Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/5065/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Підкуп виборця, учасника референдуму.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2018. Зареєстровано: 07.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2018.
Дата набрання законної сили: 20.12.2021
Результат оскарження 20.12.2021 Чернівецький апеляційний суд: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/727/24/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017000000000395

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 727/5065/17 
		                            Провадження № 1-кп/727/24/18
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28листопада 2018року Шевченківський районний суд м. Чернівці 
		 
		в складі: головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарі      ОСОБА_2 
		з участю: прокурора         ОСОБА_3 
		обвинуваченої      ОСОБА_4 
		            захисників         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження № 1-КП-727/24/18 за обвинувальним актом прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 , який надійшов 26 травня 2017 року,по обвинуваченню  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Біла, Чортківського району, Тернопільської області, з незакінченою вищою освітою, студентки 6-го курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в скоєні злочину, передбаченого ст. 160 ч. 1 КК України, відносно якої запобіжний захід не обирався, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що Постановою Центральної Виборчої Комісії України № 209 від 29.08.2015 р. оголошено 05.09.2015 р. початком виборчого процесу чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначених на 25.10.2015 р.
		Рішенням Чернівецької окружної виборчої комісії від 01.10.2015 по багатомандатному виборчому окрузі в межах територіального виборчого округу № 25 кандидатом в депутати до Чернівецької міської ради від політичної партії «Рідне місто» зареєстрований ОСОБА_7 .
		До територіального виборчого округу № 25 входила звичайна виборча дільниця № 730506 за адресою м. Чернівці вул. Небесної Сотні, 4-Д, розташована у приміщенні спортзалу факультету фізкультури Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича.
		ОСОБА_4 , студентка 3 курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, зареєстрована і проживаюча у гуртожитку університету за адресою АДРЕСА_1 , будучи включеною до списку виборців на звичайній виборчій дільниці № НОМЕР_1 для голосування на місцевих виборах 25.10.2015 р., відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори», ставши суб`єктом виборчого процесу, вирішила реалізувати своє виборче право, право голосу, шляхом прийняття пропозиції обіцянки отримати неправомірну вигоду за голосування відносно окремого кандидата в депутати до Чернівецької міської ради ОСОБА_7 під час місцевих виборів 25.10.2015 р.
		Так, 23.10.2015 р., приблизно о 20.00 год., ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 знаходячись за місцем їх проживання в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку університету, розташованого в АДРЕСА_2 , прийняли пропозицію, обіцянку студента юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича ОСОБА_9 , який діяв згідно розподілених злочинних ролей щодо підкупу виборців, спільно з іншими особами.
		Згідно пропозиції ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повинні були реалізувати своє виборче право, право голосу, шляхом голосування 25.10.2015 р. під час виборів депутатів до Чернівецької міської ради за окремого кандидата в депутати від політичної партії «Рідне місто» ОСОБА_7 та отримати за це неправомірну вигоду, в сумі 250 грн. кожній, яка станом на час вчинення злочину перевищувала 3% розміру мінімальної заробітної плати.
		Крім цього, обов`язковою умовою для отримання в послідуючому від ОСОБА_9 неправомірної вигоди в сумі 250 грн. за голосування за окремого кандидата в депутата ОСОБА_7 було здійснення фотографування на виборчій дільниці у кабіні для таємного голосування, за допомогою засобів мобільного зв`язку, свого паспорта та виборчого бюлетеня із відміткою навпроти номера 14 - кандидата в депутати до Чернівецької міської ради від політичної партії «Рідне місто» ОСОБА_7 . Після чого, переслати це фото ОСОБА_9 за допомогою програми «Viber». 
		Висловлену ОСОБА_9 пропозицію, обіцянку щодо реалізації свого права голосу: голосування за окремого кандидата в депутати ОСОБА_7 , за що отримати неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 250 грн., незалежно від фактичного волевиявлення ОСОБА_4 прийняла та стала вирішувати, як на вимогу ОСОБА_9 25.10.2015 р. під час виборів у кабінці для таємного голосування сфотографувати свій паспорт та виборчий бюлетень, і щоб цього, ніхто із спостерігачів, або членів виборчої комісії не помітив.
		 
