Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1899/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано судом: 06.12.2018. Зареєстровано: 08.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.03.2019
Результат оскарження 05.03.2019 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"26" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1899/18
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Шарко Л.В. 
		при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Харківської районної державної адміністрації, м. Харків до Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", с. Перемога треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: - Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків - Харківське обласне управління водних ресурсів, м. Харків - Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків - Тернівська сільська рада, - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області - Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області За участі Харківської місцевої прокуратури №6 про розірвання договору та повернення ділянки за участю представників:
		позивача - ОСОБА_1Г, довіреність № 01-19/3248 від 27.12.17р.;
		відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.07.18р.; ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги № 07/18-г від 18.07.18р.;
		третьої особи (УДА рибного господарства у Х/о) - не з`явився,
		третьої особи (ХОДА) - ОСОБА_4, 01-53/10580 від 26.12.17р.;
		третьої особи (ГУ Держгеокадастру у Х/О) - ОСОБА_5, довіреність № 32-20-0.14,1-96/62-18 від 22.08.18р.;
		третьої особи (ДЕІ у Х/о) - ОСОБА_6, довіреність № 4219/01-22/12-16 від 29.10.18р.;
		третьої особи (Тернівська СР) - ОСОБА_7, голова СР, довіреність №305 від 17.09.18р.;
		прокурор - Климовець М.О., посвідчення №040246від 19.01.16р. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Харківська районна державна адміністрація Харківської області (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (відповідач) згідно якої просить суд:
		- розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Юридично-комерційною приватною фірмою "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", зареєстрований в Харківській регіональній філії державного земельного кадастру від 11.11.2004 за № 2;
		- зобов'язати Юридично-комерційну приватну фірму "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 6325184500:02:001:0002) загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 56,8279 га, в тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га, господарських будівель - 0,0041 га, дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га, боліт - 20,7335 га та інших земель - 0,0010 га, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на систематичне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Харківській регіональній філії державного земельного кадастру 11.11.2004 за № 2, та вимог чинного законодавства. Також, в якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 20, 193, 285, 291 ГК України, ст.ст. 526, 611, 651, 653, 759,780-782, 792 ЦК України, ст.ст. 17, 93, 122, 141 ЗК України, ст.ст. 1, 15, 21, 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 47, 48, 51 Водного кодексу України.
		Ухвалою суду від 16.07.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; встановлено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Залучено Харківську обласну державну адміністрацію, Харківське обласне управління водних ресурсів, Державну екологічну інспекцію у Харківській області, Тернівську сільську раду та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. . Призначено підготовче засідання на "30" липня 2018 р. о(об) 11:00.
		27.07.18р. від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшли письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи. 
		27.07.18р. від Харківської місцевої прокуратури №6 надійшла заява про вступ у справу.
		Ухвалою суду від 30.07.18р. задоволено заяву прокурора місцевої прокуратури №6 міста Харкова про вступ у справу та відкладено підготовче засідання на 29.08.18р. о 14:30 год.
		31.07.18р. від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли письмові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
		08.08.18р. від відповідача надійшов відзив на позовну з додатками, який долучено до матеріалів справи.
		23.08.18р. від Харківської місцевої прокуратури №6 надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, які долучено до матеріалів справи.
		29.08.18р. від третьої особи (УДА рибного господарства у Х/О) надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.
		Ухвалою суду від 29.08.18р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області та відкладено підготовче засідання на 17.09.18р. о 14:00 год.
		Ухвалою суду від 17.09.18р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 25.10.18р. та відкладено підготовче засідання на 12.10.18р. о 10:00 год.
		25.09.18р. від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву з додатками, які долучено судом до матеріалів справи.
		12.10.18р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Дане клопотання задоволено судом та долучено документи до матеріалів справи.
		12.10.18р. від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію відповіді позивача на адвокатський запит ОСОБА_3 від 03.10.18р. Дану заяву задоволено судом та долучено документи до матеріалів справи.
		Ухвалою суду від 12.10.18р. відкладено підготовче засідання на 22.10.18р. о 14:00 год.
		22.10.18р. від відповідача (адвоката ОСОБА_3А.) надійшло клопотання про долучення документів матеріалів справи. Дане клопотання задоволено судом та долучено документи до матеріалів справи.
		22.10.18р. від третьої особи (Тернівська СР) надійшли документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, заяви свідків ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1); ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2); ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3); ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4). Дані документи долучено судом до матеріалів справи. 
		В судовому засіданні 22.10.18р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25 жовтня 2018 року об 14:00 год.
		25.10.18р. надійшли письмові заперечення відповідача на клопотання третьої особи (Тернівська СР) про долучення до матеріалів справи заяв свідків від 19.10.18р. Дані заперечення долучено документи до матеріалів справи.
		25.10.18р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів д матеріалів справи, зокрема, заяви свідків ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5) та ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6). Дане клопотання задоволено судом та долучено документи до матеріалів справи.
		25.10.18р. від відповідача надійшло клопотання про виклик свідків, а саме:
		- ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1);
		- ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2);
		- ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3);
		- ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4).
		25.10.18р. в судовому засіданні представником відповідача оголошено усне клопотання про витребування доказів, а саме Положення про постійні комісії Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.
