Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0940/1937/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2018. Зареєстровано: 30.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2018.
Дата набрання законної сили: 02.01.2019
Номер судового провадження: 2105/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"29" листопада 2018 р. справа № 0940/1937/18
		м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про стягнення податкового боргу в сумі 608533,36 грн., - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ТзОВ "Альтеко" про стягнення податкового боргу в сумі 608533,36 грн.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 603698,35 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2017 року, лютий - липень 2018 року та уточненого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок в розмірі 585217,62 грн., штрафу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Н" від 01.02.2018 року за № НОМЕР_1, форми "Ш" від 23.03.2018 року за № НОМЕР_2, форми "ПС" від 03.08.2018 року за № НОМЕР_3, уточненого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок в сумі 18480,73 грн.; податку на прибуток підприємств в розмірі 2403,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік; єдиного податку в розмірі 2432,01 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.02.2018 року за № НОМЕР_4, що разом становить 608533,36 грн.
		29.10.2018 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.43). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
		Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
		ТзОВ "Альтеко" 04.05.2011 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.38-41) та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
		Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Згідно підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків і зборів.
		Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обовязок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обовязком. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обовязку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
		Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
		Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
		Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.
		Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пункт 49.18. статті 49 Податкового кодексу України).
		Пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
		Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
		а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку доподаткової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
		б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
		Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що ТзОВ "Альтеко" самостійно визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість згідно поданих до Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкових декларацій з податку на додану вартість від 19.01.2018 року за грудень 2017 року в сумі 337356,00 грн. (а.с.9), від 19.03.2018 року за лютий 2018 року в розмірі 109792,00 грн. (а.с.10), від 17.04.2018 року за березень 2018 року в сумі 73217,00 грн. (а.с.12), від 17.05.2018 року за квітень 2018 року в розмірі 58308,00 грн. (а.с.11), від 20.06.2018 року за травень 2018 року в сумі 34592,00 грн. (а.с.14), від 23.07.2018 року за червень 2018 року в розмірі 30981,00 грн. (а.с.15), від 20.08.2018 року за липень 2018 року в сумі 11082,00 грн. (а.с.13), а також податкове зобовязання в розмірі 1250,00 грн. та сума штрафу, нарахована платником самостійно у звязку з виправленням помилки в розмірі 38,00 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.04.2018 року за лютий 2018 року (а.с.18); з податку на прибуток за звітний (податковий) період 2017 року в сумі 2403,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 23.02.2018 року (а.с.16-17).
		Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість, уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (з врахуванням штрафу, нарахованого платником самостійно) в загальній сумі 656161,00 грн. та в податковій декларації з податку на прибуток підприємств в розмірі 2403,00 грн. є узгодженим з дня подання таких декларацій.
		Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобовязання на момент розгляду справи становить: з податку на додану вартість (з врахуванням штрафу, нарахованого платником самостійно)  585255,62 грн. та з податку на прибуток підприємств  2403,00 грн.
		Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення обєктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
		Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обовязок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання
		Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
		Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		Судом встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТзОВ "Альтеко" з 20.10.2017 року по 12.12.2017 року та зареєстрованих по 18.01.2018 року від 01.02.2018 року за № 1790/09-19-51-01/37322271, яким встановлено порушення відповідачем терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН (64, 34, 34, 18 календарних дні) на загальну суму 59020,01 грн. податку на додану вартість (а.с.25), Калуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 01.02.2018 року за № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано штраф в загальному розмірі 15603,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.26); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 23.03.2018 року за № 4517/09-19-51-01/37322271 (а.с.19), яким встановлено порушення термінів сплати грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_5 від 19.10.2017 року, Калуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 23.03.2018 року за № НОМЕР_2, яким ТзОВ "Альтеко" визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобовязання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2669,73 грн. (зворотній бік а.с.19); на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року від 03.08.2018 року за № 12079/09-19-51-01/37322271 (а.с.22), яким встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 03.08.2018 року за № НОМЕР_3, яким до ТзОВ "Альтеко" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.23); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 07.02.2018 року за № 2144/09-19-51-01/37322271 (а.с.28), яким встановлено порушення термінів сплати ТзОВ "Альтеко" грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_6 від 12.06.2017 року, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.02.2018 року за № НОМЕР_4, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобовязання, погашеного з затримкою за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 2432,01 грн. (зворотній бік а.с.28).
		Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість в розмірі 18442,73 грн. та з єдиного податку в сумі 2432,01 грн. є узгодженою.
		На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Калуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 20.02.2018 року за № 1909-51 (а.с.30), яка 22.02.2018 року отримана ТзОВ "Альтеко" (а.с.31-32). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
		Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
		Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання  це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). 
		Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг  це сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. 
		Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 603698,35 грн., з податку на прибуток підприємств в сумі 2403,00 грн. та з єдиного податку в розмірі 2432,01 грн., а всього разом 608533,36 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
		Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість від 19.01.2018 року (а.с.9), від 19.03.2018 року (а.с.10), від 17.04.2018 року (а.с.12), від 17.05.2018 року (а.с.11), від 20.06.2018 року (а.с.14), від 23.07.2018 року (а.с.15), від 20.08.2018 року (а.с.13), уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.04.2018 року (а.с.18); податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 23.02.2018 року (а.с.16-17), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Н" від 01.02.2018 року за № НОМЕР_1 (а.с.26), форми "Ш" від 23.03.2018 року за № НОМЕР_2 (зворотній бік а.с.19), форми "ПС" від 03.08.2018 року за № НОМЕР_3 (а.с.23), форми "Ш" від 08.02.2018 року за № НОМЕР_4 (зворотній бік а.с.28), податковою вимогою форми "Ю" від 20.02.2018 року за № 1909-51 (а.с.30), довідкою про борг від 11.10.2018 року (а.с.33), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.34, 35, 36-37).
		Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. 
		За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 608533,36 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
		Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ТзОВ "Альтеко" податкового боргу в сумі 608533,36 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (код ЄДРПОУ 37322271, вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область, 77530) про стягнення податкового боргу в сумі 608533,36 грн. - задовольнити повністю.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (код ЄДРПОУ 37322271, вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область, 77530) в дохід бюджету податковий борг в сумі 608533 (шістсот вісім тисяч пятсот тридцять три) гривні 36 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		Суддя Матуляк Я.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...