Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/61/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2018. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №824/61/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/10311/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -          Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                            Бевзенка В.М., 
		                                                            Шарапи В.М.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Національної академії внутрішніх справ на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року (головуючий суддя - Залімський І.Г., судді - Сушко О.О., Смілянець Е.С.) у справі 
		за позовом ОСОБА_2
		до Національної академії внутрішніх справ
		про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У лютому 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС), в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015 року «По особовому складу», яким позивача було звільнено в запас з постановкою на військовий облік за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ; стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 4834,46 грн.
		2.          В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що його було протиправно звільнено з займаної посади з підстав пп. «г» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.          Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		4.          Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що передумовою отримання пропозиції щодо посад (рівнозначних, вищих або нижчих щодо посад, які обіймала особа під час проходження служби в міліції) є наявність (виявлення) бажання, яке має бути оформлено письмово та подано у порядку, визначеному п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI, тобто протягом трьох місяців з дня опублікування Закону. Позивач не скористався наданим йому Законом N580-VIII правом на подачу заяви про прийняття на службу до поліції, що в силу даного Закону вважається не виявленням бажання на проходження служби в поліції. Суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5.          Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
		6.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015р. та поновлено ОСОБА_2 на попередньо займаній посаді. Стягнуто з Національної академії внутрішніх справ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11635,48 грн.
		7.          Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що в період, коли позивач повинен був повідомити відповідача про бажанням проходити службу в поліції позивач був звільнений на підставі наказу №45о/с від 03.04.2015 року, а поновлений на роботі згідно постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року. До того ж суд першої інстанції не звернув увагу на те, що після поновлення на роботі позивач 02.11.2015 року повідомив відповідача про намір продовжити працювати надалі, а 02.11.2015 року позивачу надано чергову відпустку з 02.11.2015 року по 06.12.2015 року. На час прийняття оскаржуваного наказу відповідач знав про наявність у позивача хвороби та передбачав можливість реалізації позивачем права на звільнення в запас із зняттям з військового обліку у зв'язку із хворобою на підставі пп. «б» п.65 Положення №114. Крім того, за змістом діючого законодавства звільнення на підставі хвороби має пріоритет над іншими можливими підставами звільнення. Водночас, внаслідок звільнення на підставі оскаржуваного наказу позивача позбавлено права на звільнення в запас із зняттям з військового обліку у зв'язку із хворобою на підставі пп. «б» п.65 Положення №114. Наведені обставини вказують на протиправність оскаржуваного наказу №178 о/с від 06.11.2015 року та незаконність звільнення позивача.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		8.          Національна академія внутрішніх справ (далі - скаржник) у липні 2016 року звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року.
		9.          В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та залишити без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року.
		10.          В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що після підписання внутрішнього наказу НАВС №178 о/с «По особовому складу» всі без виключення атестовані співробітники (особи рядового та начальницького складу) не вважались атестованими, оскільки припинив дію Закон України «Про міліцію». Посилається на те, що ОСОБА_2 не оскаржував до суду наказ МВС України №1388 від 06.11.2015р. «Про організаційно-штатні питання», на виконання якого було видано спірний наказ НАВС №178 о/с від 06.11.2015 року. З 07.11.2015р. весь атестований склад НАВС, який раніше проходив службу в органах внутрішніх справ, втратив право займати атестовані посади, вважатися особами рядового і начальницького складу Національної поліції, оскільки в її структурі не був передбачений вказаний навчальний заклад. Посилається на те, що у подальшому було прийнято Указ Президента №691/2015 від 09.12.2015р., який фактично дозволив пройти вже звільненим з ОВС особам процедуру призначення на посади через складання тестів та проходження співбесіди. Вважає, що будь-яка особа, яка отримує пенсійне забезпечення, пов'язане зі службою в ОВС, не може одночасно проходити службу в підрозділах Національній поліції чи МВС. Суд апеляційної інстанції не врахував те, що з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» працівники, які не були призначені на посади в Національну поліцію відповідно до п.10 перехідних положень Закону N580-VIII звільняються виключно за скороченням штатів. Також судом апеляційної інстанції не надано оцінки тієї обставини, що особа, яка звільнена з ОВС у зв'язку з припиненням дії Закону України «Про міліцію» та набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію», без проходження військово-лікарняної комісії призначена на посаду в структурі МВС.
