Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/10174/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: 51-1345км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 листопада 2018 року
		м. Київ
		справа № 234/10174/16-к
		провадження № 51-1345 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		в режимі відеоконференції
		засудженої ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050390001332, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 04 серпня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 попереднє ув`язнення в строк покарання.
		Вирішено питання речових доказів у провадженні.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 попереднє ув`язнення в строк покарання
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_7 засуджено за те, що вона, 08 травня 2016 року, близько 04.30. год., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , з метою заподіяння смерті своєму співмешканцю ОСОБА_8 на ґрунті постійних сварок з останнім, взявши з кухні сокиру, зайшла до кімнати, де в цей час на дивані відпочивав ОСОБА_8 , завдала йому обухом сокири кілька ударів в область голови та обличчя, від яких потерпілий ОСОБА_8 помер.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що її дії за ч. 1 ст.115КК України кваліфіковані невірно у зв`язку з відсутністю умислу на умисне вбивство, оскільки вона захищалась від протиправних дій потерпілого, який систематично бив її. На думку засудженої, судово-психологічна експертиза №617 була проведена з порушенням кримінального процесуального закону, оскільки з часу вчинення злочину пройшов тривалий час. Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо її умислу саме на вбивство потерпілого ОСОБА_8 . 
		Під час касаційного розгляду засуджена ОСОБА_7 , підтримала подану нею касаційну скаргу та зазначила про підстави для зміни судових рішень і пом`якшення призначеного їй покарання.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_7 , вважає, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_7 є обґрунтованою та вважала, що судові рішення необхідно змінити та пом`якшити покарання ОСОБА_7 .
		В запереченні на касаційну скаргу засудженої прокурор зазначає, що судові рішення щодо ОСОБА_7 є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню або зміні. На думку прокурора, у засудженої ОСОБА_7 був саме умисел на вбивство потерпілого.
		Під час касаційного розгляду прокурор вважав, що підстави для задоволення касаційної скарги засудженої ОСОБА_7 відсутні, а тому вона не підлягає задоволенню.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. 
		Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконання, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. 
		Зі змісту судових рішень убачається, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими. 
		Зокрема, суд першої інстанції дослідив: показання самої обвинуваченої, яка вину визнала частково, зазначила, що умислу на вбивство ОСОБА_8 не мала, після того, як потерпілий почав її бити, вона його штовхнула та взявши сокиру нанесла приблизно 5 ударів по голові та обличчю; дані протоколу слідчого експерименту від 12 травня 2016 року за участю ОСОБА_7 , яка розповіла про обставини заподіяння смерті ОСОБА_8 ; даними протоколу огляду місця події від 11 травня 2016 року.
		Взято до уваги висновки судово-медичної експертизи № 142 від 11червня 2016року та № 570-МК від 30 травня 2016 року щодо спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
		Проаналізував суд і висновок судової психолого-психіатричної експертизи № 617 від 08 червня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_7 страждає емоційно-нестійким розладом особистості, ускладненим психічними та поведінковими порушеннями внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками для організму. Проте, в період інкримінованого діяння могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, в стані тимчасового розладу психічної діяльності та фізіологічного афекту (стан сильного душевного хвилювання) не перебувала.
		Направленість умислу ОСОБА_7 саме на умисне вбивство потерпілого визнано й те, що вона тривалий час не повідомляла правоохоронні органи про вчинене, при цьому усвідомлювала в повному обсязі наслідки заподіяного і вживала заходи щодо приховування слідів злочину.
		Також судом проаналізовано показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо взаємовідносин засудженої та потерпілого, а також процесуальні докази у провадженні: протокол огляду трупа, протоколи огляду місця події, висновки експертиз, протокол проведення слідчого експерименту.
		У вироку суд першої інстанції проаналізував і дав належну оцінку всім зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності. Критичну оцінку окремих доказів належним чином вмотивовано.
		Належно оцінивши зібрані у справі та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 саме в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8 , правильно кваліфікувавши її дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
		При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку, апеляційним судом належним чином перевірені доводи апеляційної скарги засудженої ОСОБА_7 , які є аналогічні доводам касаційної скарги, та прийнято рішення про їх безпідставність, з наведенням докладних підстав в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставною для скасування судових рішення, колегією суддів не встановлено.
		Суди першої і апеляційної інстанцій, призначаючи покарання, врахували обставини вчинення злочину ОСОБА_7 і дані про її особу, дійшли обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженої тільки з призначенням покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		Проте, строк такого покарання суд першої інстанції призначив без врахування даних про особу засудженої, а також без врахування конкретних обставин, які стали причиною вчинення нею кримінального правопорушення, а саме те, що потерпілий ОСОБА_8 постійно застосовував до неї насильство протягом тривалого часу, бив її, що підтверджується доказами по справі, зокрема, вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11січня 2007 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 засуджений був за спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та відбував покарання у виді позбавлення волі реально.
		Проте, цю помилку судом апеляційної інстанції виправлено не було, хоча, на думку колегії суддів, були всі підстави для призначення ОСОБА_7 покарання нижче від найнижчої межі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		За змістом ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. 
		Під час касаційного розгляду засуджена ОСОБА_7 , визнаючи вину у вчиненому нею злочині, щиро розкаялась та просила їй пом`якшити покарання з врахуванням конкретних обставин справи та протиправною поведінкою потерпілого.
		Зазначені обставини, на думку колегії суддів слід визнати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженою ОСОБА_7 кримінального правопорушення та дають підстави для призначення їй основного покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, а саме, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу., а тому на підставі п. 3 ч. 1 ст.438КПК України судові рішення щодо ОСОБА_7 підлягають зміні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу4Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
		 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 04 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2017 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити. 
		Застосувати до засудженої ОСОБА_7 положення ст. 69 КК України і на підставі цієї статті призначити їй покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		У решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...