Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/59/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано судом: 05.12.2018. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2018.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Результат оскарження 18.06.2019 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/812/59/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		9.4
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		04 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/59/18
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Секірської А.Г.,
		за участю секретаря судового засідання  Вакуленка А.В.,
		представника позивача  не прибув;
		представника відповідача  не прибув;
		представника третьої особи  не прибув;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача  ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		02 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ВЕКТОР БАНК ОСОБА_3 (далі  відповідач, Уповноважена особа ОСОБА_2) про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії.
		Позовні вимоги обґрунтовано таким.
		29.12.2016 між позивачем та ПАТ ВЕКТОР БАНК укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи № ПФ-1848/3203, відповідно до якого відкрито рахунок № 2620101013203. За відкриття рахунку сплачено 25,00 грн. Позивачем на зазначений рахунок внесено грошові кошти в розмірі 188000,00 грн згідно з квитанцією від 29.12.2016 № 115. 
		На підставі рішення Правління НБУ від 02.03.2017 № 112-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2017 № 853 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Відповідно до рішення Правління НБУ від 21.03.2017 № 163-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВЕКТОР-БАНК» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.2017 № 1104 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким, зокрема, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 22.03.2017 по 21.03.2019.
		Позивач, дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, звернувся до Уповноваженої особи ОСОБА_2 з заявою про надання розяснень, чому його не включено до списку.
		Не отримавши відповіді, 20.06.2017 повторно звернувся до Уповноваженої особи ОСОБА_2 з заявою, в якій просив повідомити про результати перевірки його рахунку, та просив включити рахунок до переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2.
		Не отримавши відповіді, 09.11.2017 позивач повторно звернувся до Уповноваженої особи ОСОБА_2 з аналогічною заявою.
		Листом від 30.11.2017 № 34-036-24205/17 відповідач відповів, що повідомленням від 28.07.2017 вих. № 1486 Уповноважена особа ОСОБА_2 повідомила позивача, що відповідно до положення частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемним правочин, що вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_1, а саме транзакція ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1В. на суму 188000,00 грн, дата вчинення транзакції 29.12.2016, час вчинення транзакції 17:42.
		Позивач дізнався про повідомлення від 28.07.2017 вих. № 1486 тільки 07.12.2017, що підтверджується листом № 34-036-24205/17.
		Таке рішення позивач вважає протиправним, оскільки воно суперечить вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень. На думку позивача, обмеження виплати коштів за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи у період ліквідації банку суперечить вимогам Закону. В момент відкриття рахунку та внесення грошових коштів банк працював, обслуговуючи клієнтів, а працівники банку не повідомили позивача про неможливість проведення операцій, чи що закінчився робочий час. Крім того, позивач не має можливості вчиняти дії по касовим операціям в банку, ці дії відносяться виключно до компетенції працівників банку, та позивач не повинен відповідати за працівників банку. Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію тільки через три місяці після внесення позивачем коштів на рахунок, про що він не міг знати в момент внесення коштів. На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачу видано квитанцію від 29.12.2016 № 115, засвідчену установою банку та підписом працівника, без зазначення часу вчинення видачі квитанції, що свідчить про внесення коштів на поточний рахунок. 
		Звернення із цим позовом обґрунтовано відсутністю підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та банком, та незаконністю відмови у включенні до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб. 
		На підставі викладеного позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визнання нікчемним правочину, що був вчинений (укладений) ПАТ ВЕКТОР БАНК з ОСОБА_1, а саме: транзакція ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 на суму 188000,00 грн, дата вчинення транзакції 29.12.2016, по договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203;
		- зобовязати відповідача подати до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1, паспорт серії та номер: ЕН 451754, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 03.11.2005, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, як вкладника по договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ ВЕКТОР БАНК за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.
		Ухвалою суду від 03.01.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т.1 арк.спр. 34-35).
		22.01.2018 за вх. № 2151/2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви (т.1 арк.спр. 50).
		Ухвалою суду від 25.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.1 арк.спр. 1-3).
		Ухвалою суду від 12.03.2018 у підготовчому провадженні повернуто без розгляду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, задоволення клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.1 арк.спр. 246-248).
		Ухвалою суду від 02.04.2018 у підготовчому провадженні зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 820/10/16 (провадження № 11-105апп18), № 804/15159/15 (провадження № 11-100апп18), № 819/359/16 (провадження № 11-127апп18), № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18) (т.2 арк.спр. 21-22).
		Ухвалою суду від 15.11.2018 поновлено провадження у справі (т.2 арк.спр. 93).
		Ухвалою суду від 15.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 арк.спр. 94).
		Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (т.2 арк.спр. 100), надав заяву від 12.11.2018 за вх. № 32087/2018 про розгляд справи за його відсутності (т.2 арк.спр. 90), а також відповідь на відзив від 12.03.2018 за вх. № 5750/2018 (т.1 арк.спр. 236-238).
		Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (т.2 арк.спр.102), причини неявки суду не повідомив. Надав відзив від 20.02.2018 за вх. № 4453/2018 (т.1 арк.спр. 147-156), в якому заперечував проти позовних вимог з таких підстав.
		Відповідно до положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826, Порядку застосування (введення/зняття) тимчасового обмеження здійснення виплати відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами вкладників неплатоспроможних банків, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2016 № 2552, Уповноважена особа ОСОБА_2 зобовязана забезпечити перевірку договорів (правочинів), укладених ПАТ ВЕКТОР БАНК протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку.
