Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/4065/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2018. Зареєстровано: 26.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2018.
Дата набрання законної сили: 22.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 листопада 2018 року 
		Київ
		справа №727/4065/17
		провадження №К/9901/20805/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Данилевич Н. А., Стрелець Т. Г.,
		розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці Кіцака Олександра Івановича, третя особа - Управління патрульної поліції в м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 липня 2017 року (суддя Семенко О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (судді Совгира Д.І., Білоус О.В., Курко О.П.), 
		І. Суть спору
		1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Чернівці Кіцака О.І. (далі - Інспектор УПП), в якому просив скасувати постанову серії АР №408264 від 18 квітня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, та закрити провадження у справі.
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірну постанову відповідач виніс не за місцем зупинки транспортного засобу (місця вчинення правопорушення), під час її складення позивачу не роз'яснено його прав, передбачених законом, не вручено копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Також позивач зазначив, що факт вчиненого правопорушення не має належного доказового підтвердження. Зокрема позивач зазначив, що у той самий час, який у спірній постанові вказаний як час вчинення правопорушення, він перебував за іншою адресою, свідченням чого є інший протокол про адміністративне правопорушення серії БР3236972 від 18 квітня 2017 року. 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. Відповідно до постанови серії АР №408264 у справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2017 року Інспектор УПП визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та наклав адміністративне стягнення у розмірі 425,00 грн.
		4. За змістом цієї постанови, 18 квітня 2017 року о 14:00 год. водій, керуючи транспортним засобом «Опель Корса» р.н. НОМЕР_1, на вул. М.  Олімпіади, 22 в м. Чернівці, не увімкнув покажчика повороту при об'їзді перешкоди, при перевірці документів водій не мав посвідчення водія, що є порушенням п. 2.1Б Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		5. Шевченківський районний суд м. Чернівці постановою від 19 липня 2017 року позовні вимоги задовольнив частково.
		Скасував постанову Інспектора УПП серії АР №408264 від 18 квітня 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення.
		В іншій частині позовних вимог - відмовив. 
		6. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін. 
		7. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли з огляду на те, що під час розгляду справи з'ясували, що автомобіль «Опель Корса», за кермом якого був позивач, зупинили на вул. Руській, 113 в м. Чернівці; визнали винним позивача у вчиненні правопорушення за адресою вул. М. Олімпіади, 22 в м. Чернівці, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено за адресою м. Чернівці, вул. Миколаївська 30А, що суперечить нормам статті 258 КпАП.
		8. Також суди зазначили, що з наявних в матеріалах справи відеозаписів не встановлено, що ОСОБА_1 порушив ПДР за адресою м. Чернівці, вул. М.  Олімпіади, 22.
		9. Згідно з п.2.1Б ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон). Проте, як зазначили суди попередніх інстанцій, спірною постановою позивача притягнули до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 Б ПДР за те, що при перевірці документів у нього як водія не було при собі посвідчення водія, що не узгоджується з правовою нормою, за порушення якої позивача притягнули до адміністративної відповідальності. 
		10. Окрім того суди зазначили, що в спірній постанові в графі «серія та номер посвідчення водія або назва документа, що посвідчує особу» зазначено «п/в ВВТ598083 від 26.12.2013 року», що, на думку судів, повністю спростовує поставлені позивачу за провину порушення ПДР.
		IV. Касаційне оскарження 
		11. У касаційній скарзі відповідач, з покликанням на порушення судами норм матеріального і процесуального права просить скасувати їхні рішення і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		12. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в постанові, про скасування якої подано цей позов, допущено описки (зокрема, помилково зазначено пункт ПДР « 2.1Б» замість « 2.1А») і достатніх і обґрунтованих підстав для того, щоб скасувати законне по суті рішення в цій справі не було. Також відповідач зазначив, що суди не врахували того, що особу позивача встановлено з інтегрованої інформаційної підсистеми АРМОР, а не з документів, які мав при собі позивач. Зауважив, що факт правопорушення зафіксовано нагрудною камерою, однак суди не надали цьому доказу належної правової оцінки. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		13. Відповідно до статті 245 КпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
		14. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		15. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		16. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. 
		17. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		18. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		19. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій  статті 222 КпАП. Згідно з частиною другою статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		20. За змістом статті 222 КпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. 
		VI. Позиція Верховного Суду
		21. Позивача притягнули до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 і частиною першою статті 126 КпАП; фактичною підставою для такого рішення слугувало те, що він при об'їзді перешкоди не ввімкнув покажчика повороту і не мав при собі водійських прав. 
		22. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах, визначених статтею 341 КАС, колегія суддів дійшла висновку, що в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
		23. Мотиви, якими відповідач обґрунтовує вимоги касаційної скарги, по суті полягають у тому, щоб переоцінити докази, на підставі яких суди дійшли зазначених висновків, що суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень зробити не може. Обґрунтованих підстав вважати, що істотні для цієї справи обставини залишилися не з'ясованими, також немає. 
		24. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		25. З урахуванням визначених статтями 341, 349 КАС меж касаційного перегляду та повноважень касаційного суду колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача не можуть слугувати підставою для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень.
		VII. Судові витрати
		26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення. 
		2.          Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в цій справі залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    Н. А. Данилевич
		                                                                                                                  Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...