Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1522/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2018. Зареєстровано: 30.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Результат оскарження 05.02.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 10ЗП

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"21" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1522/18
		Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., 
		при секретарі судового засідання Орлов О.О. 
		 
		розглянувши у судовому засіданні справу №916/1522/18
		за позовом ОСОБА_1 банку України 
		до відповідачів: 1)Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"; 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		про визнання недійсним договору оренди, - 
		 
		за участю представників: 
		від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 05.11.2018р. №18-0014/58865 
		від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність від 23.05.2018р.
		від відповідача-2: ОСОБА_4, довіреність від 22.01.2018р. №2/1; ОСОБА_5 за довіреністю від 10.09.2018р. 
		від третьої особи: ОСОБА_6, довіреність від 27.12.2017р. №27-26499/17
		 
		Суть спору: ОСОБА_1 банк України звернувся до ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент".
		Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю згоди позивача як іпотекодержателя нерухомого майна, переданого в оренду за спірним договором, на укладання даного договору.
		У відзиві на позовну заяву за вх.№16628/18 від 15.08.2018р. відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на те, що отримання дозволу від іпотекодержателя НБУ при укладенні спірного договору оренди від 31.07.2015р. не вимагалось. Відповідно до п.6 ч.1 ст.46, ч.5 ст.51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою отримання доходу мав право передати обєкт нерухомого майна (його частину), що належить відповідачу-1 на праві власності та переданий в іпотеку НБУ до реалізації його майна в установленому порядку. Майно, яке є саме предметом іпотеки в оренду не передано. АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб самостійно уклав спірний договір. Протягом дії договору відповідач-2 належним чином виконує обовязки орендаря за спірним договором. Твердження позивача, що АТ «Імексбанк» фактично розпорядився предметом іпотеки без згоди іпотекодержателя не відповідає фактичним обставинам справи. Позивачем не зазначено які саме та яким чином порушено його права оспорюваним договором оренди. Реалізація прав іпотекодержателя здійснюється в повному обсязі. Питання законності укладення договору оренди від 31.07.2015р., який є предметом спору у даній справі вже було розглянуто господарським судом Одеської області у справі №916/368/18.
		У відзиві на позовну заяву за вх.№17336/18 від 27.08.2018р. відповідач-1 погодився з правовою оцінкою обставин, наданих позивачем, та зазначив про наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди, укладеного 31.07.2015р. між ТОВ «Шевченковський Девелопмент» та АТ «Імексбанк». При цьому відповідач-1 зазначив, що відповідача-1 було обмежено в можливості укладати договори оренди, не отримавши попередньої згоди іпотекодержателя  ОСОБА_1 банку України.
		У відповіді на відзив за вх.№17367/18 від 28.08.2018р. позивач посилається на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів лише у правовідносинах, повязаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запровадження процедура ліквідації, своїх зобовязань перед його кредиторами. Якщо Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при укладенні договору оренди діяв від імені Фонду у межах повноважень та компетенції, які надано йому Законом, в нього було прямо встановлене Законом України «Про іпотеку» обмеження щодо укладення договору оренди, адже відповідно до Закону Фонд у своїй діяльності керується цим законом та іншими законодавчими актами. Передане за оспорюваним договором майно є частиною майна, яке є предметом іпотеки. Нікчемний договір є недійсним з моменту його укладення незалежно від того, чи виконали сторони його умови. Спірний договір оренди порушує права позивача як іпотекодержателя.
		У письмових поясненнях за вх.№19156/18 від 19.09.2018р. третя особа просить суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги НБУ з посиланням на те, що договір оренди від 31.07.2015р. є недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки укладений з порушенням Закону України «Про іпотеку».
		На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 21.11.2018р. за участю представників учасників справи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив:
		26.11.2009р. між ОСОБА_1 Банком України (Кредитор, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (Позичальник, відповідач-1) укладений кредитний договір №29 про рефінансування, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику кредит рефінансування (з урахуванням раніше здійсненого) в сумі 2 900 000 000 грн.
		Згідно з преамбулою договору враховуючи власні взаємні інтереси та необхідність подальшої оптимізації своїх договірних звязків, сторони прийняли рішення про припинення своїх зобовязань за договорами, в т.ч. кредитним договором №48 про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 17.04.2009р. 
		02.06.2009р. між ОСОБА_1 Банком України (Іпотекодержатель, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (Іпотекодавець, відповідач-1) укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 1784. 
		Згідно з п.1.1 договору цей договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за договором №48 про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 17.04.2009р., який укладено між Іпотекодержателем та АКБ «Імексбанк» стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо.
