Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5331/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2018. Зареєстровано: 22.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2018.
Дата набрання законної сили: 31.03.2020
Результат оскарження 31.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		06 листопада 2018 року                      № 826/5331/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1до  Антимонопольного комітету України про зобов'язання вчинити дії, - за участю: 
		позивача -  ОСОБА_1 
		представника відповідача - Дяков М.О.
		На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України        в судовому засіданні 06 листопада 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3  ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про зобов'язання вчинити дії.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відмова відповідача у наданні запитуваної інформації суперечить вимогам  Закону України "Про звернення громадян"  та  Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що Комітет правомірно відмовив у наданні копій запитуваних документів, оскільки документи, копії яких запитувалися Позивачем, є внутрівідомчою службовою кореспонденцією, пов'язаною із здійсненням контрольних функцій та процесом прийняття рішень Комітетом, у зв'язку з чим відноситься до інформації з обмеженим доступом.
		Ухвалою суду 04 квітня 2018 року провадження у справі №826/5331/18 відкрито, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
		В подальшому через канцелярію суду відповідачем заявлено клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
		У зв'язку з зазначеним, суд ухвалив призначити адміністративну справу №826/5331/18 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку спрощеного позовного провадження на 06 листопада 2018 року.
		В судовому засіданні позивачем позовні вимоги підтримано.
		Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. 
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 звернувся до Антимонопольного комітету України з адвокатським запитом від 07.03.2018 №3-269 про надання копій документів та інформації про результати проведення перевірки дотримання приватним акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівель з виготовлення студентських квитків, які проводились Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки згідно з оголошенням №UA-2017-03-08-000021-а, та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця згідно з оголошенням №UA-2017-03-16-002406-b.
		Зокрема, у вказаному адвокатському запиті позивачем поставлено питання про надання копій наступних документів:
		-          доручення Голови АМКУ від 13.06.2017р. №8-01/4854 на виконання якого Волинське обласне територіальне відділення АМКУ, а потім - Київське обласне територіальне відділення АМКУ проводили дослідження дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а, проведених Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b, проведених Державним вищим навчальним закладом «Національний медичний університет імені О.О. Богомольця»;
		-          доручення Голови АМКУ від 22.12.2017р. №13-01/540  про надання до центрального апарату АМКУ всіх документів, отриманих Волинським обласним територіальним відділенням АМКУ під час здійснення заходів державного контролю дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b;
		-          супровідні листи АМКУ, якими до Волинського обласного територіального відділення АМКУ та Київського обласного територіального відділення АМКУ направлялося доручення Голови Антимонопольного комітету України від 13.06.2017 №8-01/4854;
		-          лист Волинського обласного територіального відділення АМКУ від 02.01.2018р. №29/1.37-1 про направлення матеріалів перевірки до АМКУ на виконання доручення голови АМКУ від 22.12.2017 р. №13-01/540.
		16.03.2018 року листом №143-29/01-3132 «Про розгляд адвокатського запиту» Антимонопольний комітет України відмовив у наданні вищевказаної інформації, у зв'язку з тим, що запитувані позивачем копії документів містять службову інформацію.
		Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. 
		Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та Законами України.
		Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої  статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга        статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених  Конституцією  і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті  8, статті  55 Основного Закону України  полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень  статті 55 Конституції України  щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
		Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої  статті 55 Конституції України, статей  2,  6 КАС.
		Відповідно до частини першої  статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року №3659-XII  (далі по тексту -  Закон України №3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
		Згідно  статті 6 Закону України №3659-XII  Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення, а в разі необхідності здійснює їх реорганізацію чи ліквідацію. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
		Судом встановлено, що відмовляючи в наданні позивачу запитуваної інформації, Голова Антимонопольного комітету України повідомив, що документи, копії яких запитуються, є внутрівідомчою службовою кореспонденцією, пов'язаною із здійсненням контрольних функцій, процесом прийняття рішень, у зв'язку з чим відноситься до інформації та документів з обмеженим доступом.