		Ухвалою суду від 25.10.18р. клопотання відповідача про виклик свідків, яке надійшло до суду 25.10.18р. задоволено. Викликано в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1); ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2); ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3); ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4). В задоволенні усного клопотання представник відповідача про витребування доказів, а саме Положення про постійні комісії Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, заявленого 25.10.18р., відмовлено. Закрито підготовче провадження по справі №922/1899/18 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.11.18р. о 14:00 год.
		19.11.18р. представник відповідача ОСОБА_3 заявив усне клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, в письмовому вигляді даного клопотання не було надано. 
		Суд, розглянувши усне клопотання представника відповідача 19.11.18р. відмовив в задоволенні даного клопотання у зв'язку з наступним.
		Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
		Пунктом 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. 
		Станом на час проведення судового засідання 19.11.18р. в матеріалах справи було відсутнє письмове клопотання про проведення судової експертизи, коло питань не було визначено. 
		Як вбачається з системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" клопотання представника відповідача про призначення по справі судової експертизи не було зареєстровано 19.11.18р. в електронній системі документообігу.
		Представником відповідача не надано суду доказів поважності пропуску строку на подання відповідного клопотання, у зв`язку з чим відсутні підстави для його задоволення. 
		19.11.18р. від ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до суду надійшли заяви свідків. 
		Суд, розглянувши клопотання про долучення до матеріалів справи доказів по справі, а саме вищевказаних заяв свідків, не вбачає законних підстав для долучення їх до матеріалів справи та відмовляє в долученні до матеріалів справи таких заяв з огляду на таке. 
		Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		Таким чином, показання свідків, а саме заяви свідків, є доказами в розумінні ст. 73 ГПК України.
		У відповідності до ч.ч. 3,4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з обєктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		В пункті 11 ухвали суду від 25.10.18р. повідомлено сторін, що всі докази по справі можуть бути подані до суду до початку розгляду справи по суті. 
		У відповідності до положень ч.ч. 4, 8 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з обєктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Станом на час проведення судового засідання 19.11.18р. в матеріалах справи були відсутні заяви свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17. 
		Як вбачається з системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" заяви свідків ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 зареєєстровано в електронній системі документообігу вже після початку розгляду справи по суті. 
		Представником відповідача не було наведено суду достатніх поважних причин, які б свідчили про неможливість подання таких заяв свідків у підготовчому провадженні, та доказів поважності пропуску строку на подання відповідних доказів, клопотання про відновлення пропущеного строку на подання доказів також до суду не подавалося, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для долучення їх до матеріалів справи.
		Керуючись положеннями п.2. та п.6 ч.2. ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 19.11.2018 року оголошено перерву до 23.11.2018 року. 
		23.11.18р. від представника відповідача надійшло додаткове обґрунтування до клопотання про призначення у справі судової експертизи. 
		Суд не приймає до розгляду дане обґрунтування як таке, що подано з пропуском строку на його подання, тому залишає його без розгляду. 
		З урахуванням положень п.2. та п.6 ч.2. ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 23.11.2018 року оголошено перерву до 26.11.2018 року.
		26.11.18р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Дані пояснення долучено судом до матеріалів справи, як такі, що подано на поснення свідків, яких було допитано в процесі розгляду справи по суті. 
		26.11.18р. від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання до матеріалів справи заяв свідків. В обґрунтування даного клопотання представник посилається на те, що вказані заяви свідків були складені свідками 12.11.2018р., що підтверджується нотаріальною реєстрацією та посвідченням цих заяв, отримані відповідачем лише 16.11.2018р. у п'ятницю, напередодні вихідних у с.Перемога. Харківського району Харківської області, що у зв'язку із значною відстанню, та необхідністю наявності певного часу для приїзду з с.Перемога до м.Харків, не були подані у день їх отримання від свідків, в подальшому вони були передані адвокату ОСОБА_3 який представляє інтереси відповідача в ГСХО по даній справі у першій робочий день - понеділок 19.11.2018р. і в цей же день були заявлені до приєднання до справи, до початку розгляду справи по суті.
		Суд, дослідивши дану заяву, не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, як вбачається з тексту заяв свідків, підписані вони 12.11.18р., а судове засідання по суті було призначено на 19.11.18р., у зв'язку з чим, посилання представника відповідача на те, що дані заяви свідків були передані йому 16.11.18р., у зв'язку зі святковими днями в с. Перемога, не є підставою для поновлення строку на подання доказів.
		26.11.18р. від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви з додатками. Суд не приймає до розгляду дані пояснення та відмовляє в клопотанні про долучення їх до матеріалів справи, як такі, що подані з пропуском строку на їх подання. 
		В судовому засіданні 19.11.18р. свідок ОСОБА_18 підтвердив свої свідчення, які викладені в заяві свідка. (а.с. 168 том 2). 
		В судовому засіданні 19.11.18р. свідок ОСОБА_10 підтвердив свої свідчення викладені в заяві свідка. (а.с. 169 том 2) 
		В судовому засіданні 19.11.18р. свідок ОСОБА_9 підтвердила свої свідчення викладені в заяві свідка. (а.с. 170 том 2)
		Представник позивача в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні 26.11.18р. проти позову заперечував повністю. 
		Представник третьої особи (УДА рибного господарства у Х/о) в судове засідання 26.11.18р. не з`явився. 