		Органом досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 160 ч. 1 КК України, а саме прийняття пропозиції, обіцянки виборцем для себе неправомірної вигоди за вчинення будь-яких дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ним свого права голосу (голосування за окремого кандидата на виборах), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування.
		В судовому засіданні прокурор підтримав пред`явлене обвинувачення в повному обсязі і просив суд визнати  ОСОБА_4  винною.
		 
		Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена  ОСОБА_4  свою вину в скоєнні інкримінованого їй злочину не визнала повністю і показала, що в 2013 році була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_3 (на даний час АДРЕСА_2 , в гуртожитку №2 університету на 5-му поверсі. Старостою студмістечка, куди входило 5 гуртожитків, був ОСОБА_10 , з яким вона проживала на одному поверсі гуртожитку.
		Марчиха був старший за віком і встановлював свої правила проживання, створював нестерпні умови.
		Стосовно виборів в 20-х числах жовтня 2015 року, пояснює, що ОСОБА_11 агітував за кандидата ОСОБА_12  викладача економічного факультету.
		Одного дня ОСОБА_10 зустрів її в коридорі і в наказному порядку сказав проголосувати за ОСОБА_12 і зробити фото. Вона не встигла зрозуміти, як ОСОБА_11 пішов далі.
		В один із днів після тієї розмови, коли зайшла до себе в кімнату, побачила там ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , які про щось розмовляли. Вона лише почула як ОСОБА_11 запитав її: «То що договорилися?» ОСОБА_14 відповіла: «Договорилися».
		Коли ОСОБА_11 вийшов, вона запитала про що договорилися? ОСОБА_14 відповіла, що ОСОБА_11 їй запропонував голосувати за ОСОБА_12 і за це дасть їй гроші. Вона розповіла ОСОБА_14 , що ОСОБА_11 їй теж говорив, але гроші не пропонував. Запитала Сніжану навіщо їй це потрібно на що ОСОБА_14 відповіла: «Ти ж знаєш він мені подобається і я його послухаю». 
		Вона ( ОСОБА_15 ) сказала, що не буде цього робити і щоб ОСОБА_14 подумала добре що робить.
		В день виборів вона мала їхати додому. Зайшла в кімнату і стала збиратися.
		Під час того як збиралася, виявила відсутність свого паспорта. В цей час в кімнату зайшла ОСОБА_14 і вона запитала чи та не бачила її паспорт. Сніжана відповіла, що випадково захопила її паспорт, коли виходила з кімнати і дістала зі своєї сумочки її і свій паспорт.
		Це було приблизно між 10 і 12 год. Сніжана повернула паспорт і вона після того пішла на виборчу дільницю, де в бюлетені відмітила графу «не підтримую жодного із кандидатів» чи «проти всіх», точно формулювання не пам`ятає.
		Там же на дільниці бачила і ОСОБА_16 , який був спостерігачем. 
		Потім, коли приїхала з дому того ж дня у вечері, побачила багато людей біля кімнати ОСОБА_16 в гуртожитку. Там була і міліція. На її запитання студенти пояснили, що то з приводу виборів. 
		В кімнаті на її запитала ОСОБА_14 відповіла: «то з приводу виборів».
		Вона запитала: «Ти хоч не проголосувала за того ОСОБА_12 ?».
		Сніжана відповіла «Та якби ж то…, краще б не голосувала за ОСОБА_12 ».
		З ОСОБА_17 вони проживали разом 2 роки. Марчиха і ОСОБА_18 навчалися на одному курсі, а вона на курс молодша.
		Їх викликали в якості свідків неподалік гуртожитку у слідче відділення міліції. Там вже знаходилося багато студентів. Їх завели в одну кімнату, позабирали мобільні телефони, викликали на допит по одному. Її того дня не допитали, знову викликали наступного дня. Вона пояснила слідчому, що не голосувала за ОСОБА_12 .
		Слідчий сказав « ОСОБА_19 не відкрутитися, ОСОБА_11 уже у всьому зізнався».
		Їй тоді дали підписати якийсь документ, пояснивши, що коли підпише, - матиме спокій. Вона була налякана і не читаючи підписала той документ.
		Пояснити наявність фото її паспорта на телефоні ОСОБА_11 не може.
		Марчиха, будучи старостою гуртожитку та головою студради, мав доступ до їх паспортів. Вона особисто здавала йому копію паспорта.
		Можливо вони змовилися з ОСОБА_18 , їй це не відомо. Кошти за голосування ОСОБА_11 їй не пропонував.
		 