		Відповідно до п.1.3 договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, на земельній ділянці, площею 12426 кв.м., яка знаходиться в оренді згідно договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.08.2008р. за реєстровим №3449, зареєстрованим в Одеському міському відділі ОРВ ДП Центр ДЗК 02.06.2009р. за №040950500043, користування не зареєстровано. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності: 91/100 частина - на підставі рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2005р., справа №25/32-05-847, право власності на яку зареєстровано 28.02.2005р. КП ОМБТІ та РОН в книзі 42неж-84 номер запису 3671; 6/100 частин - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №У-58, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП ОМБТІ та РОН в книзі 42-неж-125, номер запису 3611; 3/100 частини - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №У-59, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП ОМБТІ та РОН в книзі 42-неж-126, номер запису 3611. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №22408847, виданим КП ОМБТІ та РОН 07.04.2009р., реєстраційний номер вищевказаної нежилої будівлі бізнес-центру становить 9136820.
		Згідно з п.3.1.5 договору Іпотекодержатель має право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобовязань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги  звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та цього договору при наявності також наступних підстав, зокрема, невиконання боржником зобовязань за кредитним договором; здійснення правочинів щодо відчуження Іпотекодавцем предмету іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди Іпотекодержателя, тощо.
		Відповідно до п.4.1.5 договору Іпотекодавець зобовязаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобовязаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.
		Згідно з п.4.2.1 договору Іпотекодатель має право володіти та користуватися предметом іпотеки на протязі дії цього договору, відповідно до його призначення.
		Відповідно до п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Боржником зобовязань за Кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього. 
		26.03.2014р. між ОСОБА_1 Банком України та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» укладений договір про зміни № 5 до іпотечного договору, посвідченого 02.06.2009р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 1784, з договором про зміни №1, посвідченим 21.09.2009р. за реєстровим №3289, договором про зміни №2, посвідченим 26.11.2009р. за реєстровим № 4135, договором про зміни №3, посвідченим 24.03.2011р. за реєстровим № 784 та договором про зміни №4, посвідченим 20.10.2011р. за реєстровим № 3485, згідно з яким сторони у звязку з укладенням додаткового договору №9 від 25.03.2014р. до кредитного договору №29 про рефінансування від 26.11.2009р. сторони домовились внести зміни до іпотечного договору.
		31.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (Орендодавець, відповідач-1) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Шевченківський Девелопмент (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди, згідно з яким Орендодавець передає Орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди нерухоме майно, а саме, частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А (обєкт оренди), а Орендар зобовязується прийняти обєкт та оплачувати орендну плату.
		Відповідно до п.1.2 договору обєкт оренди належить Орендодавцю на праві власності.
		Згідно з п.1.3 договору метою передачі обєкту в оренду є: організація ефективного використання та експлуатації обєкту оренди, підтримання обєкту оренди в належному технічному стані, забезпечення належної експлуатації обєкта оренди, відповідно до його призначення.
		Відповідно до п.1.4. договору протягом строку дії договору орендар має право передавати обєкт оренди повністю або частково в суборенду третім особам, при цьому попередню згоду Орендодавця на вчинення зазначених дій не потрібно. Умови договорів, що укладаються Орендарем з третіми особами, не повинні суперечити та мають відповідати умовам (в т.ч. враховувати його положення) даного договору. 
		Згідно з п.1.6 договору обєкт оренди надається орендарю для використання його у господарській діяльності орендаря.
		Відповідно до п.2.1 договору право користування обєктом оренди виникає у Орендаря з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обєкту, який є невідємним додатком до цього договору. В акті фіксується технічний стан обєкта (за необхідності виконані ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи, змонтовані системи та комунікації), а також інші необхідні характеристики. До акта приймання-передачі додається візуальне зображення обєкта оренди у вигляді фотографій його зовнішнього та/або внутрішнього стану.
		Відповідно до п.8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.05.2016р. із автоматичним (без укладення сторонами додаткової угоди) продовження терміну дії договору у випадку зміни (збільшення) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб строку проведення ліквідаційної процедури Орендодавця на термін до настання 1-го числа останнього місяця строку ліквідації, зміненого (збільшеного) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Із врахуванням можливих термінів вищевказаного продовження терміну дії договору його загальний строк дії становить два роки та одинадцять місяців, а подальша пролонгація можлива виключно шляхом укладання сторонами відповідних додаткових угод, або шляхом укладення нового договору оренди.
		01.08.2015р. сторонами договору оренди підписано акт приймання-передачі обєкта до договору оренди від 31.07.2015р., згідно з яким: на виконання умов договору, укладеного сторонами, Орендодавець передав, а Орендар прийняв обєкт оренди, а саме: частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
		Також в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про оплату відповідачем-2 орендної плати за договором оренди 31.07.2015р.
		Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів. 
		Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами. 
