чернігівському СІЗО, що вказує на зловживання слідчим своїми повноваженнями. 
		Засуджений ОСОБА_11 вважає наведені ним обставини у заяві від 03.01.2017 та додатковій заяві від 14.04.2017 та в доповненнях до заяви від 14.04.2017, 07.02.2018, 09.07.2018 нововиявленими, та просить скасувати вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, перекваліфікувати його дії на менш тяжкий злочин, винести вирок стосовно нього та призначити за ним покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		19.08.2016 засуджений ОСОБА_13 , посилаючись на пп. 1, 2 ч.2 ст. 459, ч.4 ст. 461 КПК України, звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, яким ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) і призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		У своїй заяві засуджений ОСОБА_13 посилається на штучне створення доказів у справі, зловживання слідчих та суддів у кримінальній справі, неправильну кваліфікацію його дій, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону і як наслідок більш жорстке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину.
		В обґрунтування, поданої заяви засуджений ОСОБА_13 посилається на те, що слідчий незаконно не долучив до справи в якості доказу цеглину з плямами бурого кольору та палиці пофарбовані в зелений колір, слідчим безпідставно визнані речовим доказом джинси блакитного кольору, на яких згідно висновку імунологічної експертизи була виявлена кров потерпілого ОСОБА_14 , оскільки в день вчинення інкримінованого йому злочину він був одягнутий в зовсім інші джинси чорного кольору, слідчий ОСОБА_27 свідомо намагався створити з нього небезпечного злочинця, слідчий свідомо відводив увагу від факту вживання потерпілими алкоголю і намагався представити їх виключно з позитивного боку, слідчим невірно інтерпретовані показання свідків: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , які свідчать на його користь, не були враховані показання важливих свідків  братів ОСОБА_16 , які вказували, що потерпілі були живі в той час, коли він знаходився вже вдома, що вказує на непричетність його до умисного вбивства потерпілих, показання експерта ОСОБА_43 в суді доводять те, що у нього не було ніякого умислу на позбавлення життя потерпілих, свідомо ігноруючи заяви сторони захисту слідчий безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про перекваліфікацію злочину у справі на менш тяжкий і сфабрикував обвинувальний висновок, судова колегія під головуванням судді ОСОБА_19 умисно ігнорувала клопотання захисників ОСОБА_44 , ОСОБА_45 і не повернула справу для проведення додаткового розслідування з метою усунення суперечностей, клопотання, подані ним в порядку виконання вироку суду були незаконно відхилені суддею ОСОБА_19 , що вказує на відсутність у неї фахової підготовки.
		29.03.2017 засуджений ОСОБА_13 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із доповненням до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, в якому підтримуючи раніше подану заяву про перегляд від 19.08.2016, наводить додаткові аргументи на її користь. 
		Зокрема, засуджений ОСОБА_13 посилається на наявність свідків: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , які можуть підтвердити обставини, викладені у його заяві про перегляд, а саме те, що в день вчинення інкримінованого йому злочину він був одягнутий в інший одяг, аніж той, який фігурує в матеріалах справи, свідки: ОСОБА_36 , ОСОБА_48 , які не допитувалися судом по питанню, вилученого у нього одягу.
		Окрім цього, 13.10.2017 засуджений ОСОБА_13 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із доповненням до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, в якій посилається на те, що вирок Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року та ухвала Верховного Суду України від 09.10.2001 були ухвалені незаконним складом суду, оскільки в особових справах суддів: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 відсутня інформація про прийняття цими суддями присяги. 
		В черговомудоповненні дозаяви проперегляд від17.10.2017,засуджений      ОСОБА_13 посилається нате,що підчас ухваленнявказаного вирокубула постановленаокрема ухвала,якою буливстановлені порушеннявимог ст.ст.22,64КПК Українипід часпроведення попередньогослідства слідчимипрокуратури м.Чернігова інаводяться доводианалогічні здоводами засудженого ОСОБА_11 ,які викладенівище. 
		В іншому доповненні до заяви про перегляд від 01.11.2017, засуджений ОСОБА_13 посилається на консультативний висновок спеціаліста ОСОБА_49 , яким спростовуються, на його думку, висновки судово-медичних експертиз у кримінальній справі щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, судові експертизи: імунологічна, біологічна, цитологічна, медична містять ймовірний висновок, а тому не мають доказового значення. 
		Засуджений ОСОБА_13 вважає наведені ним обставини у заяві від 19.08.2016 та доповненнях до неї від 29.03.2017, 13.10.2017. 17.10.2017, 01.11.2017нововиявленими, та просить скасувати вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, перекваліфікувати його дії на менш тяжкий злочин та призначити йому покарання за ст. 94, ч.3 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року). 
