Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 796/171/2018 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2018.
Дата набрання законної сили: 22.11.2018
Номер судового провадження: 61-44348ав18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		22 листопада 2018 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 796/171/2018
		 
		провадження № 61-44348ав18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення «Миколаївське»,
		відповідач - ОСОБА_4,
		представник відповідача - ОСОБА_5,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі судді Музичко С. Г., 
		від 06 серпня 2018 року у справі за заявою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Миколаївське» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31 липня 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Миколаївське» (далі - 
		ПАТ «ВТБ Банк», банк) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 листопада 2013 року стягнуто з 
		ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 506,95 грн та витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом у розмірі 1 095,07 грн. Зазначила, що спірні правовідносини щодо стягнення боргу за кредитним договором регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої 
		статті 6 Закону України «Про третейські суди», що є підставою для скасування оскарженого рішення третейського суду. Крім того, вказує, що справа розглянута за відсутності відповідача, про існування рішення третейського суду йому стало відомо лише 09 липня 2018 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, заявник просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків 
		від 12 листопада 2013 року.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків 
		від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до 
		ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто особі, яка її подала.
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п'ятою 
		статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню. 
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права.
		 
		Заявник зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи у третейському суді, рішення третейського суду він не отримував. Апеляційний суд не витребував матеріали справи з третейського суду та передчасно повернув заяву особі, яка її подала, з порушенням норм процесуального права та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Заявник вважає, що апеляційний суд мав поновити строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду.
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
		 
		Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Апеляційний суд встановив, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 листопада 2013 року позов 
		ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_4 задоволено; стягнуто солідарноз ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором 
		від 28 лютого 2012 рокуу розмірі 69 506,95 грн.
		 
		ОСОБА_4 є відповідачем, тобто виступаєстороною у справі, розглянутій третейським судом. 
		 
		Із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 листопада 2013 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до апеляційного суду 31 липня 2018 року.
		 
		Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК Українисторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
		 
		Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.
		 
		Аналогічні норми містилися у частинах другій, третій статті 389-1 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення третейським судом).
		 
		Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		 
		Строк, передбачений пунктом 1 частини п'ятої статті 454 ЦПК України, є преклюзивним, сплив такого строку є безумовною підставою для повернення поданої заяви.
		 
		Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що строк на оскарження рішення третейського суду не пропущено, оскільки його оскарження відбулося в межах дев'яноста днів з моменту, коли він дізнався про його існування, правового значення для правильного вирішення справи не має, оскільки заявник є стороною у справі, що розглянута третейським судом, відповідачем, а тому преклюзивний строк для нього на оскарження рішення третейського суду від 12 листопада 2013 року закінчився у лютому 2014 року, тобто зі спливом дев'яноста днів з дня прийняття рішення.
		 
		Інший порядок обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальним законодавством не передбачено.
		 
		Доводи апеляційної скарги та зміст оскарженої ухвали не дають підстав для висновку про порушення Апеляційним судом міста Києва норм процесуального права.
		 
		Згідно зі статтею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, Верховний Суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін.
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                         Є. В. Синельников
		 
		О. В. Білоконь
		 
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...