		Представник третьої особи (ХОДА) в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник третьої особи (ГУ Держгеокадастру у Х/О) в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник третьої особи (ДЕІ у Х/о) в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник третьої особи (Тернівська СР) в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Прокурор в судовому засіданні 26.11.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
		Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
		Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Харківська РДА) «Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду юридично-комерційній приватній фірмі «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» (далі - КЖПФ «ЦСРСГР») від 30.09.2002 № 345 (зі змінами від 08.12.2003 № 528) надано в оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 79,684 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 59,4196 га, розташованих на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.
		На підставі вищевказаного розпорядження місцевої державної адміністрації, між Харківською РДА та КЖПФ «ЦСРСГР» укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), загальною площею 77,0923 га, у тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 56,8279 га, у тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га, господарських будівель - 0,0041 га, дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га, боліт - 20,7335 га та інших земель - 0,0010 га, розташованої на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, для риборозведення та створення місця відпочинку для населення.
		Договір зареєстровано в Харківській регіональній філії державного земельного кадастру, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.11.2004 за № 2 (кадастровий номер 6325184500:02:001:0002). (том 1 а.с.25-34).
		Суд зазначає, що сторонами при укладенні Договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Харківській регіональній філії державного земельного кадастру, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
		Відповідно до р. 1 договору оренди земельної ділянки, відповідач приймає в тимчасове довгострокове користування строком на 50 років на умовах оренди земельну ділянку з території Тернівської сільської ради Харківського району та області згідно з планом землекористування. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га; під прибережною смугою - 56,8279 га: в тому числі, пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га; господарських будівель - 0,0041 га; дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га; боліт - 20,7335 га; інших земель - 0,0010 га; також 1,4523 га дамби. Водоскидна споруда - дві сталеві труби - 800 мм., довжиною 20-22м, водоспуск відсутній. Фактична пропускна спроможність водоскидної споруди 2,72 куб.м./с при максимальній втраті з 1% ймовірності перевищення - 10,2 куб.м./с, об'єм водойми - 1,0 тис.куб.м. 
		12 листопада 2004 року обумовлена договором земельна ділянка була фактично передана відповідачу (ОСОБА_1 передачі-прийому земельної ділянки з договором). (том 1 а.с. 35).
		В п. 2.1 договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення та створення місяця відпочинку для населення.
		Згідно з пунктом 3.2 договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язаний: пп. 4 - не влаштовувати літніх таборів для утримання худоби; пп. 5 - виконувати роботи по разовому скиду води тільки при одержанні аналізів на рибу та воду на основі чого отримати дозвіл держуправління екологічної безпеки та державних органів водного господарства та з попереднім погодженням з орендодавцем; безперешкодно допускати тварин для водопою; обов'язково отримувати дозвіл у встановленому порядку при проведенні будь-яких робіт на землях водного фонду. Окрім того, відповідач зобов'язався вилов риби проводити тільки після контрольного вилову.
		В період з 04.11.2013 по 22.11.2013 Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено перевірку відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
		За результатами перевірки було складено ОСОБА_1 перевірки №151/0/01-03/08-28 (т.с. 1 а.с. 83-92). Як свідчить зміст цього акту, у відповідача в користуванні перебувають дві земельні ділянки:
		1.одна - за договором, що становить предмет цього спору: загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га; під прибережною смугою - 56,8279 га: в тому числі, пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га; господарських будівель - 0,0041 га; дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га; боліт - 20,7335 га; інших земель - 0,0010 га; також 1,4523 га дамби.
		2.друга - за іншим договором - договором від 01.03.2010 №б/н, укладений з Харківською районною державною адміністрацією, строком на 49 років, розташована на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, загальною площею 2198,8102 га, в тому числі - рілля - 589,2232 га; що перебувають в меліоративному стані - 302,8455 га; багаторічні насадження - 626,8844 га; пасовища - 387,9409 га; господарські двори - 13,5844 га; лісові землі - 184,4905 га; чагарники - 15,6620 га; яри - 15,8608 га; болота - 40,5440 га; ставок - 20,6052 га, під гідротехнічною спорудою - 1,1693 га. 
		Також, в даному ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 83-92) зазначено що "На час перевірки ЮКПФ «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» було встановлено, що рівень води у ставку №2 значно знижений, вода в ставку практично відсутня. На перевірку було представлено лист від 16.10.13р. №693 Харківської районної державної адміністрації, щодо проведення заходів часткового попуску води з орендованого водного об`єкту ставка №2 та №5 розташованого в с. Перемога на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області з метою проведення обстеження, ремонтних робіт гідротехнічних споруд для без аварійного пропуску осінньо-дощових паводків та весняних повеней 2013-2014 року.".
		Про зниження рівня води в ставку № 2 повідомлялись державні органи. Так, з листа Харківського обласного управління водних ресурсів №08-14/699 від 25.05.2018 до керівника місцевої прокуратури №6 (т.с. 1 а.с. 39) вбачається, що фахівцями управління було виявлено факт зниження рівня води у ставку №2.
		Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів № 1510/01-03/09-11 (т.с. 1 а.с. 93-96) зафіксовано факт незаконного добування водних живих ресурсів (товстолобик) та факт відсутності дозволу на спеціальне використання ВЖР, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
		Внаслідок вказаного порушення Інспекцією нараховано шкоду в розмірі 50490,00 грн. та пред'явлено претензію № 59 від 11.01.2014 року щодо добровільного відшкодування шкоди за незаконне добування водних живих ресурсів на ставку №2 у балці Червоний Яр біля с. Перемога Харківського району на території Тернівської сільської ради.
		Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1510/01-03/08-28 (т.с. 1 а.с. 83-92) зафіксовано, що дозвіл на спеціальне водокористування на свердловину, яка розташована біля свинарнику відсутній, що є порушенням ст.ст. 44,48,49 Водного кодексу України.
		Крім того, вказаним актом встановлені ще й порушення вимог Законів України "Про відходи", "Про охорону атмосферного повітря», "Про охорону навколишнього природного середовища" та не виконання раніше наданих приписів від 12.08.2013 року за №08-26/145.
		Інспекцією в порядку ст. 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» винесено на адресу керівника ЮКПФ «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» припис від 27.11.2013 року за № 216/09-11 про усунення порушень природоохоронного законодавства зафіксованих за результатом проведеної планової перевірки.
		Позивач стверджує, що відповідач порушив вказані зобов'язання, обумовлені п. 3.2 договору оренди земельної ділянки, про що 28.07.2017 та 05.01.2018 постійною комісією Тенівської сільської ради з питань промислового комплексу, екології, земельних відносин, використання природних ресурсів та депутатами сільської ради було складено ОСОБА_1 обстеження земельної ділянки водного фонду. 
		На орендаря п.3.2. Договору також покладено обов'язок безперешкодного допущення тварин для водопою.
		Так, в позовній заяві позивач вказує, що орендарем не допускаються тварини місцевих мешканців до водопою. Місцеві мешканці також скаржаться на те, що ЮКПФ «ЦСРСГР» забороняє та не допускає їх для любительського рибальства та відпочинку на водному об'єкті.
		Відносно порушення п.2.1.5 Договору в частині того, що земельна ділянка передається ЮКПФ «ЦСРСГР» в оренду для риборозведення та створення місць відпочинку, позивачем зазначено наступне.
		За інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 21.05.2018 за № 1065.-41.4-30 дозвільні документи ЮКПФ «ЦСРСГР» не видавалися та не реєструвалися, серед суб'єктів рибогосподарської діяльності не значиться.
		Відповідно до актів Тернівської сільської ради за весь час користування орендарем земельною ділянкою, в порушення умов Договору ЮКПФ «ЦСРСГР», не створено місця відпочинку для населення.
		Згідно листа Харківського районного управління ГУ ДСНС у Харківській області від 22.12.2017 № 3365 на спірному водному об'єкті вбачаються порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки громадян, а саме: не обладнано місце для купання (ст.ст. 47, 51 Водного кодексу України), не виконано заходи по влаштуванню пляжу (Правила охорони життя людей на водних об'єктах, затверджені наказом МВС України від 10.04.2017 за № 301 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.05.2017 за № 566/30434).
		У порушення вимог чинного законодавства орендарем не розроблено та не затверджено режим роботи водного об'єкту.
		Так, листом Харківського обласного управління водних ресурсів від 25.05.2018 за № 08-14/699 повідомлено, що інформація про затверджений режим роботи водного об'єкта, що використовує ЮКПФ «ЦСРСГР» в Управлінні відсутня.
		При цьому, на адресу ЮКПФ «ЦСРСГР» Харківським обласним управлінням водних ресурсів направлялися листи від 02.04.2018 за № 08-17/469 та від 19.04.2018 за № 08-17/560 з вимогою надати копії документів з метою розробки проекту режиму роботи водного об'єкту, однак відповідач їх проігнорував.
		Відповідно до розділу 4 договору оренди земельної ділянки, підставою для розірвання договору є, зокрема, вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. Так, позивач, посилаючись на порушення відповідачем наведених вище в п. 3.2 договору оренди земельної ділянки зобов'язань, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки.
		Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
		За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. 
		У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків. 
		Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до п. 2 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
		Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову рибу (ст. 68 Водного кодексу України).
		Відповідно до статті 95 Водного кодексу України води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
		За положеннями ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
		Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
		Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст. 1, 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 62 Земельного кодексу України).
		Частинами 1,3 ст. 60 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
		Частиною 1 ст. 47 Водного кодексу України визначено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
		Статтею 27 Закону України "Про тваринний світ" також зазначено, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
		Частиною 7 ст. 51 Водного кодексу України встановлено, що орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
		Згідно ч. 10 ст. 51 Водного кодексу України, заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
		Статтею 110 Водного кодексу України визначено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
		Так, зокрема, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах.
		Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що отримання дозволу на спеціальне водокористування у нього не вимагається, оскільки він не відноситься до спецводокористувачів.
		Однак, пунктом 3.2. спірного договору визначено обов'язки орендаря. Зокрема, на орендаря покладено обов'язок отримати дозвіл у встановленому порядку при проведенні будь-яких робіт на землях водного фонду.
		Згідно ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
		Відповідно до ст.13 Закону України "Про аквакультуру" за напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів, надання рекреаційних послуг.
		Відповідачу спірна земельна ділянка відповідно до умов Договору (п. 2.1.) передана для риборозведення та створення місця відпочинку для населення.
		Також, відповідач наголошує, що не орендує водний об'єкт, а у нього в користуванні знаходиться лише земельна ділянка. У той же час відповідач не заперечує, а більше того надає копії документів, що підтверджуються використання водного об'єкту саме для цілей риборозведення (штучному розведенні риби, вирощуванні об'єктів аквакультури).