		11.          ОСОБА_2 надав заперечення на касаційну скаргу. Зазначив, що НАВС не попереджало його про скорочення штатів. Посилається на те, що він був позбавлений можливості протягом трьох місяців, яку надавав п.9 перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», вирішити свою долю, оскільки був незаконно звільнений 03.04.2015р. і поновлений на роботі тільки 20.10.2015р., а 05.11.2015р. НАВС прийнято наказ щодо відпустки позивача. Вважає, що НАВС не мала права звільняти його по скороченню штатів, а повинна була направити на ВЛК та звільнити за станом здоров'я. Скаржником не надано пояснень щодо наявності відмови від проходження служби в поліції.
		12.          Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		13.          Наказом №64ДСК від 23.07.2004 року ОСОБА_2 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ в якості курсанта Національної академії внутрішніх справ України. 
		14.          З 16 травня 2014 року позивач працював на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ.
		15.          Наказом №45о/с від 03.04.2015 року «По особовому складу» позивача було звільнено в запас з постановкою на військовий облік за пп. «є» п.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі висновку та наказу Національної академії внутрішніх справ від 03.04.2015 року №41ст.
		16.          Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року, яка набрала законної сили 08.12.2015р., вказаний наказ було визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ з 04.03.2015 року.
		17.          Наказом Національної академії внутрішніх справ від 05.11.2015 року №176о/с, на підставі рапорту від 02.11.2015 року, позивачу надано чергову відпустку за 2015 рік, з 02.11.2016 року по 06.12.2015 року, на 35 діб.
		18.          Наказом Національної академії внутрішніх справ від 06.11.2015 року №178 о/с «По особовому складу», згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом пп. "г" п.64 (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_2 (М-210820), інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів.
		19.          Відповідно до свідоцтва про хворобу №12 від 03.02.2016р. (за даними медичної документації на час звільнення з ОВС 06.11.2015 року) Центральна військова-лікарська комісія МВС України за розпорядженням заступника начальника відділу кадрового забезпечення Національної академії внутрішніх справ здійснила медичний огляд ОСОБА_2. За результатами огляду позивача визначено таким, що непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		20.          Частина 1 статті 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		21.          Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		22.          Пункт 8 розділу XI Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
		23.          Пункт 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
		          Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції
		24.          Пункт 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»: працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
		          Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ
		25.          Пункт 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»: перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
		26.          Пункт 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення №114): у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
		          Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
		27.          Підпункт «г» пункту 64 Положення №114: особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		28.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		29.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		30.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.341 КАС України).
		31.          Відповідно до наведених приписів законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.
		32.          У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва. 
		33.          Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до пп. «г» п.64 Положення №114.
		34.          У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).
		35.          З наведеного випливає, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування п.10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів.
		36.          Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
		37.          З огляду на приписи ч.2 ст.71 КАС України, в редакції чинній до 15.12.2017р., Суд вважає, що під час розгляду цієї справи відповідачем не надано жодних належних доказів щодо пропонування ОСОБА_2 будь-якої посади в органах поліції або його невідповідність вимогам до поліцейських на момент вирішення питання про його звільнення, та, відповідно, не доведено правомірності звільнення позивача.
		38.          Також посилання скаржника на обставини, які виникли після звільнення позивача (Указ Президента №691/2015 від 09.12.2015р., отримання позивачем пенсії), є безпідставним, оскільки суд повинен досліджувати правомірність спірних рішень, дій або бездіяльності на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Крім того, необґрунтованим є посилання на ненадання оцінки судом апеляційної інстанції обставині щодо не проходження позивачем військово-лікарняної комісії, оскільки судом не вирішувалось питання про призначення на посаду, а розглядалася вимога про поновлення на раніше займаній посаді.
		39.          На підставі викладеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність наказу №178 о/с від 06.11.2015 року в оскаржуваній частині та незаконність звільнення позивача.
		40.       Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено. 
		41.          Частиною першою статті 350    КАС України    (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		42.          Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		43.          З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
		44.          Керуючись статтями 341,    343,    349, 350,    356,    359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		45.          Касаційну скаргу Національної академії внутрішніх справ - залишити без задоволення.
		46.          Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року - залишити без змін.
		47.          Скасувати встановлене ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11635,48грн.
		48.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
		Судді                                                                                                     В.М. Бевзенко
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...