Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/45468/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 761/45468/17-ц                            головуючий у суді І інстанції - Осаулов А.А. 
		провадження № 22-ц/824/638/2018             суддя-доповідач у ІІ Інстанції - Фінагеєв В.О.
		                                   
		                    
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		20 листопада 2018 року                                                                                    м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд 
		у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		Головуючого судді Фінагеєва В.О., 
		суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
		  за участю секретаря Ткаченка І.В.,
		 
		розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів та стягнення коштів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив визнати електронні торги з реалізації автомобіля Lancia Thesis, 2004 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_1, які відбулися 16 травня 2017 року, недійсними; стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві кошти в сумі 108 300 грн. та комісійну винагороду організатора торгів в сумі 5 700 грн. за придбане майно - автомобіль Lancia Thesis, 2004 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_1; стягнути з відповідачів витрати понесені у зв'язку з проведенням експертизи спеціаліста з трасологічного дослідження в сумі 1 600 грн., витрат, що пов'язані з евакуацією автомобіля в сумі 888 грн., суму сплаченого судового збору.  
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 травня 2017 року відбулися електронні торги з реалізації автомобіля Lancia Thesis, 2004 року випуску, власником якого був ОСОБА_5, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2990/10 від 01 грудня 2010 року, виданого Подільським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Діамант банк» у розмірі 199 672 грн. 85 коп. Результати електронних торгів були оформлені протоколом проведення електронних торгів від 16 травня 2017 року, за яким було визначено переможця торгів позивача - «Учасник 5», а також визначено суму, яку підлягала внесенню на депозитний рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ - 108 300 грн. Позивач вніс вказану суму і після її надходження складено акт державного виконавця про проведені електронні торги від 23 травня 2017 року. Однак, позивач, як переможець електронних торгів, не може реалізувати своє право на транспортний засіб. Так, в інформації про лот про придбаний транспортний засіб було вказано, що номер кузову знищено кустарно. Позивачем була проведена експертиза, згідно висновку якої встановити ідентифікаційний номер (номер кузова), наданого на дослідження автомобіля «Lancia Thesis» з державним номерним знаком  НОМЕР_1, криміналістичними методами дослідження не виявилось можливим у зв'язку із навмисним пошкодженням маркувальної площадки (знаків), а також  у зв'язку з відсутністю на автомобілі додаткового носія - заводської інформаційної таблички. ОСОБА_3 звернувся до Головного сервісного центру МВС із заявою щодо присвоєння та нанесення спеціального індивідуального ідентифікаційного номера автомобіля, проте, йому було відмовлено. За таких обставин, позивач не може володіти, користуватися, розпоряджатися автомобілем Lancia Thesis, а вартість складових частин цього автомобіля є значно нижчою ніж ціна продажу лоту на електронних торгах, які відбулись. Позивач вважає, що електронні торги з реалізації автомобіля Lancia Thesis, 2004 року випуску, які відбулись 16 травня 2017 року є недійсними, оскільки вказаний правочин не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, так як позивач не може постановити  автомобіль «Lancia Thesis» на облік на нового власника, продати автомобіль або складові частини автомобіля.
		         Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що він не є експертом з питань виявлення недоліків транспортного засобу і навіть при ознайомленні з автомобілем встановити властивості і якості цієї речі, які значно знижують її цінність або унеможливлюють використання її за цільовим призначенням не є можливим. Позивач помилявся щодо властивостей і якості автомобіля. Сприйняття позивача щодо реальної цінності і властивості придбаної з аукціону речі, що унеможливлює її використання, прийшло після проведення експертного дослідження номерів на предмет їх автентичності. Крім того, експертиза повинна бути зроблена до реалізації майна з аукціону. При ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував порушення відповідачами вимог Порядку реалізації арештованого майна. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Сетам» зазначає, що торги відбулися у повній відповідності до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Позивач не довів, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, що ці порушення вплинули на результати торгів, та що законні інтереси позивача порушені. Позов про визнання електронних торгів недійсними є передчасним, оскільки дії державного виконавця з підготовки та передачі майна на реалізацію не оскаржувалися, а тому вони є такими, що вчинені з дотриманням чинного законодавства. 
