Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/1704/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2018. Зареєстровано: 05.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019 (частково)
Результат оскарження 05.09.2019 Апеляційний суд Харківської області: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/621/216/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220300000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/1704/18
		1-кп/621/216/18
		В И Р О К
		іменем України
		 
		04 грудня 2018 року                                    м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області 
		   в складі: головуючого - ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		   прокурора  ОСОБА_3 ,
		   обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		   захисника  ОСОБА_5 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018220300000388 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зіньків Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, вдівця, зареєстрованого проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, 
		   у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   10.05.2018 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , у період часу з 14:00 год до 16:00 год, знаходились на території дачного домоволодіння АДРЕСА_2 .
		   Після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_4 пішов займатися домашнім господарством, а ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, ліг на землю поблизу гаражного приміщення, розташованого на території вказаного дачного домоволодіння.
		   В цей час, ОСОБА_4 , приближаючись до ОСОБА_6 , не помітив пляшку з легкозаймистою рідиною, яка стояла на землі, перекинув її ногою, внаслідок чого вміст пляшки потрапив на одяг ОСОБА_6 .
		   Після чого, ОСОБА_4 , внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_6 , хоча повинен був і міг її передбачати, не маючи умислу на спричинення тілесних ушкоджень, з цигаркою нахилився до ОСОБА_6 , в результаті чого попіл з цигарки потрапив на одяг останнього, внаслідок чого сталося займання легкозаймистої речовини на одязі ОСОБА_6 .
		   Через отримані травми ОСОБА_6 , згідно висновку судово - медичної експертизи ХОБСМЕ № 12-17/185-А/18 від 14.06.2018, спричинені обширні глибокі опіки тіла полум"ям - тулубу, верхні та нижні кінцівки, сідниці, що призвело до розвитку тромбоемболії легеневої артерії, що є тяжким тілесним ушкодженням.
		   Внаслідок отриманих травм, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в опіковому відділенні Харківської міської лікарні швидкої і невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 явилися опіки тіла полум"ям, що призвело до розвитку тромбоемболії легеневої артерії. 
		   Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з"явились. Надали заяви про розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності.
		   Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обгрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
		   Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним за обставин, викладених в обвинувальному акті, які він не оспорює.
		   Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто, у вбивстві через необережність.
		   Обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України визнається його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, повне відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілим, похилий вік обвинуваченого.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		   Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання", відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК ( 2341-14 ) суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. { Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 8 ( v0008700-09 ) від 12.06.2009 }Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м`які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. У разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення повинно бути вмотивовано у вироку. Призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. 
		   Фактична обставина, яка визнавалася обвинуваченим та відображена в обвинувальному акті, про вчинення злочину ОСОБА_4 в стані алкогольного сп"яніння, є обтяжуючою і цей стан звужував інтелектуальні та вольові якості обвинуваченого при оцінці обстановки, яка склалася, що і призвело до злочинної недбалості в його діях та настанню тяжких наслідків, які виразилися у смерті людини. Зокрема, стан алкогольного сп"яніння впливав на вольовий момент обвинуваченого ОСОБА_4 щодо передбачення суспільної небезпечності наслідків своєї поведінки, але не зважаючи на це, він не активізував свої психічні сили і здібності для вчинення вольових дій, необхідних для запобігання тим наслідкам, що сталися.
		   Враховуючи вік обвинуваченого ОСОБА_4 , його життєвий досвід, а також його пряме ігнорування вимог ЗУ "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров"я населення" щодо необхідності куріння у спеціально відведених місцях, стали однією із безпосередніх причин та наслідком необережного спричинення смерті іншій людині.
		   При оцінці пом"якшуючих покарання обставин суд враховує такі пом"якшуючі обставини як посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , яка виразилася у наданні допомоги на лікування потерпілому ОСОБА_6 , повне відшкодування матеріальної і моральної шкоди та відсутністю у зв"язку з цим претензій потерпілих, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину. 
		   При призначенні покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: те, що він є особою раніше не судимою, вчинив злочин вперше, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за змістом судової доповіді філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області Холодногірського районного відділу від 19.10.2018 обвинувачений ОСОБА_4 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та є можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
		   Санкція ч. 1 ст. 119 КК України, є альтернативною, передбачає більш м"яке покарання ніж позбавлення волі, а саме, обмеження волі. Однак, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 досяг пенсійного віку, то відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, таке покарання як обмеження волі передбачене санкцією ч. 1 ст. 119 КК України, до нього застосовано не може бути.
		   Суд враховує наявність такої обтяжуючої обставини, як вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння, наявність трьох обставин, що пом"якшують покарання. Враховуючи, що такі пом"якшуючі покарання обставини як щире і дієве каяття, повне відшкодування матеріальної і моральної шкоди та відсутність у зв"язку з цим претензій з боку потерпілих, вік обвинуваченого, а також посткримінальну поведінку обвинуваченого, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом"якшення покарання, враховуючи відсутність законодавчих підстав призначити більш м"яке альтернативне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 119 КК України, то є підстваи призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин на підставі ст. 69 КК України.
		   Вказане узгоджується із п. 8 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" відповідно до якого, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) ( 2341-14 ) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-04 ) від 10.12.2004 ) У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК ( 2341-14 ). При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо. Покарання, призначене судом із застосуванням ст. 69 КК ( 2341-14 ), не може бути нижчим від мінімальної межі відповідного виду покарання, встановленої у Загальній частині КК, тобто меншим, ніж один рік позбавлення чи обмеження волі, шість місяців виправних робіт, один місяць арешту тощо.
		   При призначенні покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, ч. 1 ст. 119 КК України, є покарання у виді позбавлення волі.
		   Судові витрати покласти на обвинуваченого.
		   Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:    
		    ОСОБА_4 визнати винуватим у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк один рік.
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи № 13067/15960-15967 від 09.07.2018 у розмірі 10296 (десять тисяч двісті дев"яносто шість) грн.
		   Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 11.05.2018, з тимчасово вилученого майна під час огляду місця події 10.05.2018 на території СТ "Алые паруса", а саме, фрагменти обгороілої одежі, дві наволочки; два покривала; дві подушки та простирадло, які належать ОСОБА_6 .
		   Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 15.05.2018, з тимчасово вилученого майна під час огляду місця події 10.05.2018 на території СТ "Алые паруса", а саме, сорочки сірого кольору, яка є ношеною, має плями на задній поверхні, невизначеної форми; джинсові брюки світло - сірого кольору з найменуванням торгівельної марки "Eporio Armani", які належать ОСОБА_4 .
		   Речові докази: фрагменти обгороілої одежі, дві наволочки; два покривала; дві подушки та простирадло,сорочки сірого кольору, яка є ношеною, має плями на задній поверхні, гневизначеної форми; джинсові брюки свтло - сірого кольору з найменуванням торгівельної марки "Eporio Armani", передані на зберігання до Зміївського ВП ГУ НП в Харківській області, - знищити.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
		   Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.
		   
		 
		   Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...