		06.03.2017 Уповноваженою особою ОСОБА_2 видано наказ № 29 про здійснення перевірки документів, повязаних з укладанням банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових). На підставі пропозиції комісії Уповноваженою особою ОСОБА_2 наказом від 27.07.2017 № 84 з Додатком № 1 затверджено перелік банківських операцій, правочинів, а також повязаних з такими операціями інших банківських операцій, правочинів, які містять ознаки нікчемності, серед яких, зокрема, транзакція ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь позивача грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1В. на суму 188000,00 грн, дата вчинення транзакції 29.12.2016, час вчинення транзакції 17:42 год.» з підстав, визначених пунктами 1 та 7 частини третьої статті 38 Закону. 
		При перевірці комісією цієї транзакції та обставин її вчинення виявлено, що фактичного внесення позивачем готівкових коштів не відбулося. До таких висновків комісія дійшла, проаналізувавши обставини, за яких здійснювалася операція: час її вчинення, кількість часу, витрачена працівником ПАТ ВЕКТОР БАНК на її проведення, наявність коштів у касі банку.
		Так, з виписки по рахунку № 100100001 каси Головного відділення Банку за 29.12.2016 вбачається, що, починаючи з 17:33:39 год. по 17:53:13 год. з інтервалом 1-2 хвилини, в автоматичній банківській системі (АБС) ПАТ «ВЕКТОР БАНК» одним касиром створено 11 облікових записів з внесення фізичними особами готівкових коштів через касу Головного відділення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» на поточні рахунки таких фізичних осіб на загальну суму 2089835,00 грн, включаючи і обліковий запис із внесення позивачем готівкових коштів у сумі 188000,00 грн, при цьому загальний залишок на рахунках таких осіб не перевищував граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, визначеного ФГВФО (200000,00 грн).
		Також 29.12.2016 о 17:54:45 год. була проведена транзакція по видачі коштів ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» у сумі 2614835,00 грн, при цьому фактично в касі Головного відділення Банку такої суми готівки не було, про що свідчать виписки по рахунку № 10010001 каси Головного відділення Банку за 29.12.2016 по 30.12.2016. 
		30.12.2016 о 09:44:30 (перша операція в цей день) відповідач здійснив видачу готівкових коштів Голові спостережної ради ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_4 в сумі 3500000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № 100100001 каси Головного відділення Банку за 30.12.2016 Комісія встановила, що для здійснення цієї операції в касі Банку було зарезервовано суму готівки.
		За таких обставин склалася ситуація, при якій здійснити видачу готівкових коштів 29.12.2916 ТОВ «ФК «ТРАСАНТ» у сумі 2614835, 00 грн о 17:54:45 год. було неможливо, оскільки реальний залишок готівкових коштів в касі Головного відділення ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (з урахуванням транзакції по видачі готівкових коштів ОСОБА_4 30.12.2016 о 09:44:30 год.) складав 69149,81 грн (3569149,81 грн (залишок коштів в касі на кінець операційного дня 29.12.2016)  3500000,00 грн (видача готівкових коштів ОСОБА_4 на початку операційного дня 30.12.2016) = 69149,81 грн.
		Крім того, під час перевірки касових документів встановлено невідповідність підписів на касових документах підписам, які містяться в юридичних справах клієнтів (картках зі зразками підписів, договорах на відкриття поточних рахунків, копіях ідентифікуючих документів), що, на думку відповідача, дає підстави стверджувати, що операції по внесенню готівкових коштів та подальше зарахування коштів на поточні рахунки здійснювалось за фізичної відсутності клієнтів у касі банку та без фактичного внесення готівкових коштів через касу ПАТ ВЕКТОР БАНК. 
		Також комісією встановлений взаємозвязок між групою фізичних осіб, до якої входить і позивач, за поточними рахунками яких начебто проведено операції по внесенню готівкових коштів на загальну суму 2089835,00 грн та ТОВ ФК ТРАСАНТ, за поточним рахунком якого 29.12.2016 начебто проведена операція із зняття готівки в сумі 2614835,00 грн. З інформації, отриманої на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань, встановлено, що засновником ТОВ «Лугцентрокуз» (код 40087878), а фізичні особи, які начебто вносили кошти на поточні рахунки є його працівниками, отже, є повязаними особами з ТОВ «ФК «ТРАСАНТ». На момент відкриття поточного рахунку позивач вказав в Опитувальнику клієнта інформацію про те, що місце його роботи  ПАТ «Лугцентрокуз», посада  менеджер з продажу.
		Наявність фактів відображення з інтервалом 1-2 хв. в регістрах обліку декількох операцій з різними особами в часових проміжках, тривалість яких є очевидно недостатньою для технологічного здійснення таких операцій, свідчить про наявність ознак проведення таких операцій без фактичного внесення та наступної видачі готівкових коштів. Вказані операції вчинені одним касиром банку. Враховуючи фактичні обставини, комісія дійшла висновку, що штучне створення в АБС ПАТ ВЕКТОР БАНК 11 облікових записів з нібито внесення фізичними особами готівкових коштів на поточні рахунки на загальну суму 2089835,00 грн, серед яких є обліковий запис щодо внесення готівки позивачем, та створення в АБС облікового запису про зняття ТОВ ФК ТРАСАНТ готівкових коштів у сумі 2614835,00 грн, здійснено з метою заміни зобовязань ПАТ ВЕКТОР БАНК з повернення коштів юридичній особі на зобовязання з повернення коштів фізичним особам, вклади яких підпадають під гарантії ФГВФО, у тому числі й позивача, що є наданням переваги останньому перед іншими кредиторами, що є підставою нікчемності правочину, визначеної частиною третьою статті 38 Закону.
