Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/5060/18(2-а/201/158/2018) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 30.11.2018. Зареєстровано: 02.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2018.
Дата набрання законної сили: 27.11.2018
Номер судового провадження: 852/1287/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а їн и
		 
		27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 201/5060/18(2-а/201/158/2018)                                                                                Суддя І інстанції - Федоріщев С.С.
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Чепурнова Д.В. (доповідач),
		                               суддів:  Сафронової С.В., Мельника В.В.,     
		за участю секретаря судового засідання  Царьової Н.П. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Донецької митниці ДФС України
		на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від  19 червня 2018  року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької  митниці ДФС України  про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1  звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 16 січня 2018 року № № 0163/70000/17 за якою його притягнуто до відповідальності за ст. 485 МК України.
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржена  постанова винесена протиправно, оскільки її винесено за відсутності позивача, в останній не зазначено обставин за яких було  вчинено порушення митних правил, зокрема щодо  визначення вартості автомобіля, крім того його було вже притягнуто до відповідальності  за невивезення  автомобіля за межі митної території України у встановлений ст. 95 МК України строк, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 МК України, тобто за оскарженою постановою його повторно  було притягнуто до відповідальності за одне і теж порушення.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від  19 червня 2018  року у позовні вимоги було задоволено.
		Не погодившись з прийнятим рішенням  Донецька митниця ДФС України, подала апеляційну скаргу в якій   посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за порушення ст. 485 МК України, а саме використання транспортного засобу стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими були надані такі пільги.
		В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Кіровоградська митниця ДФС просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції. 
		В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином,  а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування  судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.  
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.05.2017 року позивач ОСОБА_1 через пункт пропуску «Нові Яриловичи-Нова Гута» митного поста «Нові Яриловичи» Чернігівської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «Hyundai Accent» реєстр. НОМЕР_1, в митному режимі «транзит». Згідно даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 24.10.2017 року не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений.
		18.09.2017 року відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0094/70000/17 за ознаками порушення, передбаченого ч.3  ст.470 МК України. Вказаний протокол про порушення митних правил складено у зв'язку із перевищенням позивачем строку, встановленого  ст. 95 МК України, товару  вищевказаного автомобіля марки «Hyundai Accent» реєстр.  НОМЕР_1.
		24.10.2017 року за результатами розгляду даної справи про порушення митних правил №0094/70000/17 винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3  ст. 470 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.
		28.11.2017 року складено протокол про порушення митних правил № 0163/70000/17, яким було констатовано, що ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені  розділом V МК України  (Глава 17 «Транзит»), а саме здійснено використання товарів (автомобіля марки «Hyundai Accent» реєстр. НОМЕР_1) стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку із якими було надано такі пільги, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого  ст.485 МК України.
		Сума несплачених митних платежів відповідно до листа Управління адміністрування митних платежів Донецької митниці ДФС від 19.12.2017 року №658/ВН/05-70-19-01, становить 150465,66 гривень.
		В подальшому, 16.01.2017 року на підставі вищевказаного протоколу про порушення митних правил від 28.11.2017 року винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №0163/70000/17, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого  ст.485 МК України  та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 451396,98 гривень.
		Задовольняюи позовні вимоги суд прешої інстанції виходив  з того, що  відповідачем не доведені протиправність дій позивача та наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого  ст.485 МК України. Оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та правильної кваліфікації вчиненого правопорушення, без доведення наявності у позивача умислу на вчинення такого діяння та наявності мети, зазначеної уст. 485 МК України, а також із порушенням принципів законності та презумпції невинуватості, передбачених п. 3 ч.1  ст.8 МК України.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи  з наступного.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу.
		Частиною 1   ст.381 МК України  зазначається, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
		Згідно зі  ст.284 МК України  за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених  розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування: 1) ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування; 2) вивізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.
		Згідно з п.2 ч.1  ст.292 МК України  митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього  Кодексу, Податкового  кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
