Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16227/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2018.
Дата набрання законної сили: 28.11.2018
Номер судового провадження: 11-1109апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 листопада 2018 року
		м. Київ
		Справа № 826/16227/16 (К/9901/36738/18) 
		Провадження № 11-1109апп18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Арсірій Р. О.) від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Коротких А. Ю., судді: Ганечко О. М., Літвіна Н. М.) від 06 лютого 2017 року у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Публічного акціонерного товариства «Укрінком», Національного банку України, треті особи: Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИЛА:
		У жовтні 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:
		- визнати протиправними дії Національного банку України щодо надання згоди на призначення ОСОБА_3 Головою Правління Публічного акціонерного товариства «Укрінком» (далі - ПАТ «Укрінбанк»);
		- визнати неправомочними позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Укрінбанк», які відбулись 13 липня та 05 серпня 2016 року;
		- визнати протиправними та скасувати рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформлені протоколом № 1 від 13 липня 2016 року та протоколом № 2 від 05 серпня 2016 року, з моменту їх прийняття;
		- зобов'язати ПАТ «Укрінком» утриматись від вчинення дій, які обмежують здійснення Фондом ліквідаційної процедури, формування ліквідаційної маси та своєчасного задоволення вимог кредиторів.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, закрито провадження в цій справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення вказаних ухвал, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
		24 лютого 2017 року ФГВФО звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року і Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих підстав, що цей спір належить до адміністративної юрисдикції.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції. 
		Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 вересня 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що вказаний позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
		З грудня 2015 року Фонд здійснював виведення з ринку неплатоспроможного банку - ПАТ «Укрінбанк», щодо якого 24 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних».
		22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» та розпочато процедуру ліквідації цього банку.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року по справі № 826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» з моменту її прийняття; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 22 березня 2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття. Зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ «Укрінбанк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «Укрінбанк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «Укрінбанк» у зазначених вище системах).
		13 липня та 05 серпня 2016 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Укрінбанк» та прийняті рішення, оформлені протоколами № 1, 2, відповідно до яких змінено: повне та скорочене найменування товариства (ПАТ «Укрінком»), його місцезнаходження, види діяльності та відомості про керівника юридичної особи. 
		На підставі вказаного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СазоновоюО.М. внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру.
		Не погоджуючись з такими рішеннями зборів, ФГВФО звернувся до суду з цим позовом, оскільки вважає, що такі збори були проведені з грубим порушенням вимог ст. 43 Закону України «Про господарські товариства», а саме: недотримання порядку проведення загальних зборів акціонерів.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Частиною 3 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Судом установлено, що предметом у цій справі є визнання неправомочними позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», що відбулися 13 липня та 05 серпня 2016 року, а також визнання протиправними з моменту прийняття та скасування рішень цих зборів, оформлених протоколами  від 13 липня 2016 року № 1 та  05 серпня 2016 року № 2.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		За ст. 167 Господарського кодексу України визначено, щокорпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
		Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. 
		Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.
		До корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.
		Таким чином, вказаними вище положеннями законодавства України учасникам  товариства (акціонерам) надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури скликання засідань цих органів та прийняття рішення неповноважним складом, і такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду погоджується з твердженням судів першої та апеляційної інстанцій, що спір про скасування рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком» не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами ГПК України.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним надання згоди Національним банком України на призначення ОСОБА_3 Головою Правління ПАТ «Укрінбанк» (ПАТ «Укрінком») та зобов'язання останнього утриматись від вчинення дій, які обмежують здійснення Фондом ліквідаційної процедури, формування ліквідаційної маси та своєчасного задоволення вимог кредиторів, ВеликаПалата Верховного Суду також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неналежність цих вимог до адміністративної юрисдикції з огляду на таке.
		Згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
		Частиною 1, 2 ст. 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
		Фонд підзвітний Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Національному банку України (ст. 5 цього Закону).
		За приписами п. 7 ст. 3 Закону № 4452-VI встановлено, що взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
		Зокрема, вказаним законом не передбачено право Фонду на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій Національного банку України та зобов'язання банку утриматись від вчинення дій.
		Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного судупро закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
		Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги залишає її без задоволення, а судове рішення без змін, якщо немає підстав для його скасування. 
		Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач І.В. Саприкіна
		Судді:                                      
		Н. О. Антонюк Л.М. Лобойко
		С. В. Бакуліна Н.П. Лященко
		В. В. Британчук  О.Б. Прокопенко
		Д. А. Гудима   Л.І. Рогач
		В. І. Данішевська  О.М. Ситнік
		О. С. Золотніков  О.С. Ткачук
		О. Р. Кібенко   В.Ю. Уркевич
		                                      В. С. Князєв  О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...