		На підставі наказу відповідача від 27.07.2017 № 84 позивачу направлено на адресу позивача, зазначену в Опитувальнику клієнта (фізичної особи), який ОСОБА_1 заповнював 29.12.2916 власноруч, повідомлення від 28.07.2017 № 1486 про те, що «транзакція ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1В. на суму 188000,00 грн є нікчемним правочином з підстав, визначених пунктами 1 та 7 частини третьої статті 38 Закону. 
		Також представник відповідача зазначив, що вимоги позивача в частині зобовязання Уповноваженої особи ОСОБА_2 подати до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, будуть втручанням у дискреційні повноваження ОСОБА_2.
		На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належний чином (т.2 арк.спр. 101), причини неявки суду не повідомив. 04.04.2018 за вх. № 8104/2018 надав письмові пояснення (т.2 арк.спр. 37-44), в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14. Зокрема, зазначив, що повноваження щодо формування Переліку рахунків вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню, покладені на Уповноважену особу ОСОБА_2. Отже, виконавча дирекція ОСОБА_2 затверджує Реєстр відшкодувань відповідно до наданого Уповноваженою особою ОСОБА_2 Переліку рахунків вкладників. У ОСОБА_2 відсутні будь-які первинні документи по вкладникам, і тому при складанні Реєстру відшкодувань використовують виключно інформацію, що наявна в переданому Уповноваженою особою ОСОБА_2 Переліку рахунків вкладників. Перелік складається Уповноваженою особою ОСОБА_2, а Реєстр формується та затверджується ОСОБА_2 на підставі Переліку. Так, у переданому Уповноваженою особою ОСОБА_2 Переліку рахунків інформація про позивача відсутня, у звязку з чим дані про позивача не враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру ОСОБА_2 гарантування. На день розгляду даної адміністративної справи до ОСОБА_2 гарантування не надходило змін та доповнень до Переліку від Уповноваженої особи ОСОБА_2 щодо позивача. Відповідно, будь-які вимоги в частині зобовязання ОСОБА_2 включити до загального реєстру є передчасними, оскільки цьому передує законодавчо визначена процедура, а тому задоволенню не підлягають.
		Щодо повноважень Уповноваженої особи ОСОБА_2 на перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, та щодо нікчемності спірного правочину (транзакції) із зарахування коштів, представником ОСОБА_2 зазначено обставини, аналогічні викладеним представником відповідача у відзиві на позов.
		Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Керуючись статтею 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомлених учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
		29 грудня 2016 року між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ОСОБА_1 укладено договір № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи (т. 1 арк. спр. 10-14), відповідно до пункту 1.1 якого, для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів, відповідно до умов договору та вимог законодавства України, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 2620101013203 в національній/іноземній валюті згідно заяви Клієнта.
		Пунктом 2.1.2 Договору визначено, що Банк зобовязався здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Клієнта, зокрема: а) по розрахунковому обслуговуванню  приймати і зараховувати на рахунки Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування відповідних сум коштів з рахунків Клієнта, вчиняти для Клієнта за його рахунками операції, які передбачені для рахунків законом та банківськими правилами; б) по касовому обслуговуванню  здійснювати прийом, видачу з рахунків Клієнта готівкових коштів, їх обмін у відповідності з чинним законодавством та банківськими правилами.
		Згідно з пунктом 2.1.3.5 Договору обслуговування рахунків Клієнта здійснюється в робочі банківські дні у наступний операційний час: з 9.00 до 16.00 годин  касове; з 9.00 до 17.00 годин  розрахункове. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість операційного часу скорочується на 1 час. В суботу, неділю, в святкові та неробочі дні обслуговування рахунків Клієнта не здійснюється.
		Пунктом 2.1.3.6 Договору визначено, що Банк зараховує на рахунок Клієнта суми переказу у гривні: а) в разі надходження суми переказу протягом операційного дня  в той самий день; б) якщо сума переказу надійшла після закінчення операційного часу  наступного робочого дня; в) якщо в розрахунковому документі встановлена дата валютування  при настанні дати валютування. При зарахуванні коштів Банк зобовязаний перевірити відповідність номеру рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо).
		Додатком 2 до вказаного договору є довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб, підписана сторонами договору (т. 1 арк. спр. 14 зв.).
		Позивачем 29.12.2016 на поточний рахунок, відкритий у ПАТ ВЕКТОР БАНК, внесено грошові кошти у сумі 188000,00 грн, що підтверджено квитанцією від 29.12.2016 № 115 (т. 1 арк. спр. 9).
		Оглядом квитанції також встановлено, що її підписано уповноваженою особою банку, підпис якої скріплений печаткою ПАТ ВЕКТОР БАНК прибуткова каса № 2. Розрахунковий документ не містить інформації про час здійснення операції.
		Рішенням правління Національного банку України від 02.03.2017 № 112-рш/БТ віднесено ПАТ ВЕКТОР БАНК до категорії неплатоспроможних (т. 1 арк. спр. 157-159).