		При цьому, згідно Договору орендарю передається земельна ділянка водного фонду, а саме 77,0923 га, у тому числі під водою - 20,2644 га, а також 1,4523 га дамби, тобто неможливо отримати земельну ділянку та, при цьому не використовувати водний об'єкт.
		Отже, для здійснення рибництва з використанням водного об'єкта заявник також повинен отримати дозвіл на спеціальне водокористування для здійсненим рибництва.
		Попри вказане, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства ЮКПФ «ЦСРСГР» по теперішній час дозвіл на спеціальне водокористування не отримано, що підтверджується інформацією з Харківського обласного управління водних ресурсів від 25.05.2018 за №08-14/699.
		Відповідно до статей 48, 49 Водного кодексу України рибогосподарська діяльність (у т.ч. для цілей аквакультури) потребує оформлення спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу, виданого обласною державною адміністрацією на безоплатній основі.
		Так, відповідач, який використовує ставок для цілей аквакультури відповідно до технології риборозведення здійснюють скид води з водного об'єкту, у зв'язку з чим необхідно оформити дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до закону та затвердженого режиму роботи ставка.
		Факт спуску ставка без дозволу на спеціальне водокористування із порушенням встановленого режиму роботи ставка також зафіксовано Держекоінспекцією у Харківській області, за результатами чого складено протокол про адміністративне правопорушення № 003095 від 25.12,2013 та постановою про накладення адміністративного стягнення віл 25.12.2013 № 467/09-11 на директора ЮКПФ "ЦСРСГР" (а.с. 211-214 том 1).
		Щодо тверджень відповідача, що Харківська РДА нав'язує орендарю іншу мету використання земельної ділянки ані ж риборозведення слід зазначити, що п. 2.1. Договору передбачено, що земельна ділянка передається ЮКПФ "ЦСРСГР" в оренду для риборозведення та створення місць відпочинку.
		Крім того, вказаний обов'язок передбачений ч.ч.7-8 ст. 51 Водного кодексу України, так як орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.
		Також, відповідач у своєму відзиві зазначає, що планова перевірка ЮКПФ "ЦСРСГР" проводилась Держекоінспекцією у Харківській області з порушеннями, а складений за її результатами акт перевірки № 1510/01 -03/09-11 від 22.11.2013 не може бути належним доказом у справі.
		Однак з вказаним висновком погодитись не можна, оскільки в матеріалах вищевказаної перевірки міститься лист відповідача від 14.07.2014 за № 14/07-1 про усунення недоліків на виконання припису Держекоінспекції у Харківській області (а.с. 215 том 1). Таким чином, відповідач фактично погодився з виявленими порушеннями, а вказаний акт перевірки у судовому порядку не оскаржив.
		Відповідач стверджує, що орендар може здійснювати безпосередню експлуатацію земельної ділянки, має право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до мети, обумовленої в договорі (проведення біотехнічних робіт, злив води тощо) відповідно до чинного законодавства згідно технології відновлення та зберігання аборигенних видів риб. 
		Однак, дані твердження відповідача спростовуються наступним.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про тваринний світ" під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення тощо. Вказана вимога передбачає розроблення наукової документації з сукупністю вимог, умов та заходів в частині охорони, використання та відтворення водних біоресурсів. Отже, наявність лише договору оренди земельної ділянки не надає права займатися рибогосподарською діяльністю. Станом на 28 серпня 2018 року за інформацією наявною в Управлінні у відповідача відсутні документи з науково обґрунтованими нормативами та лімітами використання (Режим рибогосподарської експлуатації, науково - біологічне обґрунтування).
		Крім того, відповідач повідомляє, що здійснює вселення молоді водних біоресурсів з 2009 року, та надає докази вселення (накладні, акти зариблення). На теперішній час порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 року № 414 та відповідно до п. 2.1. якого для проведення робіт зі штучного розведення (відтворення) водних біоресрусів (далі - відтворення), пов'язаних з подальшим вселенням їх у рибогосподарський водний об'єкт (його частину), виконавці відтворення (крім підприємств, які підпорядковані Держрибагентству України) повинні не пізніше ніж за два тижні подати до територіального органу Держрибагентства України (далі - територіальний орган рибоохорони), в зоні діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об'єкт (його частина), такі документи:
		2.1.1. Заявку на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об'єкт (його частину) (додаток 1).
		2.1.2. Біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення (якщо відтворення здійснюється вперше), розроблене науковою установою.
		Біологічне обґрунтування повинно містити:
		- загальну характеристику рибогосподарського водного обєкта;
		- стан кормової бази для обєктів відтворення;
		- видовий склад іхтіофауни, наявність хижих та рідкісних видів риб, оцінку можливих конкурентних відносин обєктів відтворення та аборигенних видів;
		- можливі обсяги вселення і наважки посадкового матеріалу;
		- меліоративні роботи, які слід здійснити для забезпечення нормальних умов існування обєктів відтворення;
		- розрахункове промислове повернення і порядок промислу (якщо вселення здійснюється з метою збільшення рибопродуктивності).
		2.1.3. Ветеринарний документ про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється перевезення об'єктів відтворення (отримується цим господарством).