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлено, що в межах проведення виконавчого провадження № 47708049 відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна боржника, що були організовані Державним підприємством «Сетам» на замовлення Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		Згідно протоколу № 256813 проведення електронних торгів від 16 травня 2017 року з продажу арештованого майна - транспортного засобу Lancia Thesis, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова знищено кустарно, останнє знаходилось на зберіганні в м. Києві, вул. Новопирогівська, 56, стартова ціна - 114 000 грн., загальний розмір винагороди організатору - 5 700 грн., сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 108 300 грн. Переможцем вказаних торгів було визнано учасника №5 ОСОБА_3, як такого, що запропонував найвищу цінову пропозицію (а.с.6-7).
		ОСОБА_3 перерахував вказані кошти на рахунок Державного підприємства «Сетам» та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с.8-9).
		23 травня 2017 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Руденком Ю.О. складено акт про проведені електронні торги (а.с.10).
		Листом Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 19 липня 2017 року ОСОБА_3 було відмовлено у присвоєнні та нанесенні спеціального індивідуального номера вищезазначеного транспортного засобу, оскільки ним не надано документів щодо підтвердження факту незаконного заволодіння транспортним засобом у результаті чого було пошкоджено ідентифікаційний номер автомобіля (а.с.13). 
		Згідно висновку № 0728/1G спеціаліста з трасологічного дослідження автомобіля  Lancia Thesis від 28 липня 2017 року встановити ідентифікаційний номер (номер кузова), наданого на дослідження автомобіля Lancia Thesis з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, криміналістичними методами дослідження не виявилося можливим у зв'язку із навмисним пошкодженням маркировочної площадки (знаків), а також у зв'язку з відсутністю на автомобілі додаткового носія - заводської інформаційної таблички (а.с.11-12).   
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що організатор не наділений обов'язком самостійно на підставі акту прийому-передачі заповнювати, змінювати або доповнювати інформаційне повідомлення. Є чітко визначена процедура заповнення інформаційного повідомлення, в межах якої організатор зобов'язаний перевірити лише повноту заповнення заявки, на підставі якої формується інформаційне повідомлення. ОСОБА_3 був наділений правом на ознайомлення з майном, яке він хотів придбати. Позивач не довів порушення вимог Порядку про проведенні електронних торгів. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 319 ЦК України  власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 вказує на те, що  електронні торги з реалізації автомобіля Lancia Thesis, 2004 року випуску, які відбулись 16 травня 2017 року є недійсними, оскільки вказаний правочин не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, так як позивач не може постановити автомобіль «Lancia Thesis» на облік на нового власника, продати автомобіль або складові частини автомобіля.
		Чинним законодавством чітко визначена процедура проведення реалізації майна з прилюдних торгів у рамках виконавчого провадження.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час виникнення спірних правовідносин, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
		Розділами ІІ, ІІІ Порядку реалізації арештованого майна визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». 
		Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.
		Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
		У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, в інформації про майно додатково зазначаються: марка;  модель; рік випуску; об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; колір; тип кузова; трансмісія; наявні дефекти; додаткові відомості.
		Згідно Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, ДП «Сетам» уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом. 
		За умовами п. X вказаного Порядку саме на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
		Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
		Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
		У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 не довів ту обставину, що ДП «Сетам» порушило його права та інтереси проведенням електронних торгів. Так, з матеріалів справи вбачається, що отримавши від державної виконавчої служби заявку по виконавчому провадженню 325/1 про передачу на реалізацію майна з прилюдних торгів від 30 березня 2017 року ДП «Сетам» вніс до Системи саме ту інформацію, яка зазначена у заявці органу державної виконавчої служби.
		Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. 
		Як вірно зазначив суд першої інстанції, організатор не наділений обов'язком самостійно на підставі акту прийому-передачі заповнювати, змінювати або доповнювати інформаційне повідомлення.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ДП «Сетам» не порушувало прав та інтересів позивача, і останній не надав доказів, які спростовують вказану обставину та свідчать про порушення відповідачем процедури проведення електронних торгів.