		Заслухавши показанняобвинуваченої,свідків тадослідивши докази,представлені стороноюобвинувачення ідокази здобутіпід чассудового провадження,суд приходитьдо висновку,що пред`явлене ОСОБА_4  обвинувачення не знайшло свого об`єктивного підтвердження, а позиція прокуроране узгоджуєтьсяз зібранимипо справідоказами іґрунтується наприпущеннях, з наведених нижче підстав.
		 
		Так,Свідок ОСОБА_20  суду показав, що 25.10.2015 р. приймав участь у виборчій компанії депутатів до Чернівецької міської ради на посаді голови виборчої дільниці №730506 за адресою Навчальний корпус фізкультурного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича.
		В ході виборів була зафіксована велика кількість порушень. Зокрема, виборці у кабінах фотографували свої бюлетені. Це в основному виборці  студенти юридичного факультету. По тій дільниці балатувався ОСОБА_12  голова юридичного факультету. У виборчому бюлетені його номер, - як кандидата в депутата ЧМР, був під №14.
		Він чув серед студентів, що хто голосуватиме за №14 у бюлетені і сфотографує бюлетень - отримає гроші.
		На дільниці були присутні спостерігачі, які слідкували за фактами порушень. На місці були працівники поліції, які фіксували факти порушень.
		Були кімнати № 305, 306 у сусідньому житловому корпусі, де студенти за фото бюлетеня отримували по 350 грн. за «голос».
		Він особисто також бачив знімки на телефонах виборців, які фотографували бюлетені з відміткою №14.
		Працівники поліції відносно порушників складали протоколи, потім приїхало телебачення, був гам, шум.
		Він особисто обвинувачену не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_21  в судовому засіданні показав, що 25.10.2015 р. приймав участь у виборах, в якості координатора від громадської організації «Опора» і спостерігав за виборами. Їх спостерігачі фіксували порушення на одній із студентських дільниць. 
		На виборчій дільниці №730506, це приміщення факультету фізичної культури та спорту ЧНУ, були зафіксовані порушення. У виборчій кабінці почули звуки фотоапарату. Він звернувся до тієї особи, яка повідомила, що сфотографувала бюлетень щоб підтвердити факт голосування за ОСОБА_22 . Він бачив фото на телефоні і в ближчих 20 хвилин вони виявили ще 3 таких факти. Тому викликали поліцію. 
		Такі явища носили масовий характер. Йому повідомили, що за голос цього кандидата їм обіцяли від 300 до 400 грн. за «голос» особі, яка сфотографує бюлетень на фоні свого паспорта. Передавали своїм колегам по гуртожитку, так званим «сотникам».
		Всі особи, яких вони виявили, були студентами ЧНУ і проживали в гуртожитку.
		На дільниці він перебував з 12.00 год. до 17.00 год. потім покинув дільницю. Акт порушень складала ОСОБА_23  спостерігач по тій виборчій дільниці.
		Більшість осіб опитували працівники поліції. 
		 
