Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/11989/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2018.
Дата набрання законної сили: 26.11.2018
Номер судового провадження: 61-25657ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		26 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/11989/16-ц
		 
		провадження № 61-25657св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,  
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», 
		треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна, відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Апеляційного суду                 м. Києва від 24 травня 2017 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А.,            Оніщука М. І., Українець Л. Д.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті», товариство) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 31 травня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г. В., яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель Polo, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та переданий в заставу TOB «Порше Мобіліті» на підставі договору застави транспортного засобу № 50005944; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
		В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 10 вересня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір № 50005944 (далі - кредитний договір), за умовами якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 118 718,44 грн, що становить еквівалент 14 611,50 дол. США, з цільовим призначенням кредиту для придбання зазначеного автомобіля.
		 
		На забезпечення належного виконанням умов укладеного кредитного договору           12 вересня 2012 року між сторонами укладено договір застави вказаного транспортного засобу № 50005944 (далі - договір застави).
		 
		31 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою В. Г. вчинено виконавчий напис, який на думку позивача не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус його вчинив, не перевіривши безспірності розміру заборгованості. Крім того, позивач не отримував письмову вимогу про дострокове повернення кредиту.  
		 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року в складі судді Астахової О. О. в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума заборгованості є безспірною. Факт отримання ОСОБА_4 вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» про дострокове повернення кредиту від 05 жовтня 2015 року є доведеним.
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу                   СеменовоюГ. В., зареєстрований в реєстрі за № 1145, про звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки Volkswagen, модель Polo, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1. Стягнуто з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_41 157,52 грн судового збору.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової В. Г. були відсутні законні підстави для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, оскільки сума заборгованості позивача за кредитним договором  не є безспірною, відповідач не надіслав ОСОБА_4 повідомлення, яке б містило всю інформацію, передбачену частиною другою статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не зареєстрував у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, як цього вимагає  частина третя статті 24 цього Закону.
		 
		У касаційній скарзі, поданій 09 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Порше Мобіліті» просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Твердження суду про порушення порядку вчинення виконавчого напису, а також статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та норм Закону України «Про заставу», є помилковим.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зДніпровського районного суду м. Києва.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року  № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд  яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		12 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		На час розгляду справи Верховним Судом заперечення/відзиви не надходили.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Тлумачення статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» свідчить, що документами, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі вчинених нотаріусами виконавчих написів є: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
		 
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
		 
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		 
		Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		 
		Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17.
		 
		Суди встановили, що 10 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір № 50005944, за умовами якого товариство надало позивачу кредит у сумі 118 718,44 грн, що становить еквівалент                           14 611,50 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 9,90 % річних (змінна процентна ставка), строком на 60 місяців та цільовим призначення кредиту для придбання автомобіля марки Volkswagen, модель Polo, 2012 року випуску,номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1. 
		 
		У забезпечення належного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором 12 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено договір застави вказаного транспортного засобу № 50005944.
		 
		У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у                ОСОБА_4 перед ТОВ «Порше Мобіліті» утворилася заборгованість.
		 
		05 жовтня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті, скориставшись своїм правом вимоги дострокового погашення кредиту, надіслало боржнику вимогу (повідомлення), в якій зазначено, що розмір заборгованості станом на 05 жовтня 2016 року складає 256 810,13 грн, яка складається з дострокового повернення невиплаченої суми кредиту - 136 624,55 грн, що в еквіваленті становить                 6 464,68 дол. США; 80 562,93 грн несплачених чергових платежів; 18 017 грн штрафних санкцій відповідно до пункту 8.3 договору, 21 605,65 компенсації страхових платежів відповідно до пункту 5.6 договору. При цьому                      ОСОБА_4 запропоновано у 30-ти денний термін повернути кредит та сплатити визначену заборгованість, а у разі невиконання цих вимог боржник попереджений про примусове стягнення вказаних коштів.
		 
		Належних та допустимих доказів вручення ОСОБА_4 указаної вимоги матеріали справи не містять.
		 
		31 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою В. Г. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1145, про звернення стягнення із ОСОБА_4 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» предмета застави автомобіля марки Volkswagen, модель Polo,                2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ПоршеМобіліті» на суму 306 515,97 грн, яка складається з: 80 562,93 грн несплачених чергових платежів; 18 017 грн штрафних санкцій за вимоги щодо сплати; 21 605,65 компенсації страхових платежів; 162 586,70 грн суми кредиту до повернення; 23 743,69 грн штрафу в розмірі 20 % від суми кредиту.  
		 
		Апеляційний суд установив, що зазначена у вимозі-повідомленні від 05 жовтня 2015 року сума заборгованості відрізняється від суми заборгованості, зазначеної у виконавчому написі нотаріуса від 31 травня 2016 року. У вимозі зазначену загальну суму заборгованості 256 810,13 грн, а у виконавчому написі -                        306 515,97 грн, при цьому у виконавчому написі відсутнє посилання на те, що сума заборгованості визначена як еквівалент долара США, а також обмінного курсу, за яким здійснено перерахунок.
		 
		Системний аналіз статей 24, 26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статті 87 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» свідчить, що процедура звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів.
		 
		Перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника і здійснення державної реєстрації. Цей етап спрямований на забезпечення а) прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру звернення стягнення та спосіб звернення стягнення, який буде кредитор застосовувати; б) інтересів інших учасників обороту, яким має бути забезпечено достовірну інформацію про процедуру звернення стягнення та спосіб звернення стягнення.
		 
		Другий, етап вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог.
		 
		Недотримання одного із етапів процедури звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц зроблено висновок, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення запеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави. Відсутність у Законі України «Про нотаріат» та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту такої реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог.
		 
		Встановивши, що відсутня безспірність заборгованості боржника та стягувачем не зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про задоволення позову.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 травня  
		2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2017 року  залишити без змін. 
		 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                            В.І. Журавель
		 
		                                                                                                            В.І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...