		Згідно з рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2017 № 853 розпочато процедуру виведення ПАТ ВЕКТОР БАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 03.03.2017 по 02.04.2017 (т. 1 арк. спр. 160-161).
		Згідно з рішенням Правління Національного банку України від 21.03.2017 № 163-рш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ ВЕКТОР БАНК (т. 1 арк. спр. 162).
		Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2017 № 1104 припинено тимчасову адміністрацію ПАТ ВЕКТОР БАНК; запроваджено процедуру ліквідації ПАТ ВЕКТОР БАНК строком на два роки з 22.03.2017 по 21.03.2019 включно; призначено Уповноваженою особою ОСОБА_2 та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ВЕКТОР БАНК ОСОБА_3 строком на два роки з 22.03.2017 по 21.03.2019 (т.1 арк. спр. 163-164).
		З метою визначення підстав можливого обмеження здійснення операцій по відшкодуванню коштів вкладникам ПАТ ВЕКТОР БАНК на час здійснення тимчасової адміністрації Уповноваженою особою ОСОБА_2 видано наказ від 06.03.2017 № 29 Про перевірку вкладів фізичних осіб, яким, зокрема, утворено комісію для виконання перевірки правочинів; наказано комісії здійснити перевірку у строк до 13.03.2017 включно (т. 1 арк. спр. 165-167).
		Наказом Уповноваженої особи ОСОБА_2 від 22.03.2017 № 46 продовжено перевірку вкладів фізичних осіб (т. 1 арк. спр. 168-170).
		На виконання вимог статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті та згідно з пропозиціями, викладеними в акті від 26.07.2017 № 6 комісії з перевірки документів, пов'язаних з укладанням договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, у т. ч. карткових) з вкладниками ПАТ ВЕКТОР БАНК, створеної згідно з наказом Уповноваженої особи ОСОБА_2 на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ВЕКТОР БАНК від 06.03.2017 № 29 із змінами, внесеними наказом від 11.04.2017 № 63-1, Уповноваженою особою ОСОБА_2 видано наказ від 27.07.2017 № 84 Про встановлення факту нікчемності правочинів, яким: встановлено факт нікчемності правочинів згідно з переліком та з підстав, зазначених у Додатку № 1 до цього Наказу (пункт 1); наказано голові комісії підготувати та надати на підпис Уповноваженій особі ОСОБА_2 письмові повідомлення про нікчемні правочини; юридичному Департаменту, з метою застосування наслідків недійсності правочинів, зазначених у Додатку № 1 до Наказу, підготувати і надати на підпис письмові вимоги вкладникам про повернення безпідставно отриманих коштів за нікчемними правочинами (т. 1 арк. спр. 171).
		Згідно з витягом з Додатку № 1 до Наказу від 27.07.2017 № 84 до переліку банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), а також повязаних з такими операціями інших банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), які містять ознаки нікчемності, віднесена операція по внесенню готівки на поточний рахунок ОСОБА_1, дата 29.12.2016, сума 188000,00 грн, № рахунку 2620101013203, наслідки  вчинення правочину призвело до збільшення загальної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 та до безпідставного отримання коштів, ознаки нікчемності  пункти 1, 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1 арк. спр. 172).
		Відповідачем до матеріалів справи надано копії матеріали перевірки, опрацюванням яких комісія дійшла висновку щодо нікчемності операції по внесенню готівки на поточний рахунок позивача, а саме: договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи (т. 1 арк. спр. 173-181), додатку до договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 - довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1 арк. спр. 182), опитувальника клієнта (фізичної особи) ОСОБА_1 від 29.12.2016 (додаток 1 до Програми ідентифікації та вивчення клієнтів ПАТ «ВЕКТОР БАНК»(т. 1 арк. спр. 183-186), заяви позивача про відкриття поточного рахунку (т. 1 арк. спр. 187), картки із зразками підписів (т. 1 арк. спр. 188), заяви на переказ готівки від 29.12.2016 № 115 на суму 188000,00 грн (т. 1 арк. спр. 189), виписки з особового рахунку позивача з дати відкриття до 15.05.2017 (т. 1 арк. спр. 190), виписки з особового рахунку каси банку в гривнях ПАТ ВЕКТОР БАНК за 29.12.2016 (т. 1 арк. спр. 191-192), витягу з виписки по рахунку 100100001 каса головного відділення за 30.12.2016 (т. 1 арк. спр. 193), витягу з виписки по рахунку 100100001 каса Головного відділення за 29.12.2016 (т.1 арк.спр. 194), Положення про організацію операційної діяльності в ПАТ ВЕКТОР БАНК (т. 1 арк. спр. 195-199), наказу від 11.08.2016 № 72-ОД про встановлення операційного часу для обслуговування клієнтів ПАТ ВЕКТОР БАНК (т. 1 арк. спр. 200), пояснень начальника відділу касових операцій ПАТ ВЕКТОР БАНК ОСОБА_5 (т. 1 арк. спр. 201), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ЛУГЦЕНРОКУЗ (т. 1 арк. спр. 206-212).
		Таким чином, судом встановлено такі фактичні обставини: 29.12.2016 між позивачем та ПАТ ВЕКТОР БАНК укладено договір від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи. 