		З показань свідків  ОСОБА_20  і  ОСОБА_21  вбачається, що під час виборчої кампанії ними була зафіксована велика кількість порушень, зокрема, фотографування виборцями у кабінах своїх бюлетенів і такими виборцями в основному були студенти юридичного факультету, що жодним чином не доводить причетність до таких дій безпосередньо ОСОБА_4 .
		Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні по суті справи показав, що 25.10.2015 р. здійснював агітацію студентів 2-го гуртожитку.
		В жовтні 2015 року він навчався в університеті на 3-му курсі і проживав у вказаному гуртожитку по АДРЕСА_2 . 
		Він підходив до студентів і агітував за ОСОБА_22 .
		Більшість студентів говорили що не знають такого. Він пропонував голосувати за ОСОБА_12 за гроші в сумі 350 грн. за голос. Тобто, за фотографію паспорта і «галочки» на бюлетені проти його прізвища.
		Потрібно було прийти на дільницю, проголосувати таким чином та прислати на його телефон по «Вайберу» зазначене фото.
		До деяких студентів підходив особисто або писав у «Вайбері» в соцмережі.
		Йому на телефон приходили знімки з паспортом і бюлетенем від тих студентів, які погодилися за винагороду проголосувати.
		Кульбу ОСОБА_24 знає. За кілька днів перед виборами заходив до неї в кімнату, де були ОСОБА_25 чи ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , запитав чи не проти вони проголосувати за ОСОБА_12 за винагороду в розмірі 250 грн. і пояснив, що для цього потрібно зробити. Дівчата сказали, що постараються, спробують.
		Чи надсилала йому фото ОСОБА_15 , не пам`ятає.
		У нього були забрали телефон і робили скріншоти.
		Вони з ОСОБА_28 з одного районного центру, знали один одного. 
		 
		Свідок ОСОБА_8  в судовому засіданні показала, що ОСОБА_29 знає. Перед виборами в жовтні 2015 р. ОСОБА_11 заходив до них в гуртожиток і запропонував заробити 250 грн. за те щоб проголосувати за кандидата ОСОБА_12 , номер у бюлетені 14. Це було в кімнаті №525 гуртожитку ЧНУ по вул. Н.Сотні, 2А.
		Для отримання грошей потрібно сфотографувати свій паспорт на фоні бюлетеня.
		Вони вдвох з ОСОБА_15 погодилися це зробити, якщо буде можливість.
		На виборчу ділянку вона прийшла з ОСОБА_15 . Сама зайшла в кабінку для голосування, проголосувала за кандидата ОСОБА_12 під АДРЕСА_4 у виборчому бюлетені і сфотографувала свій паспорт в розгорнутому вигляді на 1-й сторінці на фоні бюлетеня, де видно позначку біля 14 номера. Фотографувала на свій мобільний телефон марки «Lenovo А319», яким користувалася на той час. Номер телефону НОМЕР_3 . Цього телефону на даний час немає, оскільки її брат втопив в солярці. Після того в сервісному центрі сказали, що телефон відновленню не підлягає і фактично знищений.
		Фото бюлетеня Кульби на фоні паспорта також було відправлено з її телефону на телефон ОСОБА_11 .
		У ОСОБА_30 на телефоні не була встановлена система «Вайбер», тому ОСОБА_24 скинула фото зі свого телефону на її по «блутузу», а вона вже переслала по «Вайберу» на телефон ОСОБА_11 . 
		Кульбі було відомо про те, що вона відправляє фото її паспорта і бюлетеня на телефон ОСОБА_11 . Це робилося в її присутності.
		Вона усвідомлювала незаконність своїх дій і знає, що відносно неї порушено кримінальне провадження. Прокурор допитував її тільки 30.01.2018 р.
		Про порушення проти неї кримінального провадження за підкуп виборця дізналася 29.01.2018 р. 
		 
