Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17819/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2018. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2018.
Дата набрання законної сили: 28.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/17819/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
		за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
		 
		представники учасників справи:
		позивача - Бахарєва Н.О.,
		відповідача-1 - Мостовенко Ю.В.,
		відповідача-2 - не з'явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел"
		на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018
		(головуючий - Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.)
		у справі № 910/17819/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел"
		до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Медіа",
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісті Мас-Медіа"
		про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел" (далі - ТОВ "Адвант Тревел") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Медіа" (далі - ТОВ "Нові-Медіа") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісті Мас-Медіа" (далі - ТОВ "Вісті Мас-Медіа") про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації. 
		 
		1.2. В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Адвант Тревел" зазначило, що поширена інформація є недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача як турагентства, а тому просило:
		 
		1) визнати інформацію, викладену в статті "Дешевый тур или афера. Украинцев зовут в египетские "пять звезд" за 200$" під авторством Марії Разенкової, яка була розміщена 12.07.2017 на сайті "ВЕСТИ" в мережі Інтернет за адресою: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlia-turistov, який належить ТОВ "Нові-Медіа", недостовірною та такою, яка порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Адвант Тревел"; 
		 
		2) зобов'язати ТОВ "Нові-Медіа" негайно розмістити на сайті "ВЕСТИ" в Розділі сайту "УКРАИНА" в мережі Інтернет за адресою: http://vesti-ukr.com/strana спростування недостовірної інформації окремою інтернет-сторінкою з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким була опублікована недостовірна інформація: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTravel. (Основний текст) 12 липня 2017 року на нашому сайті за адресою: http:vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlia-turistov була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації тур агентства AdvantTravel (ТОВ "Адвант Тревел"). Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel нe відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та Advant Travel за дезінформацію";
		 
		3) зобов'язати ТОВ "Вісті Мас-Медіа" негайно розмістити в газеті "ВЕСТИ, Всеукраинский выпуск" спростування недостовірної інформації окремою шпальтою (розворотом) з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким публікуються інші статті: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTraveL (Основний текст) 12 липня 2017 року на сайті газети "ВЕСТИ" за адресою: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlja-turistov була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації турагенства Advant Travel (TOB "АдвантТревел"), Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel не відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та AdvantTravel за дезінформацію";
		 
		4) стягнути з ТОВ "Нові-Медіа" на користь ТОВ "Адвант Тревел" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 800,00 грн, судові витрати зі сплати послуги Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" з надання експертного висновку за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 1 600,00 грн, судові витрати зі сплати послуги Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" з видачі довідки з відомостями про реєстранта доменного імені в розмірі 500,00 грн, судові витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 4 423,90 грн, судові витрати із отримання витягу з ЄДР в розмірі 136,00 грн, загалом - судові витрати в сумі 11 459,90 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
		 
		2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. 12.07.2017 в мережі Інтернет на сайті "ВЕСТИ" (за посиланням: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlja-turistov) під авторством Марії Разенкової було розміщено для вільного доступу статтю під назвою "Дешевый тур или афера. Украинцев зовут в египетские "пять звезд" за 200$", в якій зазначено:
		 
		"В разгар сезона отпусков украинцев призывают бронировать туры самостоятельно, чтобы сэкономить на путешествиях. Некоторые компании уже активно зарабатывают на этом, предлагая купить у них доступ к базе отелей, рейсов и трансферов, которой пользуются все крупные операторы.
		 
		За доступ к системе необходимо заплатить "членский взнос" - от $50 до $600. Однако эксперты рынка называют этот способ заработка "туристической пирамидой". В самой же компании, продающей доступ к базе, критику считают происками конкурентов.
		 
		Речь, в частности, идет о компании Advant Travel. Она обещает своим клиентам предоставить ключи доступа к системе онлайн-бронирования на 15 лет за $600, или за $50 на год. С их помощью человек якобы сможет бронировать туры по расценкам туроператоров: например, неделю в пятизвездочном отеле на двоих в Египет за $200. Учитывая же тот факт, что с одного аккаунта можно ездить группой до 16 человек, то абонемент быстро окупится. "А если добавить комиссионные за каждого нового приведенного клиента, то абонемент окупится за неделю", - сказали нам в Advant Travel.
		 
