Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19179/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2018. Зареєстровано: 23.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2018.
Дата набрання законної сили: 13.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/19179/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т.  Б., Чумака Ю. Я.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"
		представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Аветян А.  Г., адвокат, Архіпов О.  Ю., адвокат
		відповідач-1 (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор"
		представник відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) - Собко С.  Л., керівник, Грушко О.  О., адвокат
		відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь"
		представник відповідача-2 - Дмитришин Д.  М., адвокат
		особа, яка приєдналась до касаційної скарги - Національний банк України
		представник особи, яка приєдналась до касаційної скарги - Гончар В.  М.
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору №  UA-EA-2017-07-28-00017-c/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.10.2017 та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за участю особи, яка приєдналась до касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" - Національного банку України,
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          01.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" (далі - Відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - Відповідач-2) з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору №EA-2017-07-28-00017-c/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.10.2017.
		2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір про відступлення прав вимоги від  11.10.2017 з боку Відповідача-2 був укладений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.  В., яка діяла на підставі постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 №  190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", постанови правління Національного банку України від 16.07.2015 №  460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 №  1706 про зміну уповноваженої особи Фонду, які делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь". Про укладення Договору відступлення прав вимоги Позивача повідомлено листом від 11.10.2017 №  4297/42. Оскільки цей Договір укладений Відповідачем-2 від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.  В., яка не мала права його укладати у зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №  826/22323/15, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі №  К/800/35885/16, постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 №  190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та постанови правління Національного банку України від 16.07.2015 №  460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь", тому зазначений Договір підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як такий, що укладений особою, яка не має необхідного обсягу дієздатності. 
		 
