Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/3736/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2018. Зареєстровано: 04.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2018.
Дата набрання законної сили: 03.01.2019
Номер судового провадження: 2/0182/2374/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 182/3736/18
		Провадження № 2/0182/2374/2018 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		03.12.2018 року                                                                м. Нікополь
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді - Багрової А.Г.
		 
		Сторони по справі:
		Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання : 53200, АДРЕСА_1)
		Відповідач - Публічне акціонерне товариство „Державний ощадний банк України, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129 , електронна пошта: contact-centre@oschadbank.ua)
		 
		розглянув у м. Нікополs за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди .
		 
		Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 10.04.2018 року(а.с.7), ордеру Серії ДП № 000011 від 10.04.2018 року(а.с.8), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 (а.с.9)
		Представник відповідача - Самсонова Н.О., свідоцтво на право yf зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 02.04.2018 року, за довіреністю №19/3-02/125 (а.с.71,72)
		 
		Заяви по суті справи:
		Позивач звернулась до суду з позовними вимогами до відповідача та просить суд поновити їй пропущений процесуальний строк для звернення з цим позовом до суду, поновити її на роботі на посаді керівника територіально відособленим позабалансовим відділенням ІІІ типу №10006/0466, визнавши наказ від 22.02.2018 року №477-к про звільнення з 13.12.2017 року незаконним та скасувати його. Також просить суд стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2018 року на день винесення рішення суду, а також стягнути на її користь завдану моральну шкоду у розмірі 10000 грн.(а.с.1-5)
		В обґрунтування позову позивач послалась на те, що вона 16.12.2016 року була звільнена з роботи відповідачем. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року вона була поновлена на роботі на попередній посаді з 17.12.2016 року. На виконання рішення суду відповідач 30.05.2017 року прийняв наказ №1426-к про її поновлення. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року рішення Нікопольського міськрайонного суду від 29.05.2017 року про її поновлення було скасоване і їй у позові було відмовлено. Наказом від 22.02.2018 року №447-к було скасовано наказ №1426-к від 30.05.2017 року та була встановлена фактична дата звільнення 13.12.2017 року. Вважає, що таке її звільнення є незаконним, оскільки не відповідає вимогам ст.40,41 КЗпП. Окрім того її звільняють „заднім" числом. Також на момент звільнення її доньці не було трьох років, а тому її не мали право звільняти. Оскільки її звільнили незаконно, то вважає, що відповідач повинен її поновити на роботі та сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Окрім того 22.02.2018 року їй не видали трудову книжку у день звільнення, а фактично вона отримала трудову книжку лише 15.03.2018 року. Таким чином, відповідач повинен відшкодувати на її користь середній заробіток за час затримки видачи трудової книжки. Через незаконне звільнення вона пережила душевний дискомфорт, стрес, погіршення стану здоров'я через переживання у зв'язку зі втратою роботи та єдиного її заробітку, відчула себе непотрібною людиною, вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя та поновленню нормальних соціальних зв'язків. Через зазначене вона зазначала моральної шкоди, яку оцінює у 10000 грн. та просить її стягнути з відповідача.
		Відповідач надав відзив на позов та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки наказ про скасування наказу про поновлення на роботі позивача було прийнято у зв'язку із ухваленням рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області від 13.12.2017 року, яким рішення Нікопольського міськрайонного суду від 29.05.2017 року про поновлення ОСОБА_1 було скасовано. Повний текст рішення АТ „Ощадбанк" отримало поштою 01.02.2018 року, а тому 22.02.2018 року було прийнято наказ про скасування наказу про поновлення на роботі позивача. Того ж дня, 22.02.2018 року, ОСОБА_1 направлено листи з повідомленням про скасування наказу про її поновлення та прохання з'явитись до відділу кадрового забезпечення для отримання трудової книжки. Зазначені листи позивачем були отримані 26.02.2018 року. Та тільки 13.02.2018 року вона подала заяву про направлення її трудової книжки за місцем реєстрації. Трудова книжка була направлена поштою відповідно до заяви ОСОБА_1 Посилання позивача, що її не мали законної підстави звільняти через те, що вона має дитину до трьох років є безпідставними, оскільки фактично вона звільнена 15.12.2016 року за наказом, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року визнано законним, і на той час позивач не була вагітною та не мала дитини до трьох років. Оскільки рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набрало законної сили 13.12.2017 року, то наказ №477-к від 22.02.2018 року про скасування наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 є законним. Зміст запису в трудовій книжці повністю відповідає змісту наказу №477-к від 22.02.2018 року та здійснено відповідно до вимог п.2.4.,2.1.0 Інструкції №58 та чинного законодавства. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки ПАТ „Державний ощадний банк України" не порушував законних прав та інтересів позивача(а.с. 54-56)
		Інших заяв по суті справи сторонами не подавалось.
		 
		Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 01.06.2018 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків (а.с. 37-38)
		27.06.2018 року по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 50-51)
		Ухвалу суду від 03.12.2018 року відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
		 
		Судом встановлено.
		16.12.2016 року ОСОБА_1 звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, п. 1 ст. 41 КЗпП України, згідно з наказом №3230-к (а.с.60).
		Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено, Наказ № 3230-к від 15.12.2016 року про звільнення ОСОБА_1 - визнано незаконним та скасовано, поновлено ОСОБА_1 керуючою територіально відокремленим без балансовим відділенням ІІІ типу № 10003/0466 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ „Ощадбанк" з 17.12.2016 року, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.12.2016 року по 29.05.2017 року у сумі 32 229 грн. 98 коп. ( тридцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 98 коп.), з утриманням з цієї суми податків і інших обов'язкових платежів, стягнути з Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на користь держави судовий збір у розмірі 3200 грн. Також зазначеним Рішенням суду у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 5475,58 грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять грн. 58 коп.), з утриманням з цієї суми податків і інших обов'язкових платежів, і поновлення її на роботі вирішено, що рішення підлягає негайному виконанню (а.с. 43-45).
		На виконання Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 29.05.2017 року ОСОБА_1 була поновлена на роботі наказом №1426-к від 30.05.2017 року(а.с.17,61)
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про поновлення на роботі (а.с.46-48)
		На підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року ПАТ „Державний ощадний банк України" 22.02.2018 року скасував наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 від 30.05.2017 року №1426-к (а.с.62)
		Якщо апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і визнав звільнення працівника правомірним, рішення про поновлення на роботі втрачає свою силу, а працівник вважається звільненим з дати, зазначеної в наказі про звільнення, при цьому роботодавець може зарахувати період роботи працівника після поновлення до набрання законної сили рішенням апеляційного суду та вважати фактичною датою звільнення 13.12.2017 року.
		Для цього на підприємстві видається наказ, яким скасовується наказ про поновлення працівника на роботі.
		До трудової книжки вноситься запис про скасування попереднього запису про поновлення працівника на роботі: «Запис за таким-то номером недійсний». У графі 4 вказується номер наказу про скасування наказу про поновлення працівника на роботі.
		Таким чином, доводи позивача про неправомірне звільнення є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку зобов'язання про поновлення на роботі, вчинені під час виконання рішення суду першою інстанцією, яке було згодом скасоване, має бути повернуто до первісного стану, що передував виконанню рішення суду, про що була повідомлена позивач.
		В тому числі не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , оскільки пов'язані з первісними та до виниклих правовідносин не застосовуються.
		Отже, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача у сфері трудових правовідносин, то і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
		       У зв'язку із відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог, в силу 141 ЦПК України  судовий збір в розмірі 2112 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
		Керуючись  ст.ст. 232-234, 237-1 КЗпП, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
		Судовий збір у розмірі 2112 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
		На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.
		Повне рішення складено 03.12.2018 року.
		 
		 
		 
		Суддя:  А.  Г.  Багрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...