Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 173/1551/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2018. Зареєстровано: 28.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 24.06.2019
Результат оскарження 24.06.2019 Дніпровський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/173/919/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №173/1551/18 
		Провадження №2/173/919/2018 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                                               
		19 листопада 2018 р. Верхньодніпровський районний суд  Дніпропетровської області
		В складі: головуючої: - судді Петрюк Т.М.
		При секретарі - Рудовій Л.В.
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		ВСТАНОВИВ: 
		  26.06.2018 року  до   суду звернувся  позивач ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом  до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості.
		30.07.2018 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи
		Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 року відкрите провадження по цивільній         справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 19.11.2018 року
		02.08.2018 року від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову.
		13.11.2018 року позивачем надано відповідь на відзив.
		Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 10.07.2013 року, у в загальній сумі 31118 грн., 33 коп. яка складається з наступного:
		-500.00 грн., заборгованість за кредитом.
		-24666.03 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом
		-3994.28 грн., - заборгованість за пенею
		-500 грн., - штраф фіксована частина
		-1458.02 грн., - штраф процентна складова.
		А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: позивач звернувся до відповідача з метою отримання банківських послуг в зв'язку з чим написав заяву № б/н від 10.07.2013, згідно якої отримав кредит у  розмірі 500 грн., вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34.80% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки 
		Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання Банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (Збільшити або зменшити) кредитний ліміт.
		Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг 
		Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом в заяві. 
		При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі,в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 « Умов та правил надання банківських послуг»
		Пунктом 1.13.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції на картрахунках
		Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
		ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та Угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
		Відповідач своєчасно не надавав банку грошові кошти на погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що відображено у Розрахунку заборгованості за договором.
		У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2, станом на 30.04.2018 року має заборгованість 31118.33 грн., яка складається з наступного:
		-500.00 грн., заборгованість за кредитом.
		-24666.03 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом
		-3994.28 грн., - заборгованість за пенею
		-500.00 грн., - штраф фіксована частина
		-1458.02 грн., - штраф процентна складова .
		Вказану суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду. 
		Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.
		Відповідно до поданих письмових заперечень позивач посилається на те, що на час оформлення зазначеної в позовній заяві картки він був неповнолітнім і свої дії не погодив з батьками. 25.09.2018 року його мати ОСОБА_3, направила на адресу банку заяву-претензію щодо оформлення кредитного ліміту. Але на час складання відзиву на позовну заяву відповіді не отримала. Крім того коштами банку він не користувався, про що свідчить розрахунок заборгованості. Тому позовні вимоги він вважає безпідставними. Умови та Правила надання банківських послуг вважає неналежним доказом та недопустимим доказом застосування цивільно - правової в відповідальності. Тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
		Позивачем надано пояснення на відзив згідно якових позивач посилається на те, що відповідно до ст. 32 ЦК України неповнолітні у віці від 14 до 18 років мають право самостійно оформляти договір банківського вкладу (рахунку). Також Положеннями глави 6 Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 року «Про порядок затвердження інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», встановлено, що неповнолітні особи віком від 16 до 18 років відкривають поточні рахунки в загальному порядку, встановленому для повнолітніх осіб. Банком було відкрито рахунок з нульовим кредитом, що не суперечить чинному законодавству.
		13.09.2014 року після досягнення клієнтом повноліття Банком на підставі раніше укладеного договору в межах дійсної платіжної схеми збільшено кредитний ліміт на картрахунку з 0 до 500.00 грн. Також позивачем наведена формула розрахунку заборгованості. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований. Висновок судово-бухгалтерської експертизи не наданий, тому підстави вважати даний розрахунок неналежним відсутні. Щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу то вони нараховані за різні порушення взятого на себе зобов'язання. А не за одне і теж правопорушення, тому нараховані законно. Крім того, якщо відповідач був не згоден з умовами та правилами банківських послуг зміни до них чи тарифів вінку відповідач мав право на подання заяви про розірвання укладеного кредитного договору.
		Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
		Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. 
		За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
		При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. 
		Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача. 
		Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
		Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило свою назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних із зміною назви. Тому в подальшому назава позивача вказується АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву № б/н від 10.07.2013, згідно якої отримав кредит у  розмірі 500.00 грн., вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34.80% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується копією заяви. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. 
		Судом встановлено, що підписана відповідачем заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві , що підтверджується копією заяви відповідача. Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на укладення кредитного договору та кредитний договір, шляхом складання зазначених вище документів, був укладений у належній письмовій формі.
		Крім того, судом встановлено, що сторони уклали договір про приєднання, керуючись ч. 1 ст. 634, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який можу бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до умов укладеного договору Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі,в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 « Умов та правил надання банківських послуг»
		Пунктом 1.13.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції на картрахунках
		Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
		Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Уклавши із публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_1 порушив договірні зобов`язання, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача станом на 30.04.2018 року має заборгованість 31118.33 грн., яка складається з наступного:
		-500.00 грн., заборгованість за кредитом.
