Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9763/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2018. Зареєстровано: 02.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2018.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 
		31 жовтня 2018 року                      №826/9763/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання  в сфері енергетики про визнання незаконною і нечинною постанови,
		ВСТАНОВИВ:
		          До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом  до Національної комісії, що здійснює державне регулювання  в сфері енергетики (далі також - відповідач, НКРЕКП), в якому просить визнати незаконною і нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» (далі постанова НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141 або оспорювана постанова).
		          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, а є «громадською вбиральнею», яка не має права встановлювати тарифи. Оскільки оспорюваною постановою встановлено тарифи на житлово-комунальні послуги, споживачем яких вона є, то таким чином порушено її права.
		Посилаючись на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує на обов'язок суду з'ясувати всі обставини щодо того, чи діяв відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного акта  на підставі, у спосіб чи в межах повноважень, встановлених Конституцією і законами України.
		При цьому зі змісту позову вбачається, що позивач оспорює вищевказане рішення НКРЕКП лише з підстав його прийняття неуповноваженою на те особою, яка не наділена для цього відповідними повноваженнями. Обґрунтування позовних вимог доводами позивача щодо неправильно встановлених відповідачем розмірів тарифів у позовній заяві відсутні.
		Відповідач у письмовому відзиві зазначив про необґрунтованість позову, просив відмовити в його задоволенні, вказуючи на те, що НКРЕКП є державним колегіальним органом, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,  підпорядкованим Президентові і підзвітним Верховній Раді України, відтак, в межах повноважень та відповідно до закону прийняв оскаржувану постанову.
		Водночас зазначив про те, що  позивач не надала жодного доказу застосування стосовно неї оспорюваного акта або того, що вона суб'єктом правовідносин, у яких застосовується цей акт.
		Згідно з доводами відповідача позивач, яка проживає в багатоквартирному будинку у місті Києві, відповідно до положень статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів), тому споживання комунальних послуг за місцем проживання позивача можливе згідно з тарифами, затвердженими постановою НКРЕКП від 26 листопада 2015 року № 2868 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг».
		Постановою НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141  «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для низки суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері водопостачання та водовідведення в різних регіонах України, 
		а) на централізоване водопостачання:
		- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		б) на централізоване водовідведення:
		- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
		Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, а також станом на час розгляду справи судом, відповідач неодноразово вносив зміни до вказаної постанови  в частині зміни розміру встановлених тарифів.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою НКРЕКП, позивач звернулася до суду з позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
		Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Оцінюючи доводи відповідача щодо того, що позивач не є суб'єктом застосування оспорюваного акта та не є суб'єктом правовідносин, у яких цей акт буде застосовано, суд звертає увагу на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1, тобто є мешканцем багатоквартирного будинку, отже є потенційним споживачем житлово-комунальних послуг. 
		У позовній заяві позивач безпосередньо зазначає про те, що є споживачем житлово-комунальних послуг.
		Суб'єктом господарювання, яке надає послуги у сфері водопостачання та водовідведення в місті Києві, є  Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».
		Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		Статтею 13 вказаного Закону встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
		4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Враховуючи приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та твердження позивача як мешканця багатоквартирного будинку, що вона є користувачем житлово-комунальних послуг, суд приходить до висновку, що вона, зокрема, користується комунальними послугами з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
		Тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлено постановою НКРЕКП від 26 листопада 2015 року  № 2868 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг». 
		Так, згідно з пунктом 1 указаної постанови в редакції, що діє станом на час розгляду справи судом, встановлено тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг, в тому числі й приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» зі структурою, наведеною в    додатку 51    до цієї постанови, а саме:
		- тариф на послугу з централізованого постачання холодної води -     7,32 грн. за 1 куб. м     (без податку на додану вартість);
		- тариф на послугу з централізованого водовідведення - 6,61 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
		Оскільки позивач є споживачем житлово-комунальних послуг,  в тому числі й послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які на території міста Києва надає Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», то суд погоджується з доводами відповідача, що позивач є суб'єктом правовідносин, врегульованих саме постановою НКРЕКП  від 26 листопада 2015 року  № 2868.
		Як встановлено судом оспорюваною постановою НКРЕКП встановлено тарифи: 
		а) на централізоване водопостачання:
		- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		б) на централізоване водовідведення:
		- споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
		- споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
		Однак позивач не надала суду жодних  доказів застосування до неї цієї постанови, або того, що вона є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цю постанову.
		За наведених обставин заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що оспорюваною постановою не порушено права та інтереси позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, що є підставою для відмови судом у задоволенні її позовних вимог.
		Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що постанова від 16 червня 2016 року № 1141 прийнята відповідачем у межах наданих йому законодавством повноважень, що обґрунтовується наступним.
		Відповідно до  статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
		Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).
		Статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		Відповідно до розділу VІІ Концепції адміністративно реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 №810/98 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» виконавча влада - це одна з трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів, управління сферами суспільного життя, насамперед державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю. 
		Органи виконавчої  влади  - самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням  здійснення однієї гілки державної влади - виконавчої.
		За характером компетенції (повноважень) розрізняються органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації), а також органи спеціальної - галузевої, міжгалузевої і функціональної компетенції  (решта органів виконавчої влади). 
		За порядком прийняття рішень органи поділяються на: 
		- колегіальні, в яких право прийняття рішень від імені органу мають певні колективи (Кабінет Міністрів, різні державні комісії тощо), які очолюються керівником органу; 
		- єдиноначальні, в яких право прийняття рішень від імені органу має одна особа (міністр, голова державного комітету, голова місцевої державної  адміністрації). 
		Статтею 5 Закону України «Про природні монополії», який застосовувався до НКРЕКП до 26 листопада 2016 року, тобто до дати набрання сили Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», визначено, що відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій, зокрема, у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
		Частиною першою статті 4 зазначеного Закону визначено, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються  і  функціонують відповідно до цього Закону з особливостями, встановленими законом. 
		Статтею 8 Закону України «Про природні монополії» визначено, що предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних  монополій згідно з цим Законом є, поміж іншого, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. 
		Згідно зі статтею 11 Закону України «Про природні монополії» національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
		Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України.
		Статтею 12 указаного Закону встановлено, що основними завданнями комісій є, зокрема, регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; формування цінової політики у відповідній сфері регулювання.
		Стаття 14 Закону України «Про природні монополії» уповноважує національні комісії приймати нормативно-правові акти та контролювати їх виконання з питань, що належать до їх компетенції.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, яке застосовувалось до НКРЕКП до 26 листопада 2016 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові і підзвітним Верховній Раді України, є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
		До основних завдань НКРЕКП, визначених частиною третьою Положення віднесено, поміж іншого, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.
		За змістом підпункту 7 пункту 4 Положення НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює: тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
		Згідно з підпунктами 1, 6 та 7 пункту 6 НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право:
		- приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій;
		- приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання;
		Відповідно до пункту 13 Положення рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.
		Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.
		Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.
		Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
		Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
		Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог    Закону України    «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Аналіз наведених вище правових норм дає підстави суду дійти висновку, що  НКРЕКП  є  уповноваженим державним органом на прийняття рішень нормативно-правового характеру щодо встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому оспорювана постанова прийнята ним в  межах повноважень, визначених законодавством.
		Враховуючи викладене та за відсутності доказів застосування до позивача оспорюваної постанови або доказів того, що вона є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цю постанову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної заяви та необхідність відмовити у її задоволенні.
		Керуючись    статтями 2,    5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 (03150, АДРЕСА_1), до Національної комісії, що здійснює державне регулювання  в сфері енергетики (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання незаконною і нечинною постанови відмовити повністю.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя          Ю.Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...