		Уповноваженою особою Банку складено опитувальник клієнта (фізичної особи) ОСОБА_6, до якого внесено інформацію, зокрема, про місце роботи позивача ПАТ ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С. Монятовського (т.1 арк.спр. 183-186).
		За заявою позивача від 29.12.2016 ПАТ ВЕКТОР БАНК відкрито позивачу поточний рахунок № 2620101013203, на який, за заявою позивача від 29.12.2016 № 115 на переказ готівки, банком внесено 188000,00 грн (т.1 арк.спр. 187, 189).
		При цьому, суд зауважує, що ані заява на переказ готівки від 29.12.2016, ані квитанція від 29.12.2016 № 115 не містять відомостей про час здійсненої операції (т.1 арк.спр. 9, 189).
		За даними виписки з особового рахунку позивача та виписки з особового рахунку каси Банку за 29.12.2016 операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача відбулася 29.12.2016 о 17 год. 42 хв. 32 с. (т.1 арк.спр. 190, 191-192).
		Згідно з наказом ПАТ ВЕКТОР БАНК від 11.08.2016 № 72-ОД Банком для обслуговування Клієнтів Банку з 12.08.2016 з урахуванням режиму роботи платіжних систем встановлено, зокрема, операційний час для операцій у гривні з понеділка по пятницю з 9.00 год. по 16.00 год.; післяопераційний час для операцій у гривні з понеділка по четвер з 16.00 год. до 17.40 год., у пятницю з 16.00 год по 17.00 год. (т.1 арк.спр. 200).
		Таким чином, судом встановлено, що транзакція по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача відбулася після закінчення, як операційного, так і післяопераційного часу, визначеного ПАТ ВЕКТОР БАНК для операцій в гривні.
		Згідно з витягом з виписки по рахунку Банку за 29.12.2016 у період часу з 17.33 год. до 17.54 год. включно Банком проведено 11 транзакцій по внесенню готівки на поточні рахунки Клієнтів банку - фізичних осіб, та 1 транзакцію по видачі коштів у сумі 2614835,00 юридичній особі ТОВ ФК ТРАСАНТ (т.1 арк.спр. 191-192).
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, ТОВ ФК ТРАСАНТ є засновником ТОВ ЛУГЦЕНТРОКУЗ (т.1 арк.спр. 206-212).
		28.07.2017 Уповноваженою особою ОСОБА_2 складено повідомлення № 1486, яким повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до положень частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, є нікчемним правочин, що вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_1, а саме транзакція ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1В. на суму 188000,00 грн, дата вчинення транзакції 29.12.2016, час вчинення транзакції 17:42. У повідомленні зазначено, що системний аналіз даних щодо вказаного правочину у взаємозвязку із іншими правочинами, котрі перевірялися, засвідчив про протиправне внесення інформації про його вчинення до АБС Банку в післяопераційний час та поза межами операційного дня, що фактично призвело до надання одному кредитору переваг над іншими, тому він є нікчемним з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: п. 1  банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; п. 7 - банк уклав правочин (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (т. 1 арк. спр. 202-203). 
		Повідомлення направлено позивачу поштовим відправленням за адресою, вказаною в опитувальнику Клієнта, яке повернулося до відповідача без вручення, що підтверджено копією поштового конверта (т. 1 арк. спр. 204-205).
		Позивач із заявами від 20.06.2017, 09.11.2017 звертався до Уповноважена особа ОСОБА_2 та ОСОБА_2 за отриманням інформації щодо невключення даних за його рахунком до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ВЕКТОР БАНК за рахунок ОСОБА_2, а також за включенням відповідної інформації до такого переліку рахунків (арк. спр. 19, 22).
		Уповноважена особа ОСОБА_2 листом від 30.11.2017 № 34-036-24205/17 (т. 1 арк. спр. 25) повідомила позивача, що в результаті перевірки виявлено правочин щодо перерахування на поточний рахунок позивача коштів, який є нікчемним з підстав, встановлених частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, про що ОСОБА_1 направлено повідомлення від 28.07.2017 № 1486. Зважаючи на викладене, відсутні підстави для внесення інформації про позивача до списку вкладників ПАТ ВЕКТОР БАНК на виплати гарантованої суми за рахунок коштів ОСОБА_2 (т.1 арк.спр. 28-29).
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_2 відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між ОСОБА_2, банками, Національним банком України, повноваження та функції ОСОБА_2 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23.02.2012 № 2277-VIII Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі  Закон № 2277-VIII).
		За визначенням статті 2 Закону № 2277-VIII вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
		У відповідності до частини першої статті 3 Закону № 2277-VIII ОСОБА_2 є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Частиною першою статті 11 та частиною третьою статті 12 Закону № 2277-VIII визначено, що виконавча дирекція ОСОБА_2 здійснює управління поточною діяльністю ОСОБА_2; виконавча дирекція ОСОБА_2 має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників ОСОБА_2; 2) визначає порядок відшкодування ОСОБА_2 коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення ОСОБА_2 відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату ОСОБА_2 витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат ОСОБА_2, затвердженого адміністративною радою ОСОБА_2; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
		Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 2277-VIII ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 2277-VIII вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Статтею 27 Закону № 2277-VIII врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
		Так, частинами першою, другою та четвертою статті 27 Закону № 2277-VIII визначено, що уповноважена особа ОСОБА_2 складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_2 станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку.
		Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність, - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
		Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку формує:
		1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
		2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
		3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність, або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, що не виконане;
		4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
		5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються ОСОБА_2 після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені ОСОБА_2, а також підтвердження відсутності таких ознак.
		Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
		Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 2277-VIII тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є ОСОБА_2. ОСОБА_2 може делегувати рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) ОСОБА_2, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня спеціаліст) та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
		Статтею 38 Закону № 2277-VIII визначено заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме:
		- ОСОБА_2 зобовязаний забезпечити збереження активів та документації банку (частина перша);
		- протягом дії тимчасової адміністрації ОСОБА_2 зобовязаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частина друга);
		- правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини третьої); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої). Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій ОСОБА_2 у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами ОСОБА_2;
		- ОСОБА_2: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням (частина четверта);
		- у разі отримання повідомлення ОСОБА_2 про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобовязаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (частина пята);
		- усі або частина повноважень ОСОБА_2, визначених цією статтею, можуть бути делеговані ОСОБА_2 уповноваженій особі ОСОБА_2 (частина десята).
		Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
		В силу вимог статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		За змістом частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою  третьою, пятою та шостою статті 203цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		З метою належного виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, уповноваженими особами ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках та на підставі статті 6, пункту 10 частини першої статті 12 та абзацу одинадцятого частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 26.05.2016 № 826 затверджено Інструкцію про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі  Інструкція № 826).
		Пунктом 2 Глави І Інструкції № 826 визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа ОСОБА_2 зобовязана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
		Протягом трьох робочих днів з дати запровадження ОСОБА_2 тимчасової адміністрації Уповноважена особа ОСОБА_2 розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (пункт 1 Глави ІІ Інструкції № 826).
		Згідно з пунктом 3 глави ІІ Інструкції № 826 уповноважена особа ОСОБА_2 своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, повязаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія).
		Відповідно до пункту 6 Глави ІІ Інструкції № 826 обов'язково підлягають перевірці правочини (договори), вчинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв, зокрема: призначенням платежу за якими було надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна; вчинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку.
		За наслідками проведення перевірки комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі ОСОБА_2 пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки (пункт 7 Глави ІІ Інструкції № 826).
		Згідно з пунктом 8 Глави ІІ Інструкції № 826 Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. 
		У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обовязково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору).
		Про прийняте рішення Уповноважена особа ОСОБА_2 повідомляє протягом одного робочого дня ОСОБА_2, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.
		Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ Про банки і банківську діяльність (далі  Закон № 2121-ІІІ).
		Відповідно до статті 2 Закону № 2121-ІІІ у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
		банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;
		банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
		банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;
		вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;
		клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
		Частиною першою статті 47 Закону № 2121-ІІІ банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.
		Згідно з частиною третьою статті 47 Закону № 2121-ІІІ до банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
		Статтею 51 Закону № 2121-ІІІ визначено, що для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.
		Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
		Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
		Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
		При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 2121-ІІІ відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (далі  Закон № 2346-ІІІ).
		Відповідно до статті першої Закону № 2346-ІІІ 
		користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи (пункт 1.18-1);
		операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційних дня та часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах; операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня (пункт 1.21);
		операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (пункт 1.22);
		переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (пункт 1.24);
		розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (пункт 1.37).
		Пунктами 6.1 та 6.3 статті шостої Закону № 2346-ІІІ банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам).
		Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти) врегульовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі  Інструкція № 492).
		Пунктом 1.4 Інструкції № 492 визначено, що порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією.
		Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
		Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо) (пункт 1.6 Інструкції № 492).
		Абзацами першим та другим пункту 1.8 Інструкції № 492 визначено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу).
		Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		Відповідно до пункту 5.1 Інструкції № 492 за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		Відповідно до статей 7, 33 Закону України Про Національний банк України та з метою вдосконалення організації касової роботи банками в Україні постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 затверджено Інструкцію про проведення касових операцій банками в Україні (далі  Інструкція № 174), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528, була чинною у період здійснення ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь позивача грошових сум.
		За визначенням пункту 4 розділу І Інструкції № 174 післяопераційний час - частина робочого дня банку (філії, відділення) після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня.
		Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку (пункт 7 розділу І Інструкції № 174).
		Банк на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов'язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок, зокрема, роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час (пункт 10 розділу І Інструкції № 174).
		Пунктом 1.1 розділу IV Інструкції № 174 визначено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13), квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 22), квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.
		Згідно з пунктом 1.13 розділу IV Інструкції № 174 у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп вечірня або післяопераційний час.
		Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
		Згідно з пунктом 2.1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу через операційну касу і платіжні пристрої.
		Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами, зокрема, за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку (пункт 2.2 розділу IV Інструкції № 174).
		Відповідно до пункту 2.9 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп вечірня чи післяопераційний час), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		З огляду на наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа фонду зобовязана забезпечити перевірку договорів (правочинів), укладених ПАТ ВЕКТОР БАНК протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку; вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вжити заходів для до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами тощо.
		При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Уповноважена особа ОСОБА_2 не наділена повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не згідно із наказом банку, підписаним Уповноваженою особою ОСОБА_2. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 2277-VIII) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 2277-VIII перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
		Дослідженням письмових доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачем визнано як нікчемний правочин транзакцію ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1, отриманих через касу банку від ОСОБА_1, тобто операцію з переказу позивачем готівкових коштів на поточний рахунок, відкритий у ПАТ ВЕКТОР БАНК. 
