Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/22862/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 760/22862/17-ц                                                                     Головуючий у І інстанції Українець В.В.
		Провадження № 22-ц/824/1376/18                                                      Доповідач у ІІ інст.  Таргоній Д.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 листопада 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: 
		 
		судді - доповідача Таргоній Д.О.,
		суддів: Ігнатченко Н.В., Приходька К.П.,
		за участі секретаря Немудрої Ю.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		у жовтні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив таке.
		В серпні 2016 року йому стало відомо, що в липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з нього суми боргу за договором позики, пені, відсотків та індексу інфляції за весь час прострочення. Підставою для звернення був договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Не дивлячись на заявлені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та допит свідка, суд відмовив у задоволенні цих клопотань.
		Позивач вважає договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року разом з розпискою таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства на момент його укладення, оскільки був вчинений під впливом обману (без вільного волевиявлення, що не відповідало його волі) з застосуванням погрози та який не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.
		Зазначає, що дійсно 01 вересня 2014 року він на прохання знайомого ОСОБА_4 прибув в офіс до відповідача. Спочатку відповідач попросив його поручитися за ОСОБА_4 на суму 176000 гривень, що на 01 вересня 2014 року становило близько 13 430 доларів США.
		Відповідач погрожував та переконував, що порука носить фіктивний характер та ні до чого не зобов'язує в разі належного виконання грошових зобов'язань з боку ОСОБА_4 Після тривалої розмови його переконали про необхідність поручительства за ОСОБА_4, дали підписати договір і надиктували розписку.
		Саме в якості поручителя за ОСОБА_4 він підписував документи на суму 176 000 гривень. При цьому жодних грошових коштів 01 вересня 2014 року та після підписання документів він не отримував. Йому не були надані навіть копії підписаних ним документів. Свідком цих подій був ОСОБА_4 та ще двоє осіб з боку відповідача, прізвища яких та рік народження йому не відомі.
		Вважає, що договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року є недійсним. Грошові кошти йому не передавалися, тому наслідки визнання правочину недійсним не застосовуються.
		Просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2
		Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права та невідповідності висновків суду встановленим по справі обставинам, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що в порушення вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про преюдиційність обставин, встановлених рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В рамках розгляду вищезазначеної справи не надавалась оцінка доводам ОСОБА_2 щодо написання розписки під тиском  та погрозами зі сторони ОСОБА_3, не встановлював наявність/відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору, відсутності настання реальних правових наслідків, обумовлених договором, чи вчинення правочину під впливом обману. 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року та відкрито апеляційне провадження у даній справі.
		Справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції на 11 жовтня 2018 року.
		         Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №452/2017 ліквідованоАпеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області, та утворено Київський апеляційний суд.
		         Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №297/2018 переведено суддів Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.
		         03 жовтня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови новоутвореного Київського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного Київського апеляційного суду.
		         Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.
		         Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03 жовтня2018 справу призначено судді-доповідачу Таргоній Д.О. (судді, які входять до складу колегії: ТаргонійД.О., Приходько К.П., Ігнатченко Н.В.)
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року дану справу прийнято до провадження колегією суддів у визначному складі та призначено до розгляду на 30 жовтня 2018 року.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 333332 гривні 60 коп., три проценти річних в сумі 12547 грн. 92 коп., індекс інфляції - в розмірі 84288 грн. 90 коп. та неустойку 152666 грн. 33 коп. При розгляді вказаної справи судом надавалася оцінка запереченням відповідача ОСОБА_2 щодо написання розписки під тиском та погрозами зі сторони ОСОБА_3, проте вони не знайшли свого підтвердження. Вказане рішення має преюдиційне значення для встановлення дійсності боргового зобов'язання, що виникло між сторонами.
		Такий висновок суду першої інстанції по суті є вірним, в той же час з аналізу змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2, обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору поворотної фінансової послуги, серед підстав такої недійсності вказує не лише брак волі та застосування до нього психічного тиску, а й обман зі сторони відповідача, вчинення правочину під впливом помилки, а також безгрошовість укладеного між сторонами договору.
		З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався надати ОСОБА_2 поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 13430 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути зазначену суму до 31 березня 2015 року (а.с.12).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Нормами ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		У матеріалах справи міститься копія розписки від 01 вересня 2014 року, згідно з якою ОСОБА_2 взяв у борг грошові кошти в сумі 13430 доларів США у ОСОБА_3 та зобов'язався їх повернути до 31 березня 2015 року (а.с. 13).
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 333332 гривні 60 копійок, три проценти річних у розмірі 12547 гривень 92 копійки; індекс інфляції в розмірі 84288 гривень 90 копійок та неустойку в розмірі 152666 гривень 33 копійки (а.с. 6-9).
		Під час розгляду вищевказаної справи, Києво-Святошинським районним судом встановлено, що відповідач не підтверджував укладення договору поворотної фінансової допомоги між ним та відповідачем, посилаючись на написання розписки під тиском та погрозами зі сторони ОСОБА_3 Заслухавши пояснення свідка ОСОБА_4 з приводу зазначених обставин, суд дійшов висновку, що його показання не можуть бути визначені, як належний та допустимий доказ з приводу виникнення боргових зобов'язань ОСОБА_2 та суми боргового зобов'язання. Оцінивши докази, подані сторонами, суд встановив, що відповідач не виконав взяті на себе за договором поворотної фінансової допомоги зобов'язання, грошові кошти позивачу у відповідності до умов договору не повернув.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
		Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		З огляду на вказане, факт укладення між сторонами 01 вересня 2014 року договору поворотної фінансової позики та отримання ОСОБА_2 грошових коштів за цим договором є встановленим судовим рішенням, яке набрало законної сили та не підлягає доказуванню.
		Інші підстави недійсності правочину раніше судами не перевірялись, тому слід дати оцінку доводам позивача, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
		Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним  (частина 3 статті 215 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що позов у даній справі заявлено з підстав з різним предметом доказування, що є взаємовиключними, оскільки вчинення договору під впливом насильства передбачає наявність дефекту волі (невідповідність волі волевиявленню) за відповідності іншим вимогам закону, в тому числі щодо змісту правочину. При цьому, позивачем повинно бути доведено факт вчинення стосовно нього незаконних насильницьких дій.
		Посилаючись на факт вчинення договору під впливом помилки, позивач на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинен довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
		Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
		В порушення вимог ст. 81 ЦПК України, позивач не надав суду будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, які відповідно до вимог статей 215, 229, 230, 231, 234 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог є вірними.
		За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного та керуючись ,  ст. ст. 374,  375,  381,  382,  383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
		Повний текст рішення складено 21 листопада 2018 року.
		 
		 
		Головуючий                                                                 Таргоній Д.О.
		 
		Судді                                                                             Ігнатченко Н.В.
		                                                                                                                                                                                                                 ПриходькоК.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...