Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 796/53/2018 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2018.
Дата набрання законної сили: 15.11.2018
Номер судового провадження: 61-19907ав18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 796/53/2018
		провадження № 61-19907ав18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С.О. (судді-доповідача), Кузнєцова В.О., СтрільчукаВ.А., 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_4, 
		стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану його представником - адвокатом ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 березня 2018 року, постановлену у складі судді Оніщука М. І., за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 7 листопада 2014 року у справі № 1736/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,  
		ВСТАНОВИВ:
		3 березня 2018 року ОСОБА_4, діючи через свого представника - адвоката ОСОБА_5, звернувся до Апеляційного суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1736/14 від 7 листопада 2014 року про стягнення з  нього заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»).
		В обґрунтування заяви послався на те, що ПАТ «Укрсоцбанк», достовірно знаючи про зміну ним місця свого проживання, умисно зазначив у поданій до третейського суду позовній заяві колишню адресу його проживання з метою приховання ініціювання судового розгляду справи про стягнення заборгованості.
		Вважає незаконними прийняте Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у справі № 1736/14 рішення від 7 листопада 2014 року про стягнення з нього заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк», так як це рішення прийняте без його участі, тобто третейський суд вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не брала участі у справі. 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 7 березня 2018 року заяву ОСОБА_4, подану його представником - адвокатом ОСОБА_5, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 7 листопада 2014 року у справі № 1736/14 повернено заявнику.
		Повертаючи заяву, Апеляційний суд міста Києва, діючи як суд першої інстанції, дійшов висновку про пропущення заявником встановленого цивільним процесуальним законодавством дев'яностоденного строку подання заяви про скасування рішення третейського суду, який є присічним і не підлягає поновленню. 
		У квітні 2018 року ОСОБА_4, через свого представника - адвоката ОСОБА_5, звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 березня 2018 року скасувати і направити справу до Апеляційного суду міста Києва для продовження розгляду. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
		Вважає помилковим висновок суду про те, що він є стороною третейського розгляду, оскільки участі у судовому розгляді справи третейським судом не приймав, у зв'язку з чим є особою, яка не брала участі у справі, і третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки. 
		Зазначає, що як особа, яка не брала участі у справі, він має право оскаржити рішення третейського суду протягом дев'яноста днів з дня, коли дізнався чи міг дізнатися про ухвалення відповідного рішення, що не враховано судом першої інстанції.
		Системний аналіз положень Закону України «Про третейські суди», на думку заявника, дає підстави для висновку, що особами, питання про права та обов'язки яких вирішує третейський суд, є саме сторони третейського розгляду, а тому висновок про те, що він не є особою, яка не брала участі у справі, і третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки, помилковий. 
		Вважає, що покладені в основу оскаржуваної ухвали висновки суду зводяться до формальних міркувань, які не можуть бути підставою для обмеження його у праві оскарження рішення третейського суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.
		У вересні 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому послався на безпідставність її доводів. Зазначив, що у справах, які розглянув третейський суд, ОСОБА_4 має статус відповідача, тобто сторони третейського розгляду, тому згідно із законом строк, протягом якого він може оскаржити рішення третейського суду, становить дев'яносто днів з дня прийняття відповідного рішення.  
		Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 7 листопада 2014 року у справі № 1736/14 стягнено з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 3 804 498,16 гривень і третейський збір в розмірі 25 500 гривень. 
		У вказаній справі ОСОБА_4 має процесуальний статус відповідача. 
		Із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1736/14 від 7 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернувся 7 березня 2018 року.
		Відповідно до статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. 
		Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. 
		Заява, подана після закінчення цього строку, повертається (частина сьома статті 454 ЦПК України).
		Згідно з частиною п'ятою статті 42 ЦПК України у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду; особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки; а також сторони арбітражного розгляду.
		Стаття 2 Закону України «Про третейські суди» визначає, що сторонами третейського розгляду є позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.
		Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_4 є відповідачем за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення кредитної заборгованості, тобто стороною третейського розгляду, тому може оскаржити рішення третейського суду протягом дев'яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом.
		Встановивши, що ОСОБА_4 пропустив визначений цивільним процесуальним законодавством строк оскарження рішення третейського суду, оскільки вказаний строк закінчився у лютому 2015 року, а з заявою ОСОБА_4 звернувся у березні 2018 року, тобто більш ніж через три роки, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про повернення заяви. 
		Обґрунтованими є посилання суду на неможливість поновлення передбачених законодавством строків оскарження рішення третейського суду, так як системний аналіз статей 127, 454 ЦПК України свідчить про те, що даний строк є  преклюзивним (присічним), тобто не підлягає поновленню і його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.
		Доводи заявника про те, що він є особою, яка не брала участі у справі, питання про права та обов'язки якої вирішив третейський суд, відхиляються апеляційним судом. 
		Згідно з оскаржуваним рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1736/14 від 7 листопада 2014 року ОСОБА_4 є особою, до якої пред'явлено позовні вимоги, тобто відповідачем. 
		Системний аналіз положень ЦПК України і Закону України «Про третейські суди» дає підстави для висновку, що сторони третейського розгляду та особи, які не брали участь у справі, і третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, є різними суб'єктами у справах про оскарження рішень третейських судів. Якщо особа має статус позивача, відповідача або третьої особи у третейській справі, таке виключає можливість набуття нею статусу особи, яка не брала участі у справі. Ототожнення заявником застосованого у статті 454 ЦПК України і у статті 51 Законом України «Про третейські суди» поняття «особа, яка не брала участь у справі», із особою, яка є стороною третейського розгляду, проте не була присутня під час третейського розгляду справи, є помилковим.
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану його представником - адвокатом ОСОБА_5, залишити без задоволення.
		Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 березня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:  С.О. Карпенко В.О. Кузнєцов В.А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...