Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/707/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2018. Зареєстровано: 28.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Результат оскарження 11.02.2020 Верховний Суд України: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/573/94/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018200130000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 573/707/18 
		Номер провадження 1-кп/573/94/18 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		26 листопада 2018 року Білопільський районнийсудСумської областіу складі: 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,    
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження №1-кп/573/94/18, що зареєстроване в ЄРДР 26 березня 2018 року за №12018200130000127, по обвинуваченню
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця селаГоробівка,Білопільського району,Сумської області,зі спеціальноюсередньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- за ч. 3 ст. 369 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		29 березня 2018 року, близько 10 год., ОСОБА_5 прибув до Білопільського відділення поліції Сумського відділу ГУ НП в Сумській області, що розташований по вул. Соборній, 76 в м. Білопілля Сумської області, з метою надання старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , який призначений на посаду слідчого СВ Білопільського відділення поліції Сумського відділу Головного управління Національної поліції в Сумській області відповідно до наказу ГУНП в Сумській області №374 о/с «По особовому складу» та є службовою особою органів Національної поліції України, відповідно до Прикінцевих положень до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», ст. 25 Закону України «Про державну службу» займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 5 тис. грн. за прийняття ним завідомо незаконного рішення про припинення кримінального переслідування та закриття кримінального провадження №12017200130000589 від 11 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у ході здійснення досудового розслідування якого здобуто відомості щодо ймовірної причетності ОСОБА_5 до його вчинення. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 29 березня 2018 року, близько 10 год., зайшов до службового кабінету №6 Білопільського відділення поліції, де надав слідчому слідчого відділення Білопільського відділення поліції ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 грн., які поклав всередину службового блокноту, що лежав на робочому столі слідчого у зазначеному кабінеті та за яким у момент скоєння злочину перебував слідчий.
		Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_5 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину визнав частково, суду пояснив, що у вересні 2017 року мала місце крадіжка соняшника на полі з бункера комбайну і він до неї причетний. З цього приводу слідчий Білопільського відділу поліції ОСОБА_10 проводив розслідування. Тому він переживав, що йому за це буде. Ще восени 2017 року він пропонував гроші в сумі 10000 грн. ОСОБА_10 за закриття даного кримінального провадження, але той відмовився. Потім 24 березня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_10 і сказав, щоб він приїхав до поліції в м. Білопілля. 25 березня 2018 року він приїхав і слідчий ОСОБА_10 йому сказав: «Давай справу закривати, скільки за це ти можешь дати грошей?». Він відповів, що може дати 5000 грн. ОСОБА_10 погодився і сказав, щоб привіз гроші оперу ОСОБА_7 . При цьому він не говорив, що передасть його справу ОСОБА_7 , мова була лише про гроші. Потім йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, щоб він приїхав. Першого разу до ОСОБА_7 ОСОБА_5 приїхав вже з грошима. Але ОСОБА_7 сказав, щоб приніс їх наступного разу. Потім 28 березня 2018 року він знову приїхав до ОСОБА_7 , на цей день йому зустріч призначив саме останній. Він опитав його і після закінчення цього ОСОБА_5 поклав гроші ОСОБА_7 в записник, що лежав на столі. Під час бесіди останній закривав і відкривав записник, тому він зрозумів, що гроші треба покласти туди. А потім зайшли інші працівники поліції і сказали, що він передав хабар слідчому. Але ОСОБА_5 не знав, що ОСОБА_7 є слідчим, вважав його опером. Посвідчення службового він йому не показував, був у цивільному одязі. Вважає, що його спровокували самі поліцейські. Визнає свою винуватість в тому, що незаконно передав гроші ОСОБА_7 саме як оперуповноваженому, не знав що він є слідчим. Не визнає винуватість у пред`явленому обвинуваченні, що передав гроші ОСОБА_7 як слідчому.
		Хоча обвинувачений ОСОБА_5 частково визнав свою винуватість у інкримінованому йому злочині, але вона підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які суду пояснили наступне.
		Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює слідчим СВ Білопільського відділення поліції. Наприкінці березня 2018 року йому було передано від слідчого ОСОБА_10 , який захворів, для розслідування кримінальне провадження за ст. 191 КК України, де фігурантом був ОСОБА_5 . В один із днів в кінці березня до Білопільського ВП прийшов ОСОБА_5 , оскільки його викликав слідчий ОСОБА_10 до того, як пішов на лікарняний. З чергової частини ОСОБА_7 покликали і сказали, що прийшов ОСОБА_5 . Він провів останнього до себе в кабінет, де пояснив йому, що він слідчий і замість ОСОБА_10 розслідує провадження по зникнення насіння соняха, в чому підозрювали ОСОБА_5 . Оскільки у нього було багато роботи, були викликані люди в інших провадженнях, то часу допитувати ОСОБА_5 у нього не було, тому він призначив іншу дату для явки ОСОБА_11 до поліції. Під час розмови останній зразу запропонував йому гроші за закриття даного кримінального провадження, на що він не погодився і сказав, що така пропозиція є незаконною. В цей же день він зразу ж написав рапорт, що дана особа намагається дати йому неправомірну вигоду. Відповідно були внесені відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 369 КК України. Через декілька днів ОСОБА_5 прибув до відділення поліції, де ОСОБА_7 допитав його у своєму робочому кабінеті. В кінці допиту ОСОБА_5 знову запропонував йому гроші за закриття кримінального провадження, витягнув їх з кишені і поклав до робочого щоденника. До приходу ОСОБА_5 на ОСОБА_7 помістили камеру, щоб записувати зустріч з ОСОБА_5 . Після того, як ОСОБА_5 поклав гроші до щоденника, до кабінету увійшли працівники поліції з понятими і почали документувати вчинений ОСОБА_5 злочин про надання йому неправомірної вигоди. Коли перерахували кошти, що в якості неправомірної вигоди надав йому ОСОБА_5 , то їх було 5000 грн. ОСОБА_5 ще під час першої зустрічі він представився, що є слідчим і буде вести його справу.
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює слідчим у Білопільському відділенні поліції. У нього в провадженні перебувало кримінальне провадження по факту викрадення насіння соняшника у вересні 2017 року, одним із фігурантів по якому був ОСОБА_5 . Дане провадження він планував направити до суду, але необхідно було виконати ще багато слідчих дій. Під час розмов ОСОБА_5 натякав йому про закриття справи і не направлення її до суду, на що він йому відповів, що підстав для закриття провадження на даний час ще немає.
		Наприкінці березня 2018 року він викликав ОСОБА_5 на допит, але в один із днів зламав руку і попав до лікарні. Всі його провадження з особами були передані іншим слідчим. В телефонному режимі він повідомив ОСОБА_5 , що він на лікарняному, але той хай приходить до слідчого ОСОБА_7 , який буде займатись його провадженням.
		На даний час провадження по факту викрадення насіння соняха ще не закінченого, оскільки ОСОБА_5 не повідомляє, хто, коли і як з поля за його допомогою вивіз насіння соняха і слідство не може встановити точну кількість викраденого соняшника.
		ОСОБА_5 він повідомив, що його справу буде вести саме слідчий ОСОБА_7 .
		Восени 2017 року також мав місце факт, коли ОСОБА_5 намагався надати йому грошові кошти за закриття кримінального провадження, на що він відмовився.
		Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що в кінці березня 2018 року її та колегу по роботі ОСОБА_8 запросили бути понятими в поліцію. Вони зайшли в кабінет і побачили там ОСОБА_5 , їм показали гроші, що витягнули із щоденника. Ці кошти ОСОБА_5 поклав сам в записник слідчому. Розповідав він все добровільно, йому ніхто не підсказував, не погрожував. Будь-яких скарг ОСОБА_5 не висловлював.
		Свідок ОСОБА_8  суду пояснила, що в кінці березня 2018 року її та колегу по роботі ОСОБА_9 попросили побути понятими в поліції. Зайшли в один із кабінетів і там побачили ОСОБА_5 . При них у нього запитали як давав гроші, на що він відповів, що поклав гроші в сумі 5000 грн. в записник за якусь справу. На дверях в кабінет, куди вони зайшли, табличка з написом була. Під час слідчої дії були присутні слідчий, прокурор. ОСОБА_5 добровільно розповідав все сам, тиску на нього ніхто не чинив.
		Незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_5 , який частково визнав свою винуватість у наданні неправомірної вигоди слідчому ОСОБА_7 , його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується також наступними письмовими доказами:
		-витягом з ЄДРДР про внесення в нього 26 березня 2018 року відомостей про те, що до Білопільського ВП ГУНП в Сумській області надійшов рапорт слідчого ОСОБА_7 , який є службовою особою, що займає відповідальне становище, про пропозицію йому неправомірної вигоди від ОСОБА_5 (том 1 а. п. 39, 40);
		-копією наказу №374 о/с від 07 грудня 2016 року про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_7 слідчим слідчого відділення Білопільського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області (том 1 а. п. 45);
		-копією службового посвідчення лейтенанта поліції ОСОБА_7 , що займає посаду слідчого (том 1 а. п. 46);
		-копією функціональних обов`язків слідчого СВ Білопільського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , де вказано, що слідчий є службовою особою органу Національної поліції України, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (том 1 а. п. 47);
		-витягом з кримінального провадження №12017200130000589 про те, що в ЄРДР 11 жовтня 2017 року внесені відомості про можливе вчинення водієм зернозбирального комбайну « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ПП « ОСОБА_12 », 26 вересня 2017 року викрадення ввіреного йому насіння соняшника з бункеру зернозбирального комбайну вагою близько 2,5 т. Правова кваліфікація злочину  ч. 1 ст. 191 КК України. Судом встановлено, що даним водієм був ОСОБА_5 (том 1 а. п. 48); 
		-протоколом обшуку від 29 березня 2018 року, який був проведений на підставі постанови слідчого про невідкладний обшук у період часу з 10.39 год. до 11.36 год. в службовому кабінеті №6 Білопільського ВП ГУНП в Сумській області, де в робочому зошиті слідчого ОСОБА_7 були виявлені грошові кошти в сумі 5000 грн., які туди поклав ОСОБА_5 з метою закриття кримінального провадження по факту викрадення насіння соняшника. До протоколу долучений оптичний диск з відеозаписом та флеш-карта пам`яті з відеозаписом обшуку, що переглядалися в судовому засіданні, на якому зафіксовані обставини вилучення грошей в сумі 5000 грн., які ОСОБА_5 надав в якості неправомірної вигоди слідчому ОСОБА_7 (том 1 а. п. 51-55, 56);
		-ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2018 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку приміщення кабінету №6 Білопільського ВП ГУПН в Сумській області за адресою: м. Білопілля, вул. Соборна, 76 Сумської області для відшукування та вилучення грошових коштів в загальній сумі 5000 грн. (том 1 а. п. 63);
		-протоколом слідчого експерименту від 29 березня 2018 року та оптичним диском з відеозаписом слідчого експерименту, який переглядався в судовому засіданні, під час проведення якого ОСОБА_5 розказав, що надав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 грн. за закриття кримінального провадження по факту викрадення насіння соняшника. Також під час слідчого експерименту ОСОБА_5 вказав, що гроші надав саме слідчому ОСОБА_7 , тобто він знав на момент передачі грошей, яку посаду займав ОСОБА_7 (том 1 а. п.70-80);
		-ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Сумської області від 27 березня 2018 року про надання дозволу на проведення аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_5 на території Білопільського району Сумської області протягом 10 днів, починаючи з 27 березня 2018 року (том 1 а. п. 112-113);
		-протоколомза результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 31 березня 2018 року та оптичним диском з відеозаписом допиту, з яких вбачається, що 29 березня 2018 року під час допиту слідчим ОСОБА_7 . ОСОБА_5 останній передав слідчому гроші в сумі 5000 грн. за закриття кримінального провадження, які поклав до щоденника слідчого (том 1 а. п. 97-108).
		Жоден із наданих суду стороною обвинувачення доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим.
		Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю. 
		Невизнання своєї винуватості ОСОБА_5 суд розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення.
		Захисник в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_5 юридично не обізнаний, а захисника у нього під час проведення слідчих дій не було.
		Але суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 не затримувався після вчинення злочину відповідно до вимог ст. 208 КПК України, йому вручалась пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного, також окремо роз`яснювалось право на захист, в тому числі і на безоплатну допомогу, але ОСОБА_5 від участі захисника відмовився, що підтверджується протоколом роз`яснення права на захист, де маються підписи обвинуваченого (том 1 а. п. 67-69).
		В судовому засіданні ОСОБА_13 наполягав на тому, що не знав про те, що ОСОБА_7 є слідчим, але даний факт спростовується тим, що під час проведення обшуку та слідчого експерименту ОСОБА_5 сам вказав на те, що ОСОБА_7 є слідчим.
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 суду зазначили, що ОСОБА_5 повідомляли про те, що ОСОБА_7 є слідчим.
		Також ОСОБА_5 зазначив, що до вчинення злочину його спровокували працівники поліції, без їх впливу він би не вчинив даного злочину.