		На сайте компании в рубрике "Партнеры" представлены логотипы почти всех крупных туроператоров Украины. Но как удалось узнать "Вестям", некоторые из них даже не знают, что являются партнерами Advant Travel. "Они несанкционированно используют наш логотип. Никакие мы не партнеры. Сейчас мы наблюдаем в тургруппах, что о проблемах с этой компанией пишут регулярно", - сказал "Вестям" коммерческий директор компании Tez Tour Ukraine Аркадий Маслов.
		 
		Отели недоступны.
		 
		Действительно, пострадавшие туристы уже есть. Как сообщили в турагентстве Elita IL, недавно к ним обратились туристы, которые воспользовались услугами клуба Advant и заплатили за недельный тур в пятизвездочном Rixos Premium Tekirova $1400 за двухместный номер при обычной цене $2790, но в итоге не улетели.
		 
		Оказалось, их забронировали как сотрудников турагентства Elita IL, летящих на конференцию. Но отель якобы перенес мероприятие на пять дней позже, а туристы остались ни с чем. В Advant Travel нам сказали, что туристы сами допустили ошибку.
		 
		"Я даже не знаю, о каком отеле речь. Вообще мы предоставляем скидки в разумных пределах - до 8%. Тут же почти в два раза получается. Поэтому это либо ошибка самого туриста - не обновил страницу, когда бронировал тур, и подтянулись старые данные от туроператора, либо сбой в системе какой-то", - ответили нам в компании.
		 
		Другой турист уверяет: аккаунт не нужен. "Аккаунт за $600 мне подарили родственники еще на Новый год, так как знали, что мы с семьей часто летаем. Но уже через месяц его использования мы с женой пришли к выводу, что это бесполезная вещь. Эти "туры по суперценам" представлены на сайте с неизменной надписью "Извините, в этом месяце все продано". Поиск по отелям работает плохо: в половине случаев выдает "Ничего не найдено". Много одинаковых фотографий для разных отелей. В итоге на отдых улетели по старинке - со скидкой 10% от проверенного агентства", - рассказал "Вестям" Владимир Р. из Черкасс. В Advant убеждают: система работает стабильно.
		 
		"Нам просто завидуют".
		 
		По словам директора сети компаний "Поехали с нами" Олега Кулика, принцип работы агентства напоминает "пирамиду". "В сетевом маркетинге платят за товарооборот, а здесь - за привлечение людей, точнее их денег. И неважно потом, воспользовался человек услугой покупки тура или нет. Мне лично известно несколько случаев нечестной игры с их стороны. Кидают, но не всех. Кто-то улетит, а кто-то пролетит", - говорит Кулик.
		 
		В самой компании Advant Travel признают, что работают по принципу сетевого маркетинга, но уверяют: за два года работы отправили на отдых уже 17 тысяч клиентов и обиженных среди них не было: "Туристы улетают регулярно, и все хорошо. А раз есть негативные отзывы коллег - значит, мы все делаем правильно".
		 
		"Проверяйте договора и фиксируйте нарушения".
		 
		Глава Всеукраинской ассоциации туроператоров Игорь Голубаха советует туристам, прежде чем покупать тур, интересоваться наличием договора между фирмой и конкретным туроператором, который предоставляет услугу, и рассказывать о нарушениях: "Только когда туристы массово начнут обращаться в правоохранительные органы, можно будет попытаться доказать сам факт мошенничества. С другой стороны, этих людей никто не заставлял платить по $600. Люди верят на слово, и в итоге получаем новых "обманутых вкладчиков"."
		 
		2.2. На думку позивача, інформація, яка міститься у статті, є негативною та недостовірною, такою, що порушує право ТОВ "Адвант Тревел" на недоторканість ділової репутації.
		 
		3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3.1. 14 травня 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва в задоволенні вимог ТОВ "Адвант Тревел" про зобов'язання ТОВ "Вісті Мас-Медіа" негайно розмістити в газеті "Вести, Всеукраинский выпуск" спростування недостовірної інформації окремою шпальтою (розворотом) з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким публікуються інші статті: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTraveL (Основний текст) 12 липня 2017 року на сайті газети "Вести" за адресою: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlja-turistov була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканність ділової репутації турагенства Advant Travel (TOB "Адвант Тревел"), Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel не відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та AdvantTravel за дезінформацію", відмовлено повністю. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача Марію Ігорівну Разенкову. Провадження у справі №910/17819/17 закрито.
		 
		3.1.1. Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що вирішуючи спір про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, суд повинен встановити суб'єктний склад сторін спору, з'ясувати, яка фізична або юридична особа поширила недостовірну інформацію, а також автора цієї інформації.
		 
