Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/780/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2018. Зареєстровано: 28.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 03.09.2020
Результат оскарження 03.09.2020 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/636/164/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014220000000595

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		Справа № 636/780/15-к
		Провадження № 1-кп/636/164/18
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		26 листопада 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурорів прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		прокурорів Чугуївської місцевої прокуратури - ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		за участю обвинуваченого - ОСОБА_15 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42014220000000595, внесеному 29 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого:
		ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 393 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_15 , працюючи на посаді першого заступника РВ - начальника слідчого відділення Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, маючи спеціальне звання - підполковника міліції, будучи представником влади і працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, вчинив умисний злочин за наступних обставин.
		26.10.2014 Чугуївським РВ ГУМВС України в Харківській області зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження № 12014220440001526 за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом виявлення в приміщенні лазні, яка належить ОСОБА_16 , трупу ОСОБА_17 без видимих ознак насильницької смерті. Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_15 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживання довірою, 27.10.2014 у м. Чугуєві Харківської області запропонував ОСОБА_16 надати йому 1500 доларів США, за укриття обставин, які вказують якби на наявність в діях ОСОБА_16 складу адміністративного правопорушення щодо порушення ним порядку зайняття підприємницькою діяльністю. На цю пропозицію ОСОБА_16 погодився.
		31.10.2014 ОСОБА_15 , реалізуючи свій злочинний намір, на заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживання довірою, не маючи повноважень на вчинення даних дій та достеменно знаючи, що провадження по справі закрито та останнього не притягнуто до адміністративної відповідальності, знаходячись в своєму автомобілі Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, біля буд. 98, одержав від ОСОБА_16 1500 доларів США, сума по курсу Національного банку в цей день становила 19429,18 грн., за вчинення дій в його інтересах, які виразилися в обіцянці не повідомляти в компетентні органи державної влади про порушення ОСОБА_16 порядку зайняття підприємницькою діяльністю. Після одержання коштів 31.10.2014 злочинна діяльність ОСОБА_15 була припинена працівниками правоохоронних органів, та під час обшуку його автомобіля було виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти загальною сумою 1500 доларів США, які він отримав у якості неправомірної вигоди від ОСОБА_16 .
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_15 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Крім того, 31.10.2014 о 15 год. 52 хв., в зв`язку зі скоєнням ОСОБА_15 злочину - одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 1500 доларів США, злочинна діяльність останнього була припинена працівниками правоохоронних органів області та стосовно ОСОБА_15 відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України слідчим прокуратури Харківської області обрано тимчасовий запобіжний захід - затримання у порядку ст. 208 КПК України, на підставі чого ОСОБА_15 перебував під вартою працівників Управління СБ України в Харківській області, про що останнього повідомлено у встановленому законом порядку.
		Того ж дня, приблизно о 20 год. 25 хв., внаслідок погіршення стану здоров`я ОСОБА_15 під охороною працівників правоохоронного органу доставлено до Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги м. Харкова ім. проф. О.І. Мєщанінова за адресом: м. Харків, провулок Балакірєва, буд. 3-А, де ОСОБА_15 , маючи вищу юридичну освіту, працюючи на посаді першого заступника начальника РВ - начальника СВ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, розуміючи, що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності та відносно нього застосовано тимчасовий запобіжних захід у вигляді затримання уповноваженою службовою особою правоохоронного органу, маючи умисел на втечу з-під варти, перебуваючи під охороною працівників Управління СБ України в Харківській області, які виконували функції конвою, достовірно знаючи в силу виконання своїх службових обов`язків про наслідки самовільного залишення затриманою особою місця свого перебування, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, при відвіданні туалетної кімнати першого поверху приймального відділення втік через вікно, тим самим вчинив втечу з-під варти.
		Вказані діїобвинуваченого ОСОБА_15 органом досудовогослідства кваліфікованіза ч. 1 ст. 393 КК України, тобто втеча з-під варти, вчинена особою, яка перебуває у попередньому ув`язненні.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав, заперечивши при цьому, що він отримував від ОСОБА_16 грошові кошти, та пояснивши, що раніше він працював на посаді заступника начальника  начальника слідчого відділу Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області. З ОСОБА_16 він знайомий з моменту відкриття кримінального провадження за фактом виявлення трупу особи у приміщенні сауни, яка належить ОСОБА_16 . Обставини, викладені в обвинувальному акті, не відповідають дійсності. Так, в ході перевірки по вищевказаному факту заступник прокурора дала йому завдання взяти у ОСОБА_16 документи на будинок. В зв`язку з чим він і зустрічався з ним. Зустрічей було дві, а не три, як вказано в акті. Останній сам наполягав на зустрічі, а так як ОСОБА_16 є ветераном МВС, то він йому не міг відмовити. Однак, останній почав його провокувати, висказуючи різні фрази: «документи друг привезе». 30.10.2014 року готували звіт і в цей день слідчим було прийнято процесуальне рішення по факту виявленого трупу на території домоволодіння ОСОБА_16 , провадження закрито. 31.10.2014 року йому зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що привезе документи для прокурора. Коли під`їхав до прокуратури до нього в машину сів ОСОБА_16 , привітався з ним за руку, виложив листи формату А-4, так як останній сів на щось, то він відкрив бардачок і ОСОБА_18 положив, як йому здалося, серветки у вигляді стодоларових купюр. Про що говорили він не дуже пам`ятає. При затриманні виявили в нього в кишенях 400 доларів США, 2000 рублів РФ та біля 700 грн., вказані гроші належали йому. В протокол затримання не внесені ключі від машини, брилок сигналізації та флешносій. Справа по виявленому трупу на території домоволодіння ОСОБА_16 знаходилась в провадженні слідчого, він до неї не мав ніякого відношення та провадження по ній закрито. Крім того, після затримання до нього не підпускали захисників, застосували фізичну силу. Через деякий час йому стало погано, тоді він попросив слідчого викликати швидку, в чому йому було відмовлено. Швидку викликав хтось з його підлеглих. Коли приїхав фельдшер, йому було дуже погано. Фельдшер рекомендував відправити його в лікарню, слідчий відмовив. Йому надали медичну допомогу, хтось з співробітників СБУ зателефонував в Харків і через деякий час приїхала машина швидкої медичної допомоги і його примусово відправили до м. Харкова, де привезли до лікарні, як він зрозумів з розмови співробітників СБУ до їхнього чергового лікаря, який би йому не надав належної та об`єктивної медичної допомоги. В зв`язку з чим він і втік з лікарні, його ніхто не конвоював. 
		Щодо виявлених коштів на передньому сидінні в автомобілі під його керуванням, ОСОБА_15 вказує, що кошти йому підкинули при його затриманні, оскільки це відбувалось без понятих. На нього чинився тиск з боку оперативних працівників СБУ. 