		Щодо показань свідків  ОСОБА_9  і  ОСОБА_8 , кримінальні провадження відносно яких як і провадження відносно ОСОБА_4 були виділені в окремі провадження з кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , то суд вважає їх недопустимими виходячи з наступного.
		Згідно ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		В п. 109 рішенні ЄСПЛ по справі «Навальний та Офіцеров проти Росії» від 23.02.2016 р. (заяви №№ 46632/13 та 28671/14), дослідивши аналогічну ситуацію суд піддав критиці можливість допиту в якості свідка особи, яку звинувачують в вчиненні спільних дій з обвинуваченими, та в відношенні якого матеріали були виділені в окреме провадження, кримінальна справа розглянута в рамках спрощеної процедури у результаті укладення угоди з обвинуваченням. «…Суд вважає, що виділення справи ОСОБА_31 в окреме провадження, зокрема, його засудження на підставі досудової угоди про співпрацю в рамках спрощеної процедури судового провадження, скомпрометувало ОСОБА_31 як свідка у справі заявників. Як зазначалося вище, засудження ОСОБА_31 ґрунтувалося на версії подій, що була сформульована стороною обвинувачення та самим обвинуваченим у результаті укладення угоди про співпрацю, за відсутності необхідності перевірити дану версію або підкріпити її додатковими показами. Згодом, виступаючи як свідок, ОСОБА_31 був змушений повторити покази, надані ним як обвинуваченим на підставі угоди про співпрацю. Дійсно, якби в ході судового розгляду в справі заявників було доведено, що покази ОСОБА_31 є неправдивими, вирок, винесений на підставі досудової угоди про співпрацю, могло б бути скасовано, а призначене покарання  посилено. ... Все вищевикладене підтверджує позицію заявників про те, що порядок отримання показів ОСОБА_31 та їхньоговикористання вході судовогорозгляду всправі заявників дозволяєприпустити,що мали місце маніпуляції, несумісні з поняттям справедливого судового розгляду».
		 
		З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою позицію захисту, яка полягала в тому, що ОСОБА_9 не може відступити від версії подій, яка була сформована ним та стороною обвинувачення і викладена в угоді про визнання ним винуватості. 
		Враховуючи те, що саме така позиція стала підставою для призначення ОСОБА_9 покарання значно м`якшого, ніш передбачено санкцією ст. 160 ч.4 КК України та застосування до нього положень ст.ст. 69,75 КК України, він не міг відійти від цієї версії, даючи покази по справі ОСОБА_4 .
		Таким чином, ОСОБА_9 дискредитував себе як свідок в кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_4 і суд вважає такий доказ недопустимим. 
		   З тихже підставсуд вважаєнедопустимим посиланняна допитсвідка ОСОБА_8 , як доказ вини ОСОБА_4 , оскільки матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_8 були скеровані до суду з клопотанням Генеральної прокуратури України про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям і 02.08.2018 р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження закрито. 
		    
		Крім того, як на доказ вини  ОСОБА_4  у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 1 КК України, прокурор посилався на: 
		- протокол огляду предмету від 27.10.2015 р., згідно якого слідчим проведено огляд мобільного телефону «iPhone 5S» IMEI: НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-картка оператора стільникового зв`язку «Київстар» № НОМЕР_5 , належного ОСОБА_9 , де в додатку до протоколу під № 11 є фото із зображенням першого аркушу паспорту серія НОМЕР_6 громадянки ОСОБА_32 на фоні бюлетеня із позначкою напроти № НОМЕР_7 кандидата в депутати до Чернівецької міської ради ОСОБА_7 ;
		- під № 13 фото зображенням першого аркушу паспорту серія НОМЕР_8 громадянки ОСОБА_8 на фоні виборчого бюлетеня із позначкою напроти № НОМЕР_7 кандидата в депутати до Чернівецької міської ради ОСОБА_7 ;
		Під номером 26 є скріншот мобільного додатку програми Viber телефону ОСОБА_9 , де зображено, що : «позавчора» від ОСОБА_33 …. в 10:30 одним файлом надійшло два фото перших аркушів паспортів та виборчих бюлетенів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
		Огляд телефону ОСОБА_9 проводився 27.10.2015р.,отже датавідправлення фотоє 25.10.2015о 10:30 (Т.1 а.с.227-247);
		 
