Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6434/09/0870 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 27 січня 2010 року    Справа №2а-6434/09/0870 
		  (15 год. 50 хв.) 
		Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Агринол» до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,  
		 ВСТАНОВИВ: 
		 В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов. 
		Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією 19.03.2009р. у відношення Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Агринол» №0000632310/0 на суму 6 805 724гр. ( про донарахування податку на прибуток на суму 3 402 862гр. та застосування штрафних санкцій на суму 3 402 862гр.) та №0000642310/0 на суму 1 043 256гр. (про донарахування податку на додану вартість на суму 695 504гр. та застосування штрафних санкцій на суму 347 752гр.). Стягнути з відповідача судові витрати 6, 80гр.  
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та висновками, викладеними у акті перевірки від 01.03.2009р. №043/23-108/30802090 з тих підстав, що ТОВ «НВО Агринол» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Радфот» та ТОВ «Віском Бердянськ». Банківські розрахунки, накладні на отримання товару і податкові накладні було пред’явлено під час перевірки. Вартість отриманої сировини була віднесена до складу валових витрат згідно п. 5.1., 5.2. ст. 5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», формування податкового кредиту ТОВ «НВО Агринол» здійснювало на підставі пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.5.1., п 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначає про безпідставність тверджень відповідача , що угоди, укладені між ТОВ «НВО Агринол» та ТОВ «Радфот», ТОВ «Віском Бердянськ» є нікчемними при наочності реального випуску та реалізації готової продукції, яка вироблена з отриманої від них сировини.  
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 
		Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі. Пояснив, що в ході проведення перевірки з’ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Протягом перевіряє мого періоду ТОВ «НВО Агринол», ТОВ «Віском Бердянськ», ТОВ «Радфот» обмінювались документами на товари, зокрема нафтопродукти, з одними і тими ж самими фіктивними підприємствами ПП «Аглінк», ПП «Рідан» які систематично не сплачували податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства, які за юридичною адресою не знаходяться.  
		Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Судом встановлено, що з 03.03.2009р. по 04.03.2009р.   Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка   Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Агринол» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків «ТОВ «Радфот» код за ЄДРПОУ32080181, ТОВ «Емікс плюс» код за ЄДРПОУ 32578632, ТОВ «Віском Бердянськ» код за ЄДРПОУ 32613598 за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р.  
		 За результатами перевірки складено акт від 05.03.2009р. № 043/23-108/30802090, в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВО Агринол» :      1. Вимог п. 5.1., пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 402 862гр., в т. ч. за 2007рік 3 402 862гр.   
		2. Вимог пп. 7.2.3, п. 7.2, ст. 7, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5, п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: ТОВ «НВО Агринол» завищено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2 722 290гр. та в результаті порушення пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 695 504гр. у т. ч: жовтень 2007р. – 443 745гр., листопад 2007р. – 251 759гр. 
		19 березня 2009р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000642310/0 яким позивачу нараховані 1 043 256гр. податку на додану вартість ( за основним платежем 695504гр., за штрафними (фінансовими) санкціями 347752гр). та №0000632310 яким позивачу нараховані 6 805 724 гр. податку на прибуток ( за основним платежем 3 402 862гр., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 402 862гр.).  
		Як свідчать матеріали адміністративної справи, 30.11.2007р. між ТОВ «Радфот» та ТОВ «НВО Агрінол» укладений договір без номеру купівлі-продажу нафтопродуктів. Факт укладання зазначеного договору сторонами по справі не заперечується. 
		ТОВ «Радфот» зобов’язується передати у власність ТОВ «НВО Агринол» нафтопродукти. 
		На підтвердження виконання умов зазначеного договору представником позивача надані суду наступні документи видаткові накладні: від 03.12.2007р. №РА-3-12-00008 на суму 851004гр. з ПДВ, від 03.12.2007р. № РА-3-12-00007 на суму 1 036 777, 20гр., від 03.12.2007р. № РА-3-12-00006 на суму 1 231 499, 39гр., від 14.12.2007р. № РА-3-12-0003 на суму 418694, 70гр., від 24.12.2007р. № РА-3-12-0005 на суму 1 333 215гр. на загальну суму 4 871 190гр., в т. ч. ПДВ 811 865гр. згідно наданих податкових накладних, виписаних ТОВ «Радфот».  
		Плановою виїзною перевіркою ТОВ «Радфот» (акт  від 29.01.2009р.) встановлено, що продукція, яка поставлена на ТОВ «НВО Агринол» згідно видаткових накладних від 03.12.2007р. №РА-3-12-00008, від 03.12.2007р. № РА-3-12-00007, від 03.12.2007р. № РА-3-12-00006 від 14.12.2007р. № РА-3-12-0003, від 24.12.2007р. № РА-3-12-0005 була придбана ТОВ «Радфот» у ПП «Ридан» згідно накладної №975 від 03.12.2007р.  
		Суду надана копія акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Радфот» від 29.01.2009р.  
		Перевіркою встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №5\12 від 01.12.2007р. поставлено ПП «Ридан» на адресу ТОВ «Радфот» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4 866 857, 86гр. (у т. ч. ПДВ 811142, 98гр.) згідно накладної №975 від 03.12.2007р.  
		Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною (№975 від 03.12.2007р.) не включено ПП «Ридан» до податкових зобов’язань за грудень 2007р. , але включено до податкового кредиту ТОВ «Радфот» за грудень 2007р.. До перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспорті накладні, довіреності тощо).  
		Крім того, встановлено, що ТОВ «НВО Агринол» укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №6/04 від 01.07.2004р. з додатковими угодами до нього з ТОВ «Віском Бердянськ». 
		На підтвердження виконання умов зазначеного договору представником позивача надані суду наступні документи: видаткова накладна №ВИ-1-10-00006 від 01.10.2007р. на суму 2 046 314 з ПДВ, №ВИ-1-10-00005 від 01.10.2007р. на суму 1 444 474, 64 гр. з ПДВ, №ВИ-1-10-00007 від 01.10.2007р. на суму 2 751 487, 80гр. з ПДВ, №ВИ-2-10-00002 від 02.10.2007р. на суму 1 871 911, 20гр. з ПДВ, №ВИ-5-10-00001 від 05.10.2007р. на суму 2 775 748, 86 гр. з ПДВ, №ВИ-8-10-00004 від 08.10.2007р. на суму 572 612, 09гр. з ПДВ     Загальну суму 9 552 124, 13гр.  ТОВ «НВО Агринол» віднесено до складу валових витрат та відображено в ряд. 04.1 Декларації з податку на прибуток на 2007р. та включено до складу податкового кредиту і податкової декларації за жовтень 2007р. суми податку на додану вартість в сумі 1 910 424, 78гр.  
		Плановою перевіркою ТОВ «Віском Бердянськ» (акт перевірки від 04.04.2009р.) встановлено, що продукція, яку ТОВ «Віском Бердянськ» було поставлено ТОВ «НВО Агринол» згідно видаткових накладних №ВИ-1-10-00006 від 01.10.2007р., №ВИ-1-10-00005 від 01.10.2007р., №ВИ-1-10-00007 від 01.10.2007р, №ВИ-2-10-00002 від 02.10.2007р., №ВИ-5-10-00001 від 05.10.2007р., №ВИ-8-10-00004 від 08.10.2007р. була придбана у ПП ТПП «Аглінк» згідно накладних № 896 від 01.10.2007р. та №897 від 01.10.2007р.  
		Вартість придбаних ТОВ «Віском Бердянськ» товарно-матеріальних цінностей в сумі 9 543 118, 2гр. (без ПДВ) ТОВ «Віском Бердянськ» віднесено до складу валових витрат та відображено в ряд. 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007р.  
		До перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей, умови транспортування. 
		Відповідно п. 5.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  
		У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.  
		Пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  
		Таким чином, оскільки товар фактично не було придбанно, вартість товару не відповідає визначенню валових витрат Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідачем зроблено правомірний висновок про те, що в порушення  п. 5.1., пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено валові витрати на вартість товарів, яки фактично не придбавались, та визначені у прибуткових накладних, отриманих від ТОВ «Радфот» та ТОВ «Вічком Бердянськ». 
		П. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що  платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.  
		   П. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.  
		   Згідно п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		   Згідно п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).  
		   У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.  
		Під час перевірки фахівцями Бердянської ОДПІ Запорізької області не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця по вищезазначеним договорам, в зв`язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання нафтопродуктів. З'ясовано що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.  
		   Позивач у ході судового розгляду вказані обставини не спростував, документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту –не надав.  
		Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.  
		    Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.  
		Оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, то угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, в даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість. 
		   Таким чином в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.97р. ТОВ «НВО Агрінол» безпідставно збільшило суми податкового кредиту сформованого на підставі отриманих податкових накладних від постачальників по нікчемним правочинам.  
		   Твердження позивача про наявність в нього всіх податкових накладних які підтверджують правомірність формування податкового кредиту судом до уваги не приймається з огляду на таке. Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у подальшому, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли не проводилися самі операції тощо. Зокрема, обов’язково повинно бути досліджено та з’ясовано, чи сплачувались податки продавцями товару та чи мали операції з надання послуг реальний характер. 
		   Крім того, як встановлено актом від 05.03.2009р. №043/23-108/30802090 засновник ТОВ «НВО Агринол» ОСОБА_1 є директором ТОВ «Радфот». 
		   Перевіркою не встановлено наявність розумних єкономічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що планик податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб’єктів підприємницької діяльності.   
		   В даному випадку податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення операцій із придбання та реалізації продукції, які не мали реального характеру.  
		   Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 
		   1)    на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 
		   2)    з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 
		   3)    обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 
		   4)    безсторонньо (неупереджено);  
		   5)    добросовісно; 
		   6)    розсудливо; 
		   7)    з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;  
		   8)    пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 
		   9)    з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 
		   10)    своєчасно, тобто проятгом розумного строку.  
		   Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  
		   На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно прийняти оскаржені податикові повідомлення-рішення. Таким чином, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні. 
		Щодо стягнення з відповідача судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України,  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, - 
		 ПОСТАНОВИВ: 
		 В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі (якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови) та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    
		Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги. 
		Повне рішення  виготовлене 2 лютого 2010 року.  
		 Суддя          (підпис)      А.А. Щербак 
		           Станом на 09 лютого 2010 року постанова не набрала законної сили 
		         Суддя             А.А.Щербак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...