		В ході судового розгляду судом досліджено та перевірено сукупність доказів, а саме:
		-свідчення свідка ОСОБА_16 , який у судовому засіданні повідомив суд, що він познайомився з обвинуваченим, який був начальником слідчого відділу Чугуївського ВП, коли його викликали по кримінальному провадженню, що порушено за фактом смерті ОСОБА_17 в приміщенні лазні, що належить ОСОБА_16 , де група хлопців відпочивала 25.10.2014. В ході розмови 27.10.2014 обвинувачений задавав йому питання щодо провадження підприємницької діяльності з надання послуг лазні та погрожував притягненням до відповідальності і закриттям лазні, зосереджуючи що про це буде питати прокурор. Наприкінці розмови обвинувачений запропонував для залагоджування всіх виниклих питань передати йому кошти у сумі 1500 доларів США, цю суму він написав на паперовому листі, на що ОСОБА_16 йому відповів, що це дуже велика сума для нього, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, обумовленим хворобою дружини, і в нього таких коштів немає, а також, просив зняти опломбування з лазні, яка була опломбована працівниками поліції, оскільки у лазні знаходяться підсобні приміщення та туалет, якими користується родина. Однак, обвинувачений дав йому строк подумати і передзвонити йому на мобільний телефон НОМЕР_2 , номер якого він сам назвав, і вони домовились зустрітися 31.10.2014 для передачі коштів, після чого ОСОБА_15 пообіцяв закрити відносно нього кримінальне провадження і не притягувати до адміністративної відповідальності. Після розмови з обвинуваченим ОСОБА_16 вирішив звернутися із заявою до правоохоронних органів за цим фактом, бо вважав дії ОСОБА_15 незаконними. 31.10.2014, приблизно о 14.00 год., свідок зателефонував обвинуваченому і повідомив, що готовий з ним зустрітися для передачі коштів, на що обвинувачений сказав приїхати до приміщення прокуратури м. Чугуєва, за адресом: м. Чугуїв, вул. Харківська, 98. Коли він під`їхав до прокуратури, обвинуваченого ще не було. Хвилин через 15 ОСОБА_15 під`їхав на автомобілі Хюндай Соната, темного кольору. Жестом з автомобіля обвинувачений запропонував сісти ОСОБА_16 в автомобіль. Коли він сів до автомобіля обвинуваченого, то сказав, що кошти приніс і запитав чи все буде гаразд, чи не будуть його притягувати до відповідальності, на що обвинувачений запевнив, що притягувати його до відповідальності не будуть, відкрив бардачок автомобіля і жестом показав покласти туди кошти. Після чого він поклав гроші в сумі 1500 доларів США, які були помічені, до ящичка, деякий час побалакав з ним про проблеми автомобілів та згодом вийшов і пішов по своїм справам;
		-свідчення свідка ОСОБА_19 , який пояснив суду, що 31.10.2014, приблизно о 20.00 год., проходячи по вул. Харківській у м. Чугуєві, на прохання невідомого чоловіка, який представився працівником СБУ, був залучений понятим при проведенні обшуку автомобіля Хюндай Соната, який знаходився перед будівлею Чугуївської місцевої прокуратури. Перед початком обшуку автомобіль був у зачиненому стані та опечатаний мотузкою, яка протягнута через всі дверні ручки і її кінці скріплені паперовою биркою, а всі дії слідчих фіксувалися за допомогою відеокамери. Після оголошення слідчим ухвали суду про проведення обшуку автомобіля одним з адвокатів було запропоновано спробувати відчинити двері автомобіля у запечатаному вигляді, при цьому дверці дещо відкрилися, але потрапити до автомобіля було неможливо. Після зняття мотузки, якою був опечатаний автомобіль, в ньому виявлена сумка з документами на ім`я ОСОБА_15 , а у речовому ящику кошти у сумі 1500 доларів США номіналом 100 доларів США кожна, які при освітленні ультрафіолетовою лампою світилися жовто-зеленим кольором, номерні знаки кожної купюри були зачитані та записані до протоколу. Також виявлені під час обшуку речі та документи були вилучені. Весь час проведення обшуку він знаходився біля слідчого, всі вилучені речі записані у протокол, в якому він як понятий поставив свій підпис; 
		-свідчення свідка ОСОБА_20 , яка пояснила суду, що вона є слідчим Чугуївського ВП та перебувала на цілодобовому чергуванні у слідчо-оперативній групі на той час Чугуївського РВ, коли надійшло повідомлення про виявлення трупу у приміщенні лазні, яка знаходиться у с. Коробочкине Чугуївського району. При виїзді за викликом був складений протокол огляду місця події, опечатана лазня і матеріали передані до чергової частини Чугуївського РВ. Більше ніяких слідчих дій вона не проводила, ніяких вказівок щодо закриття чи подальшого розслідування від начальника СВ вона не отримувала. Більше того, ОСОБА_20 пояснила, що начальник слідчого відділу не має повноважень впливати на процесуальні рішення слідчого, давати вказівки щодо проведення слідчих дій під час кримінального провадження;
		-свідченнями свідка ОСОБА_21 , який 31.10.2014 разом з ОСОБА_22 залучений понятим при проведенні слідчо-оперативних дій у приміщення Управління СБУ у Харківській області, який пояснив суду, що працівники СБУ роз`яснили йому, що в його присутності буде проведений огляд та помітка грошових коштів, що будуть використовуватися як хабар, і представили чоловіка, який був заявником на незаконні дії працівника міліції. Після чого працівник СБУ достав з сейфу гроші номіналом 100 доларів США кожна, зробив з них копії, і він, ОСОБА_23 та заявник поставили свої підписи на копіях, а працівник СБУ за допомогою лампи ультрафіолетового світіння освітив купюри, у світлі яких було видно лише захисні знаки купюр. Після цього працівник СБУ достав аерозольний балончик і пояснив, що це спеціальний засіб, який у світі ультрафіолетового світіння видає ярке світло-зелене світіння, і наніс аерозоль на кожну купюру з кожної сторони і знову освітив їх, показавши світіння. Потім грошові кошти передані чоловіку, який був заявником, складений протокол, в якому зафіксовані всі дії, які проводилися, переписані номерні знаки купюр, а поняті підписали цей протокол. Також працівником СБУ повідомлено, що для перевірки намірів працівника міліції їм необхідно разом з заявником проїхати у м. Чугуїв. Прибувши того ж дня до м. Чугуєва о 15.20 год. до будівлі прокуратури, вони деякий час почекали у автомобілі, а потім підійшли до автомобіля Хюндай, біля якого стояв чоловік віком 30-35 років, який і був тим самим працівником міліції, який отримав хабар. На питання, чи отримав він які-небудь гроші, він відповідав відмовою. Потім йому запропонували надати руки для зняття змивів, на що він добровільно погодився. Далі цьому чоловіку було повідомлено, що він затримується, проведений його особистій огляд, і в кишенях виявлені грошові кошти різними валютами різного номіналу, а саме: російські рублі, долари та українські гривні, мобільний телефон, службове посвідчення, флеш-карта. Цьому чоловікові було запропоновано відкрити автомобіль, який йому належав, але той відмовився і повідомив, що погано себе почуває. Через деякий час під`їхав автомобіль швидкої допомоги і обвинуваченого госпіталізували. Через деякий час був проведений огляд автомобіля, який належав обвинуваченому, та встановлено, що двері автомобіля зачинені, і після цього автомобіль був опечатаній мотузкою по колу, через дверні ручки, а кінці мотузки скріплені паперовою биркою, на якій ОСОБА_21 як понятий поставив свій підпис;
