Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 02-7/2210-24/139/06-АП-4/527/08-АП : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 22 жовтня 2009 року                                   м. Дніпропетровськ 
		 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду           у складі:  
		 
		головуючого судді:    Баранник Н.П. (доповідач), суддів: 
		при секретарі: Семененка Я.В., Туркіної Л.П., 
		Красота А.О., 
		 за участю  
		представника позивача:  ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   Приватного підприємця ОСОБА_6  на постанову господарського суду Запорізької області  
		від 27.11.2008р. у справі № 02-7/2210-24/139/06-АП-4/527/08-АП  
		(категорія статобліку 2.19) за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_6  до відповідачів: 
		    про 1.  Управління Пенсійного фонду України                       в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя;  
		2.  Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області  
		 стягнення 17819,60 грн. зайво сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування  
		ВСТАНОВИЛА : 
		Приватний підприємець ОСОБА_6 (далі по тексту позивач) звернувся до господарського суду Запорізької області   з позовом про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі відповідач-1) надмірно сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування. 
		В процесі розгляду справи господарським судом до участі у справі в якості співвідповідача було притягнуто Головне управління Державного казначейства України         у Запорізькій області (далі по тексту відповідач-2). 
		   Постановою господарського суду Запорізької області від 28.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2006р., позов було задоволено, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 17 819, 60 грн. помилково перерахованого збору на обовязкове державне пенсійне страхування. 
		   Відповідачем була подана касаційна скарга, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2008р. задоволена частково, постанова господарського суду Запорізької області від 28.04.2006р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2006р.  скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції для розгляду. 
		   Постановою господарського суду Запорізької області від 27.11.2008р. у справі      № 02-7/2210-24/139/06-АП-4/527/08-АП (суддя Зінченко Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено, крім того, здійснено поворот виконання судового рішення шляхом стягнення       з позивача на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя       17 819, 60 грн.. 
		   Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу. 
		   В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення судом норм матеріального права, позивач просить постанову господарського суду Запорізької області у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким задовольни позовні вимоги в повному обсязі. 
		Відповідач-1 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову         від 27.11.2008р. у даній справі залишити без змін. 
		Відповідач-2 також подав письмові заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення. 
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі. 
		Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили. Колегія суддів вважає можливим справу розглянути без участі представників відповідачів. 
		Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає,             що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		Суть спору:  
		У період з 13.05.2004 р. по 14.06.2004р. позивачем на рахунок Держбюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 17 819,60 грн. (3 %). Приводом для платежу стало те, що в цей період були придбані транспортні засоби для здійснення підприємницької діяльності. Для реєстрації транспортних засобів в ДАІ позивач був змушений надати документ, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 3 % від вартості придбаних транспортних засобів без ПДВ. 
		Позивач здійснює підприємницьку діяльність, спрямовану на одержання прибутку від передачі належних йому транспортних засобів у строкове платне користування третім особам. Операції з придбання транспортних засобів входять до сфери його безпосередньої підприємницької діяльності.  
		На думку позивача, він, як платник єдиного податку, згідно п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", не є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування,       а тому сплачені ним грошові кошти - 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів в сумі 17 819, 60 грн., є надміру сплаченими коштами та підлягають поверненню на його користь. 
		Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив. 
		Колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки вважає,        що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягали. При цьому колегія суддів виходить з наступного. 
		Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
		Як зазначено у ст. 3 Закону № 400/97-ВР, платники збору, визначені пунктами       5-10 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. 
		Згідно з п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування       з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:    купівлі легкових автомобілів, у тому числі           у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. 
		Тобто, в даному випадку збором на обов'язкове державне пенсійне страхування обкладаються саме операції з відчуження легкових автомобілів, незалежно від правового статусу субєктів таких операцій. 
		Відповідно до п. 13 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування        з операцій, визначених п. 12 цього Порядку, сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. 
		Згідно з п. 14 Порядку, органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,      що підтверджується документом про сплату цього збору. 
		Таким чином, ні Законом № 400/97-ВР, ні Порядком не передбачено звільнення суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування            з окремих видів господарських операцій (по додатковим ставкам), у тому числі при відчуженні легкових автомобілів. 
		Окрім того, відповідно до принципу верховенства закону, Закон № 400/07-ВР має вищу юридичну силу порівняно з підзаконним нормативно-правовим актом - Указом Президента, на який посилається позивач. 
		Так, Законом України від 22.10.1998 № 208-XIV «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"» було доповнено статтю          1 Закону № 400/97-ВР пунктом 7, який встановив, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"     був виданий 03.07.1998р.. 
		Це дає підставу стверджувати, що при колізії норм Указу та Закону № 400/98-ВР, повинні застосовуватися норми Закону. 
		Таким чином, операції з відчуження легкових автомобілів не підпадають під правовідносини, що регулюються Указом, а є об'єктом регулювання Закону № 400/97-ВР, який є спеціальним законом з питань оподаткування та не встановлює такої пільги,           як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу легкових автомобілів для суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування. 
		 З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає законних підстав для повернення позивачу грошових коштів, сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів. 
		На думку колегії, суд першої інстанції ухвалив законне рішення про відмову позивачу в задоволенні позову. 
		Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, - 
		 
		УХВАЛИЛА: 
		   
		   Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_6 -  залишити без задоволення. 
		    Постанову господарського суду Запорізької області від 27.11.2008р. у справі        № 02-7/2210-24/139/06-АП- 4/527/08-АП  - залишити без змін. 
		 Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.  
		В повному обсязі ухвалу виготовлено 08.02.2010р.. 
		  Головуючий суддя:                      Н.П. Баранник 
		 Судді:                            Я.В. Семененко 
		                            Л.П. Туркіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...