		2.1.4. Графік робіт із вселення водних біоресурсів (складається 
		виконавцем). У разі настання метеорологічних умов, несприятливих для 
		проведення вселення, виконавцем до цього графіка можуть бути внесені відповідні зміни.
		2.1.5. ОСОБА_11 дозвільного документа на спеціальне використання (добування, збирання) обєктів, внесених до Червоної книги України, виданого Мінприроди України.
		2.1.6. ОСОБА_11 дозвільного документа на переселення обєктів тваринного світу (у разі його здійснення).
		Доказів звернення до відповідного органу з вищевказаними документами, відповідачем до суду не надано.
		Надані відповідачем документи накладні, акти зариблення водойми, товарні чеки, звіти про результати патологічного (біологічного) матеріалу, квитанція оплати, лише підтверджують порушення норм законодавства у сфері охорони та використання водних біоресурсів.
		Щодо обов'язку покладеного на орендаря пунктом 3.2. Договору, а саме не влаштовувати літніх таборів для утримання худоби, не розорювати землі в прибережній смузі, утримувати в належному стані прибережну захисну смугу, водогосподарські споруди та технічні пристрої не влаштовувати звалищ сміття, накопичувачів твердих та рідких відходів, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 2 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
		Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову рибу (ст. 68 Водного кодексу України).
		Відповідно до статті 33 Закону України "Про органи місцевого самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
		В позовній заяві позивач вказує, що враховуючи неодноразові скарги місцевих жителів, постійною комісією Тернівської сільської ради з питань промислового комплексу, екології, земельних відносин, використання природних ресурсів проведено обстеження земельної ділянки водного фонду, за результатами чого складено акти від 28.07.2017 та 05.01.2018 з фототаблицями. Згідно з даними актами встановлено, що всупереч умовам Договору орендарем в прибережній захисній організовано та фактично експлуатується літній табір для утримання худоби, внаслідок чого нечистоти потрапляють до водного об'єкту.
		Відповідно до статті 95 Водного кодексу України води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає ч шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
		За положеннями ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
		Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
		Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст. 1, 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 62 Земельного кодексу України).
		Частинами 1,3 ст. 60 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
		На орендаря п.3.2. Договору також покладено обов'язок безперешкодного допущення тварин для водопою.
		Частиною 1 ст. 47 Водного кодексу України визначено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
		Також, в позовній заяві позивач вказує, що орендарем не допускаються тварини місцевих мешканців до водопою. Місцеві мешканці також скаржаться на те, що ЮКПФ "ЦСРСГР" забороняє та не допускає їх для любительського рибальства та відпочинку на водному об'єкті.
		Дані твердження, також, підтверджуються заявами свідків та їх поясненнями в судовому засіданні 19.11.18р.
		Так, зокрема, ОСОБА_18, в своїй заяві (а.с. 168 том 2), що підтвердив в судовому засіданні 19.11.18р., повідомив про те, що влітку 2017 та влітку 2018 року охоронцями (з їх слів) ЮКПФ Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону не допустили його до рибальства, чим позбавили його безкоштовної любительської ловлі. Таке ж відбулось влітку 2018 року. Також, ОСОБА_18 повідомив про те, що він був свідком того, що влітку 2017-2018 років на березі однієї із водойм, розташованої на земельній ділянці, наданій в оренду ЮКПФ «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» за межами села Перемоги Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, була розташована огорожа, в якій випасалась худоба, але тварини мешканців села Перемоги Харківського району Харківської області до водопою не допускались. Також, ОСОБА_18 повідомив про те, що представником ЮКПФ «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» ОСОБА_12 було дозволено ОСОБА_18 випасати та випаювати худобу за окрему плату в розмірі 35 000,00 (тридцять п'ять тисяч) гривень на рік. А також за користування споруди - сараю ОСОБА_12 ОСОБА_19 А.В. сплачував за погодженням з ним 6000,00 (шість тисяч) грн. в місяць. Тому іншим односельчанам був заборонений доступ до водойми та випасу худоби. ОСОБА_18В зазначив, що вказані суми він надавав гр. ОСОБА_12 особисто у присутності інших осіб, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_21. Також, ОСОБА_18 вказав, що протягом 2013-2018 років скидання води на спірній водоймі здійснювалося зазначеним орендарем для вилову риби та її реалізації. Зазначені випадки траплялися чотири рази у вказаний період.
		Листами від 12.01.2018 та 30.05.2018 відповідач звертався до ФО-П ОСОБА_21, в яких повідомляв, що позивачу не відомо суб'єкта, відповідального за розміщення на орендованих земельних ділянках літніх таборів для худоби. Однак, відповідні території використовувались ФО-П ОСОБА_21 як суборендарем, тому відповідач просив його встановити особу, яка відповідальна за розміщення таких об'єктів на земельній ділянці та прибрати відповідні тимчасові споруди.
		27.06.2018 відповідач звертався до працівників національної поліції з приводу незаконного перебування громадян, їх майна біля водойм №№ 2, 4; заява №3046 (лист від 18.07.2018 №18/07-18 - т.с. 1 а.с. 164). 
		Вищевказаними зверненнями представник відповідача обгрунтовує свою позицію про те, що відповідач не обізнаний про осіб, що здійснили розміщення на орендованих земельних ділянках літніх таборів для худоби.