		-свідчення свідка ОСОБА_24 , який разом з ОСОБА_21 був залучений працівниками СБУ понятим при підготовці коштів для передачі у вигляді хабаря та при затриманні обвинуваченого при передачі хабаря, який у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_21 ; 
		-свідчення свідка ОСОБА_25 , яка у судовому засіданні підтвердила про зміну свого прізвища з ОСОБА_26 та пояснила суду, що вона слідчий Чугуївського ВП та входила до слідчої групи у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом виявленого трупу у лазні, яка належить ОСОБА_16 . Досудове слідство за вказаним кримінальним провадженням нею не проводилось. Вона лише отримала постанову про закриття даного провадження, яку внесла до ЄРДР. Жодних вказівок від обвинуваченого з цього приводу не отримувала. Як процесуально-незалежна особа при виконанні своїх посадових обов`язків не звітувала про прийняті рішення перед ОСОБА_15 , який також не цікавився в неї питаннями, пов`язаними з даним кримінальним провадженням;
		-свідчення свідка ОСОБА_27 , яка на час виниклих подій працювала заступником ОСОБА_15 , і пояснила суду, що в проміжок часу з 27.10.2014 по 29.10.2014, точного часу не пам`ятає, винесла постанову про закриття кримінального провадження по факту виявлення трупу у приміщенні лазні, яка знаходиться у с. Коробочкине Чугуївського району (попередня кваліфікація  ч. 1 ст. 115 КК України). Постанова винесена у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, про що свідчила довідка медичного експерта, та з метою покращення показників розкриття злочинів. З даного кримінального провадження адміністративний матеріал не виділявся. Дана постанова внесена до ЄРДС слідчим ОСОБА_25 , оскільки на той час у ОСОБА_27 не працював комп`ютер. Будь-яких вказівок від ОСОБА_15 з приводу вказаного кримінального правопорушення свідок не отримувала. По факту затримання обвинуваченого працівниками СБУ 31.10.2014 пояснила, що дізнавшись про дану подію вона приїхала до приміщення Чугуївської місцевої прокуратури, де відбувались події, з`ясувати що трапилось. В цей час відбувався огляд автомобіля ОСОБА_15 , працівники обласної прокуратури та СБУ нікого не підпускали, вели себе некоректно, були проти виклику адвоката для ОСОБА_15 та швидкої допомоги, коли останньому стало погано. Далі з м. Харкова приїхала медична допомога і обвинуваченого забрали до лікарні у зв`язку з поганим самопочуттям;
		-свідчення свідка ОСОБА_28 , який пояснив суду, що працює на посаді старшого оперуповноваженого СБУ в Харківській області. Під час затримання ОСОБА_15 був присутній, однак, участі в будь-яких слідчих діях, що проводились, не приймав, тому надати пояснення з цього приводу не може, оскільки майже нічого не бачив, лише стояв неподалік. Підставою перебування за місцем затримання обвинуваченого назвав усну вказівку начальства, метою  супроводження затриманого. Письмового наказу з приводу конвоювання ОСОБА_15 не отримував, крім того, це не входить в його посадові обов`язки;
		-свідчення свідка ОСОБА_29 , який пояснив суду, що він, являючись слідчим Чугуївського ВП, не виїжджав на виклик за місцем події, що трапилась 26.10.2014 у лазні в с. Коробочкине Чугуївського району. Від начальника СВ отримав письмове доручення про проведення розслідування за фактом виявленого трупу ОСОБА_17 у лазні за правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 115 КК України. В ході досудового слідства по даному факту ним у якості свідка допитаний ОСОБА_16 , який є власником лазні, де виявлений труп чоловіка. Далі була створена слідча група і кримінальне провадження було передано іншому слідчому. Таким чином, кінцевих процесуальних рішень ОСОБА_29 не приймав, вказівок від ОСОБА_15 , крім згаданого вище письмового доручення, не отримував. Також свідок пояснив, що був присутній під час затримання ОСОБА_15 , проведення слідчих дій біля приміщення Чугуївської місцевої прокуратури. Бачив як понятим залучили раніше знайомого йому ОСОБА_30 , який проводив ремонтні роботи у службовому кабінеті обвинуваченого, однак отримував гроші, а роботу не виконував. Також ОСОБА_29 зазначив, що понятий неодноразово відлучався з місця проведення слідчих дій до кіоску, що знаходився через дорогу, сидів у невизначеному автомобілі та вживав пиво. 31.10.2014 ОСОБА_29 в якості свідка допитувався у приміщенні Чугуївської місцевої прокуратури одночасно зі слідчими ВП ОСОБА_20 та ОСОБА_25 шляхом письмового заповнення власноручно спеціальних бланків;
		-свідчення свідка ОСОБА_30 , який був добровільно залучений понятим при проведенні обшуку автомобіля обвинуваченого. Ним були надані наступні пояснення: увечері 31.10.2014, точного часу не пам`ятає, проходив по вул. Харківській у м. Чугуєві, коли невідомий чоловік, який представився працівником СБУ, залучив його понятим при проведенні обшуку автомобіля Хюндай Соната, який знаходився перед будівлею Чугуївської місцевої прокуратури. ОСОБА_31 було запропоновано перед початком обшуку оглянути автомобіль. Він був у зачиненому стані та опечатаний мотузкою і її кінці скріплені паперовою биркою, а всі дії слідчих фіксувалися за допомогою відеокамери, потрапити до автомобіля було неможливо. Після зняття мотузки, якою був опечатаний автомобіль, спочатку понятим було показано відкриття ящичка автомобілю, наявність в ньому грошей, а потім слідчий дістав гроші і просвітив їх лампою, вони світилися жовто-зеленим кольором. За результатами вчинених слідчих дій складено протокол, в якому він як понятий поставив свій підпис. На запитання свідок добавив, що будь-якої зацікавленості до даного кримінального провадження він не має, проте факт здійснення ремонтних робіт у кабінеті ОСОБА_15 та те, що він часто зупиняв ремонт у зв`язку з різними обставинам, при цьому гроші за роботу отримував, підтвердив;
		-свідчення свідка ОСОБА_32 , який працює слідчим прокуратури Харківської області, який пояснив суду, що ОСОБА_16 особисто заявив про вимагання у нього обвинуваченим коштів і після реєстрації його заяви у час, назначений обвинуваченим, слідчо-оперативна група прибула до м. Чугуєва. Кошти, які були помічені фарбою у присутності понятих, належать управлінню СБУ, про що зазначено у протоколі, і на даний час вони визнані речовими доказами і долучені до матеріалів кримінального провадження. Тампони, які використовувались при проведенні слідчих дій для зняття змивів з долонь обвинуваченого, надані у опечатаному стані, розпечатані в присутності понятих, протокол огляду місця події розпочатий без присутності адвоката, а закінчений - в присутності адвоката. Також, свідок підтвердив, що перед початком проведення обшуку перевірено натяжіння мотузки і під впливом погодних умов вона мала послаблення, але двері автомобіля відкривалися на незначну відстань. Хід слідчих дій у послідовному порядку не може відтворити, але він в повній мірі зафіксований у протоколі.