		Разом з тим, суд вважає, що така касова операція не є правочином між ПАТ ВЕКТОР БАНК та позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України. Оскільки, здійснюючи операції з переказу коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобовязання з розрахунково-касового обслуговування клієнта банку, передбачені ЦК України, Законом України Про банки і банківську діяльність, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174, та договором від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203. Тобто, надає банківські послуги на виконання договору, укладеного між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ОСОБА_1
		Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 (реєстраційний номер в ЄДРСР 75296557).
		Суд зауважує, що правочином між банком та позивачем - дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, - є укладення договору про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що, визнавши транзакцію ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 нікчемним правочином, відповідач діяв всупереч вимог статті 38 Закону № 2277-VIII.
		Також, суд враховує, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 2277-VIII підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним та не підлягають розширеному тлумаченню. Положення статті 228 ЦК України, на які посилається відповідач у відзиві на позов, не можуть бути застосовані комісією банку чи Уповноваженою особою ОСОБА_2 при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 2277-VIII.
		Крім того, системним аналізом частини третьої статті 38 Закону № 2277-VIII встановлено, що відмінною ознакою всіх вказаних у цій частині підстав визнання правочину нікчемним є завдання такими правочинами збитків банку.
		Натомість, відповідач, піддавши аналізу транзакцію ПАТ ВЕКТОР БАНК по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача, зазначає про штучне створення 11 облікових записів в АБС ПАТ ВЕКТОР БАНК про внесення готівки на поточні рахунки на загальну суму 2089835,00 грн та 1 облікового запису про зняття ТОВ ФК ТРАСАНТ готівкових коштів у сумі 2614835,00 грн з метою заміни зобовязань з повернення коштів юридичній особі - ТОВ ФК ТРАСАНТ (вклад якого не підпадає під гарантії ОСОБА_2), на зобовязання з повернення коштів 11 фізичним особам (вклади яких підпадають під гарантії ОСОБА_2), у тому числі і позивача. Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування ОСОБА_2, що збільшило навантаження на останній. Тобто, відповідач зазначає про завдання шкоди ОСОБА_2, а не ПАТ ВЕКТОР БАНК.
		Відповідно, якщо внаслідок проведених ПАТ ВЕКТОР БАНК операцій ОСОБА_2, а не банку, завдано збитків (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то частина третя статті 38 Закону № 2277-VIII не може бути застосована, а ОСОБА_2 має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
		Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15 (реєстраційний номер в ЄДРСР 75296557).
		Крім того, як вже вищевказано, відповідачем віднесено транзакцію ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 до нікчемного правочину з підстав того, що вказана транзакція проведена ПАТ ВЕКТОР БАНК у післяопераційний час банку, а також без фактичного внесення ОСОБА_1 готівкових коштів, що, на думку відповідача, свідчить, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини третьої статті 38 Закону № 2277-VIII), а також, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 2277-VIII).
		Разом з тим, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача.
		Так, відповідачем не зазначено, а також не встановлено судом, які умови договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203, укладеного між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ОСОБА_1, передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
		У свою чергу, надання ПАТ ВЕКТОР БАНК касових послуг позивачу у післяопераційний час також не свідчить про надання позивачу індивідуальних переваг та пільг, оскільки така можливість згідно з пунктом 1 наказу ПАТ ВЕКТОР БАНК від 11.08.2016 № 72-ОД Про встановлення операційного часу для обслуговування клієнтів ПАТ ВЕКТОР БАНК визначена для всіх клієнтів Банку.
		Більш того, як слідує з витягу з виписки по рахунку 100100001 каса Головного відділення за 29 грудня 2016 року, операція по внесенню готівки на поточний рахунок позивача була не єдиною, яку вчинено у післяопераційний час.
		Слід також зазначити, що ані заява позивача на переказ готівки від 29.12.2016 № 115, ані квитанція від 29.12.2016 № 115 про здійснення касової операції не місять інформації про час такої операції, а також відповідних відміток банку про здійснення цієї операції у післяопераційний час.
		Як зазначає у позовній заяві позивач, в момент відкриття рахунку та внесення грошових коштів Банк працював, обслуговував клієнтів, працівники банку не повідомляли позивача про неможливість проведення операцій, чи що закінчився робочий час. Відповідачем на спростування таких тверджень позивача доказів не надано.
		Суд погоджується з твердженнями позивача, що він не має та не мав можливості вчиняти дії по касовим операціям банку, оскільки вчинення таких операцій відноситься виключно до компетенції працівників банку. 
		Відповідно, позивач не повинен нести негативні наслідки за дії працівників банку.
		Крім того, у пункті 2.1.3.6 договору від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203 визначено, що Банк зараховує на рахунок Клієнта суми переказу у гривні, якщо сума переказу надійшла після закінчення операційного часу  наступного робочого дня. Як слідує з виписки з особового рахунку позивача, внесення готівки на поточний рахунок позивача через касу банку зараховано 29.12.2016, тобто, як суму переказу, що надійшла протягом операційного часу.
		Твердження відповідача, що операція вчинена без фактичного внесення готівкових коштів є безпідставними, оскільки факт прийняття готівки підтверджений квитанцією від 29.12.2016 № 115, яка підписана уповноваженою особою ПАТ ВЕКТОР БАНК та скріплена печаткою прибуткової каси № 2 ПАТ ВЕКТОР БАНК. Такий документ відповідно до пункту 2.9 розділу IV Інструкції № 174 є допустимим доказом отримання банком готівки від клієнта.
