Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/1874/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2018.
Дата набрання законної сили: 17.10.2018
Номер судового провадження: 14-395цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		17 жовтня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 464/1874/17
		Провадження № 14-395 цс 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича (далі також - позивач) до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області (далі також - відповідач) про відшкодування моральної шкоди
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року, постановлену суддею Теслюком Д. Ю., й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі ПриколотиТ.І., БойкоС.М. і МікушЮ.Р.
		Учасники справи:
		        позивач: Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича,
		        відповідач: Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           14 березня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 1 вересня 2016 року та 18 жовтня 2016 року звертався до відповідача із заявами вих. № 635 та № 754 з проханням надати інформацію про ставок, яким користувався позивач. Стверджував, що відповідач не надав обґрунтованої відповіді на вказані звернення, чим порушив права позивача, гарантовані статтею 40 Конституції України. Зазначав, що внаслідок таких дій відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації фермерського господарства, підриві довіри до останнього, неможливості здійснення ним активної підприємницької діяльності, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя. Просив стягнути з відповідача 1 000 000 грн для відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій посадових осіб відповідача при розгляді звернень позивача.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		2.           20 березня 2017 року Сихівський районний суд м. Львова постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі.
		3.           Мотивував тим, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про цивільне право, по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Позивач і відповідач є юридичними особами; вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не об'єднана з вимогами вирішити публічно-правовий спір. А тому з урахуванням суб'єктного складу сторін суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до статей 1 і 12 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у чинній на той час редакції справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		4.           22 червня 2017 року Апеляційний суд Львівської області постановив ухвалу, якою залишив без змін ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року.
		5.           Суд апеляційної інстанції також вважав, що спір має розглядатися за правилами господарського судочинства. Мотивував приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 1 і 12 ГПК України, пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року «Про деякі питання підвідомчості справ господарським судам».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.           18 липня 2017 року позивач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою. Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		7.           21 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		8.           Мотивував тим, що позивачоскаржує ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2017 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)        Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		9.           Позивач вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права. Стверджує, що позивач і відповідач не мали укладених жодних господарських договорів, і у позовній заяві не порушені питання про вирішення спору, що виник при їх укладенні, зміні, розірванні чи виконанні. Зазначає, що стаття 30 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження, не забороняла, щоби відповідачем і позивачем у справі одночасно були юридичні особи. А тому справа, на думку позивача, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		(2)        Позиції інших учасників справи
		10.       Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		11.       ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		12.       Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		13.       Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що позивач і відповідач є юридичними особами.
		14.       Згідно з частинами першою та другою статті 1 ГПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		15.       Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу (далі - ГК) України).
		16.       Отже, господарські суди вирішували усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не були об'єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а його учасники підпадали під дію статті 1 ГПК України у вказаній редакції.
		17.       Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у вказаній редакції).
		18.       Частина друга статті 55 ГК України визначає суб'єктами господарювання: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		19.       Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» останнє є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи.
		20.       Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, завданої, як стверджує позивач, у зв'язку з приниженням його честі, гідності та ділової репутації. Така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір, який за суб'єктним складом підпадає під дію статті 1 ГПК України у редакції, що діяла на час вирішення питання про відкриття провадження.
		21.       Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір з огляду на його суб'єктний склад не може розглядатися за правилами цивільного судочинства та належить до юрисдикції господарського суду.
		22.       Близьких за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц.
		23.       Доводи касаційної скарги про те, що оскільки у позивача з відповідачем не існувало жодних договірних відносин, то спір не може розглядатися за правилами господарської юрисдикції, спростовуються приписами статті 1, а також частини другої та третьої статті 21 ГПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження.
		(2)        Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)    Щодо суті касаційної скарги
		24.       Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		25.       Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		26.       Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		27.       ВеликаПалата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованою та залишає її без задоволення, а ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2017 року - без змін.
		(2.2)   Щодо судових витрат
		28.       З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		З огляду на наведене, керуючись частиною першою статті 400, частиною третьою статті 406, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.   Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича залишити без задоволення. 
		2.   Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвО.Г.Яновська Л.М.Лобойко Повний текст постанови підписаний 21 листопада 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...