		-свідчення свідка ОСОБА_33 , який пояснив суду, що є співробітником СБУ та виконував доручення з приводу слідчих дій, що готувались по відношенню до ОСОБА_15 31.10.2014 були залучені поняті, у їх присутності переглянуті та помічені грошові купюри в сумі 1500 доларів США, які були отримані свідком під розписку в касі СБУ. Також ОСОБА_34 розповів про порядок і механізм організації підготовки до оперативних заходів щодо фіксації незаконних дій щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою, розповівши про етапи такої підготовки по відношенню до ОСОБА_15 . Особисто при затриманні обвинуваченого не був присутній, під`їхав вже, коли ОСОБА_15 стояв біля машини. Участі в огляді автомобіля, складенні протоколу тощо не приймав, лише спостерігав, оскільки на даному етапі слідчими діями керує слідчий. Наказ про конвоювання обвинуваченого ОСОБА_34 не отримував, інформацією про його надання (в усній чи письмовій формі) не володіє. Хто супроводжував обвинуваченого до лікарні і на якій підставі, він пояснити не може;
		-свідчення свідка ОСОБА_35 , який пояснив суду, що працює на посаді оперуповноваженого відділу СБУ у м. Чугуєві Харківської області. 31.10.2014 за вказівкою начальника виїхав для допомоги в проведенні слідчих дій до приміщення Чугуївської місцевої прокуратури, де проводились оперативні заходи щодо начальника СВ Чугуївського ВП ОСОБА_15 . На час прибуття свідка на місце подій обвинувачений вже був затриманий на підставі ст. 208 КПК України та проводились слідчі дії слідчим прокуратури Харківської області. Під час подальшого проведення слідчих дій ОСОБА_15 почав скаржитись на стан свого здоров`я, була викликана бригада швидкої допомоги і він у супроводі ОСОБА_35 та ОСОБА_28 поїхав до лікарні у м. Харкові, де попрохав відвести його у вбиральню, з якої зник. Також, свідок пояснив, що до його посадових обов`язків конвоювання чи супровід затриманих осіб не входить;
		-свідчення свідка ОСОБА_36 , який пояснив суду, що працює заступником начальника СВ Чугуївського ВП. Щодо подій, які відбулись 31.10.2014 зазначив, що перебуваючи на своєму робочому місці, дізнався про факт затримання ОСОБА_15 і вирушив на місце події. По приїзду до приміщення Чугуївської місцевої прокуратури там вже проводились слідчі дії по факту фіксації незаконних дій щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_15 : проходив огляд, були вилучені речі працівниками СБУ та слідчим прокуратури Харківської області. Згодом обвинуваченому стало зле і його транспортували до лікарні у м. Харкові. На цьому огляд закінчився, автомобіль ОСОБА_15 було опечатано. На запитання по факту виявлення трупу у приміщенні лазні, яка належить ОСОБА_16 , що знаходиться у с. Коробочкине Чугуївського району, пояснив, що він входив до слідчої групи з приводу розслідування даного кримінального провадження, однак слідчих дій не проводив. 30.10.2014 йому в усній формі повідомила ОСОБА_27 про те, що дане кримінальне провадження закрите на підставі постанови, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Про те, хто саме вносив у ЄРДС постанову про закриття кримінального провадження, ОСОБА_37 невідомо. За даним фактом з ОСОБА_15 не спілкувався, жодних вказівок від нього не отримував.
		-свідчення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_38 , який пояснив суду, що проводив судово-фоноскопічної експертизу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_15 . На дослідження йому було надано лише зразок голосу ОСОБА_15 , прослухавши технічний запис експерт зробив висновок про відсутність необхідності в даному випадку проводити комплексну експертизу. Це також було обумовлено великою завантаженістю. Під час допиту в суді зазначив, що вважає зроблений ним висновок повним, всі обґрунтування викладені письмово;
		-наказ Головного управління МВС України в Харківській області 249о/с від 09.07.2013 про призначення ОСОБА_15 на посаду першого заступника начальника  начальника слідчого відділення Чугуївського РВ ГУ (з обслуговування Чугуївського та Печенізького районів) (т.к.п 1 а.к.п. 94);
		-протокол прийняття заяви від ОСОБА_16 про вчинене кримінальне правопорушення від 29.10.2014, в якому заявник повідомив про те, що працівник одного з правоохоронних органів Харківської області, якого він особисто бачив та може його впізнати, вимагає неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушення ним порядку зайняття підприємницькою діяльністю (т.к.п. 1 а.к.п. 11, 12);
		-протокол огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 31.10.2014 та ксерокопію грошових купюр, доданих до нього, відповідно до якого копіювальним апаратом виготовлено 4 аркуші ксерокопій 15 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США, які помічені за допомогою спеціального невидимого барвника (порошку)  препарату «Светлячок-М» з обох сторін і при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням помітки по купюрам барвника (порошку)  препарату «Светлячок-М» випромінюють характерне зеленувате світло. З спеціального невидимого барвника (порошку)  препарату «Светлячок-М» ватним тампоном взятий зразок порошку та поміщений в пакет, який опечатано печаткою «для пакетів № 4 Управління СБ України в Харківській області» (т.к.п. 1 а.к.п. 31-36).
		Судом при досліджені доказів у судовому засіданні звернено увагу, що у цьому протоколі зазначені серійні номери помічених купюр, а саме: КВ51400543Е, HF25316109В, АК56292217А, КВ51400526Е, КВ51400547Е, КВ51400519Е, КС09243616А, КВ51400518Е, КВ29138372J, КВ51400527Е, КВ14144722К, КВ51400529Е, НВ23437612Н, КВ05435243Р, КС47563352А, та додана ксерокопія цих купюр, на якій чітко відображені серійні номери. Також у протоколі зазначено, що вказані грошові кошти належать фінансовому відділу Управління СБ України в Харківській області. 
		-протокол огляду місця події від 31.10.2014, згідно з яким 31.10.2014 о 15.30 год. на стоянці для автомобілів біля буд. 98 по вул. Харківській у м. Чугуєві Харківської області оглянутий припаркований автомобіль Хюндай Соната, р/н НОМЕР_3 , в салоні якого знаходився ОСОБА_15 , який представився першим заступником начальника РВ - начальником слідчого відділу Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області. Перед початком огляду автомобіль був зачинений і доступ до салону автомобіля був відсутній (т.к.п. 1 а.к.п. 37-41);
		Відповідно до пояснень ОСОБА_15 , наданих при складанні цього протоколу, незадовго до початку огляду місця події до салону його автомобіля сідав його знайомий, але повідомити з якого приводу він сідав до автомобілю, що вони разом робили та з приводу чого вели розмову ОСОБА_15 відмовився. Також, ОСОБА_15 повідомив, що будь-яких коштів від цього чоловіка він не отримував. ОСОБА_15 добровільно надав долоні своїх рук для огляду, які були освічені в променях ультрафіолетової лампи і видимого світіння виявлено не було. Також зроблений контрольний ватний тампон з речовиною, якою зроблені змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_15 . В ході проведення огляду місця події ОСОБА_15 запропоновано видати всі наявні при ньому речі, документи та грошові кошти, на що той відмовився і тому проведено його особистий обшук на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України. Даний протокол не підписаний ОСОБА_15 та він з ним не ознайомлений, оскільки при проведенні затримання ОСОБА_15 був госпіталізований до лікарні за станом здоров`я.
		Даний протокол, складений з дотриманням вимог ст.ст. 104-107 КПК України, підписаний зазначеними понятими, але не підписаний обвинуваченим ОСОБА_39 , оскільки той за станом здоров`я госпіталізований до лікарні, жодних зауважень та доповнень до протоколу не заявлено.
		-протокол огляду місця події від 31.10.2014, згідно з яким 31.10.2014 на стоянці для автомобілів біля буд. 98 по вул. Харківській у м. Чугуєві Харківської області оглянутий автомобіль Хюндай Соната, р/н НОМЕР_3 , дверцята, капот та багажник якого зачинені. Автомобіль опечатаний мотузкою та її кінці скріплені паперовою биркою і залишений до вирішення питання. У поліетиленовий пакет поміщені ключі від автомобілю, який також опечатаний (т.к.п. 1 а.к.п. 65-69);
		Даний протокол, складений з дотриманням вимог ст.ст. 104-107 КПК України, підписаний зазначеними понятими, а обвинувачений ОСОБА_40 відмовився від підпису протоколу у зв`язку з поганим станом здоров`я і госпіталізацією до лікарні, але слідчим у протоколі зазначені зауваження обвинуваченого та захисника до протоколу, також захисниками ОСОБА_41 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 особисто у протоколі записані зауваження.
		-протокол обшуку від 01.11.2014, відповідно якого 01.11.2014 о 20.02 год. проведений обшук автомобіля Хюндай Соната, р/н НОМЕР_3 , що знаходиться на стоянці для автомобілів біля буд. 98 по вул. Харківській у м. Чугуєві Харківської області, і під час обшуку у речовому ящику (бардачку) автомобіля виявлені грошові кошти на загальну суму 1500 доларів США купюрами по 100 доларів США (т.к.п. 1 а.к.п. 121-125);
		Отже, в протоколі обшуку зазначені серійні номери всіх вилучених купюр, а саме: КВ51400543Е, HF25316109В, АК56292217А, КВ51400526Е, КВ51400547Е, КВ51400519Е, КС09243616А, КВ51400518Е, КВ29138372J, КВ51400527Е, КВ14144722К, КВ51400529Е, НВ23437612Н, КВ05435243Р, КС47563352А, які співпадають з серійними номерами купюр, що оглянуті та помічені для копіювання та вручення, відповідно до протоколу огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 31.10.2014, та ксерокопії грошових купюр, доданої до цього ж протоколу. 