		У позовній заяві ОСОБА_3 вказує на те, що в інформації про лот про придбаний транспортний засіб було вказано, що номер кузову знищено кустарно. На автомобілі було пошкоджено маркувальну площадку (знаки), а також відсутній додатковий носій - заводська інформаційна табличка. У зв'язку з вказаними недоліками, ОСОБА_3 не може зареєструвати транспортний засіб.  Йому було відмовлено у присвоєнні та нанесенні спеціального індивідуального ідентифікаційного номеру транспортного засобу, оскільки не надано документів щодо підтвердження факту заволодінні транспортним засобом у результаті чого було пошкоджено ідентифікаційний номер. 
		Однак, зазначені посилання позивача, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки відмова в реєстрації транспортного засобу, який  придбаний у встановленому законом порядку, не свідчить про те, що позивач, як власник транспортного засобу не має права на його реєстрацію. 
		Так, у відповідності з п. 15 Порядку державної реєстрації          (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів,  автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок,  інших прирівняних до них  транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 7 вересня 1998 р. N 1388 -  на   самостійно   сконструйовані транспортні  засоби  та  на зареєстровані  в  уповноважених  органах МВС транспортні засоби із знищеними  ідентифікаційними номерами їх складових частин (кузова, шасі,  рами)  або  на  транспортні  засоби, ідентифікаційні номери складових  частин  яких  пошкоджені  під  впливом корозії, знищені (пошкоджені) чи підроблені внаслідок незаконного заволодіння або в разі, коли  проведена   заміна  таких  складових  частин  після дорожньо-транспортної пригоди, наносяться спеціальні індивідуальні номери чи  здійснюється  дублювання  первинних  ідентифікаційних номерів   складових  частин  (у  разі  встановлення  відповідності ідентифікаційного   номера таким засобам)  згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів.
		Отже, зазначений порядок передбачає нанесення спеціальних індивідуальних номерів не тільки у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом, а і в інших випадках, а саме: на зареєстровані  в  уповноважених органах МВС транспортні засоби із знищеними  ідентифікаційними номерами їх складових частин (кузова, шасі,  рами)  або  на  транспортні  засоби, ідентифікаційні номери складових  частин  яких  пошкоджені  під  впливом корозії.
		 За таких обставин, відсутність у придбаного транспортного засобу реєстраційного номеру на кузові, за умови придбання його у встановленому законом порядку, не свідчить про неможливість власника реалізувати своє право власності, що передбачене ст. 319 ЦК України, а саме  володіти, користуватися та  розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
		Крім того, у відповідності до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		         Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що будь-яке порушення права власності особи, в тому числі і  зі сторони державних органів, яке сталося чи може статися після придбання у законний спосіб зазначеною особою майна, не свідчить про наявність підстав до визнання недійсним правочину в результаті якого таке майно придбане.
		Укладаючи угоду про придбання транспортного засобу на прилюдних торгах, позивач мав можливість ознайомитися і був ознайомлений з майном, яке він виявив бажання придбати та у разі незгоди з його якостями та недоліками не був позбавлений права відмовитися від його придбання. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що він помилявся щодо властивостей і якості автомобіля. Сприйняття позивача щодо реальної цінності і властивості придбаної з аукціону речі, що унеможливлює її використання, прийшло після проведення експертного дослідження номерів на предмет їх автентичності. Крім того, експертиза повинна бути зроблена до реалізації майна з аукціону.
		Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків встановлених законом. 
		Згідно пунктів 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталися після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		ОСОБА_3 не заявляв позовні вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів з підстав, передбачених статтею 229 ЦК України.
		Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції суду щодо відсутності підстав для визнання недійсними електронних торгів та стягнення у зв'язку з цим коштів відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -   
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		          
		Апеляційну скаргуОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. 
		Повне судове рішення складено  21 листопада 2018 року.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                     Фінагеєв В.О.
		 
		Судді                                                                                           Кашперська Т.Ц.
		                                                                
		Яворський М.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...