		Ухвалою суду присяжних Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2017 заяви засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року були об`єднані в одне провадження.
		Ухвалою суду присяжних Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.04.2017 заяви засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 залишені без задоволення.
		Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28.09.2017, ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.04.2017 була скасована та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
		Не дочекавшись результатів апеляційного перегляду ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.04.2017, 14.07.2017 засуджений ОСОБА_11 подав нову заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року. Мотиви та обґрунтування вказаної заяви викладені вище. 
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2017 було відкрите провадження за заявою засудженого ОСОБА_11 від 14.07.2017 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.02.2018 заява засудженого ОСОБА_11 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 була об`єднана в одне провадження з раніше поданими ним же та засудженим ОСОБА_13 заявами про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вироку. 
		В судовому засіданні прокурор просив заяви засуджених про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 залишити без задоволення.
		Засуджені: ОСОБА_11 , ОСОБА_13 ,їх захисникив судовомузасіданні просилизадовольнити заявипро переглядвироку Чернігівськогообласного судувід 01.06.2001,скасувати цейвирок тапостановити новийвирок зпризначенням строковоїміри покарання.              
		Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні заяв засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 необхідно відмовити, з наступних підстав.
		Вироком Чернігівського обласного суду від 01.06.2001, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 09.10.2001,  ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого пп. «б», «г», «е», «і» ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року) та засуджено кожного з них до довічного позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
		Нововиявленими обставинами згідно ч.2 ст. 459 КПК України визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. 
		Законом України № 2136 від 13.07.2017, який набрав законної сили на час судового розгляду заяв засуджених п.4 ч.2 ст. 459 КПК України, викладений у новій редакції, згідно якої до нововиявлених обставин відноситься також визнання Конституційним Судом України неконституційності закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надання Конституційним Судом України офіційного тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосовував суд при вирішенні справи. 
		Серед обов`язкових вимог, які пред`являються до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у відповідності до п.4 ч.2 ст. 462 КПК України, є зазначення в ній обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду. 
		Отже, обов`язковою умовою для визнання певної обставини нововиявленою є те, що вказана обставина повинна бути абсолютно новою, раніше невідомою не лише суду на час судового розгляду, але й особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Право на справедливий суд, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить розуміти в контексті преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення справи судами, їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду і жодна сторона не має права вимагати перегляду цього рішення лише з однією метою  домогтися повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі. Повноваження судів з перегляду мають здійснюватися для виправлення помилок і недоліків, а не для нового розгляду справи. Тому контрольну функцію суду не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета оскарження не може бути підставою для нового розгляду справи (справа «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Христов проти України»). 
		В поданих засудженими ОСОБА_11 та ОСОБА_13 заявах про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 та доповненнях до них відсутній виклад нововиявлених обставин. 
		Фактично обидва засуджені, прагнучи до нового розгляду справи, вдаються до власного аналізу та оцінки зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, яким Чернігівський обласний суд вже надав оцінку у вироку від 01.06.2001. Такі недоліки, на думку засуджених, як невірна інтерпретація показань свідків, невідповідність графіку ознайомлення з матеріалами справи, складання постанови про призначення експертизи і ознайомлення з нею після отримання висновку експерта, не роз`яснення відповідних прав, невідповідність аркушів справи, розбіжності в одязі, що у них був вилучений і той, що був представлений для проведення судових експертиз, винесення незаконних постанов про затримання, не долучення до справи речових доказів, порушення права на захист були відомі ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , на час проведення досудового розслідування, а тому не можуть визнаватися нововиявленими обставинами. Про всі порушення, які на думку засуджених, мали місце під час попереднього слідства, останні мали вказувати під час судового розгляду та перегляду вироку в касаційному порядку. Такі порушення не є предметом перегляду за нововиявленими обставинами. 
		Окрім того, виходячи з протоколу судового засідання (т.3 а.с. 122-123) на питання захисників підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підтвердили, що куртка, вилучена працівниками міліції у ОСОБА_11 та джинси, вилучені у ОСОБА_13 саме ті, в яких вони були вдягнуті під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим.
		Відтак, до показань свідка ОСОБА_47 , яка є матір`ю засудженого ОСОБА_13 і в судовому засіданні показала, що під час проведення обшуку працівниками міліції були вилучені не ті джинси, в яких її син був 22.11.2000, суд відноситься критично, оскільки такі спростовуються наведеними вище даними протоколу судового засідання.
		Відмова головуючого у справі у здійсненні технічної фіксації судового процесу, відмова у задоволенні клопотань сторони захисту про направлення справи на додаткове розслідування не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК України.