		У відповідності до ч. 3 ст.271КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані в кримінальному провадженні.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини говорить про те, що під провокацією злочину слід розуміти випадки, коли задіяна в контролі за злочином особа не обмежує свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті наявним способом, а впливає на суб`єкта з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було б скоєно (рішення в справі Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року).
		Але позиція ОСОБА_5 щодо провокації спростовується тим, що він ще восени 2017 року намагався вже надати неправомірну вигоду слідчому ОСОБА_10 , що суду підтвердили як ОСОБА_5 , так і слідчий ОСОБА_10 .
		Крім того, як вбачається з протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії від 31 березня 2018 року, то під час проведення опитування ОСОБА_5 сам запропонував слідчому ОСОБА_7 гроші за закриття кримінального провадження (том 1 а. п. 97-107).
		Як пояснив суду ОСОБА_7 , після першої зустрічі ОСОБА_5 йому запропонував гроші за закриття кримінального провадження, тому він після отримання такої пропозиції відразу ж написав рапорт, на підставі якого були внесені відомості в ЄРДР.
		Таким чином, ОСОБА_5 , хоча і немає юридичної освіти, але добровільно за своєї ініціативи проявив ініціативу та передав гроші слідчому.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, то дії працівників поліції мали пасивний характер, ніяких активних дій з метою провокації ОСОБА_5 до вчинення злочину вони не проводили.
		Враховуючи викладене, суд дії ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 3 ст. 369 КК України як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею дій в його інтересах з використанням їй наданої влади чи службового становища.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує наступне.
		У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
		Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. 
		   Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
		ОСОБА_5 характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не знаходиться, не інвалід, має сім`ю та постійне місце проживання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, оскільки під час досудового розслідування він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; вперше притягується до кримінальної відповідальності; на утриманні має неповнолітнього сина. 
		В обвинувальному акті як пом`якшуюча обставина обвинуваченому вказана щире каяття.
		Але суд не може врахувати зазначену вище обставину як таку, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , оскільки під час судового розгляду з його боку каяття не було.
		Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.
		Також суд враховує і те, що ОСОБА_5 вчинив корупційний злочин.
		Реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, суд вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
		З урахуванням наведених вище всіх обставин та практики Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання й того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна. 
		Відповідно до ч. 1 ст.96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилучені за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
		 Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, крім іншого, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.
		Отже, враховуючи вимоги зазначених норм, грошові кошти в сумі 5000 грн. купюрами по 200 грн. з номерами: ЄГ 5908690, МБ 6728264, КБ 8021403, КН 9600014, ВВ 2066070, КА 8088521, КК 8843939, КЄ 1296954, ЄЧ 2925513, ЄФ 7289751, ЄД 1761567, КД 1210608, ЄЮ 4116445, ЄЕ 5452908, ЭЕ 5524500, УЗ 0962330, УВ 6190525, ТГ 2151970, ЕВ 4004783, МА 9112740, КН 8877650, ПВ 4084569, ЭИ 1154326, УД 0855995, ЗЭ 0757148, що належать ОСОБА_5 та були предметом неправомірної вигоди, підлягають спеціальній конфіскації.
		Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосований.
		Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 27 квітня 2018 року накладений арешт на земельну ділянку площею 0,2861 га, кадастровий номер 5920682600:01:004:0048, реєстраційний номер 1505109359206 та на земельну ділянку площею 3,9 га, кадастровий номер 5920682600:01:002:0065, реєстраційний номер 1178684959206, який необхідно скасувати, оскільки відпала потреба в ньому.
		Судові витрати у провадженні відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.
		На підставі ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до грошових кошти в сумі 5000 грн. купюрами по 200 грн. з номерами: ЄГ 5908690, МБ 6728264, КБ 8021403, КН 9600014, ВВ 2066070, КА 8088521, КК 8843939, КЄ 1296954, ЄЧ 2925513, ЄФ 7289751, ЄД 1761567, КД 1210608, ЄЮ 4116445, ЄЕ 5452908, ЭЕ 5524500, УЗ 0962330, УВ 6190525, ТГ 2151970, ЕВ 4004783, МА 9112740, КН 8877650, ПВ 4084569, ЭИ 1154326, УД 0855995, ЗЭ 0757148, що зберігаються в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		Строк покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня затримання.
		Скасувати арешт на земельну ділянку площею 0,2861 га, кадастровий номер 5920682600:01:004:0048, реєстраційний номер 1505109359206 та на земельну ділянку площею 3,9 га, кадастровий номер 5920682600:01:002:0065, реєстраційний номер 1178684959206, який накладений ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 27 квітня 2018 року.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...