		Відповідно до інформації, наданої адміністратором системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет з сервісу WHOIS, власником веб-сайту з доменним іменем vesti-ukr.com є ТОВ "Нові-Медіа" (NOVI-MEDIA LLC). 
		 
		Автором статті "Дешевый тур или афера. Украинцев зовут в египетские "пять звезд" за 200$", опублікованої на сайті "ВЕСТИ" в мережі Інтернет за адресою: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlja-turistov, є Марія Разенкова, яка, відповідно до довідки вих. № 02/11 від 02.11.2017 ТОВ "Нові-Медіа", не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Нові-Медіа".
		 
		3.1.2. Таким чином, суд дійшов висновку відповідно до ст. 48 ГПК України, залучити до участі у справі Марію Разенкову як співвідповідача. 
		 
		Оскільки до участі у справі як відповідача залучено громадянку Марію Разенкову, тобто фізичну особу без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. 
		 
		3.1.3. Щодо вимог позивача про зобов'язання ТОВ "Вісті Мас-Медіа" негайно розмістити в газеті "ВЕСТИ, Всеукраинский выпуск" спростування недостовірної інформації окремою шпальтою (розворотом) з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким публікуються інші статті: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTraveL (Основний текст) 12 липня 2017 року на сайті газети "ВЕСТИ" за адресою: http://vesti-ukr.com/strana/246855-piramida-dlja-turistov була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації турагенства Advant Travel (TOB "АдвантТревел"), Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel не відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та AdvantTravel за дезінформацію", суд зазначив, що останні не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів порушення ТОВ "Вісті Мас-Медіа" його прав та законних інтересів, а саме не надано доказів розповсюдження ТОВ "Вісті Мас-Медіа" недостовірної інформації про ТОВ "Адвант Тревел" в газеті "ВЕСТИ, Всеукраинский выпуск".
		 
		3.2. 04 вересня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 в частині залучення до участі у справі як співвідповідача Марії Ігорівни Разенкової та закриття провадження у справі скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. В позові ТОВ "Адвант Тревел" до ТОВ "Нові-Медіа" відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 в частині відмови у задоволенні позову до ТОВ "Вісті Мас-Медіа" - залишено без змін.
		 
		3.2.1. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції за власною ініціативою, на стадії розгляду справи по суті спору, в порушення приписів чинного ГПК України вирішив питання (в формі рішення, а не ухвали) про залучення до участі у справі як співвідповідача - автора статті - фізичну особу Марію Ігорівну Разенкову. При цьому, залучаючи як співвідповідача цю фізичну особу без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, місцевий суд не встановив чи насправді існує така особа, а можливо зазначені в статті ім'я та прізвище є псевдонімом автора статті, не з'ясував адреси її місця реєстрації та/або проживання, телефону, як і не повідомив її про таке залучення. Таким чином, безпідставно залучивши як співвідповідача автора статті - фізичну особу Марію Разенкову та закривши в зв'язку з цим провадження у справі, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права та фактично усунувся від розгляду справи по суті заявлених позивачем вимог до ТОВ "Нові-Медіа", що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення спору й постановлення неправомірного рішення, отже рішення в цій частині підлягає скасуванню.
		 
		3.2.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за приписами ст.ст. 2, 13, 74 ГПК України саме на позивача покладався обов'язок доведення належними доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
		 
		Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поширення відповдіачем-1, як власником сайту, саме недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, а також того, що поширення цієї інформації принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача як турагентства, чи порушує інші його особисті немайнові права, тобто не доведено сукупності обставин, які становлять склад правопорушення, на що посилався позивач. Відповідно позовні вимоги до ТОВ "Нові-Медіа" про визнання інформації недостовірною та її спростування як безпідставні та необґрунтовані не підлягають задоволенню.
		 
		Щодо вимог позивача до ТОВ "Вісті Мас-Медіа" суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
		 
		4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		4.1. 04 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 в частині відмови у позові, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		4.2. Касаційна скарга мотивована такими доводами.
		 
		4.2.1. Судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 74, 237 ГПК України, ст. 5 Закону України "Про інформацію", ст. 13 ЦК України, ст.ст. 32, 68 Конституції України.
		 
