Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/4829/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: 51-5668км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 листопада 2018 року
		м. Київ
		справа № 359/4829/17 
		провадження № 51-5668 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого ОСОБА_7 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника  ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 та в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року, а також потерпілого ОСОБА_6 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110000000038, за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років. 
		Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки ухвалено виконувати окремо. 
		Вирішено питання речового доказу та процесуальних витрат у провадженні. 
		Задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 та стягнуто з  ОСОБА_9 на його користь 14000 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених внаслідок залучення правової допомоги, 261600 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. 
		Звернуто стягнення в рахунок погашення сум за цивільним позовом на автомобіль марки «MITSUBISHILANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 .
		Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта» на користь ОСОБА_6 90128, 04 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 38400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_9 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 21 січня 2017 року о 21.20 год., керуючи автомобілем «MITSUBISHILANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись поблизу будинку № 1 Д на вул. Київський шлях у м. Борисполі Київської області, в напрямку м. Харкова, порушив вимоги підп. «б» п. 2.3, підп. «е» п. 8.7.3, п. 8.10 Правил дорожнього руху, в результаті чого виїхав на заборонений червоний сигнал світлофору на регульований світлофором пішохідний перехід, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який переходив проїзну частину справа наліво щодо напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження, внаслідок яких він помер у лікарні. 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах засудженого  ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді. Вважає, що під час апеляційного розгляду, всупереч вимогам ст. 404 КПК України, не було розглянуто належним чином доводів його апеляційної скарги, в тому числі і щодо суворості призначеного засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Не погоджується з невизнанням судом обставиною, яка пом`якшує покарання  щире каяття ОСОБА_9 . Вказує на безпідставність рішення суду про звернення стягнення на автомобіль, який до того ж є співвласністю дружини засудженого. 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 також просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у зазначеному суді. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи його апеляційної скарги щодо безпідставності прийнятого судом першої інстанції рішення про звернення стягнення на майно, не дав належних відповідей на них, а лише обмежився оцінкою правомірності залишення транспортного засобу, який є спільною власністю подружжя, під арештом. 
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо засудженого і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджується зі звільненням ОСОБА_9 від відбування основного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, оскільки вважає, що останній ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а тому підстав вважати, що він був тверезим немає. В зв`язку з зазначеним, вказує на наявність заборони, передбаченої п. «е» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання на підставі амністії. 
		Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 , під час касаційного розгляду, підтримали подану касаційну скаргу потерпілого і просили її задовольнити. Щодо касаційних скарг захисника ОСОБА_11 висловили доводи про відсутність підстав для їх задоволення. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Під час касаційного розгляду прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційних скаргах доводів, вважала, що їх слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення  без зміни. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_9 в його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 286 КК України, у касаційний скаргах не оспорюються. 
		Так, пунктом «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, та які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами. 
		Судом правильно встановлено, що ОСОБА_9 відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року є суб`єктом амністії, оскільки органами досудового слідства він обвинувачувався у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким та має на утриманні неповнолітню дитину, якій не виповнилося 18 років і відносно якої не позбавлений батьківських прав.
		Доводи касаційної скарги потерпілого про неправильне застосування судом до ОСОБА_9 положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року та наявність заборони, передбаченої п. «е» ст. 9 вказаного Закону для звільнення засудженого від відбування основного покарання на підставі акту амністії є безпідставними та в матеріалах справи свого підтвердження не знайшли. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 
		Згідно з викладеним у обвинувальному акті обвинуваченням, яке відповідно до наведених вимог ст. 337 КПК України, було розглянуто судом, ОСОБА_9 вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння не пред`являлось. 
		Тому заборон, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання на підставі амністії у суду не було, в зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень щодо засудженого з мотивів, наведених у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_6 у колегії суддів немає. 
		Захисник ОСОБА_11 у касаційній скарзі в інтересах засудженого  ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді, оскільки вважає, що під час апеляційного розгляду, всупереч вимогам ст. 404 КПК України, не було розглянуто належним чином доводів його апеляційної скарги щодо суворості призначеного засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Однак такі твердження захисника колегія суддів вважає безпідставними та вони спростовуються постановленою за результатами апеляційного розгляду ухвалою, в якій, відповідно до ст. 419 КПК України, наведено належні мотиви визнання їх необґрунтованими та правильно зроблено висновок про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції в цій частині. 
		Що стосується доводів касаційних скарг захисника ОСОБА_11 про неправильне вирішення цивільного позову, то вони також є безпідставними. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. 
		Згідно із частинами 1, 4 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, який за змістом і формою повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. 
		Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цимКодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. 
		Рішення суду про цивільний позов прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 1167, 1194 ЦК України. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, у ньому наведено підстави для задоволення цивільного позову. 
		Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційних скарг засудженого ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 щодобезпідставності прийнятого судом першої інстанції рішення про звернення стягнення на майно, належним чином перевірив і визнав їх необґрунтованими, мотивував своє рішення із зазначенням підстав, з яких визнав вирок суду законним і обґрунтованим і в цій частині.
		З огляду на те, що автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 залишений під арештом як захід забезпечення цивільного позову, який не знятий та ніким не скасований, прийняте судом рішення про звернення стягнення в рахунок погашення сум за цивільним позовом на вказаний автомобіль не суперечить вимогам цивільного закону. 
		Доводи захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 про неможливість звернення стягнення на автомобільмарки «MITSUBISHILANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки він є спільною власністю подружжя не стосуються предмету спору про право, який вирішувався в межах цивільного позову про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та є предметом спору про право щодо спільної сумісної власності подружжя, який повинен бути вирішений в порядку цивільного судочинства за наявності відповідного позову. 
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. З наведеними в ній висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду погоджується і колегія суддів. 
		Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування ухвали апеляційного суду та задоволення касаційних вимог захисника ОСОБА_11 також немає. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 та в інтересах ОСОБА_10 , а також потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...