		Посилання відповідача на невідповідність підписів на касових документах підписам, які містяться в юридичних справах клієнтів (картках зі зразками підписів, договорах на відкриття поточних рахунків), а також на пояснення начальника відділу касових операцій Управління по роботі з клієнтами ПАТ ВЕКТОР БАНК щодо неможливості проведення касової операції протягом такого короткого проміжку часу, як це відбулося при здійсненні транзакції по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача, що, на думку відповідача, свідчить, що операції по внесенню готівкових коштів через касу ПАТ ВЕКТОР БАНК та подальше зарахування цих коштів на поточні рахунки здійснювалося за фактичної відсутності клієнтів у касі банку та без фактичного внесення готівки через касу ПАТ ВЕКТОР БАНК, фактично є твердженнями відповідача про підробку касових документів, а також участь позивача та інших осіб у скоєнні кримінального правопорушення по заволодінню коштами ОСОБА_2. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		При цьому відповідачем суду не надано єдиного допустимого доказу скоєння особою кримінального правопорушення  обвинувального вироку суду. 
		Тому, за відсутності вироку суду, яким встановлена протиправність дій позивача та (або) третіх осіб з метою заволодіння коштами ОСОБА_2, зазначені вище висновки відповідача є лише припущеннями.
		Виходячи з вимог статті 77 КАС України, суд враховує, що обовязок доведення відповідних обставин покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суд повинен досліджувати доводи Уповноваженої особи ОСОБА_2, які підтверджують наявність обставин, що свідчать про нікчемність правочинів та, як наслідок, унеможливлюють включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2.
		Відповідачем факт нікчемності спірної транзакції позивача з внесення грошових коштів на банківський рахунок в післяопераційний час та поза межами операційного дня суду не доведений, належних доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
		Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про визнання нікчемним правочину  транзакції щодо перерахування коштів на поточний рахунок, з вказаних відповідачем підстав на може вважатися обґрунтованим, тобто таким, що прийнято з урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
		У свою чергу, прийняття такого рішення відповідачем призвело до безпідставного не включення відомостей про рахунок позивача до рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2.
		Виходячи з пункту 5 розділу 2 Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа ОСОБА_2 може надавати зміни та доповнення до переліків, в тому числі до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2.
		Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до ОСОБА_2 додаткову інформацію про рахунок цього вкладника.
		Враховуючи, що Уповноваженою особою ОСОБА_2 безпідставно не включено відомості про рахунок позивача до рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2, суд вважає за необхідне зобовязати Уповноважену особу ОСОБА_2 включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ВЕКТОР БАНК за рахунок ОСОБА_2 за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 29.12.2016 № ПФ-1848/3203.
		Твердження відповідача, що такий спосіб захисту порушених прав позивача, як зобовязання відповідача подати до ОСОБА_2 додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів ОСОБА_2, буде втручанням у дискреційні повноваження Уповноваженої особи ОСОБА_2, суд вважає безпідставними та зазначає, що повноваження суду при вирішенні справи до спонукання відповідача  субєкта владних повноважень, до вчинення певних дій у спосіб зобовязання до вчинення таких дій прямо визначені частиною другою статті 245 КАС України.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобовязаний оцінити, виконуючи свої зобовязання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
		При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1280,00 грн згідно із квитанцією від 27.12.2017 № 12 (т.1 арк.спр. 4).
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2, частини першої статті 16 Закону № 2277-VIII уповноважена особа ОСОБА_2 - працівник ОСОБА_2, який від імені ОСОБА_2 та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих ОСОБА_2, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Для цілей цього Закону працівниками ОСОБА_2 вважаються особи, які займають посади, передбачені штатним розписом.
		Тобто, як слідує з викладених норм, відповідач є посадовою особою ОСОБА_2.
		Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 91000, Луганська область, місто Луганськ, вулиця Завгородня, буд. 1В; фактичне місце проживання: 92600, Луганська область, місто Сватове, вулиця Широка, будинок 72, РНОКПП НОМЕР_1) до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ВЕКТОР БАНК ОСОБА_3 (01033, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Тарасівська, будинок 9), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача  ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, код за ЄДРПОУ 21708016), про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю. 
		Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ВЕКТОР БАНК ОСОБА_3, оформлене повідомленням від 28.07.2017 № 1486, про визнання нікчемним правочину, що був вчинений (укладений) Публічним акціонерним товариством ВЕКТОР БАНК з ОСОБА_1, а саме: транзакція Публічного акціонерного товариства ВЕКТОР БАНК щодо перерахування на користь ОСОБА_6 грошових сум з призначенням платежу Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 на суму 188000,00 грн, дата вчинення транзакції 29 грудня 2016 року, по договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 29 грудня 2016 року № ПФ-1848/3203, 
		Зобовязати Уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ВЕКТОР БАНК ОСОБА_3 подати до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1, паспорт серії ЕН 451754, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 03.11.2005, РНОКПП НОМЕР_1, як вкладника за договором від 29 грудня 2016 року № ПФ-1848/3203, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві ВЕКТОР БАНК за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1280,00 грн (одна тисяча двісті вісімдесят гривень). 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення суду складено 05 грудня 2018 року. 
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...