		Короткий зміст зустрічних позовних вимог
		3.          16.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" (далі - Позивач за зустрічним позовом, Відповідач-1) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - Відповідач за зустрічним позовом, Позивач) третя особа за зустрічним позовом  - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 100 675 238,55 грн., з яких:
		- заборгованість за Кредитним договором №  04/2014-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.02.2014 у розмірі 12 766 763,64 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 000 000,00 грн.; відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 3 825 000,00 грн.; інфляційних втрат за кредитом у розмірі 4 441 570,11 грн.; інфляційних втрат за відсотками у розмірі 49 218,23 грн.; заборгованості з пені за кредитом у розмірі 4 423 049,27 грн.; заборгованості з пені за відсотками у розмірі 27 926,02 грн.; 
		- заборгованість за Кредитним договором №  13/2014-Ю на відкриття кредитної лінії від 03.07.2014 у розмірі 7 056 546,69 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 3 538 647,92 грн.; відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 013 565,24 грн.; відповідальності за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 9 069,64 грн.; інфляційних втрат за кредитом у розмірі 1 533 298,99 грн.; інфляційних втрат за відсотками у розмірі 10 378,12 грн.; заборгованості з пені за кредитом у розмірі 3 481 817,57 грн.; заборгованості з пені за відсотками у розмірі 8 417,01 грн.; 
		- заборгованість за Кредитним договором №  41/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.11.2013 у розмірі 3 437 724,46 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1 619 000,00 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 2 099,49 грн.; відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту 1 098 315, 08 грн.; відповідальності за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 2 511,57 грн.; інфляційних втрат за кредитом у розмірі 769 044,08 грн.; інфляційних втрат за відсотками у розмірі 2 592,54 грн.; заборгованості з пені за кредитом у розмірі 1 572 272,61 грн.;
		- заборгованість за Кредитним договором №  13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 у розмірі 77 414 203,76 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 25 000 000,00 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 2 758 326,10 грн.; відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 21 204 443,69 грн.; відповідальності за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 2 425 686, 08 грн.; інфляційних втрат за кредитом у розмірі 19 889 193,55 грн.; інфляційних втрат за відсотками у розмірі 1 818 964,19 грн.; заборгованості з пені за кредитом у розмірі 26 378 374,13 грн., заборгованості з пені за відсотками у розмірі 2 939 216,03 грн.
		4.          Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору від 11.10.2017 №  UA-EA-2017-07-28-00017-c/42 про відступлення права вимоги Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" набуло право вимоги за: Договором №  13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013, Договором №  41/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.11.2013, Договором №  13/2014-Ю на відкриття кредитної лінії від 03.07.2014, Договором №  04/2014-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.02.2014. Відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконував умови вказаних Кредитних договорів перед первісним кредитором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Кредитним договорами у сумі 146 622 190,42 грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		5.          11.12.2017 Господарський суд міста Києва вирішив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" задовольнити повністю; визнати недійсним з моменту укладення Договір №  UA-EA-2017-07-28-00017-c/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь"; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" відмовити. Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018.
		6.          Суди встановили, що Відповідачем-2 (Банк) та Позивачем (позичальник) укладено кредитний договір №04/2014-Ю від 12.02.2014, кредитний договір №13/2014-Ю від 03.07.2014, кредитний договір №41/2013-Ю від 12.11.2013, кредитний договір №13/2013-Ю від 24.04.2013 (далі - Кредитні договори), за умовами яких банк відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цими договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.
		7.          05.03.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №165/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії проблемних". 19.03.2015 Правління Національного банку України прийняло постанову №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 19.03.2015 №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" - Волкова О.Ю. Тимчасову адміністрацію у Відповідача-2 запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.
		8.          15.06.2015 з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Банк "Київська Русь", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною 4 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" до 19.07.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку  провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. до 19.07.2015 включно.
		9.          Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14.07.2015 №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.
		10.          23.06.2016 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1085 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації банку на два роки до 16.07.2018 включно. Відповідно до цього рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. на два роки до 16.07.2018 включно.
		11.          Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1706 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора банку, а саме всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій І.В. з 05.09.2016.
		12.          Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №826/22323/15, зокрема визнано протиправними та скасовано постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь". У цій частині постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №826/22323/15 залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України №К/800/35885/16 від 08.06.2017.
		13.          11.10.2017 між  Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни та Відповідачем-1 (новий кредитор) укладено Договір №UA-EA-2017-07-28-000017-с/42 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги (далі - Договір відступлення), відповідно до пункту 2.1 та Додатку №1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальника та заставодавців, поручителів за Кредитними договорами №04/2014-Ю від 12.02.2014, №13/2014-Ю від 03.07.2014, №41/2013-Ю від 12.11.2013 та №13/2013-Ю від 24.04.2013, а новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. У пункті 6.2.1 Договору відступлення зазначено, що представник банку повідомляє нового кредитора про те, що на момент укладення цього договору судами спеціальної юрисдикції порушено судові справи та прийнято наступні судові рішення: в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/171/17 за позовом Братко В.І. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ПАТ "Банк "Київська Русь", Уповноважена особа Фонду - Біла  І.В. та Волков О.Ю., про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих виконавчою дирекцією Фонду; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №826/22323/15 задоволено позов Братко В.І. до Національного банку України, визнано протиправними та скасовано постанови Фонду про запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ  "Банк "Київська Русь", зобов'язано вчинити дії, за результатами розгляду якої ухвалено постанову про задоволення касаційної скарги Національного банку України, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 змінено, рішення в частині зобов'язання Національного банку України надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 залишено без змін; ухвалою Верховного Суду України від 14.09.2017 у справі №826/22323/15 відкрито провадження з перегляду рішення касаційної інстанції.
		14.          Позивач, звертаючись до суду із первісним позовом про визнання недійсним Договору відступлення з моменту його укладення, посилається на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зазначаючи про відсутність обсягу повноважень у Білої І.В., яка уклала Договір відступлення від імені банку, на його укладення. У свою чергу Позивач за зустрічним позовом (Відповідач-1) просить стягнути з Відповідача за зустрічним позовом (Позивач) заборгованість за Кредитними договорами, відсотки, штрафи за несвоєчасне повернення кредитів та за несвоєчасну сплату відсотків, інфляційні витрати за кредитами та відсотками, пеню, нараховану за несвоєчасне повернення кредитів та несвоєчасну сплату відсотків, право вимоги на які перейшли до Позивача за зустрічним позовом на підставі Договору відступлення.
		15.          Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що з моменту набрання постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 законної сили постанови Національного банку України від 19.03.2015 №  190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16.07.2015 №  460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ  "Банк "Київська Русь" втратили юридичну силу та не створюють правових наслідків. З огляду на наведене рішення Фонду №  138 від 11.07.2015 "Про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", рішення №  1085 від 23.06.2016 виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення повноважень ліквідатора", рішення №  1706 від 01.09.2016 виконавчої дирекції Фонду "Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та рішення виконавчої дирекції Фонду №  1328 від 30.03.2017 прийняті на підставі скасованих у судовому порядку постанов правління Національного банку України від 19.03.2015 №  190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16.07.2015 №  460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", також не створюють правових наслідків. Таким чином вказані у Договорі відступлення рішення Виконавчої дирекції Фонду не свідчать про наявність у уповноваженої особи Фонду Білої І.  В. повноважень на укладення правочинів від імені ПАТ  "Банк "Київська Русь", в тому числі на укладення Договору відступлення. Разом з цим у пункті 6.2.1 Договору відступлення, який підписаний директором ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Фактор", викладено відомості про наявність спору щодо правомірності запровадження у ПАТ "Банк "Київська Русь" процедури тимчасової адміністрації та процедури ліквідації, а також зазначено про наслідки розгляду цього спору, в тому числі про визнання неправомірними та скасування відповідних рішень правління Національного банку України постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016, залишеною в цій частині без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі №  826/22323/15, які були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі, отже Відповідачі були обізнані або повинні були бути обізнані в силу норми прямої дії - частини 2 статті 68 Конституції України. Договір відступлення вчинений з порушенням приписів законодавства має наслідком порушення прав та інтересів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за Кредитними договорами, отже первісні позовні вимоги обґрунтовані.
		Зважаючи на встановлення судом недійсності Договору відступлення, то в силу приписів частини 1 статті 216 ЦК України, Позивач за зустрічним позовом не набув права вимоги за Кредитними договорами, тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		16.          18.06.2018 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" (Скаржник-1) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 в частині задоволення первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про визнання недійсним Договору відступлення.
		17.          17.07.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, прийняті судові рішення залишити без змін.
		18.          10.08.2018 Національний банк України подав заяву про приєднання до касаційної скарги, в якій просить прийняти заяву до розгляду, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 в частині первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову про визнання недійсним Договору відступлення. 14.08.2018 ухвалою Верховного Суду вказану заяву приєднано до касаційної скарги.
		19.          14.08.2018 Позивач подав клопотання, в якому просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		20.          04.09.2018 Відповідач-1 (Скаржник-2) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 в частині визнання недійсним Договору відступлення, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову про визнання недійсним Договору відступлення.
		 
