Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 258/1169/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування; з них спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.12.2018
Номер судового провадження: 61-22745ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		05 грудня 2018 року
		м. Київ
		справа № 258/1169/14-ц
		провадження № 61-22745св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Державне підприємство «Дзержинськвугілля», 
		третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року у складі судді Юр'євої Т. І. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2014 року у складі колегії суддів: Саннікової О. С., Барсукової О. І., Канурної О. Д., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (далі - ДП «Дзержинськвугілля»), третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька (далі - ВВД ФССВНВНВТПЗ України у Кіровському районі          м. Донецька), про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю працівника при виконанні трудових обов'язків.
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 лютого 2012 року на відокремленому підрозділі «Шахта «Північна» державного підприємства «Дзержинськвугілля» через вибух метаноповітряної суміші стався груповий нещасний випадок. Під час нещасного випадку був травмований, і внаслідок отриманих термічних опіків із залученням 70-79 % тіла, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, який працював начальником дільниці підземним ВП «Шахта «Північна» державного підприємства «Дзержинськвугілля». Смерть батька завдала йому значні душевні та моральні страждання, на тривалий час порушився звичайний життєвий уклад, що призвело до негативних наслідків. На теперішній час, після майже двох років із дня нещасного випадку, він відчуває певне пригнічення та й надалі не може змиритися зі смертю батька.
		 
		Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з державного підприємства «Дзержинськвугілля» на його користь у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100 000,00 грн.
		 
		Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року позов ОСОБА_4. задоволено частково. Стягнуто з ДП «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із глибини фізичних і душевних страждань позивача, безповоротність втраченого, ступеня вини відповідача, а також засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується із роз'ясненнями, що містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1996 року № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2011 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждання (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. 
		 
		Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення судового збору. Стягнуто з ДП «Дзержинськвугілля»на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції погодився із тим, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку. При цьому суд першої інстанції невірно стягнув із ДП «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 243,60 грн, оскільки частиною 3 статті 88 ЦПК України 2004 року передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		 
		У червні 2014 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2014 року, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити та стягнути на його користь 100 000,00 грн моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, судом першої інстанції не враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких він зазнав через смерть батька, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь вини відповідача. Виходячи з вимог розумності і справедливості, фінансового стану відповідача, він оцінив завдану моральну шкоду на суму 100 000,00 грн, що відповідає характеру та глибині моральних страждань. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи № 258/1169/14-ц із Кіровського районного суду м. Донецька.
		 
		Вимоги цієї ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не виконано в частині витребування матеріалів справи через те, що Кіровський районний суд м. Донецька знаходиться на території проведення антитерористичної операції.
		 
		Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня                 2014 року № 27/0/38-14 (зі змінами та доповненнями), від 12 вересня 2014 року      № 29/0/38-14, від 08 грудня 2014 року № 56/0/38-14 та від 27 березня 2015 року      № 19/0/38-15 «Про визначення територіальної підсудності справ», змінено територіальну підсудність справ Кіровського районного суду м. Донецька та визначено територіальну підсудність справ за Красноармійським міськрайонним судом Донецької області. 
		 
		У відповідях Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від            28 січня 2015 року № 1021 та від 22 червня 2015 року № 10934 на запити Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що надіслання справи № 258/1169/14-ц є неможливим, оскільки до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області вказана справа із Кіровського районного суду м. Донецька не передавалася.
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу ОСОБА_4 передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року направлено до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області копії матеріалів касаційного провадження № 61-22745ск18 у справі № 258/1169/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ДП «Дзержинськвугілля», третя особа - ВВД ФССВНВНВТПЗ України у Кіровському районі м. Донецька, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника при виконанні трудових обов'язків, для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, оскільки судове провадження у зазначеній справі втрачене.
		 
		Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі                     № 258/1169/14-ц.
		 
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.
		 
		Судом установлено, що ОСОБА_4 є сином загиблого на виробництві           ОСОБА_5 
		 
		06 лютого 2012 року у відокремленому підрозділі Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» через вибух метаноповітряної суміші стався груповий нещасний випадок.
		 
		Під час цього нещасного випадку був травмований, і внаслідок отриманих термічних опіків із залученням 70-79 % тіла, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер           ОСОБА_5, який працював начальником дільниці підземним ВП «Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля».
		 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		 
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
		 
		Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
		 
		Установивши, що смерть батька ОСОБА_4 настала внаслідок отриманих травм на виробництві, суди правильно застосували закон, який підлягав застосуванню та визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, пов'язаних зі смертю його батька, що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, і при цьому виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд щодо відповідності розміру відшкодування у                  20 000,00 грн засадам розумності, виваженості і справедливості з урахуванням встановлених у цій справі конкретних обставин.
		 
		Суд касаційної інстанції, за приписами статті 400 ЦПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		У зв'язку з наведеним, колегія суддів не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вдається до вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими, зокрема не переоцінює обставини і докази, на які посилалися в ході розгляду справи та посилається у касаційній скарзі позивач на підтвердження розміру завданої йому моральної шкоди, не оцінює визначений судами розмір моральної шкоди на предмет його відповідності засадам розумності, виваженості і справедливості, оскільки це знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 09 квітня 2014 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2014 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:О. В. Ступак     С. О. Погрібний     Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...