Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/11807/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 14.11.2018
Номер судового провадження: 14-398цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		14 листопада 2018 року
		м. Київ
		Справа № 335/11807/16-ц
		Провадження № 14-398 цс 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.
		розглянуласправу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач) про стягнення плати за послуги водопостачання за період безоблікового водокористування
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року, постановлену суддею Воробйовим А. В., й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі КириловоїО.В., ДзярукаМ.П., ТрофимовоїД.А.
		Учасники справи:
		        позивач: Комунальне підприємство «Водоканал»,
		        відповідач: ОСОБА_3.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           27 жовтня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь оплату за послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації за період з 18 вересня 2013 року по 21 жовтня 2013 року у сумі 10 749,02 грн.
		2.           Мотивував тим, що 1 листопада 2012 року уклав з відповідачем договір № 2091/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації (далі - договір). Згідно з пунктом 1.1 договору позивач надає відповідні послуги відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, в якому розташований аптечний кіоск і встановлений прилад обліку води.
		3.           8 листопада 2013 року інженер-інспектор позивача під час обстеження виявив, що строк державної повірки приладу обліку води сплив, і він експлуатується з порушенням. Відповідно до пункту 3.2.3. договору при експлуатації приладів обліку води із порушенням водопостачання вважається безобліковим, а витрати води у такому разі розраховуються, починаючи з дня виписки останнього акта.
		4.           Позивач вказував, що останній акт із урахуванням показників засобу обліку води складався 17 вересня 2013 року, а тому початком розрахункового періоду слід вважати наступний день - 18 вересня 2013 року.
		5.           21 жовтня 2013 року на адресу позивача надійшла заява відповідача з проханням скерувати представника позивача для зняття пломби на приладі обліку для подальшої повірки.
		6.           15 листопада 2013 року інженер-інспектор позивача склав акт технічного обстеження й акт-рахунок, якими зробив розрахунок обсягу використаної відповідачем води за період безоблікового користування (з 18 вересня 2013 року по  21 жовтня 2013 року) та визначив відповідну суму до оплати.
		7.           Позивач стверджував, що відповідач з актами ознайомлена, від їх підписання відмовилася, а надані послуги не оплатила.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		8.           16 січня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя ухвалою закрив провадження у справі.
		9.           Мотивував тим, що відповідач є фізичною особою - підприємцем з 2003 року, і оплату за договором проводила як суб'єкт господарювання. Умови договору, на підставі якого виникли спірні правовідносини, на думку суду першої інстанції, підтверджували те, що він укладений саме з фізичною особою-підприємцем. Тому суд першої інстанції вважав, що спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		10.        22 березня 2017 року Апеляційний суд Запорізької області постановив ухвалу, якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
		11.        Мотивував тим, що хоча у договорі і не зазначено, що його стороною є відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, але тарифи на водопостачання у цьому договорі розраховані саме як для суб'єкта господарювання. Крім того, оплата за договором приймалася від відповідача як фізичної особи-підприємця.
		12.        Апеляційний суд також вказав, що приміщення, в яке здійснюється водопостачання, використовується відповідачем як аптечний кіоск для здійснення підприємницької діяльності.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		13.        12 квітня 2017 року позивач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою.
		14.        Просить скасуватиухвали судів першої й апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на порушення судами норм процесуального права.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		15.        15 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		16.        Обґрунтував тим, що позивач оскаржує ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2017 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		17.        Позивач вказує, що відповідач уклала договір № 2091/2 від 1 листопада 2012 року про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації саме як фізична особа. Статус фізичної особи-підприємця не позбавляє права на укладення договору фізичною особою. Тому, на думку позивача, справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		(2) Доводи відповідача
		18.        Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів позивача та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		19.        Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 30).
		20.        Близькі за змістом приписи закріплені у ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду (частина перша статті 19, частина друга статті 48).
		21.        Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів (пункт 1 частини першої статті 12).
		22.        Право на звернення до господарського суду ГПК України у вказаній редакції надавав, зокрема, підприємствам (стаття 1, частина друга статті 21), а відповідачами могли бути юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частина третя статті 21).
		23.        ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 1 частини першої статті 20).
		24.        Предметом спору є стягнення з відповідача плати за послуги водопостачання за період безоблікового водокористування. Відносини між учасниками спору врегульовані, зокрема, договором.
		25.        Суди першої й апеляційної інстанцій, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановили, що відповідач є фізичною особою - підприємцем і здійснює господарську діяльність у приміщенні аптечного кіоску, в якому позивач надавав послуги згідно з договором; тарифи на водопостачання у договорі були розраховані позивачем для суб'єкта господарювання; відповідач вносив оплату на виконання умов договору як фізична особа - підприємець, а позивач її приймав. З огляду на це суди дійшли висновку про наявність щодо спору юрисдикції господарського суду.
		26.        ВеликаПалата Верховного Суду вважає такі рішення судів обґрунтованими.
		27.        У касаційній скарзі позивач вказує на те, що договір був укладений з відповідачем як фізичною особою. Проте позивач не спростував той факт, що договір укладався з метою постачання води для господарської діяльності відповідача в аптечному кіоску за відповідними тарифами. За цими тарифами, як встановили суди, закриваючи провадження у справі, відповідач вносила оплату як фізична особа-підприємець.
		28.        Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		29.        Відповідно до статті 42 Господарського кодексу (далі - ГК) України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		30.        Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		31.        Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).
		32.        Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
		33.        Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
		34.        Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
		35.        Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
		36.        Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
		37.        Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		38.        Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 5 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц).
		39.        З огляду на вказане, за обставин, встановлених судами, Велика Палата Верховного Суду вважає цей спір пов'язаним із господарською діяльністю відповідача. А тому доводи позивача є необґрунтованими.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		40.        Згідно із частиною пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		41.        Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		42.        З огляду на те, що вимога позивача має розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, ВеликаПалата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Отже, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2017 рокунеобхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2) Щодо судових витрат
		43.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 409, стаття 410 ЦПК України, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.   Касаційну скаргуКомунального підприємства «Водоканал» залишити без задоволення.
		2.   Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкЛ.М.Лобойко С.В.БакулінаН.П.Лященко В.В.БританчукО.Б.Прокопенко В.І.ДанішевськаЛ.І.Рогач О.С.ЗолотніковІ.В.Саприкіна О.Р.КібенкоО.М.Ситнік В.С.КнязєвВ.Ю.УркевичПовний текст постанови підписаний 26 листопада 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...