Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/6001/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2018. Зареєстровано: 22.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 листопада 2018 року 
		Київ
		справа №820/6001/16
		адміністративне провадження №К/9901/31342/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від  02.03.2017 (судді: П`янова Я.В. (головуючий), Чалий І.С., Зеленський В.В.) у справі №820/6001/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу та визнання дій протиправними, 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК" (далі - позивач, ТОВ "ДІСІ ЛІНК") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування наказу №2914 від 26.10.2016; визнання дій посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області по проведенню фактичної перевірки ТОВ "ДІСІ ЛІНК" протиправними.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виданий відповідачем за відсутності визначених законом підстав.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Харківського окружного адміністративного від 30 січня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня           2017 року, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено адміністративний позов частково. Скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області №2914 від 26.10.2016. В частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області по проведенню фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК" - відмовлено.
		4. Суд апеляційної інстанції задовольняючи часткового позовні вимоги та скасовуючи спірний наказ, виходив з того, що звернення громадянина, яке стало підставою для призначення перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а також не відповідає вимогам щодо належного його оформлення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від  02.03.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований як юридична особа 05.02.2002, основним видом діяльності якої є оптова торгівля комп'ютерами, периферійними устаткуванням і програмним забезпеченням.
		26.09.2016 відповідачу надійшло звернення від громадянина, в якому він посилався на порушення законодавства щодо не надання розрахункового документу при здійсненні покупки, а також виразив сумнів стосовно офіційного оформлення продавців у торгівельних точках, котрі знаходяться за     адресами: м. Харків, вул.Серпова, 4 і пров. Сімферопольський, 6, у зв'язку із чим заявник (споживач) просив перевірити вказані торгівельні точки з зазначених питань.
		На підставі вказаного звернення,контролюючим органом 26.10.2016 винесено наказ №2914 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ДІСІ ЛІНК». Перевірці підлягав період з 27 жовтня 2013 року по дату завершення перевірки в частині дотримання позивачем вимог законодавства, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі підпунктів 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті                          80 Податкового кодексу України.
		На підставі наказу №2914 від 26.10.2016 складено направлення на перевірку               №6081 та №6082 від 27.10.2016 на проведення фактичної перевірки, а саме: від 27.10.2016, тривалістю 10 діб.
		Позивач, вважаючи оскаржуваний наказ відповідача протиправним, не допустив працівників податкового органу до перевірки, склавши акт про не допуск та ненадання копії наказу на проведення перевірки від 31.10.2016.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу відносно того, що отримане звернення від громадянина відповідало всім вимогам, передбаченим Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР, та містило інформацію про порушення позивачем законодавства, що свідчить про відповідність винесення спірного наказу вимогам статті 80 Податкового кодексу України. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені у запереченні на позовну заяву та запереченнях на апеляційну скаргу контролюючим органом не вказано, у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.
		9. Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції, відповідно до яких просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги. 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України
		10.1 Пункт 75.1 статті 75
		Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		10.2 Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75
		Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		10.3. Пункту 80.1 статті 80
		Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). 
		10.4 Пункту 2 статті 80 
		Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.
		10.5 Підпункт  80.2.3, та 80.2.7  пункту 80.2 статті  80
		Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (80.2.3); у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (80.2.7).
		10.5 Пункт 81.1 статті 81
		Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
		При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		11. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
		11. 1. Стаття 5 
		Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
		Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
		Звернення може бути усним чи письмовим.
		Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
		У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
		Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
		11.2 Стаття 7 
		Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
		Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
		Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.  
		Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		13. Законодавством закріплена обов'язковість наявності у податкового органу письмового звернення покупця (споживача) оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
		14. Так, підставою для прийняття рішення контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки законодавець визначає отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування та отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
		17. Зважаючи на відсутність у зверненні від 26.09.2016 отриманого контролюючим органом від громадянина (споживача) необхідних реквізитів, а саме: відсутність даних щодо прізвища, ім'я, по батькові, адреси особи, звертається, інформації щодо суб'єкта господарювання в якого був придбаний товар; який саме товар був придбаний споживачем; коли було здійснено придбання товару споживачем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність оформлення письмового звернення вимогам Закону України «Про звернення громадян», яке стало підставою для призначення перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, оскільки не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а тому таке не могло бути підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		18. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		19. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що прийнятий начальником ГУ ДФС у Харківській області наказ №2914 від 26.10.2016 є незаконним, винесений з порушенням приписів п.п. 80.2.3, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, ст. 7 Закону України Про звернення громадян, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
		20. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 75, 80, 81 Податкового кодексу України, Закону України «Про звернення громадян» дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового  рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від  02.03.2017 у справі №820/6001/16 слід залишити без задоволення.
		21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від  02.03.2017 у справі №820/6001/16 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		........................
		 
		...........................
		 
		..........................
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...