		4.2.2. Суд не надав оцінку викладеним у статті негативним фактам як таким, що принижують ділову репутацію позивача, хоча позивач у позовній заяві перелічує конкретні негативні вислови, недостовірні факти, які викладені у статті, та можуть бути сприйняті потенційним споживачем туристичних послуг як факти вчинення позивачем шахрайських дій та створення пірамідальних схем, тобто вчинення протиправних дій позивачем відносно до споживачів туристичних послуг, що, очевидно, порушує недоторканність ділової репутації позивача
		 
		4.2.3. Суд не враховував специфіку предмета доказування по обставинам справи, які склалися. Специфіка предмета доказування полягає в тому, що позивач посилався на те, що обставини, викладені у тексті статті, розміщеній на сайті відповідача-1 (ТОВ "Нові Медіа"), не відбувалися взагалі.
		 
		4.2.4. Позивач вважає, що довести позивачу, що вищевказаних обставин, викладених у статті, не існувало/не відбувалося насправді, практично неможливо, тому варто було будувати з'ясування обставин справи від зворотного, тобто, інший учасник справи - відповідач, має довести, що викладені у статті обставини існували і відбувалися, оскільки саме відповідач забезпечив можливість поширення відповідної інформації про позивача на своєму сайті.
		 
		4.2.5. Позивач зазначає, що, враховуючи специфіку предмета доказування по справі, апеляційний суд, який здійснював розгляд справи по суті, для з'ясування обставин справи та дослідження доказів, міг й повинен був зобов'язати іншого учасника справи (TOB "Нові Медіа") надати відповідні докази наявності подій, які описані у статті на його сайті. Така процесуальна поведінка суду мала б забезпечити змагальність сторін, оскільки в даній справі саме позивач був об'єктивно обмежений у можливостях довести обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог (на відсутність подій і дій, опис яких міститься у статті), окрім самого факту подання відповідної позовної заяви. Оскільки відповідач не надав жодних доказів достовірності поширеної у статті на його сайті інформації, суд мав визнати, що така інформація є недостовірною.
		 
		4.2.6. Покладенням обов'язку доказування по справі виключно на позивача, з врахуванням специфіки предмету доказування по справі, фактично звільнивши відповідача від обов'язку доказування, суд апеляційної інстанції при вирішенні справи по суті допустив нерівність сторін по справі, що є порушенням принципу верховенства права, який діє в Україні.
		 
		4.3. 16 листопада 2018 року ТОВ "Нові-Медіа" подало відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		4.3.1. ТОВ "Нові-Медіа" вважає, що на особу, яка поширила інформацію, покладається обов'язок доказування лише факту, що така інформація є достовірною. В цей самий час, доказування усіх інших обставин, які мають істотне значення для вирішення даної категорії справ, в силу положень ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України покладаються саме на позивача.
		 
		4.3.2. Проте, позивачем не надано суду та в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження того, хто є власником сайту vesti-ukr.com, а також не надано доказів того, що він вчиняв відповідні дії для отримання таких доказів. А відтак зазначена обставина, всупереч вимог закону, позивачем не доведена.
		 
		4.3.3. Також, на думку відповідача, позивачем не доведено ту обставину, що інформація, яку він вважає недостовірною, стосується саме позивача, оскільки зміст статті взагалі не містить посилання на юридичну особу - TOB "Адвант Тревел". Також немає й будь-якого посилання на знак для товарів і послуг, який належить TOB "Адвант Тревел".
		 
		4.3.4. Належним відповідачем у разі поширення інформації, що оспорюється, в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. В обов'язковому порядку суб'єктний склад відповідачів у спорах такої категорії справ мають бути і автор статті, і редакція. Таким чином, відповідачем у справі про спростування інформації має бути й безпосередньо автор статті, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
		 
		4.3.2. Відзив від іншого учасника справи до Верховного Суду не надійшов.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		5.2. Щодо суті касаційної скарги
		 
		5.2.1. Спір по справі стосується визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.
		 
		5.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		 
		Згідно із ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		 
		У ч. 2 ст. 34 ГК України закріплено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		 
		Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		5.2.3. Отже, за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
		 
		Під час розгляду справи господарськими судами правильно зауважено на тому, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. 
		 
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		 
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		 
		5.2.4. Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		 
		Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абз. 4 ст. 1 Закону України "Про інформацію").
		 
		Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		 
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		 
		У ст. 7 Закону України "Про інформацію" закріплено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
		 
		Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		 
		5.2.5. Статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		5.2.6. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		5.2.7. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		 
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		 
		5.2.8. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню.
		 
		5.2.9. Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, але не виключно: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
		 
		5.2.10. Верховний Суд враховує, що у зв'язку зі внесенням з 27 березня 2014 року змін до ЦК України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено, а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем-1 та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку.
		 