		Прокурором також було представлено суду наведені нижче докази, на які прокурор не посилався в дебатах як на доказ вини ОСОБА_4 :
		- протокол слідчого експерименту від 26.10.2015 р., згідно якого ОСОБА_9 був наданий робочий комп`ютер із доступом до Інтернету, з якого він ввійшов на власну сторінку в соціальній мережі ВКонтакте. В розділі «Повідомлення» встановлено наявну переписку з студентами, яким ОСОБА_9 пропонував проголосувати за винагороду 250 грн. (Т.1 а.с.210-211);
		- протокол огляду предмету від 26.10.2015 р., зі змісту якого вбачається, що був проведений огляд сторінки ОСОБА_9 в соціальній мережі «ВКонтакте» та встановлено, що у ОСОБА_9 в друзях 1235 осіб, з його сторінки відправлено чисельна кількість повідомлень, зміст яких наведений на фото №1, №2, №3, №4, №5. (Т.1 а.с.221-222).
		 
		Суд відкидає вказані докази, з наступних підстав. 
		В судовому засіданні прокурором не представлено доказів того, що саме ОСОБА_4 сфотографувала належний їй паспорт громадянина України на фоні виборчого бюлетеня з відміткою напроти кандидата Білика № 14 у виборчому бюлетені. 
		Не надано доказів і того, що ОСОБА_4 просила ОСОБА_8 пересилати фото на телефон ОСОБА_9 , а сам ОСОБА_9 не пригадує щоб звертався безпосередньо до ОСОБА_4 з пропозицією за кошти проголосувати за ОСОБА_12 і тим більше не вказує на ОСОБА_4 , як на особу, яка безпосередньо будь-яким чином, в будь-який спосіб підтвердила свою згоду на висловлену ним пропозицію в кімнаті гуртожитку.
		Також з представленого суду протоколу огляду телефону ОСОБА_9 не вбачається в який спосіб фото паспорта ОСОБА_4 потрапило у володіння ОСОБА_8  по «блутузу» з телефону ОСОБА_4 , як стверджує ОСОБА_8 , чи фото паспорта ОСОБА_4 на фоні бюлетеня (без зазначення будь-яких доказів того, що сфотографований бюлетень належав саме ОСОБА_4 ), виконано безпосередньо на телефон ОСОБА_8 . 
		Прокурором також не спростовано показання обвинуваченої в тій частині, що ОСОБА_8 в день голосування могла скористатися паспортом ОСОБА_4 , що не виключало наявність у ОСОБА_8 можливості здійснити знімок паспорта ОСОБА_4 безпосередньо на свій мобільний телефон.
		Твердження прокурора про обізнаність ОСОБА_4 і її безпосередня участь (співучасть) в скоєнні злочину спільно з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 або самостійно, є припущенням сторони обвинувачення і не ґрунтується на доказах, як і твердження про прийняття ОСОБА_4 пропозиції, обіцянки винагороди.
		   Суд також позбавлений можливості перевірити припущення прокурора, шляхом призначення відповідних судових експертиз речових доказів, а саме належних ОСОБА_9 і ОСОБА_8 мобільних телефонів (зокрема телефону «iPhone 5S», належного ОСОБА_9 , з якого знімалася інформація), з метою перевірки наведених вище обставин. 
		Як встановлено в судовому засіданні, зазначені мобільні телефони визнані слідчим речовими доказами на стадії досудового розслідування і повернуті власникам для відповідального збереження, на даний час фізично знищені і не можуть бути представлені суду. 
		Що стосується здобутих обвинуваченням доказів з приводу наявності в соціальній мережі «ВКонтакте» на сторінці свідка ОСОБА_9 в розділі «Повідомлення» пропозицій проголосувати за винагороду 250 грн. та встановлено, що у ОСОБА_9 в друзях 1235 осіб, серед яких немає ОСОБА_4 , не є належним доказом вини ОСОБА_4 в розумінні ст. 85 КПК України.
		 