		Таким чином, саме ті кошти, які вручалися ОСОБА_16 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_15 були виявлені в автомобілі під його керуванням і в тому самому місці, на яке вказав ОСОБА_16 у протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, який складений 01.11.2014 з 09.10 год. до 10.35 год., а обшук автомобіля і виявлення коштів відбулося 01.11.2014 з 20.02 год. до 22.31 год., що на переконання суду є обґрунтованим доказом, оскільки об`єктивно підтверджуються вищевказаними дослідженими доказами і, зокрема, показаннями заявника ОСОБА_16 , протоколом від 01.11.2014 про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом огляду місця події від 01.11.2014.
		Огляд автомобіля проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 233 КПК України, в присутності всіх трьох захисників обвинуваченого та дружини обвинуваченого, а також експерта і оперативних працівників УСБУ в Харківській області, підписаний всіма учасниками, копії протоколу вручені захисникам. В протоколі зазначені всі предмети, які виявлені та вилучені з автомобіля, зазначені серійні номери виявлених грошових купюр. Крім того, перед початком обшуку автомобіля адвокатом ОСОБА_41 заявлено клопотання про застосування відеозапису обшуку за допомогою власного мобільного телефону, яке задоволено на місці.
		-висновок судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 173 від 12.11.2014, проведеної судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області, згідно з яким на поверхні грошових купюр сумою 1500 доларів США, на поверхні ватних тампонів зі змивами з долонь ОСОБА_15 і на поверхні косметичного ватного тампону округлої форми, який представлено у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює яскраво-зеленим кольором, а на поверхні контрольного ватного тампону нашарування спеціальної хімічної речовини відсутні. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошових купюр сумою 1500 доларів США, спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні ватних тампонів зі змивами з долонь ОСОБА_15 мають спільну родову належність між собою, а також зі спеціальною хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні косметичного ватного тампону округлої форми (т.к.п. 1 а.к.п. 144-146);
		Твердження ОСОБА_15 про те, що гроші йому були підкинуті і на його долонях присутні нашарування спеціальної хімічної речовини при його затриманні під час спілкування з працівниками СБУ, не підтверджені жодними доказами, а тому, на переконання суду, їх слід розцінювати як такі, що спрямовані для його захисту та на уникнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		-висновок судової технічної експертизи документів № 448 від 17.12.2014, проведеної судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області, згідно з яким надані на дослідження грошові знаки США номіналом 100 доларів у кількості 15 штук: 1996 року виготовлення у кількості 1 штука з серійним номером АК56292217А; 2006 року випуску у кількості 2 штуки з серійним номером НВ23437612Н та HF25316109В; 2006 «А» року випуску у кількості 12 штук з серійними номерами КВ51400529Е, КВ14144722К, КВ51400518Е, КВ51400519Е, КВ51400547Е, КВ51400526Е, КВ51400543Е, КС47563352А, КВ29138372J, КВ51400527Е, КВ05435243Р, КС09243616А, - відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території США (т.к.п. 1 а.к.п. 153-156);
		Висновками проведених у даному кримінальному провадженні експертиз підтверджується, що на 15 банкнотах номіналом 100 доларів кожна, вилучених з автомобіля обвинуваченого, які відповідають грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території США, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, що мають спільну родову належність з хімічною речовиною, що виявлена на поверхні ватних тампонів зі змивами з долонь ОСОБА_15 , а також з хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр, що узгоджується з протоколом огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр. Дана обставина свідчить про те, що обвинувачений брав грошові купюри руками, що також підтверджується і розмовою, записаною при проведенні негласних слідчих дій, між обвинуваченим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , бо обвинувачений не пропонував ОСОБА_16 покласти куди-небудь грошові купюри.
		-висновок судово-фоноскопічної експертизи № 79 від 19.12.2014, проведеної судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Харківській області, згідно з яким зміст розмов № 1-7 (слова, фрази та висловлювання, які містяться на аудіо, відеозаписах), досліджувані фонограми № 1-7, що містяться на диску для лазерних систем зчитування, досліджувані фонограми №1-4; досліджувана фонограма № 5, досліджувана фонограма № 6; звукозапис, зафіксований на стороні «А» компакт-касети, досліджувана фонограма № 7 графічно відтворено в Таблиці № 1 та наведено в п. 3 дослідження висновку експерта. ОСОБА_15 належить голос та мовлення, зафіксоване в досліджуваних фонограмах № 1-7, фонограми № 1-4, фонограма № 5, фонограма № 6; звукозапис зафіксований на стороні «А» компакт-касети, досліджувана фонограма № 7 йому належать слова і фрази, які зафіксовано в змісті розмов № 1-12 і позначено індексом «Ч2». В результаті підсумовування даних, отриманих в процесі трасологічної і інструментальної частин дослідження досліджуваних фонограм № 1-7, що зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування, досліджувана фонограма № 6; звукозапис, зафіксований на стороні «А» компакт-касети, досліджувана фонограма № 7 встановлено, що надані на дослідження аудіо, відеозаписи змінам не піддавалися, ознак монтажу звуку та зображення не виявлено (т.к.п. 1 а.к.п. 182-199);
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи стосовно ОСОБА_15 від 01.11.2014, відповідно до якого розсекречені отримані фактичні дані, що знаходяться на оптичному диску CD-RW № 1444/ГВ «К», картках пам`яті SD 8,0 (реєстр. № 1446/ГВ «К», таємно), SD 8,0 (реєстр. № 1447/ГВ «К», таємно), SD 8,0 (реєстр. № 1448/ГВ «К», таємно), SD 8,0 (реєстр. № 1458/ГВ «К», таємно) та аудіокасеті С-90 № 1449/ГВ, таємно, а саме: зміст інформації, отриманої в ході проведення заходу  розмови ОСОБА_16 та ОСОБА_15 30.10.2014 та 31.10.2014 о 15.25 год.  в момент передачі коштів (т.к.п. 1 а.к.п. 297-300);
		Відповідно до дослідженого судом протоколу, у розмові між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , яка відбулася 30.10.2014, ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_15 про те, що батько померлого цікавився у нього про належність бані, на що ОСОБА_15 запевнив ОСОБА_16 що це питання необхідно владнати, буде прийнято процесуальне рішення, яке затверджується. ОСОБА_16 в розмові уточнив у ОСОБА_15 про те, що якщо він віддасть зараз йому, то не прийдеться потім віддавати ще й тому батькові, але ОСОБА_15 запевнив ОСОБА_16 , що буде прийнято процесуальне рішення. А в розмові між ними 31.10.2014 о 15.25 год. ОСОБА_16 у автомобілі ОСОБА_15 спитав спочатку, чи можна тут, а потім передав кошти і повідомив, що дає півтори, при цьому спитав, чи правильно, на що ОСОБА_15 знов запевнив ОСОБА_16 , що все буде у порядку, буде прийняте рішення і вони попрощалися, при цьому ОСОБА_16 висловив свою подяку їх знайомству, а ОСОБА_15 відповів на це, що при нагоді, щоб той дзвонив.