		За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
		 
		5.2.11. Так, Верховний Суд вбачає, що у позовній заяві позивач вказував, що в даному випадку має місце поширення негативної інформації відповідачем, яка містить відомості про події, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності. Вказана інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ТОВ "Адвант Тревел", зокрема, норм чинного законодавства (порушення зобов'язань, порушення прав споживачів). На думку позивача, така інформація порушує його право на недоторканність ділової репутації, оскільки в статті наводиться інформація, яка може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані щодо вчинення позивачем шахрайський дій (злочину) та здійснення позивачем заборонених видів діяльності (створення пірамідальних схем).
		 
		Отже, в даному випадку, позивач стверджував, що обставини, викладені у тексті статті, розміщеній на сайті ТОВ "Нові Медіа", не відбувалися взагалі.
		 
		При цьому позивач подав докази, які на його думку, підтверджують факт поширення інформації (розміщення статті на сайті wvyw.vesti-ukr.com ) і зазначив суб'єкта поширення інформації (власник сайту - TOB "Нові Медіа"), а також вказав, що поширена інформація стосується саме TOB "Адвант Тревел" (свідоцтво на знак для товарів і послуг), тобто подав докази на підтвердження обставин, на які він посилався у позовній заяві.
		 
		5.2.12. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		 
		Зі змісту спірних правовідносин, а також пояснень позивача, який посилається на відсутність подій, які наведені у статті, в даному випадку обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила. При цьому, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		 
		Господарськими судами під час вирішення спору наведених вимог ГПК України не дотримано.
		 
		У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки саме позивачем належними та допустимими доказами не доведено поширення TOB "Нові Медіа" як власником сайту недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, позовні вимоги до ТОВ "Нові-Медіа" не підлягають задоволенню. Такі висновки суду апеляційної інстанції зроблені без урахування вимог ГПК України, зокрема, ст.ст. 2, 7, 13, 14, 73, 74 ГПК України, а також без урахуванням специфіки правовідносин сторін.
		 
		5.2.13. Водночас Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування рішення у відповідній частині з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
		 
		Суд першої інстанції на підставі ст. 48 ГПК України має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		 
		Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції в порушення наведених приписів чинного ГПК України за власною ініціативою (без відповідного клопотання позивача), на стадії розгляду справи по суті спору, вирішив питання (в формі рішення, а не ухвали) про залучення до участі у справі як співвідповідача - автора статті - фізичну особу Марію Ігорівну Разенкову. 
		 
		При цьому, залучаючи як співвідповідача цю фізичну особу без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, місцевий суд не встановив чи насправді існує така особа, а можливо зазначені в статті ім'я та прізвище є псевдонімом автора статті, не з'ясував адреси її місця реєстрації та/або проживання, телефону, як і не повідомив її про таке залучення. 
		 
		Таким чином, безпідставно залучивши в якості співвідповідача автора статті - фізичну особу Марію Разенкову та закривши в зв'язку з цим провадження у справі, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права та фактично усунувся від розгляду справи по суті заявлених позивачем вимог до ТОВ "Нові-Медіа", що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення спору й постановлення неправомірного рішення.
		 
		У зв'язку з викладеним, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про помилковість рішення у частині закриття провадження у справі.
		 
		В свою чергу, суд першої інстанції, який закрив провадження у справі, тобто по суті спір не вирішив, також не врахував специфіки предмета спору та обставин справи, які належало дослідити.
		 
		5.2.14. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/15148/17 Верховний Суд вважає помилковим. Так, у справі №910/15148/17 попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено недоведеність позивачем того, що відповідна фізична особа була посадовою чи службовою особою відповідача (його засновником або ж іншим працівником) станом на момент поширення інформації, з приводу якої виник спір у справі, відповідно, недоведеність сукупності обставин, які становлять склад правопорушення, що на нього посилався позивач. Наведене й стало підставою для відмови в задоволенні позову. Отже, в даному випадку зміст фактичних обставин у справах є різним.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		6.1. Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 2, 7, 13, 14, 73, 74, 236, 237 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права.
		 
		6.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		6.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		6.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дослідити сукупність обставин, на які посилається позивач; з урахуванням розподілу між сторонами тягаря доказування відповідно до специфіки предмета спору і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір. 
		 
		7. Судові витрати
		 
		7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		 
		7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється. 
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/17819/17 скасувати.
		 
		3. Справу №910/17819/17 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                       І. Ткач
		 
		Судді                                                                                                    О. Мамалуй 
		 
		                                                                                                    Л. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...