		-24666.03 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом
		-3994.28 грн., - заборгованість за пенею та комісією 
		-500.00 грн., - штраф фіксована частина
		-1458.02 грн., -  штраф   процентна  складова    
		Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.  Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
		Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання, неналежне виконання, зобов'язання. Так умовами договору передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі базової процентної ставки, яка нараховується на кожний день прострочки кредиту та 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, яка нараховується 1 раз на місяць у випадку прострочки по кредиту або процентам 5 та більше днів на суму більше 50 грн. Так за несвоєчасне погашення заборгованості позивачем нарахована пеня в розмірі 3994.28 грн . 
		Доказів повернення кредиту на час розгляду справи судом сторонами не надано, тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості по кредиту, відсотках та пені. 
		Посилання відповідача на те, що час укладення договору він був неповнолітнім. Тому банк не мав права укладати з ним договір без згод и його батьків, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 32 ЦК України - фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
		Таким чином відповідач, якому на час відкриття карткового рахунку виповнилось 17 років, мав право укладати договір банківського рахунку без згоди батьків. Щодо встановлення кредитного ліміту у сумі 500 грн. то в відповідно до письмових пояснень позивача та відомостей, зазначених у розрахунку заборгованості, вбачається, що кредитний ліміт у сумі 500.00 грн., був встановлений відповідачу лише у вересні 2014 року, тобто тоді, коли відповідач вже досяг повноліття.
		Таким чином порушень чинного законодавства щодо укладання договору банківського рахунку з відповідачем, який на момент вчинення договору досяг 17 років та після досягнення відповідачем повноліття встановлення на даний рахунок кредитного ліміту, суд не вбачає. Так як кредитний ліміт відповідачу на даний рахунок був встановлений лише після досягнення ним повноліття, у вересні 23014 року, і за умовами укладеного договору позивач наділявся правом збільшення кредитного ліміту.
		В свою чергу у відповідності до ч. 1, 2 ст.222 ЦК України, - Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.
		Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.
		Виходячи з того, що до досягнення відповідачем повноліття його батьки не подали позову про визнання даного правочину недійсним, вважається, що даний правочин схвалений батьками відповідача. Так як з претензіями до банку мати відповідача почала звертатись лише після пред'явлення позивачем подову до відповідача про стягнення заборгованості. І на даний час відповідач вже давно досяг повноліття.
		Посилання відповідача на те, що він не користувався кредитними коштами спростовується наданим розрахунком заборгованості. З якого вбачається, що в період із жовтня 2014 року по липень 2015 року відповідач знімав кредитні кошти, тобто користувався ними. Так як встановлений на його банківську картку кредитний ліміт зменшувався. В той же час згідно зазначеного розрахунку відповідач лише один раз вніс кошти на погашення заборгованості за кредитом, а саме: 28.09.2015 року в сумі 5.72 грн. 
		За даних обставин, суд вважає встановленим як факт користування відповідачем кредитними коштами так і факт наявності заборгованості за укладеним кредитним договором. 
		Умовами та правилами надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору (п.2.1.1.7.6) передбачено, що при  порушені Клієнтом строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбачених Договором більше ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову .
		Згідно з розрахунком позивача штраф складає: 500.00 грн. - фіксована складова та 1458 грн., 02 коп. - процентна складова. 
		Разом з тим згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
		Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
		Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
		Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
		За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача про одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов'язання суперечить вимогам закону, зокрема ст. 61 Конституції України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафів. 
		Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що сума заборгованості за тілом кредиту та за процентами за кредитом підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, так як підписавши заяву про надання кредитних коштів та отримавши кредит позивач погодився із його умовами.
		Враховуючи, що судом встановлено наявність порушення виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача і суму комісії та пені за неналежне виконання грошових зобов'язань. В свою чергу суд вважає за можливе відмовити у стягненні з відповідача суми нарахованих штрафів, виходячи із застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення. Так як доказів, що дана відповідальність застосована за різні порушення умов укладеного договору, позивачем не надано.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому  відповідно до ч.1 ст.141  ЦПК України, згідно  якої судовий збір  покладається на  сторони  пропорційно розміру заявлених  позовних  вимог судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
		На основі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ вул. Грушевського 1Д Код ЄДРПОУ 14360570 р/р 2909282900111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 липня 2013 року в загальній сумі 29160 (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят ) грн., 31 коп., яка складається з наступного: 
		- 500.00 грн., заборгованість за кредитом.
		- 24666.03 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом
		- 3994.28 грн., - заборгованість за пенею та комісією
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити 
		Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ вул. Грушевського 1Д Код ЄДРПОУ 14360570 р/р 2909282900111, МФО 305299) 1560 грн., на відшкодування понесених судових витрат. 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. 
		Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
		Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
		Повний тест рішення складений 19.11.2018 року 
		 
		Суддя Петрюк Т.М
		 
		Зареєстроване: 19.11.2018 року
		Оприлюднене: 27.11.2018 року
		Дата набрання законної сили: 20.12.2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...