		Висновки спеціалістів  медиків: ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , які на відміну від висновків експертів у кримінальній справі, по іншому тлумачать механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілих, не є нововиявленими обставинами, оскільки не є джерелом доказів в розумінні кримінального процесуального закону. Перевірка експертних висновків відбувається в рамках проведення судового розгляду кримінальної справи, а не в ході перегляд справи за нововиявленими обставинами. 
		Суд зауважує, що порушення вимог кримінально  процесуального законодавства слідчими прокуратури під час попереднього слідства, які зафіксовані в окремій ухвалі суду не свідчать про їх зловживання в сенсі ч.4 ст. 459 КПК України та не вплинули на законність прийнятого Чернігівським обласним судом вироку від 01.06.2001, що підтверджено не лише ухвалою Верховного Суду України від 09.10.2001, а й відсутністю вироку суду, постанови або ухвали суду про закриття кримінального провадження, ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, які встановлювали обставини зловживання слідчими під час попереднього слідства. 
		Неповнота судового розгляду справи, неповне або неправильне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів, безпідставна відмова суду у задоволенні клопотань сторони захисту, незгода засуджених з кваліфікацією їх дій, мірою покарання, призначеною кожному з них судом, невизнання судом певних пом`якшуючих вину засуджених обставин, неврахування судом особистих характеристик кожного з них, які, на думку засуджених, мали місце, є суто суб`єктивною думкою засуджених і не є нововиявленими обставинами. Всі наведені доводи засуджених є предметом перегляду вироку суду в касаційному порядку, а не в порядку перегляду за нововиявленими обставинами. 
		Суду не надані докази того, що саме експерт ОСОБА_54 перед проведенням експертизи була залучена в якості понятої. До того ж навіть за наявності цієї обставини діючий на той час КПК України не забороняв експерту виконувати свої професійні обов`язки, в разі якщо він приймав участь у кримінальній справі в якості понятого. На час проведення попереднього слідства сторона захисту могла заявити відвід цьому експертові та звернути увагу суду на цю обставину. 
		Перший закон, який був прийнятий за незалежності України та визначав правовий статус суддів був Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, який був введений в дію 10.02.1993. На час набуття даним законом сили ОСОБА_19 перебувала на посаді народного судді Конотопського районного народного суду Сумської області, що підтверджується копією рішення Вищої Ради Юстиції № 1494\0\15-16 від 20.07.2016. Судді Верховного Суду України ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 до часу обрання їх суддями Верховного Суду України і до часу набуття вказаним законом сили також працювали суддями відповідних районних суддів, що підтверджується копіями листів ВСУ за підписом начальника управління та ВССУ за підписом керівника апарату. 
		За змістом ст. 10 Закону України «Про статус суддів» в його первісній редакції вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу на засіданні того органу, який обрав суддю. Аналізуючи наведену норму можна зробити такі висновки, по  перше, ця норма не передбачала прийняття присяги суддею, який вже раніше був обраний на посаду судді, тобто присягу приймали ті судді, які вперше були призначені на посаду судді; по  друге, ця норма в її первісний редакції не передбачала документального оформлення присяги та відповідно його підписання суддею, а механізм документального оформлення присяги був запроваджений пізніше; по  третє, ця норма в її подальшій редакції не передбачала повторного прийняття присяги суддями, які вже прийняли присягу. З копії листа голови апеляційного суду Чернігівської області від 01.02.2017, копії листа начальника управління ВСУ, копії листа керівника апарату ВССУ вбачається лише той факт, що в особових справах суддів: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 відсутня інформація щодо прийняття ними присяги судді. Між тим вказані судді до призначення (обрання) на посаду судді Чернігівського обласного суду та Верховного Суду України працювали у місцевих районних судах, де вони і приймали присягу судді. Отже, твердження сторони захисту щодо постановлення вироку Чернігівським обласним судом від 01.06.2001 та його перегляду Верховним Судом України незаконним складом суду є безпідставним. 
		Таким чином, проаналізувавши наведені законодавчі приписи в їх системному взаємозв`язку, зміст заяв засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 про перегляд, доповнень до заяв, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що дані заяви засуджених не містять нововиявлених обставин в розумінні ч.2 ст. 459 КПК України, які не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою.
		Враховуючи наведене, заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_55 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 за нововиявленими обставинами необхідно залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 466, 467 КПК України, суд присяжних, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Заяви засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01.06.2001 за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення семиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		     Судді :                                              ОСОБА_1 
		 
		ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Присяжні:  ОСОБА_3 
		 
		 
		ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...