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж від 21.11.2014, відповідно до якого розсекречені фактичні дані, отримані за період з 31.10.2014 по 20.11.2014 за номером абонента в телефонній мережі загального користування НОМЕР_4 , а саме: телефонної розмови 31.10.2014 о 14.52 год. та 15.03 год., що знаходяться на оптичному диску DVD-R (реєстр. № 1445/ГВ «К», таємно) (т.к.п. 1 а.к.п. 302, 303);
		Відповідно до дослідженого судом протоколу, у розмові між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , яка відбулася 31.10.2014 о 14.52 год., вони узгодили місце зустрічі біля приміщення прокуратури, де о 15.25 год. ОСОБА_16 передав ОСОБА_15 кошти. 
		-речові докази, а саме: 1) заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти в сумі 1500 доларів США номіналом по 100 доларів США серійні номери: КВ51400543Е, HF25316109В, АК56292217А, КВ51400526Е, КВ51400547Е, КВ51400519Е, КС09243616А, КВ51400518Е, КВ29138372J, КВ51400527Е, КВ14144722К, КВ51400529Е, НВ23437612Н, КВ05435243Р, КС47563352А; 
		2) особисті грошові кошти ОСОБА_15 в сумі 1000 російських рублів, 400 доларів США та 726 гривень; 
		3) ватні тампони зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_15 , зроблені 31.10.2014 за адресою : АДРЕСА_2 ; 
		4) зразок ватного тампона, яким проводилися змиви з рук ОСОБА_15 ; 
		5) мобільний телефон Самсунг імеі НОМЕР_5 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку Київстар; 
		6) мотузка білого кольору; 
		7) мотузка білого кольору з паперовою биркою,
		які оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження 14.01.2015, докази, зазначені у п. п. 1, 2, передані до банківської установи на зберігання, зазначені у п.п. 3-7, знаходяться у матеріалах кримінального провадження (т.к.п. 1 а.к.п. 371, 372);
		Довідки Національного Банку України № 61-0053/58916 від 05.11.2018 року, згідно якої станом на момент вчинення ОСОБА_15 протиправних дій курс валют становив 1295,2788 грн. за 100 дол. США (а.к.п. 231, т.4)
		Крім цього, в ході судового розгляду досліджені долучені до матеріалів кримінального провадження копії матеріалів кримінального провадження № 1201422044001526, внесене 26.10.2014 до ЄРДР, за фактом виявлення трупу ОСОБА_42 в одному з приміщень лазні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , саме за якою проживає свідок ОСОБА_16 (т.к.п. 1 а.к.п. 73-92). З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що у лазні відпочивала компанія молодих хлопців знайомого ОСОБА_16 - ОСОБА_43 , одним з яких був потерпілий ОСОБА_44 , при цьому ОСОБА_16 разом з ними не відпочивав, а перебував у будинку разом зі своєю родиною. Відпочиваючим він розтопив лазню, пригостив закускою і пішов спати, що свідчить про те, що він надав приміщення лазні стороннім особам, які вже на той час перебували у стані алкогольного сп`яніння, про що він повідомив на допиті. Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_16 приміщення лазні надане для відпочинку сторонніх осіб, що розцінене обвинуваченим ОСОБА_15 як надання послуг, але без належної реєстрації у податкових органах, чим в подальшому обвинувачений і скористався. Батько потерпілого ОСОБА_42  ОСОБА_45 приїжджав у приміщення лазні, де ще знаходився труп сина. Про це обвинуваченому було відомо, оскільки ним як першим заступником начальника  начальником СВ Чугуївського РВ ГУМВС України надано доручення про проведення досудового розслідування, винесено постанову про створення слідчої групи, тобто він ознайомлений з матеріалами цього кримінального провадження. 
		Вищевказані докази були зібрані в процесі досудового розслідування, у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону і, зокрема, ст.ст. 40, 104-106, 252, 258, 260, 270 КПК України, уповноваженими на те процесуальними особами.
		Законність проведення вищевказаних негласних слідчих дій об`єктивно підтверджується дослідженою в процесі судового розгляду письмовою інформацією, зокрема: рапорт старшого уповноваженого в ОВС 1 сектора 2 відділу ГВ «К» УСБ України в Харківській області ОСОБА_46 від 29.10.2014 заступнику начальника Управління  начальнику ГВ БКОЗ Управління СБУ в Харківській області про отримання інформації щодо неправомірної діяльності першого заступника начальника РВІ  начальника СВ Чугуївського РВ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_15 , який 29.10.2014 направлений в.о. начальника Управління прокуратури Харківської області та в подальшому 30.10.2014 направлений слідчому в ОВС другого слідчого відділу прокуратури області (т.к.п. 1 а.к.п 20-22); повідомлення слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_32 за вих. № 17/2-1503в4-14 від 30.10.2014 першому заступнику прокурора області ОСОБА_47 про початок досудового розслідування (т.к.п. 1 а.к.п. 5); постановою про проведення слідчих (розшукових) дій, в порядку ст. 40 КПК України, від 29.10.2014 про встановлення особи працівника Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 та встановлення номерів мобільного телефону, яким користується ОСОБА_15 (т.к.п. 1 а.к.п. 24); постановою про проведення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 30.10.2014, згідно якої надано доручення здійснити огляд, помітку та вручення ОСОБА_16 заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр у сумі 1500 доларів США на строк 60 днів, яку скеровано на виконання старшому оперуповноваженому в ОВС1 сектора 2 відділу ГВ «К» Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_48 (т.к.п. 1 а.к.п 26, 27).
		Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 368 КК України, обов`язковою умовою цього складу злочину є виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь якої дії з використанням наданої влади чи службового становища.
		Виходячи з цього, орган досудового розслідування мав вказати, які конкретні дії в інтересах заявника виконав ОСОБА_15 з використанням службового становища, чи мали ці дії наслідком допомогти заявникові уникнути від адміністративної відповідальності за оговорені кошти, чи вони були направлені на обман заявника.
		Разом з тим, суд, оцінивши всі докази в сукупності, дійшов висновку, що під час судового провадження не здобуто та не надано безумовних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		До таких висновків суд дійшов, виходячи з наступного.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).
		На досудовому слідстві дії ОСОБА_15 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Суд не може погодитися з даною кваліфікацією і, аналізуючи зібрані по справі докази, вважає, що дії ОСОБА_15 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Суд не бачить підстав для іншої кваліфікації, оскільки вона повністю підтверджується зібраними доказами, не вірити яким у суду не має підстав. 
		Відповідно до ч. 3ст. 337 КПК Україниз метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З аналізу зазначеної процесуальної норми слідує, що суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, однак не має права збільшувати обсяг обвинувачення, який не був висунений в обвинувальному акті, що є правом лише прокурора.
		Відповідно до диспозиції ч. 3ст. 368 КК Україниоб`єктивною стороноюцього злочинує одержанняхабаря убудь-якомувигляді. Відповідальність за прийняття неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, або в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона прийняла (одержала) неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Якщо службова особа, виконуючи будь-які дії, не використовує можливості, пов`язані з її посадою, то в її діях відсутній склад злочину, передбаченийст. 368 КК України. На цьому наголошує і п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво».
		Згідно з абз. 1 п. 17Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»,відповідно до п. 4 примітки дост.368КК Українивимаганням хабаря визнається вимагання службовою особою хабаря з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабаря, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабаря з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Із законодавчого визначення розуміння вимагання хабар ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабаря погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам.
		У кримінальному провадженні шляхом дослідження доказів, в тому числі показань обвинувачених, свідків встановлено, що ОСОБА_15 шляхом обману та зловживаючи довірою, запропонував ОСОБА_16 за закриття кримінального провадження по факту смерті ОСОБА_17 у лазні, що належить ОСОБА_16 , та приховування складу адміністративного правопорушення щодо порушення останнім порядку зайняття підприємницькою діяльністю надати йому 1500 доларів США.
