Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1316/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2018. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2018.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		04 грудня 2018 року 
		справа №802/1316/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/20282/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області 
		на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року 
		у складі судді Альчука М.П. 
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року 
		у складі суддів Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М. 
		у справі №802/1316/16-а 
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Вінницької об'єднаної державної  податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області 
		про скасування рішення, 
		 
		У С Т А Н О В И В : 
		 
		07 вересня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування рішення № 0017561303 від 09 серпня 2016 року, яким на позивача за несплату/несвоєчасну сплату єдиного внеску накладено фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 22059,04 грн., з мотивів безпідставності його прийняття. 
		 
		17 жовтня 2016 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення  податкового органу від 09 серпня 2016 року № 0017561303, з мотивів недоведеності податковим органом складу правопорушення, за яке застосовані фінансові санкції та нарахована пеня.
		Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що позивачем єдиний соціальний внесок до органів доходів і зборів сплачувався своєчасно та в повному обсязі, звітність також подавалася вчасно, жодної недоїмки не рахується.  
		 
		04 січня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Доводить, що борг позивача з єдиного внеску, що склався станом на 11 лютого 2016 року у сумі 82785 грн. 12 коп., погашений 17 червня 2016 року, покладено податковим органом в основу прийняття спірного рішення. 
		 
		Заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		 
		24 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу №802/1316/16-а з Вінницького окружного адміністративного суду.
		 
		12 травня 2017 року справа № 802/1316/16-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		 
		12 лютого 2018 року справу № 802/1316/16-а разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/20282/18 передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права,  не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску.
		 
		29 листопада 2013 року між ОСОБА_1 (позивач у справі) та  податковим органом (відповідач у справі) укладено типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до якого позивач зобов'язується сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі не менше мінімального розміру страхового внеску до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який він сплачується на відповідний рахунок відкритий в ГУ ДКСУ у Вінницькій області. Даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 30 листопада 2014 року, після закінчення дії договору позивач помилково продовжувала сплачувати єдиний соціальний внесок на рахунок який в ньому містився.
		 
		25 лютого 2016 року позивач звернулася з листом до податкового органу, в якому просила перерахувати надмірно сплачені кошти в сумі 83362,40 грн. з рахунку добровільної сплати єдиного соціального внеску №7105 на рахунок зі сплати Єдиного соціального внеску фізичної особи підприємця №7104, який розглянутий податковим органом, шляхом повідомлення позивача про можливість проведення вказаної операції та меті здійснити відповідні перерахування частинами найближчим часом.
		 
		09 серпня 2016 року заступником керівника податкового органу прийнято рішення № 0017561303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), яким застосований штраф у сумі 16556 грн. 96 коп. та нарахована пеня за період з 12 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року. 
		Склад правопорушення за позицією податкового органу полягає у несвоєчасній сплаті позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 12 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року. 
		 
		Суди попередніх інстанцій висновуючись на тому, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснили системній аналіз положень пункту 2 частини першої статті 1, частини другої статті 6, частин 5, 7 статті 9, абзацу першого частини восьмої статті 9 , частини 10,11 статті 9, частин 3, 10,13, пункту 2 частини 11 статті 25 цього Закону, приписів пункту 2 частини 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 № 449, який зумовив висновок про те, що відповідальність у вигляді штрафу, застосовується у разі, якщо платник податків протягом строків, визначених цим Законом, не сплачує єдиний внесок, сума якого є узгодженою та строк сплати якого настав.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснено переплату коштів в сумі 83362,40 грн. на рахунок зі сплати єдиного соціального внеску за № 7105, які за листом позивача № 25/02-1 від 25 лютого 2016 року, адресованого податковому органу, перераховані частинами з рахунку №7105 на рахунок №7104, в зв'язку з чим остаточне погашення заборгованості по єдиному внеску відбулося 17 червня 2016 року, впродовж усього часу правопорушення за позивачем рахувалася переплата, яка залишилася станом на 12 вересня 2016 року на рахунку позивача № 7105, в розмірі 12656,48 грн.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що самостійно сплачена позивачем сума коштів на рахунок органів доходів і зборів, до настання термінів сплати єдиного внеску, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів доводить вчасне виконання зобов'язань позивачем зі сплати єдиного внеску за період з 12 лютого 2016 року по 17 червня 2016 року. Помилково внесені позивачем кошти на інший рахунок, який використовується для казначейського обслуговування бюджетних коштів, не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений законом термін, незалежно від часу перерахування таких коштів з рахунку на рахунок.
		 
		Суд погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом правопорушень покладених в основу застосування штрафу та нарахування пені.
		 
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга  відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції  без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної  податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №802/1316/16-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф. Ханова 
		Судді:                                                                                           І.А. Гончарова
		                                                                                          І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...