		ОСОБА_18 в судовому засіданні 19.11.18р. під час допиту його як свідка пояснив, що саме ним (ОСОБА_18В.) було зведено тимчасові споруди та сам літній табір для худоби за вказівкою ОСОБА_12, який являється засновником відповідача, що підтверджується витягом з ЄДР щодо відповідача. Крім того, ОСОБА_18 пояснив, що матеріал для літнього табору надавав також ОСОБА_12
		ОСОБА_10, якого було викликано в судове засідання 19.11.18р. в якості свідка, підтвердив свої твердження викладені в заяві свідка (а.с. 169 том 2). В заяві зазначив, що влітку 2017 року невідомі особи, які з їх слів назвалися "охоронцями" ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", не допускали його до рибальства, чим позбавили його безкоштовної любительської ловлі. Таке ж відбулось влітку 2018 року. Також зазначив, що був свідком того, що влітку 2017-2018 років на березі однієї із водойм, розташованої на спірній земельній ділянці, була розташована огорожа, в якій випасалась худоба, але тварини мешканців села Перемоги Харківського району Харківської області до водопою та випасу не допускались. Втім, в судовому засіданні 19.11.18р. на допиті свідка, на запитання відповідача, вказав про те, що худобу почали допускати до водопою останні три роки. 
		ОСОБА_9, яку було викликано в судове засідання 19.11.18р. в якості свідка, підтвердила свої твердження викладені в заяві свідка (а.с. 170 том 2). В заяві зазначила про те, що влітку 2016 року охоронці ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" не допускали її разом із родичами до рибальства, чим збавили її безкоштовної любительської ловлі, але за окрему плату в сумі 300 грн. за одне місце для рибальства, після надання оплати було дозволено рибалити. На її прохання та пояснення про право безкоштовно рибалити, отримали погрози у вигляді розправи з застосуванням зброї, яку відкрито демонстрували. Таке ж відбулось влітку 2017-2018 років. Також, ОСОБА_9 повідомила про те, що вона була свідком того, що влітку 2017-2018 років на березі однієї із водойм, розташованої на спірній земельній ділянці, була розташована огорожа, в якій випасалась худоба, але тварини мешканців села Перемоги Харківського району Харківської області до водопою та випасу не допускались. Втім, в судовому засіданні 19.11.18р. на допиті свідка, на запитання відповідача, вказала, що в 2018 році вона рибалити не ходила, а ходила саме в 2017 році рибалити та купатись. 
		В судовому засіданні 19.11.18р. на допиті як свідок на запитання відповідача чи перевіряла документи охоронців, вказала, що ні нею ні її родичами не перевірялись посвідчення охоронців, які не допускали їх безоплатно до рибальства влітку 2016 року. 
		В судовому засіданні 19.11.18р. після допиту свідків, представник відповідача вказав про те, що особи, яких свідок ОСОБА_9 ідентифікує як "охоронців", не є співробітниками відповідача та не є охоронцями яким було надано право стягувати плату за користування ставком для здійснення рибальства та відпочинку на водоймі. Також, представник відповідача зазначив про те, що свідок ОСОБА_9 не може стверджувати про те, що дані "охоронці" є саме співробітниками відповідача, оскільки ні нею ні її родичами не перевірялись посвідчення "охоронців" які не допускали їх до рибальства влітку 2016 року, що підтверджується показаннями ОСОБА_9 в судовому засіданні 19.11.18р. 
		Також, представник відповідача вказав на те, що прав на стягнення такої плати взагалі нікому не надавалось, оскільки, у відповідності до чинного законодавства, доступ до водойму є відкритим та безперешкодним для громадян. 
		Натомість, свідок ОСОБА_18 під час допиту у судовому засіданні 19.11.18р. пояснив, що безоплатно взагалі не допускались мешканці села Перемога, які бажали рибалити. Також вказав, що були введені платні квитки для людей, які бажали рибалити.
		Стосовно наданої відповідачем заяви свідка ОСОБА_12, суд зазначає, що останній є засновником підприємтсва відповідача, про що свідчить ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань. (том 1, а.с. 69)
		Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_13, який також має безпосереднє відношення до підприємства відповідача, а саме, останній є керівником підприємства відповідача, про що свідчить ОСОБА_3 з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (том 1, а.с. 69).
		Суд, дослідивши додані до матеріалів справи заяви свідків, зазначає, що свідок - це учасник процесу, основна функція якого - дати правдиві показання щодо відомих йому обставин.
		Разом з цим, суд зауважує, що свідком є особа, яка може правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати про ці обставини правильні (достовірні) показання.
		Чинний ГПК України у ст. 13 та ч. 1 ст. 74 закріплює принцип змагальності сторін, згідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, на підставі таких засобів як письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
		Суд зазначає, що важливим аспектом при дослідження процесуального статусу та ролі свідка в господарському процесі є те, що на підставі його показань судом не можуть встановлюватися обставини, які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Дане положення закріплене у ст. 87 ГПК України та досить конкретно визначає правову природу фактів, які можуть бути встановлені за допомогою такого засобу доказування як показання свідків.
		Так, суд зауважує, що показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (принцип допустимості). 
		Суд наголошує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися.
		Втім, досліджуючи обставини даної справи, суд вважає, що надані відповідачем заяви свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зумовлюють наявність між свідком і відповідачем прямих взаємозв'язків, адже ОСОБА_12 є засновником підприємтсва відповідача, а ОСОБА_13 є керівником підприємства відповідача, тобто є зацікавленими особами.