		Частина 1  ст.458 Митного кодексу України  визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Статтею 485 МК Українипередбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, в тому числі за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Судом першої інстанції вірно зазначено, що   справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви. Коли порушується справа про порушення митних правил, слід також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі. До таких обставин належать, зокрема, відсутність події та складу порушення митних правил. За наявності зазначених обставин протокол про порушення митних правил не складається. У випадках, коли провадження у справі все ж було розпочате, названі обставини є підставою для припинення провадження у справі.
		Відповідно до  ст. 488 МК України  провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
		Згідно зі ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
		Даний перелік підстав для порушення справи про порушення митних правил є вичерпним.
		З матеріалів справи вбачається, що протокол про порушення митних правил №0163/70000/17 від 28.11.2017 року, на підставі якого в подальшому було винесено оскаржувану постанову, був складений лише на підставі відомостей, взятих з матеріалів іншої справи про порушення митних правил №0094/70000/17, за ознаками вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3  ст. 470 МК України.
		При складенні даного протоколу про порушення митних правил №0163/70000/17, позивача не було ознайомлено зі змістом  ст.63 Конституції України, зокрема щодо дачі показань, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення чи іншого правопорушення, про що свідчить відсутність підпису позивача у відповідному рядку протоколу і відсутність  у спеціальній формі протоколи  можливості ознайомлення особи , що притягується до відповідальності, як на тому наполягає апелянт, не звільняє  суб'єкта владних повноважень від виконання зазначеного обов'язку .
		Крім того, відповідно до вимог  ст. 526 МК України  справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
		Матеріали справи не містять даних  про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи на 16.01.2018 року (поштове повідомленням про вручення, розписка тощо). Доказів щодо отримання позивачем протоколу про порушення митних правил від 28.11.2017 року (один із примірників якого повинен бути вручений позивачу під розписку) також відповідачем не надано. 
		Наявність лише листів  від 29.11.2017 року № 7708/Ш/05-70-20-05, від 30.11.2017 № № 7740/Ш/05-70-20-02, 7742/Ш/05-70-20-02 та від 17.01.2018 № 404/Ш/05-780-20-02, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі,  не спростовує встановлених судом фактів та не може свідчити про дотримання відповідачем ст. ст. 494, 526 МК України.
		Позивачем дійсно 04.05.2017 року було ввезено на митну територію України автомобіль марки «Hyundai Accent» реєстр. НОМЕР_1, в митному режимі «транзит» і вказаний транспортний засіб не вивезено.
		Стаття 458 МК України  передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Диспозиція  ст. 485 МК України  передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
		Відповідно до ч. 1, 2  ст. 486 МК України  завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у  ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
		Відповідно до ч. 1  ст. 508 МК України  у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно частини другої цієї статті до процесуальних дій належать зокрема складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії. 
		За змістом ч. 2  ст. 77 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Позивача у справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення  ст. 485 МК України, а саме за порушення вимог та обмежень, встановлених  Розділом V Митного кодексу України, зокрема за здійснення використання товарів (автомобіля марки «Hyundai Accent» реєстр. НОМЕР_1), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. 
		За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що при розгляді справи про порушення митних правил №0163/70000/17 відповідач зобов'язаний був належними чином з'ясувати факт використання вищевказаного транспортного засобу позивачем, чи такий дійсно мав місце, час та місце вчинення правопорушення, чи дійсно такі дії були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відібрати більш детальні пояснення у позивача, врахувати вищенаведене та відповідно до встановлених фактів дати правильну юридичну оцінку діям позивача. Однак, вказаних обставин у порушення вимог  ст.489 МК України  посадовою особою Донецької митниці не з'ясовано, тобто оскаржувана постанова винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що  відповідачем не надано жодних доказів протиправного використання товарів, ввезених в режимі «транзиту», а обставини щодо такого використання (зокрема продажу) митним органом не встановлені.
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 485 МК України, в зв'язку з чим оскаржена постанова винесена відповідачем із порушенням вимог законодавства.
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом, при розгляді спору стосовно оскарження постанови про порушення митних правил у справі № 448/702/16-а (Постанова ВС №К/9901/11304/18 від 15.05.2018 р.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку,  що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. 
		Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України  - залишити без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від  19 червня 2018  року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів  з дня набрання законної сили.
		 
		 
		   
		Головуючий - суддя                                                                      Д.В. Чепурнов 
		 
		                               суддя                                                                      С.В. Сафронова 
		 
		                               суддя                                                                      В.В. Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...