		Відповідно до п. 4 розділу V«Повноваження керівниківслідчих підрозділіворганів Національноїполіції»Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС 06.07.2017 № 570, начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України:
		1) керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України;
		2) організовує та забезпечує постійний моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування й реагування на її зміни, оперативне інформування начальника територіального (відокремленого) підрозділу поліції про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю, наявні проблеми і пропозиції щодо їх розв`язання;
		3) забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;
		4) організовує та забезпечує взаємодію слідчих з органами, що здійснюють судово-експертну діяльність, органами прокуратури і суду;
		5) заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності;
		6) установлює спеціалізацію слідчих в розслідуванні кримінальних правопорушень окремих категорій;
		7) у разі встановлення в кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких розпочато слідчим відділом, ознак злочинів, передбаченихпідпунктом 17пункту 3 цього розділу, негайно повідомляє про це слідче управління з метою вирішення у встановленому законодавством порядку питання про визначення підслідності кримінального правопорушення;
		8) розглядає заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про кримінальні правопорушення, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об`єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень;
		9) забезпечує чергування слідчих (слідчих груп) та інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) у складі слідчо-оперативних груп для виїзду на місця подій за заявами і повідомленнями про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції; особисто виїжджає на місця вчинення вмисних убивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс; веде облік результатів оглядів місць подій та застосування при цьому науково-технічних засобів, уживає заходів щодо підвищення ефективності цієї роботи; у разі виявлення недоліків при проведенні огляду місця події організовує його повторне проведення;
		10) своєчасно вирішує питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень;
		11) вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;
		12) здійснює контроль за:
		своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження;
		достовірністю даних про розслідування у кримінальних провадженнях та про їх рух, об`єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах;
		своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень;
		13) заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень;
		14) запобігає фактам утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень; про їх виявлення негайно доповідає начальнику слідчого управління та прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні;
		15) забезпечує контроль за своєчасним повідомленням районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовослужбовців, щодо яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку і строки, визначеніпунктом 61Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921;
		16) щокварталу організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій речових доказів і документів та забезпечує контроль за їх повним й ефективним використанням при встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
		17) розглядає акти прокурорського реагування, рішення слідчого судді, суду про порушення норм кримінального процесуального законодавства; за результатами вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі конкретних слідчих та слідчого відділу в цілому;
		18) організовує діяльність інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) щодо належного техніко-криміналістичного супроводження кримінального провадження; забезпечує впровадження в практичну діяльність слідчих передового досвіду досудового розслідування і нових форм та методів криміналістики.
		Таким чином, судом встановлено, що до службових обов`язків ОСОБА_15 як начальника СВ Чугуївського ВП не входить вирішення питань по дачі вказівок слідчому для закриття проваджень. Всі процесуальні дії під час досудового розслідування вчиняє слідчий, який входить до слідчої групи, створеної у даному кримінальному провадженні.
		Так,пунктами 1-3розділу VІ«Права іобов`язки слідчих,гарантії їхпроцесуальної незалежності» Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС 06.07.2017 № 570, встановлено, що слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченоїКПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
		Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
		При виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний:
		1) під час досудового розслідування дотримуватися вимогКонституції України,КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
		2) забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установленихКПК України строків;
		3) виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;
		4) забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;
		5) не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;
		6) не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості;
		7) у разі наявності підстав, передбаченихстаттею 77КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеномустаттею 80КПК України.
		Втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається.
		Таким чином, встановлено, що обвинувачений не мав повноваження щодо вчинення певних дій, які впливали на рух кримінального провадження, що свідчить про те, що він мав намір одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_16 за вчинення дій не маючи необхідних повноважень та без можливості використати надану йому владу та службове становище.
		З показань свідків та досліджених доказів слідує, що шахрайські дії обвинуваченого полягають в тому, що ОСОБА_15 запропоновано ОСОБА_16 за 1500 доларів США закрити кримінальне провадження по факту смерті ОСОБА_17 у лазні, що належить ОСОБА_16 та непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю.
		Вищевикладені фактичні дані свідчать про відсутність у діях ОСОБА_15 кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 3ст. 368 КК України, - вимагання неправомірної вигоди.
		За таких обставин, з врахуванням встановлених фактичних обставин, суд на підставі положень ч. 3ст.337КПК України кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою вчинене в особливо великих розмірах.
		Крім цього, ОСОБА_15 пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 393 КК України, тобто втеча з-під варти.
		Суд вважає, що ОСОБА_15 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, слід виправдати з врахуванням наступного.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення.
		Так, в судовому засіданні досліджений протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.10.2014 (т.к.п. 1 а.к.п. 42-45). Згідно цього протоколу обвинуваченому ОСОБА_15 повідомлено підстави його затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено, що він має право: отримувати медичну допомогу; негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб про своє затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України та інші процесуальні права, передбачені КПК України. Крім того, згідно з ч. 3 та ч. 7 ст. 42 КПК України, ОСОБА_15 роз`яснено його права та обов`язки. Ознайомившись з підставами затримання та правами і обов`язками ОСОБА_15 пояснив, що з затриманням не згоден та заявив бажання мати захисника і поспілкуватися з ним до першого свого допиту. Однак під час складення протоколу ОСОБА_15 відмовився від підпису протоколу у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я і був госпіталізований до лікарні, про що також зазначено у протоколі затримання. Швидкою допомогою ОСОБА_15 доставлений до 4-ої міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова.
		Як вказує у клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу від 01.11.2014 слідчий в ОВС ОСОБА_49 , під час проведення слідчих дій, внаслідок погіршення стану здоров`я, ОСОБА_15 доставлено до лікарні, звідки він, при відвідуванні туалетної кімнати першого поверху, втік через вікно. Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що ОСОБА_15 втік з-під конвою, перебуваючи під охороною в закладі охорони здоров`я.
		Згідно свідчень свідка ОСОБА_32 - слідчого прокуратури Харківської області, який пояснив суду, що при затриманні обвинуваченого ним особисто було надано доручення співробітникам про супроводження обвинуваченого до лікарні у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я, так як співробітники СБУ не мають право конвоювати затриманих осіб.
		Свідки ОСОБА_50 та ОСОБА_51 пояснили, що вони за усною вказівкою начальства здійснювали супроводження затриманого ОСОБА_15 . При цьому, письмового наказу з приводу конвоювання ОСОБА_15 не отримували, крім того, це не входить в їх посадові обов`язки.
		За диспозицією ч. 1 ст. 393 КК України, відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення передбачена за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув`язненні.
		Протокол про затримання ОСОБА_15 не підписав у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та госпіталізацією до медичного закладу, і взагалі цей протокол не був складений у повному обсязі в його присутності, копія протоколу йому не вручена, тому на суд вважає, що затримання ОСОБА_15 не відбулося. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		Статтею 176 КПК України визначено перелік запобіжних заходів, до яких віднесено: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Разом з тим, частиною другою передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Таким чином, законодавець відносить затримання особи до запобіжних заходів, наділяючи даний запобіжний захід характером тимчасовості, враховуючи строки застосування даного заходу та необхідності подальшого прийняття судом процесуального рішення.
		За змістом ст. 2 Закону України «Про попереднє ув`язнення» метою попереднього ув`язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення. Тобто, до особи застосовуються певні міри примусу, обмеження свободи пересування, спілкування, листування, тощо. Крім того, з моменту затримання відраховується строк відбування покарання, у випадку засудження особи. Стаття 4 даного Закону відносить, за певних умов, до установ попереднього ув`язнення ізолятори тимчасового утримання.