		Крім того, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КК України виражається у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання виборцем за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу, голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування.
		Тоді як об`єктивна сторона частини 2 ст. 160 КК України виражена у пропозиції, обіцянці або наданні виборцю неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права, голосування за окремого кандидата на виборах, кандидатів від політичної партії, місцевої організаціїполітичної партії або відмова від такого голосування, передача виборчого бюлетеня іншій особі).
		Як вбачається з диспозиції частин 1 і 2 статті 160 КК України, законодавець чітко розмежував їх по суб`єктному складу.
		Так, об`єктивна сторона частини 1 ст. 160 КК України передбачає кримінальну відповідальність в разі прийняття виборцем пропозиції неправомірної вигоди за голосувати за окремого кандидата, тоді як ОСОБА_7 під час виборчого процесу балотувався як кандидат відполітичної партії«Рідне місто» тобто кандидат від місцевої організації політичної партії.
		 
		 
		 
		Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про місцеві вибори» (із змінами, внесеними згідно із Законами№ 676-VIII від 04.09.2015, ВВР, 2015, № 37-38, ст.371), «1. Суб`єктами виборчогопроцесу на відповідних місцевих виборах є:
		1) виборець; 
		2) Центральна виборча комісія;
		3) виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів;
		4) кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости;
		5) місцева організаціяпартії,яка висунулакандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах;
		6) офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб`єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом».
		 
		Приймаючи до уваги, що як у ст. 160 КК України, так і в ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про місцеві вибори», законодавець розмежував суб`єктів виборчого процесу за наведеними вище критеріями, а кримінальний Закон не підлягає розширеному тлумаченню, то особа не може бути піддана кримінальному переслідуванню за частиною 1 ст. 160 КК України, в разі отримання неправомірної вигоди у випадку голосування за кандидат від місцевої організації політичної партії.
		 
		У відповідності до ст. 9 Конституції України, «Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України».
		   Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		 
		   Статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		   Відповідно дост.7Європейської Конвенції«Про захистправ людиниі основоположнихсвобод», нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становилакримінального правопорушеннязгідно знаціональним законом або міжнародним правом.
		 
		   Згідно п.150рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) від 21.04.2011 р. (остаточне 21.07.2011 р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним 
		сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див., як класичний прецедент, згадане вище рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161). 
		 
		Крім того, як вбачається з роз`яснень, що містяться в п.16 тап.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5з наступними змінами«Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», припостановленні вироку суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, а також, керуючись законом, дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, яка має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновки суду щодо оцінки доказів належить давати у вироку в точних і категоричних судженнях, яківиключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивоване.
		 
		Відповідно дост. 23 КПК Українисуд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Згідност.94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Стаття 373 КПК Українизазначає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.
		 
		Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		У відповідності до положень частин 2, 4, 5 ст. 17 КПК України, «2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. …
		4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою».
		 
		В силу наведеного вище, суд прийшов до висновку про відсутність переконливих доказів, які б доводили винуватість  ОСОБА_4 , а також відсутня об`єктивнасторона кримінальногоправопорушення (злочину), передбаченогост. 160 ч. 1 КК України, у вчиненні якого вона обвинувачується. За таких обставин  ОСОБА_4  підлягає виправданню.
		 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86, 367, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Виправдати  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 1 КК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
		 
		   Речові докази по справі: 
		- мобільний телефон «Samsung»  повернут ОСОБА_4 ;
		- роздруківки, скріншоти з мобільного телефону «iPhone 5S» та соціальної мережі «ВКонтакте» (Т.1 а.с.227-247, 210-211, 221-222),  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		   На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		СУДДЯ: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...