		Разом з тим, суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлені  Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року N2939-VI  (Закон N2939-VI).
		Метою цього  Закону  є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1  ст. 2 Закону № 2939-VI).
		Відповідно до  статті 1 Закону №2939-VI  публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Статтею 4 Закону №2939-VI  передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього  Закону  здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього  Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
		Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону №2939-17 забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.
		З огляду на пункт 1 частини 1  статті 13 Закону №2939-VI  розпорядниками інформації для цілей цього  Закону  визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		Згідно з частиною першою  статті 19 Закону № 2939-VI  запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Відповідно до частини 1 та 4  статті 20 Закону №2939-VI  розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Частиною 1  статті 22 Закону №2939-VI  передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої  статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені  статтею 21 цього Закону  фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5  статті 19 цього Закону.
		З аналізу наведених норм  закону, вбачається, що публічна інформація, крім встановлених  законом  випадків, є відкритою, а доступ до неї може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб'єкти владних повноважень,    у встановлені  законом  строки інформації за відповідними запитами, зокрема, фізичних осіб. Перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним.
		Відповідно до п. 2 ч. 1.  ст. 5 Закону № 2939-VI  доступ до інформації забезпечується, в тому числі, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що запитувана інформація містить гриф «для службового користування» відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України від 16 листопада 2011 року №687-р, яким затверджено «Перелік відомостей, які містять службову інформацію Антимонопольного комітету», з огляду на те, що частина вказаного Переліку, яка стосується предмету даного спору, по суті дублює положення Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Відтак, суд приходить до висновку, що запит позивача від 07.03.2018 №3-269 року є запитом на публічну інформацію в розумінні  Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Відповідно до ч. 2  ст. 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Більше того, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, відповідно до ч.2 ст.6 і ч.2 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» належність інформації до категорії «службова інформація» є лише однією з декількох необхідних передумов закриття доступу до такої інформації.
		Разом з тим, судом береться до уваги те, що запитувана позивачем інформація стосується його довірителя, а саме - Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій», для захисту його прав і законних інтересів. Відтак, відповідачем не доведено законності мети закриття запитуваної інформації.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено адвокату ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, а відтак, позовні вимоги останнього визнаються такими, що підлягають задоволенню.
		Частиною 2  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Згідно із ч. ч. 1-3  ст. 90 КАС України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 1  ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
		Частиною 1  ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
		Керуючись статтями  72-77,  241-246,  255,  293,  295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ВИРІШИВ:
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)  задовольнити у повному обсязі.
		2.          Зобов'язати Антимонопольний комітет України надати адвокату ОСОБА_1 належним чином завірені копії наступних документів:
		-          доручення Голови АМКУ від 13.06.2017р. №8-01/4854 на виконання якого Волинське обласне територіальне відділення АМКУ, а потім - Київське обласне територіальне відділення АМКУ проводили дослідження дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а, проведених Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b, проведених Державним вищим навчальним закладом «Національний медичний університет імені О.О. Богомольця»;
		-          доручення Голови АМКУ від 22.12.2017р. №13-01/540  про надання до центрального апарату АМКУ всіх документів, отриманих Волинським обласним територіальним відділенням АМКУ під час здійснення заходів державного контролю дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b;
		-          супровідні листи АМКУ, якими до Волинського обласного територіального відділення АМКУ та Київського обласного територіального відділення АМКУ направлялося доручення Голови Антимонопольного комітету України від 13.06.2017 №8-01/4854;
		-          лист Волинського обласного територіального відділення АМКУ від 02.01.2018р. №29/1.37-1 про направлення матеріалів перевірки до АМКУ на виконання доручення голови АМКУ від 22.12.2017 р. №13-01/540.
		3.          Присудити на користь ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири)    гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита В. Липківського, 45, м. Київ, 03680, код ЄРДПОУ 00032767).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими           статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		       Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2018 року
		 
		Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...