		Як вище встановлено господарським судом 02.06.2009р. між НБУ та ПАТ «Імексбанк» укладений іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-А, на земельній ділянці, площею 12426 кв.м.
		Пунктом до 4.1.5 іпотечного договору передбачено, відповідач-1 зобовязаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобовязаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.
		Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Відповідно до с.1 Закону України іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: 
		- зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; 
		- передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; 
		- відчужувати предмет іпотеки; 
		- передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
		При цьому, як вище встановлено господарським судом 31.07.2015р. між відповідачем-1, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк та відповідачем-2 укладений договір оренди, за умовами якого відповідач-1 передав в тимчасове платне користування на умовах оренди нерухоме майно, яке є частиною нерухомого майна  предмету іпотеки за іпотечним договором від 02.06.2009р., який укладений між позивачем та відповідачем-1.
		Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
		Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Згідно з ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Між тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності згоди ОСОБА_1 Банку України як іпотекодержателя за іпотечним договором від 02.06.2009р. щодо передачі частини предмету іпотеки в оренду відповідачу-2 на підставі договору оренди від 31.07.2015р.
		За таких обставин, враховуючи що частиною 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено недійсність правочину щодо передачі в оренду переданого в іпотеку майна, договір оренди від 31.07.2015р., укладений між відповідачам є нікчемним в силу Закону України «Про іпотеку».
		Згідно з правовим висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.05.2018р. у справі 910/20827/16, нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Проте за наявності спору заінтересована особа має право заявити позов про визнання недійсним нікчемного правочину, як і в разі заперечення дійсності оспорюваного правочину, недійсність якого прямо не встановлена законом. Водночас без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
		З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що між позивачем та відповідачем-2 наявний спір з приводу дійсності договору оренди від 31.07.2015р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, укладеного 31.07.2015р. між ПАТ "Імексбанк" та ТВО "Шевченківський Девелопмент".
		Посилання відповідача-2 на недоведеність позивачем порушення спірним договором оренди прав позивача господарським судом до уваги не приймаються оскільки укладенням договором оренди від 31.07.2015р. порушено права позивача як іпотекодержателя переданого в оренду майна, які передбачені Законом України «Про іпотеку» (право на надання згоди щодо передачі предмету іпотеки в оренду).
		Посилання відповідача-2 на наявність у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб права на передачу в оренду обєкту нерухомого майна (його частини), що належить відповідачу-1 на праві власності та переданий в іпотеку НБУ до реалізації його майна в установленому порядку, господарським судом не приймаються до уваги, оскільки Законом України «Про іпотеку» прямо передбачений обовязок отримання попередньої згоди іпотеко держателя на передачу предмету іпотеки в оренду. При цьому положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять виключень, встановлених у такому випадку для уповноваженої особи Фонду.
		Посилання відповідача-2 на те, майно, яке є саме предметом іпотеки в оренду не передано господарським судом не приймаються до уваги, оскільки передане в оренду на підставі договору оренди від 31.07.2015р. майно є частиною майна, яке є предметом іпотеки.
		Посилання відповідача-2 на належне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором оренди від 31.07.2015р. господарським судом не приймаються до уваги, оскільки визнання недійсним договору чинним законодавством України не ставиться в залежність від належності виконання сторонами його умов.
		Посилання відповідача-2 на те, що питання законності укладення договору оренди від 31.07.2015р., який є предметом спору у даній справі вже було розглянуто господарським судом Одеської області у справі №916/368/18, господарський суд не приймає до уваги, оскільки господарським судом при розгляді справи №916/368/18 за позовом ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» до ТОВ «Шевченківський Девелопмент» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, не надавалось оцінки договору оренди від 31.07.2015р. щодо відповідності вимогам законодавства. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову у справі №916/368/18 господарський суд виходив з підстав недоведеності позивачем (ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк») відповідного порушеного субєктивного права або охоронюваного законом інтересу у звязку з укладанням спірної угоди із зазначенням, що порушення як вимог Закону України Про іпотеку, так і умов іпотечного договору в даному випадку свідчать про порушення, в першу чергу, прав ОСОБА_1 Банку України, а не позивача.
		На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідачів.
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.Позов ОСОБА_1 банку України задовольнити.
		2.Визнати недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент".
		3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) на користь ОСОБА_1 банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.
		4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, офіс 515, код ЄДРПОУ 35992924) на користь ОСОБА_1 банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
		 
		Повне рішення складено 30 листопада 2018 р. 
		 
		 
		Суддя Г.Є. Смелянець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...