		Частиною 1 ст. 393 КК України передбачено відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинену особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув`язненні. Суб`єктом вказаного злочину може бути лише та особа, яка окрім загальних ознак суб`єкта злочину (ч. 1 ст. 18 КК України) відбуває покарання у виді позбавлення волі чи арешту або щодо якої судом у встановленому порядку прийнято рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Якщо відносно особи судом не було прийняте відповідне рішення (не винесено обвинувальний вирок чи не постановлено ухвалу слідчого судді) вона не може вчинити злочин, передбачений ч. 1 ст. 393 КК України.
		Тобто, втеча утворює склад цього злочину лише у випадку, якщо особі було оголошено суддею чи судом про застосування до неї запобіжного заходу у виді взяття під варту, або після оголошення вироку суду, в резолютивній частині якого зазначено про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили, або після набрання вироком законної сили. 
		Крім того, встановити фактичні обставини вчиненого ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, у суду не має можливості, оскільки не надані докази щодо його конвоювання; рапорт осіб, під охороною яких він перебував. В матеріалах кримінального провадження знаходиться лише рапорт слідчого ОСОБА_52 про втечу обвинуваченого (т.к.п. 1 а.к.п. 8), але слідчий його не конвоював, та рапорт о/у СУР Дзержинського РВ ОСОБА_53 , який прибув до лікарні, в яку госпіталізований ОСОБА_15 , у складі оперативної групи за вказівкою оперативного чергового Дзержинського РВ. Також, в матеріалах кримінального провадження знаходяться письмові пояснення ОСОБА_54 , який працює медичним працівником лікарні, в яку був госпіталізований ОСОБА_15 , згідно яких ОСОБА_55 бачив ОСОБА_15 лише у кабінеті лікаря, а потім він чув, що той втік через вікно у туалеті, але особисто він це не бачив (т.к.п. 1 а.к.п. 132). Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, стороною обвинувачення не надано.
		Оцінюючи в сукупності по даному епізоду докази, а саме їх відсутність, суд вважає, що в основу обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, не може бути покладена лише мотивація клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу про те, що обвинувачений вчинив втечу з-під варти у лікарні, оскільки докази щодо перебування обвинуваченого під вартою чи конвоювання уповноваженими на це службовими особами суду не надані.
		Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Відповідно до ст. 95 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, при цьому жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		За ч. 1 та 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Частинами 2, 3, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачяться на користь такої особи.
		З ч. 1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. 
		Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України стороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд надано не було, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_15 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на його користь.
		Таким чином, застосовуючи наведені в вироку норми матеріального, процесуального права, з урахуванням практики Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини, суд приходить до переконання, що втеча обвинуваченого з під варти, який є затриманим, під час його конвоювання, органом досудового слідства не доказана, а відсутність доказів, свідчить про недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України.
		Дослідивши доказиу їхсукупності,суд знаходитьправильною кваліфікаціюдій обвинуваченогопо першомуепізоду -за ч.4ст.190КК Українита відсутністьскладу злочину,передбаченого ч.1ст.393КК України,- по другому епізоду.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_15 суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше не судимий, про що свідчить довідка ОСК УМВСУ в Харківській області № 6-17122014/63210 від 17.12.2014 про відсутність судимості обвинуваченого ОСОБА_15 (а.к.п. 259 т. 1); на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, про що свідчать довідки КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» № 7900 від 12.12.2014 та КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» № 13546 від 12.12.2014р. (а.к.п. 261, 263 т. 1); за місце проживання характеризується з позитивної сторони, порушень громадського порядку, зловживання спиртними напоями не допускає, скарг на його адресу з боку родичів чи сусідів не надходило, про що свідчить інформація, надана Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.к.п. 4 т. 2); за час служби у Чугуївському РВ ГУМВС України в Харківській області зарекомендував себе з позитивної сторони, дотримувався законів, був дисциплінований, у вирішенні службових питань принциповий, за час роботи здобув авторитет у колективі та серед населення, постійно прагнув до вдосконалення службової діяльності, мав почуття особистої відповідальності та стійкість моральних принципів, позитивні показники в службовій діяльності (а.к.п. 5 т. 2).
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_15 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи». 
		При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів особливо тяжких, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, застосувавши до нього ст. 75 КК України, і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_15 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, при внесенні якої ОСОБА_15 з під варти звільнено.
		Після набрання вироком законної сили застава у розмірі 36 540,00 грн., внесена відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2014 по кримінальному провадженню № 42014220000000598 від 29.10.2014 на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду м. Харкова, підлягає поверненню заставодавцю.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертизи: судової експертизи хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 173 від 12.11.2014 у сумі 1 108,80 грн., криміналістичної експертизи № 448 від 17.12.2014 у сумі 393,12 грн., криміналістичної експертизи № 449 від 15.12.2014 у сумі 786,24 грн., криміналістичної експертизи № 447 від 16.12.2014 у сумі 393,12 грн. та судово-фоноскопічної експертизи № 79 від 19.12.2014 у сумі 2 956,80 грн.
		Потерпілих по справі не має.
		Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вважає за необхідне визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,та призначитийому покаранняу виглядіпозбавлення волістроком на 5 (п`ять) років з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_15  від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3(три)роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		ОСОБА_15  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, і виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведенням його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		Міру запобіжного заходу у вигляді застави засудженому ОСОБА_15 залишити до набрання вироком законної сили.
		Після набрання вироком законної сили застава у розмірі 36 540 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп., внесена відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2014 по кримінальному провадженню № 42014220000000598 від 29.10.2014 на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду м. Харкова, підлягає поверненню заставодавцю. 
		Стягнути з засудженого  ОСОБА_15  на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у сумі 5 638 (п`ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 08 коп. 
		Речові докази: 
		1) грошові кошти: в сумі 1500 доларів США номіналом по 100 доларів США серійні номери: КВ51400543Е, HF25316109В, АК56292217А, КВ51400526Е, КВ51400547Е, КВ51400519Е, КС09243616А, КВ51400518Е, КВ29138372J, КВ51400527Е, КВ14144722К, КВ51400529Е, НВ23437612Н, КВ05435243Р, КС47563352А; які передані на зберігання до банківської установи після набрання вироку законної сили - повернути фінансовому відділу Управління СБ України в Харківській області; особисті грошові кошти ОСОБА_15 в сумі 1000 російських рублів, 400 доларів США та 726 гривень, які передані на зберігання до банківської установи, - повернути за належністю; 
		2) ватні тампони зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_15 , зразок ватного тампона, яким проводилися змиви з рук ОСОБА_15 ; мобільний телефон Самсунг імеі НОМЕР_5 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку Київстар; мотузку білого кольору; мотузку білого кольору з паперовою биркою - залишити в матеріалах справи.
		Скасувати арешт рухомого майна, вилученого під час проведення огляду місця події та проведення особистого обшуку ОСОБА_15 31.10.2014 автомобіля, а саме: контрольний ватний тампон із зразком рідини, якою були зроблені змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_15 ; ватний тампон із змивами з долонь та пальців правої руки ОСОБА_15 ; ватний тампон зі змивами з долонь та пальців лівої руки ОСОБА_15 .
		Скасувати арешт грошових коштів для забезпечення виконання вироку в сумі 2000 російських рублів купюрами по 1000 російських рублів; чотириста доларів США купюрами по 100 доларів США кожна; 726,00 гривень різними купюрами; мобільний телефон Самсунг імеі НОМЕР_5 з сім-картою оператора мобільного зв`язку Київстар; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_15 серії НОМЕР_6 від 07.08.2013; флеш-носій Філіпс об`ємом 8 гігабайт білого кольору; автомобіль Hyndai Sonata, державний номер НОМЕР_1 ; автомобільні ключі до автомобіля Hyndai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_15 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...