		Доводи Скаржника-1, викладені в касаційній скарзі
		21.          Скасування постанов Правління Національного банку України не може призводити до автоматичного скасування рішень Фонду, прийнятих відповідно до вимог Закону, адже такі рішення потребують окремого правового аналізу із встановленням підстав їх протиправності, що підтвердив Верховний суд України у справі №  910/5516/16. Надаючи оцінку та доходячи висновку про недійсність рішень Фонду, суди попередніх інстанцій вийшли за межі своєї юрисдикції.
		22.          Враховуючи те, що рішення Фонду не скасовані, а процедура ліквідації триває та здійснюється відповідно до затвердженого Фондом плану врегулювання, укладення спірного правочину є результатом реалізації активів банку та відповідає положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Посилання на факт скасування постанов Національного банку України в договорі свідчить лише про виконання обов'язку продавця попередити покупця про всі недоліки та існування ризиків щодо товару, однак не свідчить про відсутність повноважень підписанта.
		23.          Суд апеляційної інстанції з порушенням власної компетенції щодо надання правової оцінки рішенням Фонду, робить висновок, що факт невнесення до ЄДРПОУ відомостей про скасування процедури ліквідації Банку не може означати, що така процедура ліквідації не є скасованою та уповноважена особа Фонду є правомочним керівником Відповідача-1, а рішення Фонду є чинними.
		24.          Судами не враховано, що нормами чинного законодавства не передбачено зворотної сили актів правління Національного банку України та автоматичного припинення дії рішень виконавчої дирекції Фонду у разі скасування рішень Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних чи введення процедури ліквідації.
		25.          Станом на час розгляду справи був та лишається чинним план врегулювання, відповідно до якого в силу приписів частини 4 статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд здійснює виведення з ринку збанкрутілого банку.
		 