		Статтею 27 Закону України "Про тваринний світ" також зазначено, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
		Частиною 7 ст. 51 Водного кодексу України встановлено, що орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
		Відносно обмеження загального водокористування або його заборони водокористувачем, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, необхідно зазначити, що згідно ч.4 ст. 47 Водного кодексу України, на водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.
		Так, загальне водокористування прямо передбачено умовами Договору.
		Згідно ч. 10 ст. 51 Водного кодексу України, заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
		Відносно порушення п.2.1.5 Договору в частині того, що земельна ділянка передається ЮКПФ «ЦСРСГР» в оренду для риборозведення та створення місць відпочинку, позивачем зазначено наступне.
		За інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 21.05.2018 за № 1065.-41.4-30 дозвільні документи ЮКПФ «ЦСРСГР» не видавалися та не реєструвалися, серед суб'єктів рибогосподарської діяльності не значиться.
		Відповідно до актів Тернівської сільської ради за весь час користування орендарем земельною ділянкою, в порушення умов Договору ЮКПФ «ЦСРСГР», не створено місця відпочинку для населення.
		Згідно листа Харківського районного управління ГУ ДСНС у Харківській області від 22.12.2017 № 3365 на спірному водному об'єкті вбачаються порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки громадян, а саме: не обладнано місце для купання (ст.ст. 47, 51 Водного кодексу України), не виконано заходи по влаштуванню пляжу (Правила охорони життя людей на водних об'єктах, затверджені наказом МВС України від 10.04.2017 за № 301 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.05.2017 за № 566/30434).
		У порушення вимог чинного законодавства орендарем не розроблено та не затверджено режим роботи водного об'єкту.
		Так, листом Харківського обласного управління водних ресурсів від 25.05.2018 за № 08-14/699 повідомлено, що інформація про затверджений режим роботи водного об'єкта, що використовує ЮКПФ "ЦСРСГР" в Управлінні відсутня.
		При цьому, на адресу ЮКПФ "ЦСРСГР" Харківським обласним управлінням водних ресурсів направлялися листи від 02.04.2018 за № 08-17/469 та від 19.04.2018 за № 08-17/560 з вимогою надати копії документів з метою розробки проекту режиму роботи водного об'єкту, однак відповідач їх проігнорував.
		Відповідно до ст. 76 Водного кодексу України, робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв'язаних між собою водних об'єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об'єкта системи з урахуванням прогнозу водності. Режими роботи цих систем встановлюються водогосподарськими органами на підставі правил експлуатації водних об'єктів з урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.
		У той же час, встановлення режимів роботи водосховищ, водогосподарських систем та каналів здійснюється відповідно до п. 3.3. Положення, затвердженого наказом Держводагенства України від 06.06.2017 № 73, сектором у Донецькій, Луганській та Харківських областях Держводагенства України.
		На теперішній час, відповідні документи до Харківського обласного управління водних ресурсів від ЮКПФ "ЦСРСГР" не надходили.
		Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		Згідно ч.10 ст.51 Водного кодексу України, заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
		Згідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Узагальнюючи усі вищевикладені факти та обставини даної справи, суд зазначає, що відповідачем було допущено численні порушення вимог діючого законодавства та умов Договору, що в свою чергу є підставою для розірвання Договору оренди в судовому порядку.
		Так, пунктом 3.1. Договору, передбачено, що орендодавець має право припинити дію договору у разі порушення орендарем Земельного кодексу України та Водного кодексу України, інших нормативних актів відносно землі, а також умов цього Договору.
		Крім того, п. 4 Договору, передбачено, що підставою розірвання Договору є вимога однієї із сторін у випадку не виконання іншою стороною обов'язків, передбачених Договором.
		Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").
		Частиною 2 статті 25 зазначеного Закону передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний, крім іншого, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
		У силу частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		За приписами частини 1 статті 96 Земельного кодексу України та статті 35 Закону України "Про охорону земель" визначено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
		Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земель не за цільовим призначенням здійснюється у судовому порядку.
		Відповідно до пунктів 2.20 та 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".
		Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
		Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та пункт 3.1. та пункт 4 спірного договору, який регулює припинення дії договору шляхом його розірвання, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, з підстав порушення відповідачем умов оспорюваного договору і вимог водного законодавства, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Харківської районної державної адміністрації Харківської області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 6325184500:02:001:0002) загальною площею 77,0923 га, обгрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 20, 193, 285, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 611, 651, 653, 759, 780-782, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 93, 122, 141 Земельного Кодексу України, ст. ст. 1, 15, 21, 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі"; ст.ст. 47, 48, 51 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю. 
		 
		Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Юридично-комерційною приватною фірмою "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", зареєстрований в Харківській регіональній філії державного земельного кадастру №2 від 11.11.2004. 
		 
		Зобов'язати Юридично-комерційну приватну фірму "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку (кадастровий номер 6325184500:02:001:0002) загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 56,8279 га, в тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га, господарських будівель - 0,0041 га, дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га, боліт - 20,7335 га та інших земель - 0,0010 га, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.
		 
		Стягнути з Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" на користь Харківської районної державної адміністрації судовий збір в сумі 3862,00 грн. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 05.12.18р. 
		 
		 
		СуддяОСОБА_22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...