		Доводи Скаржника-2, викладені у касаційній скарзі
		26.          Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час укладення Договору відступлення, станом на день подання позову та станом на час подання відзиву на позовну заяву Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" перебуває в стані припинення, а його керівником є уповноважена особа Фонду - Біла І. В., що підтверджується витягами на відповідні дати. Отже саме Біла І.  В., виконуючи повноваження керівника Банку, мала право на підписання Договору відступлення.
		27. Рішення у справі №  826/171/17, на яку посилається Позивач, не існує, отже кожне з рішень виконавчої дирекції Фонду є чинними та не скасованими.
		28. Судовими рішеннями у справі №  826/22323/15 не скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду, якими розпочато ліквідацію та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію, продовжено строки ліквідації та повноваження ліквідатора. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність повноважень у Білої І.  В. на підписання Договору відступлення, не дослідив питання виконання рішення у цій справі та його фактичного впливу на повноваження Білої І.  В.
		29. Підставою для скасування повноважень уповноваженої особи Фонду відповідно до частини 3 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" може бути лише визнання незаконним та скасування відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду.
		30.           Доки не скасовано результати відкритих торгів (аукціону) від 11.08.2017 з продажу Відповідачем-2 права вимоги (лот № q82235b3079), а протокол торгів не визнано недійсним, право вимоги за Кредитними договорами належить переможцю торгів - Скаржнику-2, який має право укласти договір відступлення на підставі протоколу торгів.
		31. Позивачем не надано суду жодних доказів та пояснень щодо порушення або оспорювання його прав та законних інтересів як боржника за основним зобов'язаннями - Кредитними договорами внаслідок укладення Договору відступлення, а судами не надано правової оцінки, яким чином цей правочин порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача.
		32.          Зміна кредитора не потребує згоди боржника відповідно до положень статей 514, 516 ЦК України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також Положення щодо продажу активів, що свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, ненадання належної правової оцінки всім наданим сторонами доказам, що призвело до визнання встановленими обставин, що мають значення для справи та які не були доведені, а судові рішення не відповідають положенням статті 236 ГПК України.
		33. Суди попередніх інстанцій повинні були дослідити, чи відбулось реальне виконання Договору відступлення та наступне його схвалення сторонами.
		34. Суд допустив порушення вимог статті 27 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття рішення, оскільки не залучив до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України, права та законні інтереси яких порушено внаслідок прийняття судового рішення.
		35.          Суди, порушуючи вимоги частини 4 статті 236 ГПК України, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 910/13678/17 від 24.07.2018, від 27.03.2018 у справі № 910/5516/16, від 28.03.2018 у справі №  373/1658/15-ц, від 14.03.2018 у справі №  826/2891/17.
		 
		Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		36.          Вжиття Фондом заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", поставлене у пряму залежність від прийняття відповідних рішень Національним банком України, отже за відсутності прийнятих відповідно до норм закону постанов Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та ліквідації банку, були б відсутні підстави для прийняття Фондом зазначених рішень та затвердження плану врегулювання.
		37.          Постанова Верховного Суду України, на яку посилається Скаржник, містить лише вказівки для суду апеляційної інстанції, які мають бути враховані під час нового розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, однак не є висновком щодо застосування норми права у розумінні статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		38.          Судами не надавалась оцінка рішенням Фонду, тому посилання Відповідача-2 на те, що суди вийшли за межі своєї юрисдикції, є безпідставними та необґрунтованими.
		39.          Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Договір відступлення прав вимоги було укладено з порушенням статей 203, 215 ЦК України, оскільки уповноважена особа Фонду не була наділена повноваженнями вчиняти спірний правочин.
		40.          На час укладення Договору відступлення прав вимоги Відповідач-1 знав, що процедура ліквідації Відповідача-2 є скасованою, отже йому було відомо, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо перебування в стані припинення Відповідача-2 є недостовірними.
		41.          Укладення між Відповідачами Договору відступлення прав вимоги впливає на обсяг майнових прав Позивача, оскільки Відповідач-1 як новий кредитор Позивача може вимагати виконання грошових зобов'язань останнім за Кредитним договором.
		 
		Позиція Верховного Суду
		42.          Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, у редакції, чинній на час звернення з позовом, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. 
		43.          Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.
		44.          Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права. 
		45.          Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №  18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		46.          Таким чином вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.
		47.          Суди попередніх інстанцій, задовольняючи первісний позов про визнання недійсним Договору відступлення, укладеного Відповідачами, наведені положення не врахували, не з'ясували наявність у Позивача порушеного права чи інтересу, на захист якого подано цей позов, та який підлягає захисту, не встановили, у чому полягає порушення прав та (або) інтересів Позивача внаслідок укладення Відповідачами оспорюваного Договору відступлення. Суди помилково виходили з того, що положення статті 241 ЦК України передбачає, що схвалення правочину однією із сторін, від імені якої його було вчинено із перевищенням повноважень або взагалі без повноважень, має значення лише для спору про недійсність правочину, який виник між його сторонами. Внаслідок цього суди помилково виходили з того, що права Позивача як боржника можуть бути порушені внаслідок правової невизначеності щодо кредитора у зобов'язанні, на користь якого має бути здійснене виконання.   Суди не врахували, що схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі (естоппель), що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов'язання (частина 3 статті 509 ЦК України). У зв'язку з цим суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, право вимоги за якими ґрунтується на оспорюваному Договорі відступлення.
		48.          З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення мають бути скасовані, а справа - передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, у зв'язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
		49.          Під час нового розгляду судам необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, дослідити докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, надати їм належну правову оцінку, прийняти рішення відповідно до вимог закону.
		 
		Судові витрати
		50.           З огляду на те, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, Суд не здійснює розподіл судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" задовольнити частково.
		2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №  910/19179/17 скасувати. Справу направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      К. М. Пільков
		 
		Судді                                                                                          Т.  Б. Дроботова
		 
		                                                                                          Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...